9.1. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення. Набуття громадянства дітьми.

Більшість мешканців нашої держави є грома­дянами України. У широкому значенні громадя­нином вважають людину, яка бере активну участь у вирішенні спільних справ громади і житті дер­жави. У юридичному значенні громадянин — це людина, яка належить до громадянства конкрет­ної держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави.

Постійний правовий зв'язок між людиною і державою, який виявляється в їхніх взаємних правах, обов'язках і відпові­дальності, називається громадянством. Держава гарантує громадянинові забезпечення його прав і свобод та їх захист. Громадянин зобов'язується дотримуватися законів держави та виконувати обов'язки.

Однак на території України живуть не лише громадяни, а ще й іноземці, апатриди, біпатриди. Іноземцями називають осіб, які є громадянами інших держав. Апатриди — особи без громадянства, які за певних обставин не мають громадянства жодної держави. Біпатриди — особи з подвійним гро­мадянством, які мають громадянство двох і більше держав.

Правовий статус громадян відрізняється від правового статусу іноземців, апатридів і біпатридів (наприклад, громадяни можуть обирати або бути об­раними до органів державної влади і місцевого самоврядування, заснувати політичну партію, мають обов'язок захищати Україну).

Право на громадянство — це невід'ємне право людини. В Україні існує єдине громадянство. Громадянин України не може бути позбавлений гро­мадянства і права змінити громадянство. Основні положення про громадян­ство закріплені в Конституції України та Законі України «Про громадянство України».

Підставами для набуття громадянства України є:

- походження дитини від батьків, які є громадянами України;

- народження на території України;

- прийняття до громадянства за певних умов (наприклад, проживання на території України протягом п'яти років, знання української мови, визнання й виконання Конституції та законів України);

- усиновлення громадянами України, установлення батьківства та ін.

Документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт, тимчасо­ве посвідчення громадянина України, а для тих, хто ще не досяг 16-річного віку,— свідоцтво про народження.

Підставами для припинення громадянства України є:

- вихід повнолітньої особи з громадянства України за власною волею;

втрата громадянству України за визначеними законом підставами (на­приклад, набуття громадянства на підставі фальшивих документів, невихід із попереднього громадянства, користування правами або виконання обов'язків іншої держави, зокрема, перебування на військовій службі та ін.).

Законом визначено, що з питань громадянства необхідно звертатися до органів внутрішніх справ України, а за її межами — до представництв Украї­ни за кордоном. Рішення про припинення й набуття громадянства приймає Президент України.

У Законі України «Про громадянство України» зазначено порядок визна­чення й зміни громадянства дітей. Підставами для набуття дітьми громадян­ства України є походження дитини від батьків, які є громадянами України, народження на території України, усиновлення громадянами України, уста­новлення батьківства, установлення над дитиною опіки чи піклування та ін. Питання щодо зміни громадянства дитини вирішують батьки, однак зміна громадянства у віці від 14 можлива тільки зі згоди неповнолітнього.

Висновок. Громадянство — стійкий правовий зв'язок людини з державою. Громадянином України вважають людину, яка належить до громадянства України, користується правами і виконує встановлені законами обов'язки. В Україні існує єдине громадянство. Людина може набути громадянства або змінити його на підставах, визначених Конституцією України та Законом України «Про громадянство України».