2.1 Вовкулаки і Гаррі Поттер
Охопивши дев*яності роки попереднього століття, Ролінг описала у своїх книгах боротьбу Гаррі Поттера та Лорда Волдеморта. В ході протистояння вижив лише один, ми самі знаємо хто. Та прийшли ми не за Гаррі і його командою. Ми прийшли за вовкулаками. Вперше про них згадали у першому ж томі, вказавши, що вовкулаки живуть у Забороненому лісі. Але підтверджень тому нема. Мабуть Філч просто хотів налякати першокурсників, або ссилався на часи, коли в школі навчався Ремус Люпин (про нього далі). Отже, наступна зустріч припадає на третій том (“В*язень Азкабану”), де вовкулаки постають перед нами у всій красі.
В школу магії Гоґвортс приходить на роботу Ремус Люпин, котрий, як виявилось згодом, був вовкулакою. Ще в дитинстві його вкусив Фернір Ґрейбек. Відтоді почались важкі часи для сімейства Ремуса.
Отож, що можна винести з цієї інформації? Стає зрозумілим, що прокляття в світі Гаррі Поттера (далі ГП), передається через укус. Не залежно від віку, людина щомісяця буде монстром. Проте, як виявляється згодом, в останні роки було винайдено певне зілля, назва якого нам не відома. Але не так важлива назва, як властивості зілля. Відомо, що після перетворення, людина втрачає себе і повністю стає вовком. Зілля ж, про яке ми згадували, дає можливість зберігати свідомість навіть після перетворення. Це дуже корисна властивість, адже, хоч людина й набуває звіриної форми, але може контролювати себе не завдаючи шкоди нікому. Цим вовкулаки стають подібні до анімагів, ще одних перевертнів світу ГП.
Анімаги, проте, це просто люди, які можуть перетворюватись на якусь одну тварину будь коли, на будь який проміжок часу. При цьому зберігають свій розум, і діють свідомо. Але ведеться чітка реєстрація анімагів, і легальних всього сім.
Повернемось до вовкулак. Третій том лише показує нам певні особливості, а також саме перевтілення. Воно доволі канонічне. В повню людина втрачає себе. Її кінцівки видозмінюються, вона обростає шерстю і стає вовком. Але вовком більшим, ніж звичайний.
«Пролунало жахливе гарчання. Люпинова голова видовжувалася. Тіло теж. Плечі горбилися, обличчя й руки вкривалися шерстю. Руки ставали пазуристими лапами. Криволапик знову настовбурчився і позадкував... Вовкулака припав до землі, клацнувши страшними щелепами. Сіріус раптово зник - замість нього постав величезний, як ведмідь, пес. Вовкулака вирвався з наручників... Пес схопив його за загривок і відтяг назад, подалі від Рона й Петіґру. Вони зчепилися щелепами, деручи один одного пазурями... Гаррі приголомшено заціпенів. Прикипівши очима до сутички, він більше нічого не помічав. Його повернув до тями Герміонин вереск...»
У світі ГП — вовкулаки цілком легальний народ. Проте, кожен, хто відноситься до них, стикається з рядом проблем. Не усюди на роботу хочуть брати вовкулак. Це пов*язано з страхом бути зараженим(ною) лікантропією, якщо можна так сказати. Люди не позбулись стереотипів про вовкулацтво. Тому чимало вовкулак живе в відповідних общинах, з подібними собі. Більшість людей там стають відверто дикими і агресивними. До таких можна віднести Ферніра Ґрейбека. Цей вовкулака справжній маніяк і садист. Він обирає жертву дитину, і з наближенням повні все ближче підбирається до жертви, аби нанести удар.
Тут має місце інформація про те, що Фернір зміг наблизити свою сутність до вовкулацької навіть без участі повні. Звісно, перетворення не можна назвати цілковитим, але при завдаванні ним ран навіть у людській подобі, жертви після того отримують схильність до проявів агресії, бажання крові і сирого м*яса. Можливо не усе разом, а лише щось з вищезгаданого (Білл Візлі).
Вбити вовкулаку можна стандартним смертельним заклинанням “Авада Кедавра”. Ліків від самої хвороби, чи прокляття не передбачено.