Завдання 4

На підставі інформації кредитної заявки, що надійшла до банку від позичальника та да­них додатків, вирішіть питання про можливість надання кре­диту та його розмір.

Обґрунтуйте своє рішення.

у тис. грн.

1 . Сума потрібної позички	1300
2. Сума оборотного капіталу	300
3. Кошти, що надійдуть від використання позички (грошовий потік)	1500
4. Рентабельність підприємства, %	25
5. Сукупна заборгованість за позабалансовими зо­бов'язаннями	150
б. Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,27
7. Коефіцієнт загальної ліквідності	2,31
8. Коефіцієнт поточної ліквідності	0,85
9. Коефіцієнт маневреності	0,65
10. Коефіцієнт незалежності	0,75
1 1 . Об'єкт кредитування	сировина
12. Застава	1300
13. Затримка повернення в минулому	—
14. Прострочені кредити	—
15. Пролонгація отриманих раніше кредитів	—
16. Визначіть розмір ризику на 1 позичальника	?
17. Капітал банку	45000
1 8. Чи може бути надана позичка і в якому розмірі?	7

Розв'язання

Вирішуючи питання про можливість надання кредиту, працівники банку розглядають зміст і структуру кредитної за­явки (додатки 2, 3), що подається до банку, а також вивчають потенційного позичальника. А саме: при видачі кредиту коме­рційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного пози­чальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або про відмову у наданні кредиту. Необхідні відомості про ні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальни­ка (додаток 1).

Зокрема, розглядається відповідність значень коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан позичальника їх опти­мальним значенням. А саме:

1. Показники платоспроможності (коефіцієнти мит­тєвої, поточної та загальної ліквідності) визначають достат­ність ліквідних активів для покриття позичальником його зо­бов'язань і вимірюються співвідношенням між різними групами ліквідних активів і короткостроковими зобов'язаннями позича­льника перед банком та іншими кредиторами.

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

• коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характери­зує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 — не менше, ніж 0,2, а по аналізова­ному підприємству — 0,27, що відповідає оптимальному;

• коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у вста­новлені строки. Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 — не менше, ніж 0,5, а по аналізованому підприємству — 0,85, що відповідає оптимальному;

• коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахун­ків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів. Опти­мальне теоретичне значення показника КП — не менше, ніж 2,0, а по аналізованому підприємству — 2,31, що відповідає оптимальному.

Тим самим позичальник є платоспроможним.

2. Показники фінансової стабільності характеризують за­безпеченість підприємства власними джерелами формування основних та обігових коштів.

Фінансова стійкість позичальника визначається за таки­ми показниками:

• коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що ха­рактеризує ступінь мобільності використання власних коштів. Оптимальне теоретичне значення показника КМ — не менше, ніж 0,5, а по аналізованому підприємству — 0,65, що відпові­дає оптимальному,

• коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику. Оптимальне теоретичне значення показника КН – не більше, ніж 1,0. а по аналізованому підприємству – 0,75,що відповідає оптимальному.

Тим самим підприємство є фінансово стійким.

Крім того підприємство є рентабельним, що, у цілому, позитивно характеризує фінансовий стан підприємства.

3. Розмір ризику на одного позичальника визначається на основі нормативу Н7 — показника розміру кредитного ризику на одного контрагента, який визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалан­сових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку. А саме по аналізованому підприємству-позичальнику:

За нормативного значення не більше 25%, отриманий ре­зультат характеризує незначний розмір ризику на цього пози­чальника.

4. Для визначення розміру позички необхідно також вра­ховувати розмір застави. А саме, згідно з рекомендаціями НБУ, якщо заставою є сировина, тобто рухоме майно, його ва­ртість повинна у два рази перевищувати суму кредиту (див. додаток 9). Тобто, за даного розміру застави (1300 тис. грн.) бажаний розмір кредиту становить 650 тис. грн (1300 / 2). З іншого боку, також необхідно враховувати п.10 умов креди­тування, викладених вище, згідно з якими позичальник пови­нен брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, пе­вною сумою власного капіталу (за міжнародними стандартами 30% власних коштів у фінансуванні кредитного заходу). Тим самим, розмір кредиту не може перевищувати 910 тис. грн. (1300 х 0,7).

Таким чином, враховуючи гарний фінансовий стан та не­значний розмір ризику на даного позичальника, банк може нада­ти йому кредит, але, враховуючи розмір забезпечення, сума цього кредиту не, може перевищувати 910 тис. грн.

Завдання 5

За наведеними в таблиці даними оцінити коефіцієнт гепу та зробити висновок про рівень процентного ризику, який бе­ре на себе банк у звітному періоді:

Показники	Значення показників у:
	минулому році	звітному році
1 . Чутливі до змін процентної ставки ак­тиви, млн. грн.	1648	2 147
2. Чутливі до змін процентних ставок па­сиви, млн. грн.	1428	1985
3. Коефіцієнт гепу	7	7
4. Рівень процентного доходу, коефіцієнт	0,1507	0.1132
5. Рівень процентних витрат, коефіцієнт	0,0681	0,0618
6. Сума чистого процентного доходу (ЧЦЦ), тис. грн.	7	7

За результатами проведених розрахунків розробити реко­мендації щодо зменшення рівня процентного ризику, якщо в майбутньому очікується подальше зниження процентних ставок.