2.2 Ірка Хориця і вовкулаки

Ірка Хортиця, - це цикл романів-повістей про дівчину Ірину та її друзів. Ірка одного дня дізнається, що вона відьма, і починається її не простий шлях відьомства. Всього цикл нараховує 11 книг.

І звісно, сама історія не без участі вовкулак. Але вовкулаки, які постають перед нами у цих книгах, не є класичними.

Уже у другому томі Ірку та її подругу Тетяну чекала зустріч з песиголовцями. Останні мали на меті позбутись дівчат, з*ївши їх.

“Слабкий шелест шин добре чувся на пустинній вулиці. Темний фургончик неквапливо викотив з провулка. Водій нахилився до лобового скла - в мерехтливому світлі нічного світлофора Ірка побачила велику собачу морду на людських плечах ! Рожевий язик пройшовся по чорних губах , собачим губах - песиголовець задоволено облизався .

Дверцята фургона відчинилися , і чотири височенні плечисті фігури вибралися на тротуар .”

Детально про особливості цих напівлюдей описано вище. Варто лише сказати, що в цій книзі песиголовці чітко описані згідно уявлень в легендах (як і в самому циклі використані мотиви українських легенд). Їх залишилось лише троє, і Ірці з друзями доводиться розбиратись з песиголовцями. Але більше уваги приділено не їм. В подальших романах зосереджується увага на перевертнях як таких.

Знайомий Ірці майор міліції виявляється перевертнем вовком, як і купа його племінників. Вони усі вовки, але ситуація постає в конфлікті з перевертнями соколами. Тобто, з цього виносимо те, що в книгах представлено перевертнів. Вони перетворюються на тварин коли забажають, і при цьому не втрачають більшості своїх людських особливостей. По ходу розслідування причин конфлікту виявляється, що аби стати таким, колись предки нинішніх перевертнів, принесли жертви древнім богам. За що і отримали певну винагороду.

Процес перетворення майора міліції на вовка доволі простий. Всього варто лише покласти перед собою ніж, і зробити переверт через нього. Тоді ж людина стає вовком. Звідси і уявлення про “перевертання”. Самі ж перевертні в людській подобі мають дуже добре розвинені органи чуття. Особливо нюх.

“Важкий десантний ніж вилетів з ушитих в штанину піхов і вперся в лінолеум. Майор перекинувся ... І ось вже вздовж коридору пронісся величезний вовк. Роз'їжджаючись кігтями по слизькій підлозі, він завернув за поворот, і переможне виття, від переслідування здобичі звіром залуноло між стінами. Відчайдушно заверещала якась жінка ...”

Не можна обійти той факт, що сама головна героїня (далі ГГ), - перевертень. Вона здатна перетворюватись на хортицю. Але суть не в тому, на кого саме вона перевтілюється, суть в тому, що до першого перевтілення вона спостерігала за собою загострення слуху і нюху, зору. Також під час перших перевтілення гору брала звірина суть, а не людська. Це наводить на думку, що для того, аби бути перевертнем повноцінним, варто проводити чимало часу тренуючись.

Хочеться додати також, що фізично в людській подобі перевертні-вовки доволі міцні хлопці, в порівнянні з перевертнями-соколами. Тобто форма перевтілення здатна впливати і на структуру тіла.