
- •Безпека життєдіяльності Розрахункове – графічна робота «Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у нс»
- •1. Визначення впливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин
- •1.1 Прогнозування дози опромінення при перебуванні в зрз.
- •(Табл. 1) Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини
- •Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання (табл. 2)
- •1.2 Розрахунок допустимого часу перебування в зрз при заданій дозі випромінювання.
- •1.2.1 Перерахування відомого рівня радіації Рп на 1 год.
- •1.2.2 Визначення значення :
- •1.2.3 Визначення допустимої тривалості роботи
- •Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) аес, (год, хв.)
- •1.3 Розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в зрз.
- •(Табл. 5) Радіаційне ураження людей (%) при опроміненні дозою вище 100 рад
- •1.4 Визначення режиму радіаційного захисту у зрз.
- •2. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом нхр
- •2.1 Аварійне прогнозування
- •2.1.1 Визначення площі та радіусу зони розливу нхр
- •2.1.2 Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря
- •2.1.9 Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до сг
- •Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •2.1.11 Визначення кількості людей, які проживають в змхз
- •2.1.13 Оцінити можливі втрати робітників і службовців ог від дії нхр в осередку хімічного ураження
- •3. Аналіз ризику виникнення небезпек
- •3.1 Побудова сценаріїв розвитку подій
- •3.2 Визначення оптимальної кількості систем пожежогасіння
- •4. Аварійно-відновлювальні роботи при повені
- •4.1 Розрахунок сил для виконання аварійно-відновлювальних робіт
- •4.1.1 Визначення сил відновлення магістральних ліній електропередачі (леп)
- •4.1.2 Визначення сил відновлення магістральних кабельних ліній зв'язку
- •4.1.3 Визначення сил ліквідації аварій на кем затопленої території міста
- •4.1.4 Визначення сил улаштування пунктів посадки (висадки)
- •4.1.5 Визначення сил на відновлення і будівництво захисних гребель
- •4.1.6 Визначення сил на відновлення зруйнованих доріг
- •4.1.7 Визначення сил для поховання загиблої худоби
- •4.1.8 Визначення сил для відновлення зруйнованих мостів
2.1.9 Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до сг
Визначення
–
,
год,
де X – відстань від місця аварії до об’єкту, км.
2.1.10 Визначення тривалості вражаючої дії НХР, tвp, год.
Визначення – тривалість вражаючої дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tвp= tвип) та залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 9
Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)
Найменування НХР |
Характер розливу |
||||||||||||
Ємності не обваловані розлив “вільний” |
Ємності обваловані, розлив у "піддон" |
||||||||||||
|
Н=1м |
Н=3м |
|||||||||||
Температура повітря , °С |
|||||||||||||
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
||
Соляна кислота |
28,5 |
9,5 |
2,85 |
1,8 |
457 |
153 |
45,7 |
28,6 |
1598 |
533 |
160 |
99,8 |
|
Хлор |
|
23,9 |
83,7 |
||||||||||
Аміак |
1,4 |
21,8 |
76,3 |
2.1.11 Визначення кількості людей, які проживають в змхз
Визначення – NЗМХЗ=ρ·SЗМХЗ = 4000 × 627.84 = 2511360, чол.
де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, чол/км2.
2.1.12 Визначення кількості людей, які можуть зазнати впливу НХР в ПЗХЗ
Визначення – NПЗХЗ=ρ·SПЗХЗ = 4000 × 42.72 = 170880, чол.
2.1.13 Оцінити можливі втрати робітників і службовців ог від дії нхр в осередку хімічного ураження
Визначення –
Забезпеченість засобами захисту |
На відкритій місцевості |
В будівлях або в простіших сховищах |
Без протигазів |
90-100 |
50 |
Висновок -
3. Аналіз ризику виникнення небезпек
Вихідні дані:
1 |
Імовірність ініціюючої події, РА |
1× |
2 |
Імовірність виникнення пожежі, РВ |
0,80 |
3 |
Імовірність спрацьовування протипожежної системи, РС |
0,50 |
4 |
Імовірність спрацьовування пожежної сигналізації, РД |
0,40 |
5 |
Допустимий ризик при рішенні задачі пожежогасіння, % |
2 |
3.1 Побудова сценаріїв розвитку подій
3.2 Визначення оптимальної кількості систем пожежогасіння
Вихідні дані:
У машинному відділенні розташовано головні двигуни (дизельні) і допоміжні дизель-генератори, контрольно-вимірювальна апаратура, прилади, що подають паливо, масляні цистерни.
Для захисту від пожеж встановлено протипожежну систему і пожежну сигналізацію.
Ініційована небажана подія– прогорання вихлопної труби допоміжного дизель-генератора і падіння розпечених уламків труби в машинне відділення.
I. Побудувати можливі сценарії розвитку подій в машинному відділенні (дерево подій). Визначити імовірність всіх можливих кінцевих подій і імовірність найбільш небезпечного сценарію.
II. Визначити оптимальну кількість пожежних систем необхідних в машинному відділенні.
Рішення:
I. Побудова сценаріїв розвитку подій:
1.Будується дерево подій:
2.Імовірність кожної результуючої події (сценарію) знаходять шляхом перемноження ймовірностей відповідних подій:
Сценарій
5. Р5
= РА
∙ (1 – РВ)
= 0.009 = 9×
.
3.Найбільш імовірною подією є сценарій 1 контрольована пожежа з сигналом Р1 = 7,9∙10-3. Найбільш небезпечний сценарій малоймовірний Р4 = 8∙10-8.
Висновок -