
- •1. Розкрийте сутність понять «технологія», «навчальна технологія», «технологічний підхід до організації навчання».
- •2. Модернізація початкової математичної освіти
- •4. Сутність особистісно-орієнтованої освіти та шляхи її впрвадження в поч.Школі
- •5. Технологічне конструювання навчального процесу.
- •6. Охарактеризуйте критерії технологічності.
- •7. Назвіть загальнонавчальні технології навчання молодших школярів (за л.Коваль) та інші інноваційні технології в системі початкової математичної освіти.
- •8. Охарактеризуйте алгоритм ефективного використання навчальної технології.
- •9. Схарактеризуйте технологію організації навчальної взаємодії вчителя та учнів на уроках математики.
- •10. Схарактеризуйте технологію формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів.
- •11. Схарактеризуйтетехнологію формуванняорганізаціїдиференційованогонавчання
- •12. Схарактеризуйтеособливості впровадження ігрової навчальної технології на різних етапах уроку математики.
- •13. Схарактеризуйте технології поетапного засвоєння учнями навчального матеріалу.
- •14. Схарактеризуйте інформаційно-комунікаційні технології навчання математики молодших школярів.
- •15. Схарактеризуйте інтерактивні технології навчання математики молодших школярів.
- •41Методика роботи над задачами з логічним навантаженням.
- •44. Технологія інтенсифікації
- •45.Технологія випереджувального навчання математики молодших школярів
- •48. Теорiя поетапного формування розумових дiй
- •46. Схарактеризуйте сутність та особливості технології програмованого навчання при навчанні математики.
10. Схарактеризуйте технологію формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів.
Найважливіше завдання початкової школи — сформувати в учнів бажання та вміння самостійно вчитися, адже в сучасному світі цей процес триває все життя.
Компоненти навчальної діяльності:
мотиваційний - ставлення до навчання
змістовий - відомі та нові ЗУН
процесуальний — способи використання діяльності на різних рівнях склодності.
Більш детально розкриємо технологічні особливості процесу формування загальнонавчальних умінь і навичок у мол. школ. на прикладі вміння здійснювати самоконтроль.
У загальному вигляді формування самоконтролю здійснюється у такій послідовності:
розвиток початкових уявлень про самоконтроль
вироблення вміння контролювати результат своєї діяльності
розвиток уміння контролювати процес досягнення мети.
Здатність різними способами виконувати самоконтроль, автоматичне застосування.
Етапи формування в мол.шк. умінь самоконтролю
стимулююче педагогічне спілкування: контрольні вміння слід формувати не закликом, а створенням спеціальних умов, які спонукають учнів здійснювати самоконтроль.
Засвоєння дій зразка. Здатність мол.шк. До наслідування, а отже до виконання дій зразком, відігравало особливу роль у таких випадках коли учень вперше ознайомився з новим способом виконання.
Оволодіння взаємоконтролем: спочатку дитина вчиться аналізувати і оцінювати, а вже потім шляхом порівняння оцінює свої власні.
Учитель орієнтує учнів не тільки на кінцевий результат, а й на вміння контролювати процес досягнення мети.
З метою опанування школярами різними способами самоконтролю та навичками їх застосування доцільно передбачити відповідну методичну систему роботи.
“Ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове”
виділити перше неповне ділене
визначити число цифр у частці
виконай ділення
назви друге неповне ділене
поділи його на дільний.
Назви третє неповне ділене
поділи його на дільник
! остача повинна бути меншою від дільника.
11. Схарактеризуйтетехнологію формуванняорганізаціїдиференційованогонавчання
Диференційованенавчання в загальноосвітнійшколі — спеціальноорганізовананавчально-пізнавальнадіяльність, яка враховуєвікові та індивідуальніособливостіучнів, їхнійжиттєвийдосвід і спрямована на оптимальнийфізичний, духовний та психічнийрозвиток, засвоєннянеобхідногообсягузнань, практичнихумінь та навичок, передбаченихнавчальнимипрограмами. У практичнійдіяльностівчителявономожевиражатися в тому, щовсіучніотримуютьзавданняоднаковоїскладності, але слабшимпід час їхвиконаннянадаютьіндивідуальнудопомогу. Таким учнямможназапропонувати і легші, посильні для них завдання. Інколидітямдаютьпростізавдання, згодомїхускладнюютьдодатковими, яківонивиконуютьвідповідно до своїхможливостей. Загаломдиференціюватизавданняможна за змістом, за кількістюзавдань, за ступенемїхскладності, за ступенемсамостійностівиконання.
Ефективнішедиференційованенавчанняздійснюєтьсяпід час поділукласу на групи. Залежновідрівнянавчальнихможливостейдітейможнаумовноподілити на такігрупи:
а) учні з дужевисокиминавчальнимиможливостями — здатнішвидкозасвоюватиматеріал і виконуватизавдання, з цікавістюсамостійнопрацювати, потребуютьзавданьпідвищеноїскладності;
б) учні з високимрівнемнавчальнихможливостей — маютьміцнізнання, навичкисамостійноїроботи, не поступаютьсяпершійгрупі в засвоєнніматеріалу, але не завждистараннозакріплюютьвивчене, боїм не властивависокапрацездатність, потребуютькоригування і періодичногоконтролюванняїхньоїроботи;
в) учніізсередніминавчальнимиможливостями — здатні нормально вчитися, деякимпритаманнависокавиучуваність за низькоїнавчальноїпрацездатності, іншим — середнявиучуваність за середньоїпрацездатності, потребуютьоперативноїпідтримки й допомоги педагога;
г) учні з низькиминавчальнимиможливостями — маютьнизькийрівеньвиучуваностіабонавчальноїпрацездатності, потребуютьспеціальногопідходу педагога.
Для диференційованогонавчанняорганізовуютьтимчасовігрупикількістю 4—6 учнів. Групаможе бути гомогенною (однорідною) — складатися з учнів, щомаютьоднаковийрівеньнавчальнихможливостей, або гетерогенною (змішаною). Найефективнішоющодовзаємонавчання є групазмішана, але продуктивністьїїроботинизька. Комплектаціюгрупиможназмінюватизалежновідпоставленої мети.
Структура уроку, на якомуздійснюютьдиференційованенавчання, передбачаєтакупослідовністьелементів:
- підготовкаучнів до заняття;
- постановка вчителемзавдання й усвідомленняйогоучнями;
- попередніроздуми, дискусія про шляхи виконаннязавдання;
- виконаннязавдання;
- оцінюваннярезультатівнавчально-пізнавальноїдіяльності.
Під час такого заняття педагог маєдомогтисяусвідомленнякожним членом групипоставленихзавдань і шляхівїхвиконання; забезпечитиможливістьактивноїнавчально-пізнавальноїдіяльностівсіхчленівгрупи, зокрема тих, хтомаєслабшінавчальніможливості; здійснюватиіндивідуальнийпідхід при оцінюваннірезультатівроботи.