Основні течії модерністського мистецтва.

4. Кубізм зародився у Франції і немов руйнував предмети на площині, зводячи їх форму до простих геометричних фігур чи розкладаючи їх на площини. Художники-кубісти своє бачення зображували геометричними фігурками у коричневих, сірих і чорних тонах у вигляді куба, кулі, циліндра, конуса.

Художники-кубісти: П.Пікассо («Авіньонські дівчата», «Герніка», «Скрипка й виноград»), Ж.Брак («Кларнет і пляшка рому на каміні»), Ф.Леже («Будівельники»), Д.Стюарт, К.Карра («Метафізична муза»).

5. Фовізм. (від франц. fauve - "дикі"). У 1905 р. їх об´єднало прагнення до емоційної сили художнього вираження, стихійної динаміки малюнку, створення художніх образів за допомогою інтенсивних яскравих кольорів. Основні кольори і мотиви фовісти брали з природи, але посилювали й загострювали їх. Цікавлячись перш за все кольоровими контрастами і пошуком найбільшої інтенсивності, фовісти прийшли до спрощення і умовності форм. Предметом їх зображення є найбільш прості мотиви: барвисті тканини і крісла, оголене і напівоголене тіло. Об´єм і простір на їх картинах майже відсутні. Своєрідним, вираженим в об´ємі відлунням фовізму та раннього експресіонізму в скульптурі XX ст. можнавважати творчість найталановитішого учня О.Родена А.Е.Бурделя.

Для фовізму характерні: підвищена світлість та прозорість, виразність кольору, організація художнього простору лише за допомогою кольору, відсутність традиційного світлотіньового моделювання, прагнення гармонізації виразних і декоративних властивостей кольору в єдиній композиції. До фовістів належали: А.Маттіс («Червоні риби», панно «Танець», «Музика»), А.Марке, Р.Дюфі.

6. Футуризм – мистецький напрямок, який досяг розквіту в 10-20-тих рр. ХХ ст. в Італії, Росії та Франції. Фундатор футуризму – італійський письменник Філіппо Марінетті. Теоретики футуризму намагалися виробити нові канони «мистецтва майбутнього». Футуризм оголошував людські почуття, ідеали любові, щастя, добра – «слабостями», проголошуючи критеріями прекрасного «енергію», «швидкість», «силу». Футуристи стверджували, що автомашина краща за Венеру, теплота шматка заліза хвилює більше, ніж посмішка або сльози жінки. Ставилося завдання – прислухатися до моторів і відтворювати їхню мову. Страждання людини повинні цікавити художника не більше, ніж «скорбота електролампочки». Маніфести футуристів закликали руйнувати музеї, бібліотеки, вони вітали війну. як єдино можливу гігієну світу, мілітаризм та анархію. Художники-футуристи: Дж.Балла («Ластівки»), І.Тангі («Невидимки»).

7. Авангардизм. Авангардисти заперечували традиційні напрями й стилі, не визнавали вічних цінностей. Авангардизм (від франц. «avantgarde» - передовий загін) – загальний новаторський напрям, який об’єднав різні школи і напрямки європейського мистецтва 10-20-тих рр. ХХ ст. Авангардисти порвали з усталеними принципами, традиціями і шукали нові засоби самовираження, вони заперечували традиційні напрями й стилі, не визнавали вічних цінностей. Особливістю авангардизму є також активний, революціонізуючий суспільство протест, який потребує переоцінки духовних цінностей та нового сприйняття світу. У 1913 р. сформувалася течія російського авангарду, до якого належали художники Казимир Малевич, Василь Кандинсьий, Кузьма Петров-Водкін.

8. Сюрреалізм (франц. «surrealisme» - надреалізм) виник у 20-ті роки у Франції - відчуття трагізму історії, самотності й покинутості людини. Творчість С.Далі («Спокуса святого Антонія», «Іспанія», «Постійність пам’яті»), Р.Магритт («Криве дзеркало», «Подвійна таємниця»), письменник Луї Арагон, поет Артюр Рембо. Єдиним джерелом натхнення сюрреалісти визнавали сновидіння, містичні видіння, галюцинації, божевілля. Сюрреалісти закликали до звільнення людського «Я» від кайданів матеріалізму, логіки, розуму, естетики, моралі, які пригнічують творчі можливості особистості. Головна мета сюрреалізму – вихід за межі видимого світу.

9. Примітивізм - зображення природи, місцевих жителів на підставі спрощених і майже плоских зображень предметів. Видатний французький художник П.Гоген в пошуках спокою й гармонії покинув цивілізований світ і проживав на островах Тихого океану. Користуючись спрощеними і майже плоскими зображеннями предметів, він зображував природу, місцевих жителів («Таїтянки») – цей напрям в пізніше одержав назву примітивізм. До примітивістів належали: А.Руссо («Мавпи») у Франції, У.Альфред в Англії, Н.Гончаров в Росії («Московська вулиця»).

10. Супрематизм - один із видів абстрактного мистецтва, остання ступінь розриву з дійсністю, яку започаткував російський художник К.Малевич («Квадрат Малевича»). Він вважав, що квадрат є формою, в вищому розумінні вільною від будь-якого змісту. Супрематизм тяжіє до зображення художнього світу в формі простих геометричних фігур (квадрат, коло, трикутник).

11. Символізм (від франц. «gymbolisme» - знак, символ) – європейський літературно-художній напрям, який сформувався у Франції кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Виникнення символізму пов’язане із загальною кризою європейської гуманітарної культури, із соціально-історичними умовами французької дійсності, трагічною кризою революційності. Символісти намагалися показати казкові сюжети і використовували вільну фантазія, що спиралася на героїчне билинне минуле, народні казки й пісні. Представники: М.Реріх, В.Васнєцов. Водночас у низки символістів з’явилися мотиви декадентства (індивідуалістична замкненість ліричного героя, відсторонення від соціальних проблем, від соціальної функції мистецтва). Основи естетики символізму склалися у творчості П.Верлена, С.Малларме, А.Рембо тощо.

12. Експресіонізм (від лат. «expressio» - вираження, виразність) – художній напрям, що виник у Німеччині у 1905 р., для якого характерне прагнення митця найповніше виразити себе у ліричному творі. Експресіонізм проголошує суб’єктивний світ художника єдиною реальністю, характеризується яскравістю виразних засобів, образів. Мета цієї мистецької течії – якомога виразніше передати ідею твору без уваги на точність відтворення предмета. Головне завдання мистецтва експресіонізм вбачав в експресії емоційного переживання. Один з фундаторів експресіонізму, австрійський художник і драматург Оскар Кокошка твердив, що митець «повинен забувати всі закони», оскільки єдиним законом для нього є «його душа – єдине справжнє відображення всесвіту».

13. Абстракціонізм (від лат. «abstractio» - далекий від дійсності, відвертання) – напрямк в мистецтві ХХ ст., який відмовляється від зображення реальних предметів і явищ у живописі, скульптурі та графіці. Митців більше цікавив внутрішній світ людини, художники робили спроби передати кольором те, що неможливо побачити й відчути. З’являються твори, які відмовляються від реальних образів – абстракції. Абстракціонізм – це «безпредметне», нефігуративне мистецтво. Його послідовники зображують реальний світ як сполучення, поєднання відокремлених форм, кольорових імпровізацій. Засновник абстракціонізму – російський художник Василь Кандинський, який з 1921 р. жив за кордоном. Він вважав, що нова мова живопису допоможе прорватися крізь зовнішнє до внутрішнього, крізь тіло – до душі (книга «Про духовне в мистецтві»). Представники: С.Френсіс («Блюз в синіх тонах»), В.Кандинський («Козаки»), Х.Франкенталер («Гори і море»), Р.Делоне («День поваги Блеріо»).

14. Дадаїзм (від франц. «dadaisme» - дерев’яний коник, в переносному розумінні – незв’язний дитячий лепет) – модерністська літературна-художня течія, що виникла у Швейцарії (Цюрих) у 1916 р. під час Першої світової війни, де доля звела художників та поетів з ворогуючих країн Європи. Пізніше центром дадаїзму став Париж. Засновник дадаїзму – румунський поет Тристан Тзара.

Дадаїзм підкреслював безглуздість навколишньої дійсності та будь-яких проявів людської творчості, активно насаджував культ абсурду, вважав, що мистецтво утворює нерівність поміж людьми, а слово «художник» звучить як образа. Своїм ворогом дадаїсти вважали будь-який авторитет, будь-яку традицію і, навіть, саме мистецтво. Вони не висували ніяких ідеалів. Прихильники дадаїзму використовували техніку колажу, спонтанність творчого процесу, епатажність, примітивізм, наслідуючи художньому світу архаїчної людини, дитячому малюнку.

15. Поп-арт (від англ. «popular art» - популярне, загальнодоступне мистецтво, яке справляє шокуючий вплив) – течія в авангардистському мистецтві кінця 1950 - 1960 рр., яка проповідує використання предметів масового споживання як творів мистецтва, з яких представлена реальна композиція (манекени, частини машин, опудала, афіші, недокурки).

16. Екшн-пейнтинг. Джексон Поллок першим серед американських живописців застосував незвичну техніку: він розстилав полотно на землі, наносив на нього фарбу, а потім бив по полотну палицею, яку використовував замість пензля. Іноді він просто ходив по полотні, тримаючи в руках продірявлену банку з фарбою і поливаючи свій майбутній витвір. Твори: «Одне», «Номер 1А».

ПИТАННЯ

до диференційованого заліку з навчальної дисципліни

«Культурологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст

Галузь знань 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність 5.01010201 Початкова освіта

Форма навчання денна

Курс ІІІ Семестр УІ Група 33

1. Поняття, предмет, мета та завдання культурології як науки про культуру.

2. Культура: поняття, складові елементи, типи, форми, функції, види.

3. Походження і головні етапи розвитку культури.

4. Загальна характеристика мистецтва.

5. Загальна характеристика первісної культури. Міфологія, магія та релігія.

6. Стародавні цивілізації 4-3 тисячоліття до н.е. на територіях Передньої Азії.

7. Культура Стародавнього Єгипту.

8. Індійська культура.

9. Культура Стародавнього Китаю.

10. Поняття, характерні риси та періодизація культури античності.

11. Культура Стародавньої Греції.

12. Культура Стародавнього Риму.

13. Поняття та особливості культури Середньовіччя.

14. Основні культурні надбання епохи Середньовіччя.

15. Поняття, особливості та періодизація культури Відродження.

16. Основні культурні надбання епохи Відродження.

17. Культура епохи Нового часу.

18. Культура Просвітництва.

19. Стилі художньої культури: бароко, класицизм, раціоналізм, рококо, романтизм, натуралізм, імпресіонізм, декаданс, символізм,

20. Модернізм – як доба у культурі. Основні течії модерністського мистецтва (експресіонізм, фонізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, авангардизм, поп-арт).

21. Європейська культура ХІХ ст.

22. Європейська культура ХХ ст.

23. Основні етапи розвитку культури східних слов’ян.

24. Культура Київської Русі – видатне явище світової середньовічної культури.

25. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

26. Характерні особливості української культури ХІV-ХV ст.

27. Українська культура в другій половині ХУІ – першій половині ХУІІ ст.

28. Українська культура в другій половині ХУІІ – першій половині ХУІІІ ст.

29. Особливості розвитку української культури у другій половині ХУІІІ ст.

30. Культурне життя в українських землях наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст..

31. Українська культура в другій половині ХІХ ст.

32. Українська культура на початку ХХ ст.

33. Українська культура 30-х років ХХ ст..

34. Українська культура у роки війни.

35. Культура повоєнного часу. Шістдесятники.

36. Українська культурна парадигма II половини XX ст.

37. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України.

38. Національна культура в сучасній Україні.

39. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.