
- •Кам’янець-подільський коледж культури і мистецтв
- •Для студентів спеціальності
- •5.02010201 “Бібліотечна справа”
- •В. Кухар
- •Історичні постаті Уродженці Поділля устим кармелюк
- •Історичні постаті Вони жили і творили на Поділлі костянтин острозький
- •Михаило грушевський
- •Володимир раєвський
- •Микола пирогов
- •Софія русова
- •Софія потоцька
- •Поети. Письменники Уродженці краю ісайя кам’янчанин
- •І.Прокоф’єв герасим смотрицький (рік народження - невідомий – 1594)
- •Г.Смотрицький мелетій смотрицький
- •Валер’ян захаржевський
- •Анатоль свидницький
- •Освальд бургардт
- •Кость гордієнко
- •Микола бажан
- •Микола островський
- •Життя - подвиг
- •Панько (пантелеймон) михайлович педа
- •Володимир бабляк
- •Володимир булаєнко
- •Наш час народженням людини
- •Іван сварник
- •Юхим альперін (ясний)
- •Поети. Письменники Вони жили і творили на Поділлі тарас шевченко
- •Степан руданський
- •Леся украінка
- •Іван кулик
- •Михайло драй-хмара
- •Микита годованець
- •М.Годованець
- •Євген маланюк
- •Володимир сосюра
- •Юрій смолич
- •Наталя кащук
- •Костянтин батюшков
- •Володимир даль
- •Микола некрасов
- •Олександр купрін
- •Сергій сергеєв-ценський
- •Анна ахматова
- •Михайло булгаков
- •Юрій тинянов
- •Генріх сенкевич
- •Крашевський юзеф
- •Артисти. Актори Уродженці краю
- •Артисти. Актори Вони жили і творили на Поділлі лесь курбас
- •Жан лоту
- •Композитори Уродженці краю михайло завадський
- •Владислав заремба
- •Композитори Вони жили і творили на Поділлі ференс ліст
- •Тадей ганицький
- •Микола леонтович
- •Художники Уродженці краю микола бурачек
- •Володимир січинський
- •Сергій кукуруза
- •Художники Вони жили і творили на Поділлі микола верейський
- •В’ячеслав розвадовський
- •Володимир гагенмейстер
- •Тетяна яблонська
- •Наші земляки – діячі мистецтва
- •Список використаної літератури
Володимир бабляк
(1916 – 1970)
Бабляк Володимир Самійлович – український радянський письменник. Народився в селі Великий Жванчик в сім’ї учителя. Дитячі роки пройшли в Колодіївці. По закінченні школи працював рядовим колгоспником, обліковцем, бригадиром. Дописував у газету, а згодом влився у колектив Новоушицької районки. Восени 1936 р. переїхав у Кам’янець-Подільський, працював в окружній газеті. Перед війною Володимир Самійлович - співробітник чернівецької газети "Радянська Буковина". 1940 р. видрукував перше своє оповідання "Аничка-мрійниця".
У роки Великої Вітчизняної війни оборонив Чернівці, Вінницю, Київ, Кавказ. Демобілізований після другого поранення. Талант Бабляка розцвів в 50-х-роках, коли він знову поселився у Чернівцях. В газетах і журналах з’являються нові його оповідання, потім збірка сповідань “З пісень життя", романи "Вишневий сад", “Жванчик”. "Вишневий сад" знайшов сценічне життя у п’єсі "Червоні троянди", поставлений на сцені Чернівецького театру імені О.Кобилянської. У 1974 р. було екранізовано роман "Жванчик" у фільмі під назвою "Новосілля". 20 листопада 1970 р. Володимира Самійловича не стало. Його пам’ять шанують в В.Жванчику.
Володимир булаєнко
(1918-1944)
Колись історія назве
Наш час народженням людини
Бо поки серце в нас живе, -
Ми не стояли на колінах.
Поет, воїн, він загинув молодим на світанку свого життя, на світанку своєї поезії.
Народився в 1918 р. в с. Сорокодуби Красилівського району. З перших днів Великої Вітчизняної війни на фронті, загинув при визволенні Латвії.
Прапори і багнети солдатської поезії В.Булаєнка залишилися нетлінними, як людська пам’ять. Він став легендою свого яблуневого Поділля.
А ще він був ніжним ліриком. Його ліричні поезії, щирі і прозорі, як весняний ранок. Вони зримі, відчутні, як лелеки при синій долині, як плавучі верби над річкою. Такі образи народжувались і виколисувались в гарячій душі поета.
Його ім’я у недавні часи несправедливо замовчувалося. Нині слово земляка повертається рідному народу. Його посмертно прийнято до спілки письменників України. Ім’я поета-воїна носить ЦРБ в Красилові. На ній відкрито меморіальну дошку, в області встановлена премія ім. В.Булаєнка за кращі твори для молоді.
Іван сварник
(1921-1992)
Сварник Іван Іванович - відомий письменник гуморист. Народився 1 червня 1921 р. у с. Лисогірка Дунаевецького району.
Працював учителем, з 1957 р. редактором, завідуючим редакцією художньої літератури, головним редактором видавництва "Каменяр", а з 1973 р. - завідуючим відділом журналу "Жовтень".
1962 р. вийшла його перша збірка байок та гуморесок "На чисту воду". А потім - збірки "Персональний барліг" (1966 р.),"3аяча наука (1977 р.), "Співчутливий осел" (1981 р.), “Горобці і папірці” (1981), "Грицько на груші" (1984 р.), "Кран та екран" (1988 р.). Займався перекладом із слов’янських мов.
1986 р. став першим лауреатом премії ім. Степана Олійника. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма орденами і медалями.
Юхим альперін (ясний)
(1924 – 1977)
Ю.Альперін – журналіст, письменник. Юхим Йосипович – корінний кам’янчанин. Тут народився, закінчив місцевий педінститут, працював у редакції газети "Прапор Жовтня", доцентом у педінституті.
А ще була література, дружба з патріархом української байки Микитою Годованцем. Задумувалось багато. Так, у роки "хрущовської відлиги" в місті зблиснув і згас літературно-художній альманах "Кам’янець-Подільський" (1956). Юхим Йосипович входив до складу редколегії видання, надрукував у ньому оповідання "Життя кличе". Але через 15 років вдалося видати першу книжку-повість "Атака" (1971). Зате через рік побачила світ ще одна повість "Хатина на кордоні". Не забарилася і третя книга: 1973 р. видавництво "Дніпро" в серії "Літературний портрет видали нарис Юхима Альперіна "Микита Годованець".
З висоти нинішніх розкутих часів не хотілося б надто критично ставитись до творчого доробку Юхима Ясного (таким був літературний псевдонім письменника). Але одне його творіння і досі чарує наш слух, це його син Михайло Альперін – відомий музикант, лауреат джазових фестивалів.