3. Художні стилі Нового часу
Мистецтво і література XVII—XVIII століть кожної з європейських країн відзначаються неповторною своєрідністю. Але саме в цей час завдяки розширенню кола освічених людей, інтеліґентів між ними складаються певні контакти, налагоджуються культурні зв'язки. Якщо в минулі епохи на виникнення і зміну художніх стилів йшли століття, то тепер це відбувається набагато швидше: у першій половині XVII століття панує стиль бароко, у другій половині — класицизм, в першій половині XVIII століття — рококо (генетично пов'язаний з бароко), у другій половині — в дещо іншій формі — повертається класицизм. Зупинимося на цих провідних художніх стилях детальніше на прикладі архітектури.
4. Просвітництво та його характерні риси.
Переломним моментом в історії людства вважається XVIII ст., коли розгорнувся інтелектуальний соціально-політичний рух, який назвали Просвітництвом. Термін «Просвітництво» використовують Вольтер, Гердер, остаточно ж він закріплюється після статті І. Канта «Що таке Просвітництво?» (1874).
Просвітництво — явише досить складне і багатогранне. У широкому значенні під цим терміном розуміють просвіту широких верств населення, прилучення їх до культури, наук, мистецтва. У вужчому, історико-культурному значенні, цей термін використовується для означення ідейного руху, що розгорнувся у країнах Європи під гаслом подолання закоснілих форм соціально-політичного, соціально-економічного і соціокультурного життя в ім´я ідеї всебічного соціального прогресу. У XVII ст. на всій культурі Європи позначився просвітницький вплив, який виявився у прищепленні європейській культурі ідеології постійного соціального прогресу.
Загальні риси класицизму:
- ясність і простота змісту, логічне розгортання сюжету, стриманність почуттів, раціоналізм, правильність геометричних форм;
- герой класицистів не був вільним у власних діях, а підкорявся суворим нормам. На першому місці для нього – почуття обов’язку, тобто суспільні інтереси важливіші за особисті прагнення.
- громадянський пафос, віра в силу розуму, чіткість і ясність моральних та естетичних оцінок.
- найхарактерніші риси, притаманні класицизму, втілено в архітектурі. Художники займалися оформленням та прикрашанням міських споруд.
- великий вплив французького класицизму в Європі.
Видатні митці класицизму
Живопис - Н.Пуссен, Ж.Давид, Д.Веласкес, Д.Каналетто
Скульптура - А.Канова , Т.Бертель , Ж.Гудон
Музика - Й.Гайдн , В.-А.Моцарт , Л.Бетховен
Ампір (з французької “імперія”) - стиль пізнього класицизму. Виник у Франції на початку ХІХ ст.
Характерні риси: Строгість монументальних форм. Звернення до давньоримських та давньоєгипетських традицій.
Романтизм Мистецький стиль кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.
- протиставлення буденності і мрії, земного (скороминучого ) і небесного (вічного);
- цінується творча свобода митця ;
- критичне ставлення до реальності;
- аналіз внутрішнього світу людини, її душевних поривань, переживань і почуттів;
- найяскравіші ознаки стилю у живописі та музиці. В архітектурі романтизм проявився у садово-парковому мистецтві та зодчестві малих форм, привів до народження неоготичного стилю.
Видатні митці романтизму
Живопис - Е.Делакруа, І.Айвазовський, К.Брюллов, О.Кипренський
Музика - Ф.Шопен, Ф.Шуберт, Р.Шуман, М.Глінка, П.Чайковський, Ф.Ліст, Е.Гріг, М.Лисенко
Карл Брюллов “Останній день Помпеї”“Прогулянка”
Франческо Хайєс (італ. живоп.) “Поцілунок”
Айвазовський “Дев’ятий вал”“Ранок на морі”“Буря на Льодовитому океані”
Реалізм (з латинської – дійсний). Мистецький стиль ХІХ ст. Із середини ХІХ ст. найвпливовіший стиль європейського мистецтва
Загальні ознаки реалізму
- відображення об’єктивної картини дійсності, особлива увага простій людині , її почуттям та прагненням;
- на відміну від класицизму, не політичне життя та інтереси держави висуваються передусім, а приватне життя пересічної людини;
- головні персонажі втрачають героїчні риси;
- у центрі художніх творів – сімейні відносини, побутові конфлікти, доля простої людини, умови її життя, історія народу;
- критичне ставлення до оточуючої дійсності, звинувачення панівної верхівки суспільства у байдужості до страждань народу, викриття недоліків суспільної моралі, антигуманної сутності експлуататорів;
- утвердження ідеалів добра, справедливості і щастя.
Видатні митці реалізму
Живопис І.Крамський, І.Рєпін, В.Перов, М.Ярошенко, Ф.Мілле, О.Дом’є
Музика Дж.Верді, Ж.Бізе, М.Мусоргський, М.Лисенко
Крамський “Незнайомка”
І.Рєпін “Бурлаки на Волзі” “Не чекали” “Запорожці пишуть листа турецькому султану”
Поетика літературного бароко поєднує в собі різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. Так, Богородиця йменується Діаною, хрест порівнюється з тризубом Нептуна, в богословських трактатах з’являються амури й купідони тощо. Таке поєднання «непоєднанного» і стає однією з найхарактерніших барокових рис. Поетика бароко органічно «сплавляє» символіку з побутовим натуралізмом, аскетику — з гедонізмом, сакральне — із жартівливим.
Фігурні вірші. Анатолій Крат: у формі хреста, "Стіна", "Перехрестя" (назви умовні), "Я і ти...", Вілен Барський: "Одинокая птица", "Дерево", "Нирвана", "Когда, Симеон Полоцький: у формі серця, у формі зірки.
Характерными чертами рококо являются изысканность, большая декоративная нагруженность интерьеров и композиций, грациозный орнаментальный ритм, большое внимание к мифологии, личному комфорту.
