
- •Будова статевих клітин
- •Особливості будови яйцеклітини:
- •1. Оболонки:
- •4. Специфічні структури цитоплазми:
- •Особливості будови сперматозоїда:
- •Порівняльна характеристика чоловічих і жіночих статевих клітин
- •Процеси формування статевих клітин
- •Порівняльна характеристика сперматогенезу та овогенезу
- •Основні стадії гаметогенезу (на прикладі ссавців)
- •Порівняння овогенезу і сперматогенезу
- •Етапи сперматогенезу
- •Овогенез
- •Менструальний цикл
- •Рівні (ланки) регуляції менструальної (репродуктивної) функції:
- •4. Яєчники - статеві залози.
- •5. Матка - орган – мішень.
- •Онтогенез
- •Особливості онтогенезу рослин і тварин
- •Періодизація онтогенезу багатоклітинних організмів
- •Зародковий (ембріональний) етап та його періоди у тварин
- •Періодизація внутрішньоутробного розвитку людини
- •Запліднення
- •Етапи запліднення у людини:
- •I. Зближення і дистантна взаємодія гамет
- •II. Контактна взаємодія гамет
- •III. Проникнення сперматозоїда в овоцит II:
- •IV. Підготовка зиготи до дроблення
- •V. Початок першого мітотичного поділу зиготи
- •Дроблення
- •Класифікація яйцеклітин
- •Класифікація типів дроблення
- •Класифікація бластул
- •Особливості дроблення у людини
- •Типи яйцеклітин, дроблення, бластули та гаструляції у різних тварин
- •Гістогенез та органогенез
- •Зародкові листки і закладання органів
- •Нейруляція
- •Провізорні органи зародка
- •Постембріональний період, його етапи і типи у тварин
- •Особливості післязародкового розвитку в людини
- •Вікові періоди життя людини
- •Явище регенерації
- •Поняття про життєвий цикл
- •Прості та складні життєві цикли
- •Цілісність онтогенезу
5. Матка - орган – мішень.
П
ротягом
цього циклу між гормонами передньої
долі гіпофізу і периферичними статевими
гормонами встановлюються складні
взаємозв'язки. Під впливом яєчникових
стероїдних гормонів змінюється базальна
температура, спостерігається двофазність
менструального циклу. В нормі протягом
одного менструального циклу дозріває
один фолікул.
Зміни в будові і функції матки в цілому, особливо в будові і функції ендометрію, що настають під дією яєчникових статевих гормонів, називають матковим циклом.
Протягом маткового циклу спостерігається послідовна зміна чотирьох фаз циклічних змін в ендометрії: 1) проліферації; 2) секреції; 3) десквамації; 4) регенерації. Фази проліферації і секреції є основними в матковому циклі, межа між ними - овуляція.
1 фаза проліферації ендометрію починається після завершення регенерації слизової оболонки матки, що відшарувалась під час попередньої менструації. Триває з 5 по 14 день циклу. Початок фази пов’язаний із зростаючою дією на слизову оболонку матки естрогенів, які продукуються фолікулом, що зріє. На початку фази проліферації залози ендометрію вузькі і рівні. У міру наростання проліферації залози збільшуються в розмірах і починають злегка звиватися. Максимально виражена проліферація ендометрію проходить до моменту повного дозрівання фолікула і овуляції (до 12-14 дня 28-денного циклу). Товщина слизової оболонки матки досягає 3-4 мм. Ці зміни відбуваються під впливом гормонів яєчників естрогенів.
2 фаза секреції починається під впливом швидко наростаючої активності жовтого тіла і гестагенів, які виробляються яєчниками. Залози ендометрію набувають звивистого характеру і заповнюються секретом, який вони виробляють. Секрет містить глікоген, глікопротеїди, кислі глікозаміноглікани, які є сприятливим середовищем для імплантації плідного яйця. Слизова оболонка розпушується, крізь неї проростають спірально звиті артеріоли. До кінця фази секреції просвіт залоз ендометрію набуває пилоподібної форми, в них виявляється ще більша кількість секрету. В стромі ендометрію в цей час з’являються так звані псевдодецидуальні клітини. Слизова оболонка стає максимально готовою до прийняття заплідненої яйцеклітини на 21-й день циклу, коли жовте тіло в яєчнику досягає свого розквіту. Товщина ендометрію досягає 8-10 мм. На цей час ендометрій чітко розділяється на два шари: поверхневий і глибокий.
Після 21-22 дня циклу, в зв’язку з регресом жовтого тіла, яке перетворюється поступово на біле тіло, знижується концентрація гормону жовтого тіла - прогестерону і порушується трофіка ендометрію, наростають дегенеративні зміни: зменшується на 25-30 % висота ендометрію, посилюється складчастість стінок залоз, вони набувають зірчастого характеру, знижується кількість секрету залоз, виявляються вогнищеві крововиливи в строму. Функціональний шар ендометрію готується до розпаду і відшарування.
Якщо взяти гістологічний зріз ендометрію в цей час, то можна побачити ці зміни під мікроскопом, їх називають анатомічною менструацією, яка виявляється за добу до явної фізіологічної, або клінічної менструації.
3 фаза – десквамації, або менструація, яка триває в середньому 3-4 дні. Внаслідок різкого зниження рівня всіх статевих гормонів (прогестерону і естрогенів) відбувається відшарування функціонального шару слизової оболонки матки, що клінічно проявляється кровотечею.
Для настання менструації в організмі жінки діє ряд факторів:
1. Спад всіх статевих гормонів більше ніж на 50 % за кілька днів до менструації.
2. Судинний спазм атреріол в ендометрії, підвищена проникність стінок судин.
3. Порушення кровообігу, застій і деструктивні зміни в ендометрії.
4. Утворення ділянок некрозу і гематом слизової оболонки ендометрію.
5. Підвищення активності фібринолітичних ферментів та ін.
Після повного відторгнення ендометрію на 3-4 день циклу настає четверта фаза регенерації, що здійснюється з строми базального шару слизової оболонки і донних залоз. Вона триває 2-3 дні.
Встановлено, що в середині менструального циклу, а точніше до часу настання овуляції, спостерігається чітко виражене розширення зовнішнього вічка шийки матки. Одночасно виявляються пов’язані з овуляцією зміни деяких фізичних та хімічних властивостей слизу, що продукується залозами слизової оболонки шийкового каналу. Так, в міру наростання проліферації кількість слизу в шийковому каналі поступово зростає, він стає більш проникним для світла і розтяжимим (розтягається у вигляді нитки до 8-10 см). Зовнішній вигляд вічка шийки матки нагадує зіницю. Поява симптому "зіниці" свідчить про високу продукцію естрогенів яєчниками.
При наближенні терміну овуляції і під впливом зростаючої активності естрогенів одночасно з вказаними вище фізичними властивостями змінюється і хімічна характеристика слизу шийкового каналу. Це проявляється появою так званого симптому арборизації. Після висушування на повітрі шийкового слизу, нанесеного у вигляді мазка на предметне скло, в препараті випадають кристали хлориду натрію. На початку першої і наприкінці другої фаз циклу ці кристали розташовуються аморфно. В більш пізній період І фази і ранній період ІІ фази, особливо до початку овуляції, вони розміщуються у вигляді листка папороті.
Описані зміни шийки матки і властивостей шийкового слизу мають велике біологічне значення, оскільки полегшують потрапляння сперматозоїдів через шийковий канал в порожнину матки, а звідти – в маткові труби. Після настання овуляції і утворення жовтого тіла всі перераховані зміни шийки матки і шийкового слизу зазнають зворотнього розвитку: зовнішнє вічко змикається, слиз стає густим, мутним, розтяжимість його знижується, зникає феномен арборизації.