Суб’єкти валютного ринку :

• комерційні банки, які мають ліцензію на здійснення ваютних операцій;

• фірми, які здійснюють зовнішньоторгівельні операції через банки;

• компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюта та здійснюють закордонні вкладення активів.

• центральні банки – управляють валютними резервами, проводять валютні операції, впливають на рівень обмінного курсу, регулюють рівень відсоткових ставок за депозитами в національній валюті.

• приватні особи – здійснюють спектр неторгових операцій, пов’язаних з закордонним туризмом, переказом заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівлю та продаж наявної валюти.

Структура валютного ринку

За суб’єктами

• Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу)

• Клієнтський

• Біржовий

• Торгівля через валютну біржу

• Торгівля деривативами

За терміном операцій

• Спот ринок (поточний)

• Форвардний ринок (терміновий)

• Своп ринок

За функціями

• Обслуговування міжнародної торгівлі

• Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

За валютними обмеженнями

• Вільні

• Обмежені

За застосуванням валютних курсів

• З одним режимом

• З кількома режимами

За об’ємом і характером валютних операцій

• Глобальні (світові)

• Регіональні (міжнародні)

• Внутрішні (національні)

За територіальною ознакою:

1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

2.Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

3.Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

Валюта – це

Валютна операція – це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

У вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлею – продажем іноземної валюти.

Як правило, виділяють:

- поточні валютні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);

- валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

Основними видами операцій, які виконують суб’єкти валютноого ринку є традиційні операції до яких відносять операції спот, форвард та ф’ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - свопи, опціони, а також процентні інструменти. Головню особливістю міжнародних валютних ринків останні три роки є тенденція до скорочення обсягів валютних операцій на всіх сегментах, викликана введенням євро, консолідацією в банківській та промислових галузях, зростанням частки електронного банкінгу та зростанням неприйняття ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року.

Міжнародні кредитні відносини

Міжнародний кредит – це кредит, де кредиторами та позичальниками виступають різні держави, тобто рух позикового капіталу в сфері МЕВ.

Міжнародні кредитні відносини виконують  наступніі функції:

1. Перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення.

2. Економія витрат обігу у сфері міжнародних розрахунків через замі­ну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і при­скорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обі­гу міжнародними кредитними операціями.   

3. Прискорення концентрації і централізації капіталу. Різноманітні форми міжнародного кредиту загалом можна класифі­кувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сто­рони кредитних відносин.