3.2. Формуючий етап дослідження

Метою даного етапу є підвищення рівня активності і успішності, використовуючи різні методи педагогічного співробітництва, а також формувати у суб’єкта здібності і бажання усвідомлювати себе як особистість, створювати оптимальні умови для його самовизначення та самореалізації. На різних уроках та в позаурочний час учням було запропоновано серію завдань з використаннням принципів педагогічної співпраці (гуманізм, індивідуальний підхід, майстрність спілкування, навчальна діяльність).

Під час дослідження у роботі з дітьми було апробовано форми і методи роботи, вироблені педагогами-новаторами, які використовують педагогіку співробітництва. Так, як основний принцип даного напрямку педагогіки – принцип співробітництва, то саме у відповідності до цього принципу було організовано роботу з дітьми. Учні включалися в роботу на уроці як партнери вчителя. Керуючись ідеями гуманності в початковій школі було створено умови співпраці педагога і учнів, а також учнів між собою.

Так, на уроках вивчення трудового навчання, української мови, математики та інших предметах було організованого колективне навчання в 2-Б класі школи №8 м. Жовтих Вод. Так на одному з уроків математики учнів експериментального класу (33 досліджуваних) було довільно поділено на групи по 6 чоловіки; кожній групі з експериментального класу були дані задачі (додаток№3), які учні розвя’зували колективно, співпрацюючи між собою. Завдання з математики для експериментального класу учні розв'язували, прагнучи, як і звичайно, насамперед досягти найбільшої ефективності виконання навчальних (математичних) задач. (додаток №3)

Результати експерименту свідчать, що колективне розв'язування задач дало учням змогу швидко і на достатньому рівні засвоїти матеріал. Процес колективної діяльності в експериментальних групах виявився значно організованішим порівняно з іншими класами він проходив без конфліктів, ситуацій комунікаційного зациклювання, випадки простоювання або пасивної участі в роботі були винятковими; після завершення експерименту переважна більшість учнів виявили готовність і надалі працювати колективно. Експеримент підтвердив, що поліпшення організації діяльності істотно вплинуло і на ефективність розв'язування математичних задач. Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що навчання колективної діяльності, формування в учнів системи знань, умінь і навичок, необхідних для успішного колективного розв'язування задач — дійовий фактор підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Таке навчання виявляється важливою передумовою вдосконалення процесу підготовки молоді до праці, даючи водночас змогу успішно запроваджувати прогресивні форми і методи навчання. Тому, розробляючи зміст шкільного навчання, доцільно залучати до нього елементи, що передбачають навчання колективної діяльності — з урахуванням вікових особливостей і специфіки окремих навчальних дисциплін .

На різних уроках було використано такі фрагменти уроків, які були розроблені з урахуванням гуманно – особистісної технології. Під час експерименту було апробовано конспекти уроків за розробкою Ш.Амонашвілі, так, як він є одним із найвидатніших педагогів, який навчає дітей за допомогою педагогіки співробітництва і є автором уже не однієї книги про особистісно – гуманну технологію. На уроках учням пропонувалось вибрати собі домашнє завдання з предмету чи групи предметів. Дітям говорилось «Домашнє завдання вам сьогодні не задається, якщо хтось бажає, нехай сам його собі задасть, а завтра нам покаже.» Наступного дня зацікавлено вияснювали, хто яке завдання виконував і чому, схвалючи вибір дітей. На уроках читання дітям пропонувалось два вірші різних авторів. Завдання дітей було визначити, який з них вони будуть вивчати напам’ять, прочитавши вірші, учні їх обговорювали,і пояснювали свій вибір. Таким чином, у дітей формувалась власна думка, а коли учні висловлювали її, це сприяло покращенню спілкування. За проханням учні вдома складали математичні приклади, з яких потім вибирались варіанти для розв’зування у класі. Тоді учні розв’язували, а дитина яка склала приклади перевіряла чи правильно було виконане завдання. Таким чином, в учнів підвищувалась активність та старанність, кожен учень прагнув запропонувати свої завдання, а для того щоб вони були цікавими для однокласників, то учні прикладали багато зусились та старань. Також учням подобалось завдання коли на дошці записувалось декілька завдань для самостійного розв’язку, одночасно повідомлялось, що на столі  в пакетах лежать більш складні задачі, і якщо хтось бажає, то може вибрати.».

Під час проведення уроків, учнів було залучено до співавторства уроку, тобто учні брали участь в деяких частинах занять, що сприяло підвищенню успішності. Метод випереджального навчання спрацьовував безпомилково. Коли підходить час уроків за відповідною темою, вибудовую урок разом з дітьми з урахуванням їх напрацювань. Це може бути на різних етапах уроку: пред'явлення нових знань, первинного або підсумкового закріплення матеріалу. Учні продумують і радяться зі мною як краще подати свій матеріал - у вигляді розповіді та основними питаннями до нього або роботи в групах, де учні виступають в якості консультантів. Вони можуть заздалегідь підготувати зразкову відповідь на запитання чи скласти план відповіді на нього, після чого інші учні з цього плану зможуть підготувати усний виступ.