Методичні рекомендації студентам по організації самостійної роботи

Для вивчення навчальної дисципліни "Юридична психологія" студент повинен бути націлений на засвоєння мети, завдань, змісту, принципів, функцій, засобів і технологій психологічних закономірностей системи “людина-право”. Іншими словами, юридична психологія досліджує психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки. Самостійна робота полягає у систематизації знань з курсу, формування цілісного, системного бачення питань психолого-правової проблематики; узагальненні знань, форм і методів роботи відповідно їх логіко-змістовного викладення в процесі навчального курсу.

Важливим елементом такої роботи є опрацювання першоджерел які сприяють опануванню основних понять, вітчизняного і закордонного досвіду, розумінні закономірностей процесу розвитку правових відносин в традиціях демократичних підходів.

Вивчення навчальної дисципліни студентів денної форми навчання відбувається за допомогою різних форм опанування матеріалом: лекцій, семінарських, роботі з літературою, написанні контрольних. У вищому навчальному закладі найбільш суттєвою формою передачі певного об'єму знань по дисципліні є академічна лекція Сучасна лекція грунтується на активній взаємодії викладача і студента. Вона повинна задовольнити запити студента по активізації мислення, мотивуючого, аналізуючого, виховнового характеру. Для викладача мета лекції полягає у доведенні до студентів найбільш суттєвих сторін проблеми, що розглядається у логіко-змістовній структурі курсу. Викладач активізує участь студентів у різних формах її проведення: лекція-повідомлення, лекція-бесіда, лекція-дискусія, лекція з розглядом конкретних ситуацій.

Лекція допомагає у стислий час зорієнтувати студентів на усвідомлення суттєвих питань теми, сформувати свої погляди та інші відомості про шляхи ї розв'язання проблеми.

Практичні поради до оформлення конспекту лекції:

•записувати тільки суттєве, ключовими словами;

•логічно пов'язувати матеріал ілюструючи його прикладами, малюнками:

•повністю заносити таблиці, графіки, статистичні відомості;

•виділяти найбільш важливі положення, смислові блоки і думки;

•виділяти питання, які потребують додаткового висвітлення під час семінарів і практичних занять.

До кожної з тем додається список літератури, який допомагає самостійно підготовитись до семінарсько-практичних занять.

Семінар передбачає активну, самостійну участь студентів для подальшого засвоєння, закріплення, уточнення теоретичних знань, які отримані на лекції, або під час опрацювання рекомендованої літератури в прикладній сфері. Різні форми проведення семінару (дискусії, диспути, круглі столи, наради, конференції) дають можливість студенту винести на обговорення проблемне судження з питань теми та набути здатності самостійно оперувати теоретичними положеннями, поняттями; прикладами з практичних джерел, набути досвід викладення і відстоювання своєї позиції, підходу для здійснення практичної роботи.

Практичні поради до участі в семінарі:

-чітко усвідомити мету і питання семінару;

-розібрати конспект лекції, ознайомитись з рекомендованою літературою;

-підготувати відповіді на питання семінарського заняття;

-виділити питання, які потребують додаткового роз'яснення;

-зробити виписки, посилання з рекомендованої літератури, які знадоб­ляться для аргументації своєї позиції;

- зорганізуйтесь на активну участь у семінарі.

Питання до заліку з дисципліни «Юридична психологія»

1. Предмет і завдання юридичної психології.

2. Система юридичної психології.

3. Історія розвитку юридичної психології.

4. Зв'язок юридичної психології з іншими науками.

5. Методологічні принципи в юридичній психології.

6. Методи пізнання в юридичній психології.

7. Методи психологічного впливу на особистість.

8. Використання методу тестування в юридичній практиці.

9. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і

стани.

10. Психічні властивості особистості

11. Психічні стани особистості.

12. Психологічні аспекти правової соціалізації особистості.

13. Психологічна характеристика правосвідомості.

14. Правова ідеологія.

15. Правова психологія.

16. Правова культура.

17. Психологічна структура злочину та його психологічні наслідки.

18. Поняття особистості злочинця і типологія злочинців.

19. Мотив у психологічному механізмі злочину.

20. Види мотивів за рівнем усвідомлення.

21. Основні психологічні ознаки мотивів.

22. Типи криміногенних мотивів.

23. Психологія жертви.

24. Психологія окремих категорій злочинців.

25. Психологія організованої злочинності.

26. Психологічні особливості чоловічої та жіночої злочинності.

27. Психологія огляду місця події.

28. Психологія очної ставки.

29. Психологія пред'явлення для впізнання.

30. Психологія відтворення обстановки та обставин події.

31. Психологія обшуку.

32. Психологічні особливості приховування предметів здобутих злочинним шляхом.

33. Психологія формування свідчень.

34. Класифікація питань за рівнем психологічного впливу на допитуваного.

35. Способи та прийоми виявлення неправдивих свідчень.

36. Мнемічна допомога допитуваного, її сутність та прийоми.

37. Психологія допиту потерпілого. 38. Психологія допиту підозрюваного і обвинуваченого. 39. Психологія допиту свідків. 40. Психологічні особливості допиту неповнолітніх. 41. Психологія очної ставки.

42. Психологічна характеристика судової діяльності.

43. Психологія судді. 44. Психологічні особливості судового допиту. 45. Психологія судових суперечок і винесення вироку.

46. Загальна характеристика судово-психологічної експертизи.

47. Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.

48. Організаційно-правові засади проведення судово-психологічної

експертизи.

49. Сутність пенітенціарної психології.

50. Методи впливу на особу засудженого в установах виконання покарань.

51. Колективи засуджених та їх психологічна характеристика.

52. Вплив соціальної ізоляції на особу.

53. Психологія тюремного побуту.

54. Психологічні основи ресоціалізації засуджених.