І.Прокоф’єв герасим смотрицький (рік народження - невідомий – 1594)

У 1570 р. міським писарем в місті Кам’янці працював видатний український письменник-полеміст Герасим Данилович Смотрицький (рік народження - невідомий, помер у 1594 р.). Він, гадають дослід­ники, був родом із Смотрича. Звідси князь З.К.Острозький запросив його у місто Острог, де Герасим Данилович став ректором Острозької школи. Ця школа відкрилася близько 1578 р. і була першим вищим навчальним закладом на Україні. В Острозі Г.Д.Смотрицький увійшов у близькі стосунки з російським друкарем Іваном Федоровим і в співпраці з ним готував до друку "Острозьку Біблію", яка вийшла у 1581 році. До цієї Біблії Смотрицький написав передмову і декілька вір­шів, що стали кращими зразками раннього періоду української літера­тури.

У своїх працях "Календар римскої доби" та "Ключ царства небес­ного" Герасим Смотрицький, полемізуючи з діячами католицької церкви з приводу нового календаря, захищає убогих трударів, виступає проти утисків і знущань над ними.

Г.Д.Смотрицький був високоосвіченою людиною, він володів грець­кого, латинською, церковнослов’янською та іншими мовами.

Бо хто добро сотворяє,

Від того добро не тікає.

Г.Смотрицький мелетій смотрицький

(І572-І634)

Мелетій Смотрицький - український і білоруський письменник, філолог, церковний і освітній діяч.

Народився у Смотричі в сім’ї дрібного шляхтича.

Батько Герасим за трьох старост у Кам’янці був писарем, людиною освіченою і відомою. Тому князь Костянтин Острозький запросив його очолити Острозьку академію. Тут навчався і його син Максим (в чернецтві – Мелетій). Потім закінчив Віденську єзуїтську академію; слухав лекції у Вроцлавському, Лейпцігському, Нюрнберзькому, Віттенбурзькому університетах, здобув вчений ступінь доктора медицини.

Однак присвятив себе церковній та просвітительській діяльнос­ті, був ректором Київської братської школи, ігуменом монастиря, з 1620 р. - архієпископом полоцьким. Як письменник-полеміст і церков­ний діяч на початку боровся проти засилля католицизму, унії.

Після видання 1610 р. полемічної книги "Тренос" ("Плач") за­знає переслідувань. Згодом переходить в табір уніатів, що пояснюється його приналежністю до шляхетського стану, єзуїтським вихованням та й нестійким характером.

Мелетій Смотрицький - автор підручника старослов’янської мови "Граматика словенська", виданого 1619 року і названого М.В.Ломоносовим "воротами своєї ученості". "Граматика перевидавалась в 1648 р. і 1721 р., передруковувалась і використовувалась сербами і болгарами.

Валер’ян захаржевський

(1887- )

Лікар і письменник. Здається, таке словосполучення стає звичним. Справді, досить згадати Володимира Даля, Антона Чекова, Вікентія Вересаєва, Михайла Булгакова, Степана Руданського, а з наших сучасників Аркадія Арканова, Віталія Коротича чи Юрія Щербака. Є в цій славній кагорті і наш земляк - Валер’ян Захаржевський. Народив­ся у нашому місті, закінчив тут класичну гімназію (1909). І поманила юнака медицина: закінчив медичний факультет Київського університе­ту (І916), працював військовим лікарем у Червоній Армії (1919-1923), став кандидатом медичних наук (І938), служив провідним хірургом шпита­лів під час Великої Вітчизняної війни, працював заступником директо­ра з наукової роботи інституту ортопедії.

У 1940 р. 53-річний лікар дебютує як письменник: альманах "Молодий більшовик" вміщує його повість "Глиняна дівчина", сповнену ліричних роздумів і мрій - про гармонію та красу життя. Враження про нелегкі будні військових лікарів стали основою романів "Білий дім (1941) та ''У клініці" (1957).