Художники Уродженці краю микола бурачек

(1871 – 1942)

Бурачек Микола Григорович – живописець-пейзажист, заслужений діяч мистецтв УРСР.

Народився 16 березня 1871 р. в Летичеві Хмельницької облас­ті. Вчився в Краківській академії красних мистецтв в Парижі. У своїх кращих пейзажах Бура чек тонко передавав кольорове багатство природи: "Ранок на Дніпрі", "Колгоспне жито", "Яблуні в цвіту", "Дорога до колгоспу", "Реве та стогне Дніпр широкий". В 1925- 31 рр. Бу­рачек – професор Харківського художнього інституту. Відомий також як художник театру і мистецтвознавець.

Володимир січинський

(1894 – 1962)

Січинський Володимир Юхимович – син відомого діяча Поділля Ю.Сіцінського, народився 24 червня 1894 р. в м. Кам’янці-Подільському. Це до недавнього часу мало кому було відоме ім’я визначного мистецтвознавця, графіка, історика архітектури. І справа не тільки в тому, що він трохи змінив прізвище, а й у тому, що всі його пра­ці були видані за кордоном.

Середню освіту здобув у Кам'янці-Подільському. Закінчив ін­ститут цивільних інженерів у Петербурзі. З 1917 р. повернувся до Кам’янця-Подільського і в 1920 р. емігрував до Львова. У 1923-26 роках навчався у Празькому університеті і одночасно викладав тут в українському педагогічному інституті.

У 30-х рр. працював у Львові в Науковому Товаристві ім. Т.Г.Шев­ченка. З 1940 р. – професор українського вільного університету в Німеччині. Після другої світової війни виїхав до США і з 1949 р. працював у навчальних закладах Нью-Йорка. Тут він проявив себе здебільшого як архітектор. За його проектами збудовано церкви в США, Канаді, Бразилії.

Він автор праць з давньої архітектури України й Поділля. Уні­кальною з історіографії є книга нарисів Січинського "Чужинці про Україну", в якій подаються свідчення про Україну з найдавніших часів до середини XIX століття. Книга містить цікаві факти про По­ділля і його міста.

Помер Січинський далеко від рідного Кам’янця-Подільського, на чужині, за океаном в 1962 р. Та всі його праці належать Укра­їні. І нині поруч з іменем Юхима Сіцінського, батька подільсько­го краєзнавства, гідно стоїть ім’я його сина – українського ар­хітектора, історика Володимира Січинського.

Сергій кукуруза

(1906 – 1979)

Кукуруза Сергій Васильович – український і казахський худож­ник-графік, член Спілки художників СРСР, народився в мальовничо­му селі Подільське на Кам’янеччині. Шлях у професійне мистецтво був довгим і нелегким. У 1921 р. - навчання в художньо-промисловій школі міста Кам’янця-Подільського, у відомого художника Гагенмейстера.

У 1930-ті роки Сергій Кукуруза – студент факультету графіки Київського художнього інституту, у 1936 р. він направляється на навчання до Московського художнього інституту ім. В.І.Сурикова. Здобувши кваліфікацію художника-графіка, Сергій Васильович близьке 50 років трудився на творчій ниві.

З 1941 по 1972 р. жив і працював у Казахстані, в м. Актюбінську, якому присвятив багато художніх робіт. З 1958 р. Сергій Ва­сильович Кукуруза - член спілки художників СРСР. За плідну трудо­ву і творчу діяльність на казахській землі, яка не тільки щиро прийняла подільського митця, а й високо оцінила його талант. Сергію Васильовичу було присвоєно звання Заслуженого вчителя Казах­стану та Заслуженого діяча мистецтв Казахстану. У 1972 р. Кукуру­за переїжджає до рідної Хмельниччини і назавжди поселяється в Кам’янці-Подільському. Викладає в дитячій художній школі, і з го­ловою поринає у творчість. Тут він створив близько 500 гравюр.

Всього у творчому доробку С.В.Кукурузи близько 2,500 гра­вюр. Його твори зберігаються в музеях багатьох міст колишнього Радянського Союзу, в т.ч. в Кам’янці-Подільському і Хмельницько­му.

До останнього дня свого життя Сергій Васильович був на тру­довому поету, дарував людям добро, творіння розуму і серця, рук.

26 вересня 1979 р. С.В.Кукурузи не стало. Похований у Кам’ян­ці-Подільському.