1.4 Визначення режиму радіаційного захисту у зрз.

Визначення - На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, визначити номер режиму та заходи щодо захисту населення, користуючись таблицею 6.

№ режиму	Потужність експозиційної дози, мР/год	Режими і заходи захисту населення
1	0,1-0,3	Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири
2	0,3-1,5	Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири
3	1,51-15	Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок)
4	15,1-100	Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах
5	більше 100	Повна евакуація населення

(табл. 6)

Висновок – на основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, я визначила, що при = 200 мР/год (потужність експозиційної дози), буде встановлений 5 режим захисту населення, який включає в себе повну евакуацію населення.

2. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом нхр

Вихідні дані:

1	Чисельність персоналу ОЕ, осіб	900
2	Наявність засобів захисту	без протигазів
3	Вид НХР	хлор
4	Кількість НХР, Q0, т	40
5	Напрямок середнього вітру, град	40
6	Температура повітря tпов, °С	0
7	Швидкість середнього вітру νв, м/с	1
8	Ступінь вертикальної стійкості повітря	інверсія
9	Час прогнозу (час після аварії) N, год	4
10	Відстань від ХНО до ОЕ, км	25
11	Середня щільність населення для цієї місцевості, ρ, чол/км2	4000

2.1 Аварійне прогнозування

2.1.1 Визначення площі та радіусу зони розливу нхр

Розрахунок – = 515,13 м²

= 12,81 м.

2.1.2 Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря

Визначення - Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди

Швидкість вітру, м/с

Ніч

День

Ясно

Напівясно

Похмуро

Ясно

Напівясно

Похмуро

0,5

Інверсія

Конвекція

0,6 – 2,0

2,1 – 4,0

Ізотермія

Ізотермія

Більше 4,0

3. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення Г

Визначення -

(табл. 8) Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

2.1.4 Визначення глибини переносу повітряних мас

Визначення - , км,

де w = 5- швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год

2.1.5 Визначення зони можливого хімічного зараження

Визначення – розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежить від швидкості та напрямку вітру й розраховується за емпіричною формулою:

S_ЗМХЗ=8,72^.10^-3. Г^2. = 627.84, км²,

де – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони.

2.1.6 Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження

1. Визначення – площа ПЗХЗ визначається за формулою:

S_ПЗХЗ =k∙Г²N^0,2 = 42.72, км²,

де k – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N– час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).

2.1.7 Визначення ширини прогнозованої зони хімічного зараження

Визначення – ширина ПЗХЗ:

• при інверсії Ш=0,3·Г^0,6 = 1.81, км;

2.1.8 Визначення межі зон хімічного забруднення та нанести їх на карту

Визначення – при аварійному прогнозуванні від місця аварії в напрямку вітру будується вісь зони хімічного забруднення. Симетрично вісі будується сектор ЗМХЗ. Кутовий розмір сектора  залежить від швидкості вітру:

при швидкості 1 м/с – півкола, бісектриса якого збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.

Нанесення –