3.4.2. Анкетні методи з одержанням укрупненої інформації.

З метою скорочення часу на поширення, збір і обробку анкет про пересування населення міст, а також підвищення вірогідності їхньої інформації в останні роки застосовуються анкети, розповсюджувані на виробництві і заповнювані відповідальними обличчями (мал. 3.13; 3.14).

Лицьова сторона анкети трудових пересувань співробітників підприємства

1. Місто _____________________________________

2. Підприємство ______________________________

3. Цех _______________________________________

4. Адреса ____________________________________

5. кількість працюючих ________________________

5.1. з них у першу зміну ________________________

5.2. -"- у другу зміну __________________________

5.3. -"- у третю зміну _________________________

6. Тягар початку роботи

6.1. У першу зміну ____________________________

6.2. У другу зміну _____________________________

6.3. У третю зміну _____________________________

7. Доставка співробітників на роботу службовими і замовленими автобусами

Район збору співробітників
Кількість співробітників

8. Найменування найближчих до прохідного підприємства зупинок міського пасажирського транспорту _________________________________________________________________________

9. Якими видами транспорту можна приїхати до прохідного (прохідним) підприємства________________________________________________________________________

Мал.3.13

Зворотний бік анкети трудових пересувань співробітників підприємства

Номер транспортного району міста	Кількість співробітників, що проживають у транспортному районі
1
2
….

Підпис заповнюючого анкету __________ (печатка)

Мал.3.14

Для великих міст зворотний бік анкети має більш стиснутий вид. На листі одинадцятого формату може розміститися інформація з 200-250 мікрорайонів. При цьому представлена на мал. 3.10 таблиця розташовується по вертикалі декількома колонками.

Слід зазначити, що для більшості міст, особливо з населенням від 300 тисяч і більше, бажано транспортним районом вважати територію відділення зв'язку. Це значною мірою полегшує заповнення анкети відповідальними особами, підвищує вірогідність інформації.

Бажано покладати відповідальність за заповнення анкети (мал.3.13:3.14) на відділи кадрів підприємств, де зберігається інформація про місце проживання всіх співробітників. Разом з тим, вона не завжди достовірна через міграцію населення і несвоєчасні відмитки в особистих справах. Для усунення цього недоліку бажано заповнювати анкети разом із громадським передплатниками на періодичну пресу, у яких є для заповнення квитанцій точна інформація про адресу проживання і номер відділення зв'язку кожного, хто підписався на газету чи журнал.

Зовсім очевидно, що на обробку таких анкет потрібно значно менше часу, і отримана в такий спосіб за кілька місяців матриця трудових пересувань (табл. 3.7) дозволяє, скориставшись відомими математичними методами, обчислити за будь-якою гіпотезою (про що буде викладено нижче) потоки пасажирів. Причому, якщо матриці трудових пересувань будуть представлені в різні тимчасові інтервали, а анкета це дозволяє, то представляється можливим визначити потоки пасажирів у будь-який що цікавить період, на будь-якій транспортній ланці, що дуже бажано при плануванні перевезень і вибору їхньої технології.

Матриця трудових кореспонденцій Таблиця 3.7

Район прибуття
Район відправлення		1	2	…	n
	1
	2
	…

До недоліків анкетного методу варто віднести те, що він не дає інформації про культурно-побутові поїздки, а, отже, не дозволяє цілком судити про потреби населення в транспортних послугах при своїх переміщеннях.

Разом з тим, цей недолік не зводить до мінімуму переваги анкетного методу. Установлено, що орієнтуючись на задоволення трудових пересувань маршрутна система здатна з запасом потужності задовольнити культурно-побутові запити населення, оскільки останні здійснюються не так сконцентровано як перші і мають місце в інші періоди доби. Пасажиру, як індивідуму, легко скласти шлях культурно-побутового пересування по оптимальним для трудових поїздок маршрутам. Значного зниження якості поїздок при цьому не спостерігається внаслідок того, що суспільний транспорт у періоди здійснення культурно-побутових поїздок завжди може збільшити свої провізні можливості шляхом зменшення відстоїв транспортних засобів.