Практична робота №
Тема: Гігієнічна оцінка розкладу уроків та профілактика втоми у дітей молодшого віку
Мета: провести гігієнічну оцінку розкладу занять, оцінити його з точки зору розвитку втоми учнів на уроках, дати рекомендації щодо оптимізації розкладу з метою збереження здоров’я дітей; навчитись раціонально планувати свій робочий день з врахуванням індивідуальної динаміки працездатності.
Обладнання: розклад уроків початкової школи.
Питання для допуску до виконання практичної роботи:
Дайте означення поняттям «втома» та «перевтома».
Поясність фізіологічні аспекти виникнення втоми.
Які наслідки хронічної втоми для організму людини?
Теоретичні відомості
Працездатність та її динаміка протягом певного періоду час (робочий день, тиждень)
Працездатність – це індивідуальна здатність виконувати цілеспрямовану діяльність на певному рівні ефективності протягом конкретного часу. Вона характеризує наявні чи потенційні можливості певної особи і залежить від фізичного стану організму, віку, особливостей процесів ВНД (концентрація уваги, особливості запам’ятовування та аналізу інформації тощо), пори року.
Мірою працездатності є кількість виробленої за певний період часу роботи за заданими кількісними показниками або час, протягом якого людина здатна виконувати роботу без зниження заданих якісних і кількісних показників під час нормального функціонування фізіологічних систем, які забезпечують дібраний тип діяльності (тобто без шкоди для здоров’я). Це визначення стосується як трудової діяльності (перетворення довкілля), так і навчальної (оволодіння засобами пізнання).
Залежно від форм трудової діяльності розрізняють фізичну та розумову працездатність. Фізична працездатність в першу чергу зумовлена фізичними особливостями організму. Вона залежить від виду діяльності (переписування тексту, переміщеня вантажів, біг на різні дистанції тощо). Вона потребує залучення значних ресурсів та напруженого функціонування певних систем організму (опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи). При фізичній роботі спостерігається посилення обмінних процесів, інтенсифікація енергетичного обміну (в першу чергу розщеплення речовин, що є джерелами енергії, наприклад, глікогену у м’язах, перетворення запасних жирів). Розумова працездатність пов’язана з функціонуванням головного мозку людини. Хоча під час розумової роботи (наприклад, програмування, опрацювання навчальної літератури) рухова активність, як правило знижена (учні сидять за партами чи за робочим столом протягом значних відрізків часу) організм використовує чимало ресурсів, зокрема глюкози для енергозабезпечення мозкової діяльності. В той же час можуть спостерігатися уповільнення обмінних процесів, застійні явища, насамперед у м'язах ніг, погіршення постачання мозку киснем тощо. Тому розумову роботу слід чергувати з моментами фізичної активності, наприклад, руханками під час уроку, активними іграми на перервах.
Як відомо, на працездатність учнів впливають особистісні та організаційні чинники. До особистісних чинників належать тип нервової діяльності (холерик, меланхолік та ін.), вік, стать, стан здоров'я, емоційний стан, тренованість, мотивація. Умови навчання, організація робочого місця і робочої пози, відповідність засобів навчання ергономічним вимогам, режим праці та відпочинку є організаційними чинниками.
Психофізіологічні особливості дітей 6-10 років помітно впливають на зміни їх фізичної працездатності протягом уроку, дня, тижня і навчального року. Чим молодші школярі, тим помітніші коливання динаміки їхньої працездатності. Тому цю особливість слід враховувати, плануючи навчально-виховну роботу.
Працездатність учнів протягом дня чи уроку нестабільна, їй властивий фазовий розвиток: входження, оптимальна працездатність і стомлення. Динаміку працездатності учнів можна зобразити у вигляді кривої нормального розподілу (рис. 1).
Фаза входження охоплює функціональну підготовку нервових і гуморальних механізмів управління майбутнім видом діяльності, поступове налаштування на потрібний динамічний стереотип (комплекс умовних рефлексів, наприклад, після дзвінка учні без нагадування вчителя займають свої місця, готують необхідні зошити та підручники). Тривалість фази входження залежить від характеру діяльності. Вважають, чим енергетично напруженіша робота, тим коротшою є ця фаза. Так, за важкої фізичної роботи вона триває 20-25 хвилин, а за розумової роботи 1,5-2,5 години. В учнів, порівняно із дорослими, ця фаза значно коротша внаслідок вищої збудливості та функціональної рухливості нервової системи дітей.
Фаза оптимальної стійкої працездатності за фізіологічними характеристиками принципово відрізняється від фази входження. У цей період здійснюється необхідний робочий динамічний стереотип, ефективна рухова або розумова діяльність. Тривалість цього періоду також залежить від віку, стану здоров'я, характеру та інтенсивності роботи. За сприятливих умов період оптимальної стійкої працездатності може тривати 70-75% робочого часу.
У міру виконання певної діяльності працездатність організму починає поступово знижуватися. Починається фаза стомлення (зниження працездатності): зменшуються показники ефективності виконуваної роботи, погіршується функціональний стан організму, розвивається втома (останні 5-10 хвилин уроку у початковій школі).
За деяких видів діяльності, крім названих фаз, виявляється ще т. зв. фаза кінцевого пориву. Вона виникає тоді, коли робота закінчується у фазі оптимальної працездатності або під час її завершення. Якщо мотивація є високою, у фазі кінцевого пориву відбувається термінова мобілізація додаткових сил організму, емоційний підйом, гамуванням відчуття втоми та короткочасне підвищення працездатності. Чим сильніші заохочувальні стимули діяльності, тим чіткіше вираженою є фаза кінцевого пориву. У цьому випадку характер природної динаміки працездатності суттєво змінюється.
Отже, крива динаміки працездатності учнів протягом уроку має певні особливості. Фаза входження триває 5-10 хвилин і потребує відносно невеликого напруження. У період оптимальної стійкої працездатності, який продовжується 20-30 хвилин, навантаження має бути максимальним (подача нового матеріалу, його закріплення, виконання самостійної роботи тощо). Останні 5-10 хвилин уроку належать до фази стомлювання, тому навантаження треба зменшувати (рис. 2.1).
Працездатність учнів змінюється також протягом дня. Так, у більшості молодших школярів у першій половині навчального дня працездатність зберігається на відносно високому рівні. Підйом працездатності спостерігається після першого уроку і триває до третього. Наприкінці третього уроку показники працездатності зменшуються, а на четвертому і п'ятому уроках стають зовсім низькими. Отже, на першому уроці варто вивчати порівняно легкі предмети, на другому-третьому - найскладніші, а потім - знову легкі.
Регулювання навчального навантаження тісно залежить від складності предмета. Складність залежить від змісту конкретного уроку, методики викладання, схильності, здібностей та рівня знань учнів, їх емоційного сприйняття предмета, віку, майстерності та особистості учителя та ін.
На основі численних досліджень гігієністів предмети було класифіковано за складністю, причому критерієм класифікації стала наявність об'єктивних ознак стомлення, які з'являлися після певного уроку. Стомлюючими є навчальні предмети, з якими діти зустрічаються вперше (наприклад, для учнів 2 класу - природознавство). У молодшому шкільному віці стомливим є урок читання, оскільки процес формування навичок читання складний і виснажливий. Однак, при проведенні читання на другому уроці (період оптимальних можливостей організму) денна динаміка працездатності краща і результативніша (54,1%), ніж за інших умов (18,3%).
За особливостями динаміки добової працездатності розрізняють т. зв. "голубів", "жайворонків" та "сов". "Голубам" властива двовершинна крива динаміки працездатності: перший пік настає приблизно о 10-11 год., о 14-15 год. працездатність зменшується, о 17-18 год. знову зростає, понижуючись увечері. "Сови" найпродуктивніше працюють у вечірні години, а "жайворонки" - у ранкові.
Працездатність учнів змінюється і протягом тижня. У понеділок вона дещо знижена через початок тижневої фази входження в навчальну діяльність. У молодших школярів максимуми працездатності припадають на вівторок і четвер. У п'ятницю цей показник поступово знижується внаслідок стомлення. Деякі дослідження свідчать, що у п'ятницю у молодших школярів спостерігається підвищення працездатності, зумовлене емоційним очікуванням днів відпочинку. За такими принципами змінюється працездатність дітей і протягом навчального року (рис. 2):
Рис. 2. Динаміка зміни працездатності протягом робочого тижня
Розглянута динаміка працездатності характерна для більшості здорових учнів, які є встигаючими у навчальній діяльності. Однак, типологічні та вікові особливості організму дітей певною мірою можуть змінювати динаміку працездатності. Крім того, чим молодший школяр, тим нижчий рівень його працездатності та коротший період оптимальної стійкої працездатності.
В учнів усіх вікових періодів із відхиленнями у стані здоров’я рівень розумової працездатності більш низький у порівняння зі здоровими дітьми і колективом класу в цілому.