
- •3. Пасажиропотоки і методи їхнього вивчення
- •3.1. Параметри, що характеризують потоки пасажирів.
- •3.2. Методи обстеження пасажиропотоків з використанням обліковців.
- •3.2.1. Табличний метод.
- •3.2.2. Талонний метод.
- •3.2.3. Таблично-опитувальний
- •3.2.4. Візуальні методи
- •3.3. Автоматизовані методи обстеження пасажиропотоків.
- •3.4. Анкетні методи вивчення попиту на перевезення пасажирів.
- •3.4.1. Анкетні методи з опитуванням населення.
- •3.4.2. Анкетні методи з одержанням укрупненої інформації.
- •3.5. Вибір методу обстеження.
3.4.1. Анкетні методи з опитуванням населення.
Методи обстеження, що одержали широке поширення в практиці пасажиропотоків, негайно виявили свої недоліки і вже в шістдесятих і особливо в сімдесятих роках XX сторіччя на додаток до них використовувалися анкети, що поширювалися серед населення міст /1, 3, 10/. Розповсюджувані анкети мали широкий спектр питань, які представлялися громадянам у різних тлумаченнях, що,на думку обслідувачів, були найбільш дохідливими, локанічними і не давали можливості двоякого тлумачення. Типова анкета (мал. 3.12) мала до десяти питань.
Анкета визначення транспортних пересувань громадян
Для удосконалювання якості перевезень пасажирів у нашому місті переконливо просимо заповнити і здати в профком (відділ кадрів, ЖЕК і т.д. можливі варіанти) запропоновану анкету, що буде оброблена інститутом (КБ, СПКТБ, лабораторією і т.д.).
Мал. 3.10.
Схема виміру завантаження транспортного засобу з пневморесорами.
а) пневматична схема транспортного засобу
б) електрична вимірювальна схема
1; 2; 3 - пневмо ресори; 4 - регулятори рівня підлоги; 5 - ресивери; 6 - компресор; 7 - електричні датчики тиску; 8 - вмикач відкривання дверей; 9 –прилад, фіксуючий сигнал датчиків (амперметр, вольтметр, самопис і т.д.); 10-трубопроводи; 11-електричні провідники.
Мал. 3.11. Схема прямолінійних потоків пасажирів.
Ц - центр міста
П - промислова зона
Ж - житлова зона
Ваші пропозиції будуть враховані при удосконалюванні перевезень пасажирів.
1. Адреса місця проживання (вулиця, № будинку)
2. Адреса роботи (вулиця і № будинку, найменування підприємства)
3. Час початку роботи і кінця роботи
у першу зміну ___________
в другу зміну ___________
у третю зміну ___________
4. Ви користуєтеся суспільним, службовим чи власним транспортом (потрібне підкреслити).
5. Якими зупинками громадського транспорту Ви користуєтеся при поїздці на роботу.
6. Якими номерами маршрутів і яким видом транспорту Ви користуєтесь_________________
________________________________________________________________________________
7. Де Ви робите пересадку і з якого виду транспорту і на який ___________________________
8. У якому напрямку, звідки, коли і на якому виді транспорту Ви пересуваєтесь для рішення яких-небудь особистих задач___________________________________________________________
9.Ваші пропозиції по удосконаленню роботи пасажирського транспорту в місті ____________
____________________________________________________________________________________
Мал. 3.12
Відповісти не ці питання можна, але складно, оскільки час, затрачений на це, досягає 10-15 хвилин, що розсіює увагу і знижує якість і вірогідність інформації. Але це не є основним недоліком, що обумовив відсутність широкого їхнього застосування на практиці, при застосуванні таких анкет вимагаються великі витрати часу при обробці. Так, досвід показує, що для прочитання і фіксування інформації анкети в тому чи іншому документі (матриці кореспонденції, матриці пересадок, що виконуються в кількості 6-10 штук для різних тимчасових інтервалів і т.д.) оператор витрачає при сформованих навичках до п'яти хвилин. Якщо припустити, що за час роботи він не буде відволікатися, то за робочий восьмигодинний день його продуктивність складе 96 анкет (надалі можна вважати, що оператор обробить 100 анкет). Для міста з 500 тисячним населенням при охопленні 50% мешканців необхідно буде витратити 2500 змін на обробку інформації, тобто група в складі 25 чоловік, що відповідає великому відділу, повинна буде працювати 100 робочих чи приблизно з обліком вихідних, свят і усіляких відволікань 150 календарних днів чи п'ять місяців.
Надалі знадобиться ще стільки ж часу для представлення отриманої інформації у вигляді зручному для користування ЕОМ (перфорування, вичитування, перевірка відповідностей і т.д.). Кілька місяців будуть тривати розрахунки, їхній аналіз і оформлення.
Досвід показує, що в містах другої категорії анкетне опитування населення з наступними розрахунками цікавлячих параметрів триває від 1,5 до 2 років. Такі великі терміни не задовольняють цілям практики оскільки за два роки змінюється транспортна ситуація і скористатися висновками, зробленими на підставі анкетного обстеження не є можливим.
Для міст із населенням до 100 тис. мешканців застосування таких анкет можливо, оскільки обсяги робіт з їхньої обробки не перевищують трьох місяців, висновки в цьому випадку можуть бути своєчасними і прийнятими виробництвом і радянськими органами.