
- •Вакуолярна
- •Система клітини
- •Система одномембранних органел
- •Функції:
- •- Синтез, модифікація, сортування та виведення з клітин біополімерів;
- •- Синтез складових мембран
- •Лізосоми
- •Двомембранні органели
- •Немембранні органели Цитоскелет Клітинний центр Органели руху Рибосоми Протеасоми Ядерце
- •Порівняльна характеристика органел клітини
Немембранні органели Цитоскелет Клітинний центр Органели руху Рибосоми Протеасоми Ядерце
Р (рибоза + грец. soma – тіло) немембранна органела еукаріотичних клітин, що являють собою рибонуклеопротеїдні комплекси (відкриття – Джордж Паладе, 1955 р., термін – Річард Робертс, 1958 р.) |
|
|
Рибосома: - рРНК + білки; - d ~ 10-20 нм; - сферична/еліпсоїдна форма; - 2 субодиниці: мала і велика; - субодиниці об’єднуються разом на мРНК лише на початку трансляції - утворюються в ядерці на матриці генів рРНК; |
3 популяції: - вільні субодиниці; - рибосоми, об’єднані з мРНК у цитозолі – полісоми; - рибосоми, зв’язані з грЕПС. |
|
Локалізація у клітині: - цитозоль; - прикріплені до грЕПС; - прикріплені до зовнішньої ядерної мембрани; - матрикс мітохондрій; - строма пластид |
|
|
Види рибосом:
- малі (70S) – містяться у клітинах прокаріотів, у мітохондріях і пластидах еукаріотів;
- великі (80S) – містяться у цитозолі та на грЕПС клітин еукаріот |
|
Функції рибосом: - синтез білків |
ЦИТОСКЕЛЕТ |
опорно-рухова система клітини |
|||
Функції цитоскелета: |
|
|||
|
||||
|
Мікрофіламенти |
Мікротрубочки |
Проміжні філаменти |
|
Білкові субодиниці |
Глобулярний актин |
Гетеродимер з α- і β-тубулінів |
Кератин, віментин, десмін, ламін тощо |
|
Структура |
2 |
Порожнисті трубки
|
Ф |
|
Діаметр |
7 нм |
25 нм з просвітом 15 нм |
8-12 нм |
|
Полімеризація/ деполімеризація |
Властива: G-актин F-актин (глобулярний фібрилярний) |
Властива: Димери тубуліну мікротрубочки |
Не властива. Високостабільні |
|
Джерело енергії |
гідроліз АТФ |
гідроліз ГТФ |
– |
|
Основні функції |
|
|
|
МІКРОВОРСИНКИ |
тонкі пальцеподібні вирости плазмалеми |
|
- всередині кожної мікроворсинки знаходиться пучок з 20-30 паралельних мікрофіламентів, які йдуть від основи мікроворсинки до її верхівки; - “+”-кінці всіх мікрофіламентів спрямовані до верхівки мікроворсинки. Функції: - збільшують площу контакту плазмалеми з міжклітинним простором, що збільшує площу всисної поверхні (в епітелії кишечника) |
||
|
||
ПСЕВДОПОДІЇ |
псевдоніжки, несправжні ніжки |
|
|
- спеціальні органели руху (енергія АТФ) |
|
- вирости цитоплазми, вкриті плазмалемою; |
||
- в основі їх формування – полімеризація актину утворення мікрофіламентів → рух цитоплазми; |
||
- часто до складу випинань клітинної поверхні входять мікротрубочки |
||
Характерні для лейкоцитів |
||
Функції: забезпечують - амебоїдний рух; - захоплення поживних часточок та чужорідних клітин і речовин |
КЛІТИННИЙ
ЦЕНТР (ЦЕНТРОСОМА, ДИПЛОСОМА)
(лат. centrum – центр; грец. soma – тіло) немембранна органела еукаріотичних клітин, утворена двома центріолями (Теодор Бовері, 1888 р.) |
|
|
Центріоля: - складноорганізована структура; - циліндричної форми; - ℓ ~ 0,3 – 0,5 мкм, d ~ 0,2 мкм; - має симетрію 9-го порядку; - стінка циліндра побудована з 9-ти триплетів МТ (9×3+0) - оточена перицентріолярним матриксом; - парна структура: є - материнська (зріла), - дочірня (незріла) |
В інтерфазі клітинного циклу центросоми асоційовані з ядерною мембраною. У профазі мітозу каріолема руйнується, центросома ділиться, а дочірні центросоми мігрують до полюсів ядра, що ділиться. Мікротрубочки, що ростуть із дочірніх центросом, кріпляться другим кінцем до кінетохорів хромосом, формуючи веретено поділу. Після завершення поділу у кожній із дочірніх клітин опиняється по одній центросомі |
Функції центросоми: - центр організації мікротрубочок; - участь в утворенні веретена поділу під час мітозу та мейозу; - участь у формуванні осьової нитки джгутиків і війок |
-
ДЖГУТИКИ та ВІЙКИ
– спеціальні органели руху (енергія АТФ)
Синдром Картегенера
(синдром нерухомості війок)
- відсутні динеїнові ручки внаслідок мутацій в генах динеїну – білка-мотора, що взаємодіє з мікротрубочками;
-
респіраторні захворювання, безпліддя
- вирости цитоплазми, вкриті плазмалемою;
- утворені мікротрубочками (білок тубулін), які зв’язані між собою ручками з білка динеїну
- походять від центріолі
Мають 2 основні частини:
- базальне тільце (вбудована в мембрану частина джгутика, що утворена 9-ма триплетами периферичних МТ = 9×3+0);
- аксонема (осьова нитка – вільна частина джгутика над мембраною, утворена 9-ма дуплетами периферичних МТ і 2-ма центральними = 9×2+2)
Джгутики:
- ℓ до 50-70 мкм;
- кількість – 1-8;
- обертальний рух
Війки:
- ℓ 5-10 мкм;
- кількість – сотні;
- весловий рух
- у джгутикових найпростіших, сперматозоїдів тощо
- у війчастих найпрос-тіших, війчастих епітеліоцитах
Функції:
- рухова (одноклітинні організми, сперматозоїди, епітелій жіночих статевих шляхів)
- участь у травленні (травні клітини кишковопорожнинних)
- чутлива (волоскові клітини Кортіївого органа внутрішнього вуха, сенсили вільноживучих плоских червів);
- захисна (війки епітеліоцитів повітроносних шляхів)