Костянтин батюшков

(1787 – 1855)

К.Батюшков – російський поет, сучасник О.С.Пушкіна. В 1815 р. К.Батюшков приїздить до нашого міста продовжувати військо­ву службу. Він служить ад’ютантом у Подільського генерал-губернатора Бахматьєва.

В своїх листах з Кам’янця-Подільського до родичів і друзів поет описує своє життя на Поділлі, називаючи "вітчизною зефірів і кві­тів Кам’янець-Подільський – м. стольний град Подолии".

Проте, товариство, яке було б йому до душі, поет не знаходив. В листі до К.Ф.Муравйової поет писав: "Так цілі дні проходять без кни­жок, без товариства. Є театр, посудіть, яким він повинен бути, коли іде дощ, то глядачі витягують парасольки, вітер свище по всіх кутках із чудовими п’яними акторами і скрипкою оркестру створюють гармонію особливого роду".

Незважаючи на важкий душевний стан, поет багато пише. В Кам’янці-Подільському він написав нові твори— "Нечто о морали, основанной на философии и религии”, “Две аллегории", "О лучших качествах сердца".

В листі до В.Жуковського він пише: "Це все намазюкано мною від нудьги, без книг і посібників, але, можливо, від того і думки зда­ються вам свіжими".

"... О память сердца ты сильней

Рассудка памяти печальной..."

Ці рядки поет написав саме тут, в мальовничому місті над Смотричем.

Володимир даль

(1801-1872)

У січні 1831 року до Кам’янця-Подільського прибув молодий військовий лікар Володимир Даль, якому в майбутньому судилося стати видатним ученим-діалектологом, лексикографом, письменником, етнологом.

У послужному списку Даля, що називає місця служби, читаємо: "В свирепствование холеры в Каменец-Подольске заведовал 1-й частью города . В.Даль був на Поділлі менше року, боротьба з епідемією за­бирала багато сил і часу, проте, тридцятирічний лікар встигав, ще знайомитися з історією, археологією, архітектурою краю, життям та побутом народу, збирав легенди та повір’я, поповнював свій запас слів, який незабаром ліг в основу його безсмертних творів.

Володимир Даль відносить нашу місцевість до країв з, найбагатшим фольклором, бо ж, здається, не було “у цьому краї жодної істо­ричної події, яка б не залишала по собі пам’ятником пісню або каз­ку в устах сліпого бандуриста”.

На основі вражень від перебування на Поділлі, Даль написав повість "Подолянка , в якій згадується наше місто.

Микола некрасов

В архівних документах Подільської духовної семінарії, яка зна­ходилася в м. Кам’янці-Подільському, є метричний запис:

"1821 листопада 28... у процесора відставного майора Олексія Сергієва сина Некрасова грекоросійського віросповідання і дружини Олени Андрієвої того же віросповідання законовінчаних народився син Микола". Ця метрична виписка, була видана у Кам’янці-Подільському.

Поет Некрасов не пам’ятав свого перебування на Поділлі, хоча в автобіографії, написаній у 1877 р., він згадує пре те, ще народив­ся в Подільській губернії, в одному з містечок Вінницького повіту.

Не забудуть подоляни імені великого російського поета. Збере­жеться навіки і добра пам’ять про його матір-подолянку Олену Андріїв­ну Закревську, яка виховала свого сина непримиренним бійцем за права людини, прищепила йому любов до простого народу, до літератури і мистецтва.