Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вони жили і творили на Подилли краєзнавчий дови...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
257.54 Кб
Скачать

Історичні постаті Вони жили і творили на Поділлі костянтин острозький

Фундатор середньовічного давньоруського державотворення, діяч реформації, засновник Старокостянтинова, Базалії, євпропеізатор Ук­раїни.

Михаило грушевський

(І866-І934)

М.Грушевський – видатний український історик, голова Центральної Ради (1917-19І8 рр.), перший президент України (1918р.). Вперше відві­дав Кам’янець-Подільський влітку 1891 р. й у фондах Давньосховища (Історичного музею) працював над документами з історії Барського ста­роства. Вдруге жив і працював у Кам’янці-Подільському в лютому-берез­ні 1919 р. Виступає з лекціями в гімназії на жіночих курсах, зустрі­чається з студентами університету, хоча через особисті складні сто­сунки з ректором Огієнком відмовився викладати в університеті. Обраний почесним членом Подільського державного історико-археологічного товариства. Займався громадською роботою.

Володимир раєвський

В 1816 році в м. Кам’янці-Подільському, друг О.Пушкіна, поет, - "перший декабрист" Раєвський організував першу на Україні декабрист­ську спілку "Железные перстни".

Микола пирогов

М.Пирогов зробив величезний внесок в розвиток світової науки як хірург, анатом, патолог, засновник сучасної військово-польової ме­дицини, хірург, педагог та суспільний діяч.

Багато років Пирогов працював попечителем Київського навчально­го округу. Багато разів відвідував чоловічу гімназію в м. Кам’янці-Подільському.

2 жовтня 1859 р. Імператор Олександр II відвідав Кам’янець-Подільський, а саме чоловічу гімназію. Пирогов особисто представляв учителів та учнів, показував будівлю. Після від’їзду імператора Ми­коли, Пирогов залишився в гімназії.

До приїзду Пирогова гімназистки уявляли начальство в особі дирек­тора, який приходив у клас раз-два на рік, з палицею в руці, кричав, називав учнів дурнями, розмахував палицею і, надовго наводячи жах, йшов. Яким же було радісним здивування учнів, коли попечитель виявився на­чальством у зовсім іншому дусі. Він був лагідним, добрим, ходив у по­ношеному камзолі.

М.І.Пирогов був почесним членом Товариства подільських лікарів. В 1881 р. в гімназії була (на честь 50-річчя Пирогова) заснована стипендія ім. Пирогова для "найбіднішого і найдостойнішого з вихованців гімназії".

ІВАН ОГІЄНКО

Засновник Кам’янець-Подільського Державного Українського Університету (1 липня 1918 р.).

Іван Огієнко - професор Київського Державного Українського Університету, приватдант Університету св. Володимира, командирований для створення університету в Кам’янці-Подільському.

Гетьман України Павло Скоропадський відзначав, що професор Огієнко зміг зовсім тихо цілий університет створити, являючись до мене завжди з готовим обґрунтованими доповідями, і я ні разу ні в чім йому не відмовив, чому Кам’янецький Університет став такий міц­ний і багатий", проте, незважаючи на відчутну державну підтримку, новостворений навчальний заклад не мав необхідної науково-літера­турної бібліотеки. Ректор Огієнко звернувся через пресу за допомогою до громадськості – 668 дарованих книг, багато з яких були букіністичними цінностями.

І.Огієнко – релігійний діяч – митрополит Іларіон, перший переклав українською мовою Біблію, працював над цим понад 20 років, переклав усі богослужіння:

Я все життя орав і сіяв

І обробляв господню ниву,

І дух святий на поміч віяв,

і думку яру, й думку сиву!

І ще.

Готов я нести люту муку

за свій народ, за рідний край.

Його ім’я за часів тоталітарного режиму було заборонено, він емігрував в Польщу, Швейцарію, Канаду (де і помер в 1972 році 29 березня).

Багато рукописів Огієнка згоріло в Кам’янці-Подільському, звідти відступала армія Директорії (200 тис. складених ним карток для фундаментального дослідження мови Шевченкового "Кобзаря").

Він заслужив, щоб його ім’я знали всі в Україні, він заслу­жив на це усім своїм життям, подвижницькою працею в ім’я України, в ясну зорю якої несхитно вірив:

Ти встанеш гордо, Мамо рідна,

і зникне геть скорбота чорна.

Бо он гряде, зоря побідна, -

Держава вільна та соборна.