Урок з українського читання в 4 класі

Тема. «Пригода на ковзанці» (за Оленою Цегельскою). Мета: формувати в учнів навички свідомого читання; розвивати усне мовлення, уміння бачити і відчувати красоту природи; заохочувати дітей до творчості; збагачувати словниковий запас; виховувати уважне ставлення до товаришів. Обладнання: малюнки із зображенням звірів, ілюстрація в підручнику (с.90.) Хід уроку I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Хто більше». Потрібно підібрати прикметники – синоніми до названих явищ. Зима - … (морозна, холодна, сніжна, люта, кришталева, заціпеніла, сувора, велична, застигла, запорошена). Сніг - …(білий, пухнастий, ламкий, холодний, волохатий, блискучий, срібний). Мороз - … (великий, пекучий, лютий ,тріскучий). Сніжна - …(біла ,велика, мала, красива, пухнаста). Лід - … (прозорий, тонкий ,ламкий, міцний). 2. Вправи для розвитку поля зору. - Замініть вираз одним словом. Складіть його ,дивлячись на крапку. Замерзла вода. Сніг прилип до дерев.

л і н

і д і й

Сніг кружляє в повітрі, на землі. Падає сніг. ю х а р о г п н

і в а з і с а д

3. Бесіда. - Узимку всі намагаються сховатися від морозу, від холодного крижаного вітру, й кожен по – своєму готується зимувати. - Які звірі взимку сплять? - Як вони готуються до зими? - Кого ми можемо зустріти і лісі взимку? - Чим вони харчуються взимку?

4. Вікторина «Мешканці лісу». Улітку сіренький, взимку біленький, Довгі вуха має, швидко в ліс стрибає. (Заєць.)

Який це звір про себе так не дбає, Що у землі з – під снігу їжу добуває? (Дика свиня.)

Сірий, зубастий, по полю блукає, ягнят шукає. (Вовк.)

Хто влітку гуляє, а взимку спочиває? (Ведмідь, їжачок.)

Прийшла з лісу пташниця в рудій шубці курей полічити. (Лисиця.)

Хвіст трубою, спритні ніжки – Плиг із гілки на сучок! В неї й очі, мов горішки, Кожушина хутряна, Гострі вушка, наче ріжки, Носить все собі горішки В золотий сундучок. (Білка.)

III. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання

1. Бесіда. - Про яких тварин розповідається в оповіданні «Чотири руді лисиці»? - Прочитайте, якими вони були. - Чого вчить нас оповідання? - Яка головна думка твору? 2. Стислий переказ оповідання Ніни Бічуї «Чотири руді лисиці».

IV. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота із загадкою. Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід.) 2. Робота із прислів’ям. - Складіть прислів’я. (1) Дру (4) зна (3) пі (5) ють (7) в (9) ді (8) бі (2) зі (6) ся (Друзі пізнаються в біді.)

3. Прогнозування теми оповідання за ілюстрацією (с.90). - Подивіться на малюнок. Як ви вважаєте, про що це оповідання? - V. Повідомлення теми і завдань уроку Сьогодні ми прочитаємо оповідання «Пригода на ковзанці» за Оленою Цегельською. Це історія про справжнього товариша, який не залишив у біді свого друга.

VI. Вивчення нового матеріалу

1. Робота над оповіданням «Пригода на ковзанці» за Оленою Цегельською (с.89 – 92). а) Читання оповідання вчителем і сильними учнями. б) Бесіда за змістом оповідання. - Яка пригода трапилась на річці? - Як повели себе діти? - Хто з них виявився організатором допомоги Гриневі? - Як врятували Гриня?

2. Стислий переказ I і II частин оповідання.

3. Вибіркове читання. - Які слова із тексту ви б підписали під ілюстрацією (с.90)? Зачитайте їх. - Знайдіть і прочитайте опис стану Гриня після його порятунку. - Прочитайте рядки, у яких виражена головна думка твору. 4. Творча робота. - Придумайте заголовок до V частини оповідання.

5. Робота в парах. - Побудуйте діалог змістом III частини оповідання.

VII. Підсумок уроку - Як ви розумієте прислів’я: «Без вірного друга велика туга»; «Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить»? - Кого з персонажів оповідання можна назвати вірним другом?

Урок математики в 4 класі Тема. Дія множення. Переставний, сполучний і розподільний закони множення. Мета. Узагальнити уявлення учнів про дію множення; повторити взаємозв'язки між величинами «відстань», «швидкість», «час»; розвивати обчислювальні навички та вміння розв'язувати задачі, рівняння, нерівності. Обладнання. Таблиці для усного обчислення; картки для роботи в групах; формули законів множення та додавання. ^ Хід уроку 1. Організація класу до роботи. Працюємо сьогодні під девізом: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитись, а й бачити. Не просто відповідати , а й міркувати. Дружно й плідно працювати. ^ II. Перевірка домашнього завдання. а) Перевірка таблиці множення. Гра «Перестрілка». б) Консультант перевіряє знання взаємозв'язків між величинами «швидкість», «відстань», «час». ІІІ. Актуалізація опорних знань. 1.Усний рахунок 720:80 6300 : 70 ·100 ·10 : 30 +678 +770 ·1 -799 :1578 2. «Мозковий штурм» - Розкажіть все, що ви знаєте про моє улюблене число. 204970 3. Хвилинка каліграфії. - Запишіть число 204970. - Обведіть число, яке вдалося на вашу думку, написати найкраще. 4. Математичний диктант - Як називаються компоненти дії додавання? - Як знайти невідомий доданок? - Назвіть компоненти дії множення. - Як знайти невідомий множник? а) Перший доданок 830, другий невідомий, сума 985. б) Перший множник невідомий, другий 8, добуток 56. (Перевірка) ^ IV. Вивчення нового матеріалу. 3·5=3+3+3+3+3

• Що означає натуральне число 3 помножити на натуральне число?

(Помножити натуральне число 3 на натуральне число 5 означає знайти суму п'яти доданків, кожен з яких 3. - Ми бачимо, що дія множення — це додавання однакових доданків. Тож давайте пригадаємо, які закони додавання ми вивчили? (Переставний закон. Сполучний закон). ^ Дії множення також властиві переставний і сполучний закони.

• Хто спробує сформулювати переставний закон множення?

а·в = в·а 4·9 = 9·4 (Перевірка за підручником) - Хто сформулює сполучний закон множення? (а·в)·с = а·(в·с) (3·4)·7 = 3·(4·7) - З цих двох законів випливає ще одна властивість множення. (У добутку кількох множників можна переставляти множники і брати їх у дужки будь - яким чином). 3·4·25·30 = (3·30) · (4·25) Знайди добуток зручним способом. (№420) - А ще ми познайомимося з розподільним законом множення (а + в)· с= а · с + в · с Ця рівність виражає множення суми на число.В математиці цю властивість називають розподільним законом множення. (3+4)·2=3·2+4·2 - Сформулюйте розподільний закон множення. Зіставте з підручником. Розподільний закон виконується для будь-якого числа доданків. ^ V. Розвиток математичних знань 1. Усне виконання вправи № 423. 2. Розв'язування задач. Робота в сузір'ях Задача № 425 - Скласти умову до задачі. Розв'язати її.

Рухомий об'єкт	Швидкість	Час	Відстань
Велосипедист	15 км/год	Однаковий	30км
Вершник	12 км/год		?

(Перевірка. Записування в зошит з коментуванням) Розв'язування задачі№426 (Складанням виразу) (Розв'язання: 72:3:12=2км/год V. Підсумок уроку. «Інтерв'ю"

• Які закони множення знаєте?

• Що сподобалося на уроці?

• Який у вас був настрій?

• Имя числительное. Урок изучения и первичного закрепления знаний и способов деятельности.

• ТЕХНОЛОГИЯ: проблемное обучение

• ЦЕЛЬ УРОКА: открыть новое знание: имя числительное – часть речи, которая называет количество предметов или порядок при счете.

• ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ЗАДАЧИ:

• Создать условия для открытия нового знания учащимися;

• Обучать детей узнавать имя числительное в ряду слов;

• Формировать умение различать порядковые и количественные числительные.

• Дать возможность обучающимся научиться узнавать простые, составные и сложные числительные.

• Развивать умение удерживать внимание при решении учебной задачи; осуществлять самоконтроль за правильностью и последовательностью выполнения отдельных учебных операций; мобилизовать в конкретной учебной ситуации полученные знания и опыт.

• Развивать умение высказывать собственное мнение и аргументировать его; оформлять свою мысль согласно грамматическим нормам речи.

• Воспитывать умение работать в группе (высказывать свое мнение и аргументировать его, слушать собеседника, приходить к общему мнению.)

• Обобщить и закрепить знания о различных частях речи русского языка.

• ОБОРУДОВАНИЕ:

• количество столов по числу групп (5) и количество стульев по числу участников за каждым столом (4-6)

• На каждом столе 1 учебник, ручка и карандаш для каждого ученика, большой конверт А4 с маленькими конвертами внутри (надписи на маленьких конвертах: имя существительное, имя прилагательное, наречие, глагол, местоимение и чистый конверт без надписи) и карточками со словами.

• Планшеты «Игровизор», маркеты

• Проектор

• Ноутбук

• Экран

• ПОДГОТОВИТЕЛЬНЫЙ ЭТАП УРОКА: обучающихся заранее разделили на группы по 4-6 человек, детям было предложено выбрать капитана.

• 

• Ход урока

• 1.Организационный момент. 1 минута

• Встали ровно. Проверили – все ли готово к уроку. На ваших партах есть учебник и ручки по числу учеников.

• У нас на уроке присутствуют гости. Поздоровайтесь с гостями.

• Садитесь, пожалуйста.

• 2. Актуализация знаний 10 минут

• Сегодня у нас необычный урок. На этом уроке мы с вами будем закреплять те знания, которые у вас уже есть и добывать новые знания. Но необычен урок тем, что знания эти вы должны будет найти и сформулировать сами. Работать вы будете в группах.

• Итак. У вас на столе лежит красный конверт. В нем карточки со словами… Ваша задача –разложить эти карточки в конверты в зависимости от того к какой части речи принадлежит слово. Постарайтесь работать дружно, так чтобы каждый был активен. Сейчас наша основная задача –не скорость, а качество выполнения.

• Прочитайте надписи на конвертах. А если вы встретите слова, которые ни к одной из частей речи не подойдут – сложите их в пустой конверт без надписи.

• Проверим, что у нас получилось.

• Группа № 1 – прочтите, пожалуйста, карточки с какими словами вы положили в конверт «Имя существительное»

• Читают слова: урок, красавец, сон, прыжок, бег

• Докажите, что эти слова являются существительными.

• Спасибо. Все ли согласны? Может быть, кто-то хочет дополнить?

• Кого-то из вашей группы я хочу попросить дать характеристику имени существительному, как части речи. Кто ответит?

• Ответы детей: Имя существительное – это часть речи, обозначающая предмет и отвечающая на вопрос «кто? что?»

• Группа № 2 – прочтите, пожалуйста, карточки с какими словами вы положили в конверт «Имя прилагательное»

• Читают слова: красив, высокий, сонный, грустный, хорош

• Спасибо. Все ли согласны? Может быть, кто-то хочет дополнить?

• Кого-то из вашей группы я хочу попросить дать характеристику имени прилагательному, как части речи. Кто ответит?

• Ответы детей: Имя прилагательное – это часть речи, обозначающая признак предмета и отвечающая на вопросы «какой? какая? какое? какие?» В предложении чаще всего является определением.

• Группа № 3– прочтите, пожалуйста, карточки с какими словами вы положили в конверт «Глагол»

• Читают слова: прыгать, сплю, бегать, выучи, бегаем

• Спасибо. Все ли согласны? Может быть, кто-то хочет дополнить?

• Кто из вас даст характеристику глаголу?

• Ответы детей: Глагол – это часть речи, обозначающая действие предмета и отвечающая на вопросы «Что делать? Что делал? Что сделал? Что буду делать? Что делаю?»)

• Группа № 4 – прочтите, пожалуйста, карточки с какими словами вы положили в конверт «»Местоимения»

• Читают слова: нас, они, я, мы, свой,.

• Спасибо. Все ли согласны? Может быть, кто-то хочет дополнить?

• Дайте, пожалуйста, характеристику местоимению.

• Ответы детей: Местоимение – это часть речи, указывающая на предмет, но не называющая его.

• Группа № 5– прочтите, пожалуйста, карточки с какими словами вы положили в конверт «Наречие»

• Спасибо. Все ли согласны? Может быть, кто-то хочет дополнить?

• Читают слова издалека, вчера, впереди, вечером, весло, хорошо.

• Кого-то из вашей группы я хочу попросить дать характеристику наречию, как части речи. Кто ответит?

• Ответы детей: Наречие – это часть речи, которая отвечает на вопросы где? Куда? Откуда? Когда? В какой мере? Как? Почему? Зачем? Наречие обозначает признак предмета, признак другого признака или признак действия.

• Возможные ошибки:

• Обучающиеся могут допустить ошибку в определении части речи в словах «хорош», «хорошо», «бег», «прыжок, красив», «красавец», «свой»

• В случае ошибки, другие ученики пытаются определить часть речи и доказать свою точку зрения.

• 3. Постановка проблемы. 3 минуты

• Какие же слова у нас остались?

• Читают слова: шестой, восемьсот, двенадцать, двадцать шестая, сто тридцать семь, шесть, двести сорок пятое, сорок восемь, пятисотый, двенадцатый, семьдесят, первый.

• Итак. Вот она – проблема № 1. Как вы думаете, что мы должны сейчас сделать?

• Ответы детей: определить часть речи.

• Формулировка проблемы: нам надо дать характеристику и название новой части речи..

• Давайте подумаем, что называют эти слова?

• Ответы детей: порядок при счете или количество предметов

• Как мы можем назвать такую часть речи?

• Ответы детей: числовик, численник, числительное.

• Очень хорошие названия, точные. В русском языке эта часть речи называется имя числительное.

• Итак, мы с вами добыли новое знание. Это знание о новой части речи. Кто попробует сформулировать это новое знание?

• Ответы детей

• Правильно ли я тебя поняла? Ты хотел сказать, то имя числительное –это часть речи, которая обозначает порядок при счете или количество предметов?

• Посмотрим, что же говорит об этой части речи учебник. Определение из учебника мы видим сейчас на слайде.

• Слайд 1 Читаем определение

• Итак. Мы поставили перед собой задачу - определить часть речи и мы её определили.

• Проблема № 2 Поработайте с этими словами, посовещайтесь и определите, нельзя ли их сгруппировать по какому-либо признаку. А потом расскажите, какие группы вы выделили.

• 4. Выдвижение гипотезы 4 минуты (групповая работа):

• 1. Выделение числительных, состоящих из одного слова, из двух слов, из трех слов.

• 2. Выделение числительных по группам на основании последней буквы в слове: числительные, которые заканчиваются на гласную букву, числительные, которые оканчиваются на согласную букву, числительные, которые оканчиваются на Ь.

• 3. Выделение двух групп числительных на основании первой буквы слова –гласная или согласная.

• 4. Количественные числительные и порядковые числительные.

• Анализ выделенных групп

• Какие группы у вас получились? Что вы взяли за основание классификации? Очень интересная версия. Еще какие варианты были? Что еще можно было взять за основание?

• 5. Проверка гипотезы 1 мин

• На слайдах мы видим определении, которое предлагают нам авторы учебника.

• Слайд 2 и 3 Читаем определение

• Порядковые и количественные числительные. Потренируемся их узнавать.

• 6. Применение нового знания 2 мин

• Слайд 4 В каких из этих словосочетаний есть порядковые числительные? А в каких количественные?

• Почему это числительное порядковое? Почему это числительное количественное?

• Итак. Что мы узнали о порядковых и количественных числительных? Как мы это узнали?

• Ответы детей:

• Имена числительные, которые называют количество предметов, отвечают на вопрос сколько?

• Это количественные числительные

• Имена числительные, которые называют порядок предметов при счете, отвечают на вопросы какой? какая? какое? какие?

• Это порядковые числительные.

• Мы сделали вывод самостоятельно, затем проверили себя.

• 7. Проверка гипотез

• Если кто-то из ребят сумел выделить группы слов на основании количества слов в числительном, то можно начать с анализа их классификации. Или же сразу перейти к слайдам.

• А вот еще какие группы числительных существуют:

• Слайд 5

• Читаем определение. Как вы думаете, какие числительные будут простыми? Составными? Сложными?

• Слайд 6

• Простое числительное.

• Слайд 7

• Сложные числительные

• Слайд 8

• Составные числительные

• Итак. Что мы узнали о простых, сложных и составных числительных? Как мы это узнали?

• 8. Применение новых знаний 2 мин

• Тренируемся их узнавать. Слайд 9

• Докажите, что эти слова являются числительными.

• Назовите только составные числительные, назовите только простые числительные, назовите только сложные числительные. Докажите, что это так.

• Назовите только количественные числительные, только порядковые числительные. Как вы определяли вид числительного?

• 9. Физкультминутка. 2 мин1

• 10. Закрепление знаний (Самостоятельная работа) 8 мин

• Пришло время закрепить новые знания. Для этого выполним упражнения.

• Артем, Максим, Катя и Владик подойдите ко мне за заданием. (Карточка с заданием прикрепляется к планшету, сверх прозрачная пленка, на которой пишут специальным маркером. Дети работают в конце класса на паласе в любой удобной позе –сидя на паласе, лежа… кому как комфортно)

• Карточка № 1

• Все остальные – найдите на столе листочек со своим именем. Выполните то задание, которое записано у вас.

• Карточка № 2

• Карточка № 3

• Карточка № 4

• Карточка № 5

• 11. Проверка выполнения самостоятельной работы

• 11. Проверка выполнения самостоятельной работы. 6 мин

• Проверяем.

• Ребята, которые работали с карточкой № 1 подходят к учителю, как только закончили, работа проверяется индивидуально и оценивается учителем.

• Работы детей с карточками проверяются по мере готовности детей.

• Проверка работы по карточке № 2.

• ( за каждым столом один ученик с таким заданием) Ученики читают по очереди одно предложение, называют числительное и определяют вид числительного. Например, «Один ум хорошо, а два лучше» Имя числительное «один» – количественное, так как называет количество предметов, имя числительное «два» - количественное, так как называет количество предметов при счете.» Карточки сдаются учителю для дальнейшего анализа.

• Проверка работы по карточке № 3

• Ученики с карточкой выходят к доске. Классу объясняем задание: надо было выписать только составные числительные. Каждый ученик зачитывает те слова, которые выписал. Сравниваем ответы. Анализируем ошибки. Карточки сдаются учителю для дальнейшего анализа.

• Проверка работы по карточке № 4

• Ребята выходят с карточками к доске. Один их учащихся рассказывает, что такое простые, сложные и составные числительные. Остальные – зачитывают по одному столбику слов. Обращаемся к учащимся после каждого ответа: все ли согласны? Какие есть сомнения? Не хотите ли чего-то добавить или исправить в ответе? Карточки сдаются учителю для дальнейшего анализа.

• Проверка по карточке № 5.

• Ученик читает вопрос, затем свой ответ на него. Выделяет в предложении числительное и называет его вид. Например: «В каком классе ты учишься? Я учусь в четвертом классе. «Четвертом» – имя числительное. Это порядковое имя числительное, так как называет порядок при счете. Каждый ученик зачитывает только один вопрос и дает один ответ.

• 12. Итог урока. 1 минута

• Итак, наш урок подходит к концу, давайте обсудим, с какими проблемами мы сегодня столкнулись? На какие вопросы искали ответы? Чьи версии подтвердились? Как вы оцениваете свою работу на уроке?

• Ответы детей: Мы открывали новое знание. Мы встретили слова неизвестной части речи, сумели дать формулировку новой части речи. Учились группировать имена числительные по разным основаниям. Выполняли самостоятельную работу по закреплению материала. Учились работать в группе.

• 13. Рефлексия. 3 минуты

• Ребята, напомните мне, пожалуйста, а какую часть речи мы с вами изучили совсем недавно, перед темой «Имя числительное» (наречие)

• На ваших партах лежат бумажные цветочки. Я прошу каждого из вас взять цветочек и на каждом из лепестков записать по одному наречию, которое показало бы ваше внутреннее состояние на данный момент.

• Затем эти цветочки прикрепляются на магнитную доску при помощи круглых магнитиков – серединки цветка.

• 14. Домашнее задание 1 минута

• Наш урок подошел к концу. У вас сегодня будет необычное домашнее задание. Надо к следующему уроку записать на листочек как можно больше литературных произведений с числительными в названии (С. Маршак «Двенадцать месяцев» , русская народная сказка «Волк и семеро козлят» и т п)

Повторення вивченого про іменник як частину мови. Роль іменника в реченні. Урок української мови 4 клас Підготувала вчитель початкових класів Гончаренко Світлана Володимирівна Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Роль іменника в реченні. Мета: закріпити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменники серед інших частин мови; розвивати мислення, уважність учнів, пам'ять, вміння аналізувати; виховувати старанність, самостійність, відповідальність за виконану роботу, взаємодопомогу під час роботи в групах; любов до своєї Батьківщини. Обладнання: логічно - опорна схема, магічні квадрати зі словниковими словами, картки для роботи в групах, картки для індивідуальної роботи, зразки орнаменту для рушника. ^ Хід уроку I. Організаційний момент Вчитель. Давайте привітаємо наших гостей. Добрий день! У добрий час радо ми вітаємо вас. Здоровя, щастя бажаємо. Урок рідної мови розпочинаємо. — Яким ви хочете бачити наш урок? (^ Цікавим, веселим, пізнавальним, науковим, творчим, пошуковим, загадковим проблемним) — А ви на уроці якими повинні бути? ( Дисциплінованими, уважними , активними, зібраними, наполегливими) — Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо, цікавий, творчий продуктивний урок. Все залежить від вашої активності, уважності, творчості. А працювати ми будемо під девізом: Діяти активно! Думати оперативно! Сперечатись доказово Для всіх обовязково! ^ II. Мотивація навчальної діяльності. Перевірка домашнього завдання Вчитель. Сьогодні у вас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка мандрівка, під час якої ви маєте показати себе знавцями рідної мови й Батьківщини. Але куди ми помандруємо, ви дізнаєте­ся, завітавши на «Аукціон знань»: перевіримо домашнє завдання. Якщо вам вдасться відповісти правильно на всі мої запитання, ви зможете отримати ключ, який відкриє та­ємницю нашої мандрівки. Бліц - опитування 1. Що виражає речення? 2. Які є види речень за метою висловлювання ? 3. Які види речень за інтонацією? 4. Як називаються головні члени речення? (Під­мет і присудок.) 5. За допомогою чого повязуються слова в реченні? 6. Які члени речення називаються однорідними? 7. Які речення називаються складними? III. Повідомлення теми Учитель. Ось і ваш ключ. Як він називається? (Іменник) (відкривається початок ЛОС – логічно - опорної схеми) Отже, сьогодні ми пригадаємо, узагальнимо наші знання з теми « Іменник». А тепер відкрийте свої зошити і запишіть число. Запишіть у зошити тему уроку. А чи знаєте ви, що виявляється половина усіх слів в нашій мові припадає на іменник. Тому майже кожне друге слово в українській мові це - іменник. ^ IV. Актуалізація опорних знань Учитель. Що ми будемо прикрашати цим ключем, ви скажете, коли причитаєте анаграму ШРУИНК Учитель. Цим візерунком ми прикрасимо рушник. Адже рушник — це наш давній символ. ^ Хата без рушників, що родина без дітей, казали в народі. Із рушником вітали появу немовляти, з ним виряджали в далеку путь, на рушник у день весілля стають молодята . Упродовж уроку ви також вишиватимете рушни­к. За кожне правильно виконане завдання ви отри­муватимете частини візерунка для символічного руш­ника. ^ V. Хвилинка каліграфії На уроках української мови ви вчитесь не тільки грамотно, а й каліграфічно писати. Сьогодні ми повторимо написання букви якої, ви дізнаєтесь самі. Це буква, яка позначає ненаголошений голосний звук у слові рушник. ^ У у Уу Ул Ук рушник Україна — До якої частини мови належать записані слова?

• Які частини мови ви ще знаєте?

• Згадайте , яке прислівя я використала у розповіді про рушник?

— Запишіть прислівя, знайдіть іменники. ( учень пише на дошці) Хата без рушників, що родина без дітей. ^ Додаткове запитання: чому без рушників написали окремо?

• Як ви розумієте зміст прислівя? ( Окрасою родини є діти, а окрасою хати є рушник.)

^ Вручення візерунка Соняшники VІ. Словникова робота Попрацюймо в парах. У магічних квадратах зашифровані словникові слова. Знайдіть їх ї запишіть у зошит.

м	е	н	і	к	п
е	х	а	о	к	о
т	е	л	е	е	р
м	н	о	ф	а	т
е	х	м	з	н	р
х	а	н	і	т	е

(Механік, портрет, механізм, телефон, океан) — Яке слово тут зайве і чому? (механік, відповідає на запитання хто?) — До яких іменників ставимо питання хто?( до назв істот) — До яких іменників ставимо питання що?( до назв неістот) — Отже, іменники є назвами …. ( істот і неістот). (доповнюємо ЛОС) Вручення візерунка пряма лінія – земля VІІ. Робота над темою уроку. — Прочитайте словосполучення. Із поданих словосполучень виберіть і запишіть тільки іменники. ^ Незалежна Україна, мальовничі Карпати, древній Київ, родюча земля (Україна, Карпати, Київ, земля) — Яке слово в переліку зайве? Чому? — З якої букви пишуться власні назви? — Які іменники є власними назвами?(Імена, прізвища, по батькові, назви міст, сіл, річок, гір, вулиць тощо.) — Доберіть до записаних власних назв загальні й назвіть словосполучення. (Держава Україна, гори Карпати, місто Київ) — Що означає іменник земля у словосполученні родюча земля?? (грунт) — Яке ще значення може мати це слово? (Планета Земля) — Якою назвою тоді буде це слово? (Власною) —Отже, іменники бувають … (Власними та загальними) (доповнюємо ЛОС) Робота з підручником Вибіркове списування( впр. 97, с.47)

• Прочитайте перше завдання вправи.

• Прочитайте текст самостійно і доберіть до нього заголовок.

• Завдання учням другої групи: виписати з першого абзацу власні назви.

• Завдання учням першої групи буде складніше: власні назви з другого абзацу змінити так, щоб вони відповідали на питання хто? і записати.

• Скажіть за чим змінюються іменники? ( за запитаннями)

• В цей час три учні будуть працювати на картках.

^ Картки для індивідуальної роботи До загальних назв дописати власні. Місто _____________________ Річка ______________________ Область ____________________ Собака _____________________ Кіт ________________________ (Ч, ч)ернівці,( Д,д)есна, (Ч, ч)ернігівська, (М,м)ухтар, (П,п)ушок

Вручення візерунка розетка , коло - символ сонця VІІІ. Фізкультхвилинка Вчитель. Ми мислити усі училися, Голівки наші потомилися. Зробим в праці ми зупинку. Проведем фізкульхвилинку. (Діти хором промовляють.) Фізкультвправи у пошані — Ми їх дуже любимо. Ми поставу молоду так і не загубимо. (Учитель читає текст віршованої фізкультхвилинки. Школярі виконують рухи, які зазначено в дужках.) Ой, ходили журавлі, то великі то малі. (Школярі через боки підіймають угору та опускають прямі руки.) Присідали на ріллі та співали: «Трі-лі-лі», (тримаючи руки на поясі, присідають на пальцях.) Там, де гнеться верболіз, Чорногуз у став заліз. (Піднявши руки вгору, нахиляються праворуч ліво­руч, кисті розслаблені.) Крила миє у водиці, Вичищає крила птиця. (Витягнувши шию, нахиляються вперед, простяга­ючи руки і потираючи долоні.) Бо бруднулею ходить їй сумління не велить. (Крокують на місці, піднімаючи прямі руки.) Пострибає так хвилинку (підстрибують на місцях на обох ногах.) И годувать летить дитинку. (Плавно піднімають і опускають руки). О. Низьковська — Журавлів вважають символами й оберегами. Оберегами — бо вони оберігають землю від шкідників. Сим­волами — бо символізують ці пташки наш край. Люди з повагою ставляться до цих красивих і гордих птахів. Українці будують криниці з журав­лями, оспівують їх у піснях. — Прочитайте записані слова і скажіть на яку граматичну ознаку іменника вони вказують? (Журавель, журавка, журавленя)

• Як визначити рід іменника? (підставити слова: він, вона, воно, мій, моя, моє)

(доповнюємо ЛОС)

• Знайдіть в зошиті іменники, які ви виписували з цих словосполучень. ^ Незалежна Україна, мальовничі Карпати, древній Київ, родюча земля

— Визначте рід іменників.( працюють самостійно) — Чи завжди можна визначити рід іменника? — Коли не можна визначити рід іменника?( Якщо він вжитий у множині?)

• Чому не можна визначити рід іменника Карпати?

• Як змінюється іменник за числами? (^ Має два числа: однину і множину)

Усно: Журавель - журавлі, журавка - журавки, журавленя - журавленята (доповнюємо ЛОС) Вручення візерунка Хвиляста лінія –символ води. — А тепер, будь-ласка, звірте свій висновок з наведеними відомостями у підручнику. (читання мовчки правила ). Інтерактивна гра «Мовний сон». Діти «сплять», а вчитель промовляє:

• Прошу вас учити правила так, щоб могли відпові­сти, коли спитають, збудивши від сну. Зараз перевіри­мо, чи справдяться мої надії.

Учитель пробуджує дітей запитаннями: (Здоровязберігаюча технологія «Так» чи «Ні») 1. Іменник — це частина мови, яка означає назви предмета. 2. Іменник—це частина мови, яка відповідає на питання який? яка? яке? 3. Іменник змінюється за родами (ні). А як правильно казати? (Іменник має рід: чоловічий, жі­ночий, середній). 4. Іменники є назвами істот, не­істот. 5. Іменники змінюються за числа­ми. Вручення візерунка Квітки - це животворна сила ІХ. Закріплення вивченого ^ 1.Робота в групах — А зараз ми будемо працювати в групах. Згадайте правила спілкування в групах. — Обєднайтеся у групи для подальшої роботи на уроці. ^ Правила спілкування у групах. — Працювати дружно. — Відповідати чітко. — Не перебивати. — Поважати думку кожного. — Виконувати завдання вчасно. У конвертах у вас слова різних частин мови. Ваше завдання відібрати іменники Стрибає, калина, мякий, синій, герб, прапор, верба, сміється, гімн, щасливий, чорнобривці, співають, жито. — Доведіть , що вибрані вами слова є іменниками. На прикладі виділеного слова. Час 1 хв. Метод Прес Працюйте за планом:

• Ми вважаємо, що...

• Тому, що..

• Отже,

Вручення візерунка Півень-давні тварини, провісники сонця. За народними переказами, півні на рушниках дуже подобалися Тарасу Шевченку. Проїжджаючи через Кролевець, місто Сумської області, замовляв весільні рушники Тарас Шевченко! Він хотів бачити на своїх весільних рушниках червоних горластих півнів, веселих сурмачів. Та не довелося Кобзареві на тих рушниках стояти із судженою... їх поклади на поетову домовину, коли везли її через Кролевець з Петербурга до Канева. — Що спільне в цих словах? (^ Це сим­воли України.) Коли згадують нашу Україну, то обовязково згадують і кущ калини. Речення над якими ми будемо працювати теж присвячені калині. ^ 2. Робота в групах. Мета роботи: дізнатися, яким членом речення є іменник. 1. У лузі червона калина похилилася. 2.Україна славиться червоною калиною, зеленою вербою та чарівною мелодією соловейкових пісень. ^ Покажіть номер речення, де іменник калина головний член речення. —Запишіть речення, де іменник калина є головним членом речення, визначте головні та другорядні члени речення. ^ Запис на дошці: Калина – символ рідної землі, батьківської хати. —Іменник також буває присудком. Резервне завдання: Ягоди калини, зібрані в пучок, називаються китиці. Синоніми до китиці? (кетяги, гроно) Диктант Привітний вітерець розгойдує червоні кетяги калини. ^ Самостійна робота Визначте, яким членом речення є іменники. Підсумок уроку Стратегія „Кубування”. Завітав сьогодні в клас На урок знову до нас Кубик, діти, не простий, Кубик, діти, чарівний. Він доріжку прокладає, Знання ваші перевіряє. Увага! Аналізуємо завдання "Чарівного кубика". 1) Частина мови. 2) Що означає? 3) На які питання відповідає? 4) Яким членом речення виступає? 5) Граматичні ознаки? 6) Приклади. Учитель. Молодці, за гарну роботу ви отримуєте ще частину візерунка для рушника. Отже, наш рушничок розцвів. ^ Вручення візерунка Калина Український рушник! Символ і краса українського народу! Які то візерунки! У цих вишивках — пісні та лани неозорі, Птахів щебетання, весняні світання, Квітковий розмай і калини зітхання! Перед завершенням уроку систематизуємо наші знання й виконаємо ще одне завдання і проведемо хвилинку фантазії. — Назвіть іменники, найважливіші у вашому житті. (Мама, тато, жит­тя, здоров'я, вода, хліб, мова, праця, Батьківщина...) — Назвіть іменники, які присутні у нас на уроці. (^ Увага, старанність, праця, дружба.) По країні Предмета будем ще мандрувати, Треба ж нам ще й відмінки вивчати. А сьогодні — спасибі вам, друзі! Будьте щасливі в родинному крузі! Дякую всім, хто працював, В зошитах гарно писав, На всі запитання відповідав, Різні завдання читав, Та тим, хто в гості завітав.

урока.

I. Организационный момент.

Учитель. Здравствуйте. Садитесь, пожалуйста. Проверьте свою посадку. Мы начинаем урок литературного чтения. От души желаю вам узнать много нового и интересного.

II. Работа до чтения текста.

1. Определение темы и задач урока.

Учитель. Ребята, сегодня мы с вами отправляемся в очередное путешествие. Прочитайте заголовок. (Учебники у учащихся закрыты, а заголовок вынесен на доску.)

(Путешествие тринадцатое.

Смешные книжки. Тайна юмора и сатиры.)

Учитель. Определите, пожалуйста, на какой вопрос нужно найти ответ сегодня на уроке?

Ученик. Нужно разгадать тайну юмора и сатиры. Узнать, что это такое.

Учитель. Да, мы должны определить, что же такое «юмор», а что «сатира». А поможет нам «чистокровный детский юморист». Так этого человека называл уже знакомый нам Сергей Сивоконь. Кто же это? Попробуйте догадаться.

(Учитель по очереди достаёт из чёрного ящика предметы. Учащиеся высказывают свои предположения.)

• Игрушечный щенок. (Учитель говорит: «Его зовут Дружок.»)

• Шляпа.

• Огурцы.

• Автомобиль (игрушечный).

• Каша (в упаковке).

• Телефон. (Учитель цитирует: «Алло! Алло! Слышно? Слышно! Хорошо? Хорошо!»)

• (Потом стучит по парте: «Тук – тук – тук!»)

Учитель. Вы уже догадались, о каком писателе идёт речь?

Ученик. Это Носов!

Учитель. Учитель. Конечно, это Николай Николаевич Носов. (На доске открывается портрет писателя и подпись под ним.)

2. Чтение материалов «Путешествия…» и работа с ними.

Учитель. Откройте учебники на странице 152. Прочитайте самостоятельно материалы «Путешествия…» и попробуйте найти ответы на вопросы: «Что такое юмор? И что такое сатира?» (Учащиеся читают самостоятельно.)

Учитель. Прочитайте, как ответить на вопросы.

Ученик. «Сатира и юмор – разные формы смешного в литературе. Юмор – осмеивание с оттенком сочувствия, а сатира – осмеивание с оттенком негодования, гневный смех».

Учитель. Кто дал такие определения сатиры и юмора?

Ученик. Николай Николаевич Носов.

Учитель. Давайте прочитаем определение этих же понятий в толковом словаре. (Открывается запись на доске и одновременно двое заранее подготовленных учащихся показывают остальным толковый словарь и читают определение оттуда. Запись на доске дублирует текст словаря.)

Ученик. «Юмор (англ. humour) – особый вид комического, сочетающий насмешку и сочувствие, внешне комическую трактовку и внутреннюю причастность к тому, что представляется смешным. В отличие от сатиры таится серьёзное отношение к предмету смеха и даже оправдание «чудака»».

Ученик. «Сатира (лат. satira) – способ проявления комического в искусстве, состоящий в уничтожающем осмеянии явлений, которые представляются автору порочными».

Учитель. Вы смогли почувствовать, в чём же различие этих двух понятий?

Ученик. Юмор сочувствует, оправдывает, а сатира – негодует над чем-то порочным .

Учитель. Всегда ли легко разграничить их?

Ученик. Нет.

Учитель. Прочитайте, как об этом говорит Носов.

Ученик. «…трудно бывает провести границу между сатирой и юмором, то есть ответить на вопрос: та или иная черта характера вредна только для самого человека (героя произведения) или начинает быть опасна для других? Если только для него – автор и осуждает, и сочувствует герою одновременно (ведь в остальном – хороший человек!). А возможен случай, когда сочувствие и вовсе исчезает. За этой гранью начинается сатира».

Учитель. Попробуйте сами объяснить, кто такие сатирики.

Ученик. Сатирики – это люди, которые в своих произведениях осмеивают недостатки других.

Учитель. Для чего нужны «сатира» и «сатирики»? Прочитайте, как об этом говорит Носов.

Ученик. «Писателя не станут читать, если он не будет говорить людям правду. Но поскольку не всякую правду приятно слушать, то лучше говорить эту правду, смягчив немножечко шуткой. Получается и смешно, и приятно, и полезно. Это и есть сатира. А сатирики – это люди, которые смягчают жизненные удары, чтоб нам не было так уж больно. В общем, хорошие люди, полезные».

3. Постановка задачи на ближайшие уроки.

Учитель. Мы с вами на ближайших уроках будем читать рассказы Николая Носова, Виктора Драгунского, стихи Агнии Барто. Наша задача: подумать, сатирические или юмористические произведения включены в этот раздел.

4. Прогнозирование содержания.

Учитель. Сегодня мы с вами прочитаем одно из произведений Николая Носова «Федина задача». Ваши предположения о характере этого произведения.

Ученик. Наверное, оно смешное, юмористическое.

Физкультминутка.