1.7. Обсяг перевезень і транспортна робота.

Обсяг перевезень Q показує скільки пасажирів перевезено транспортом. Обсяги перевезень є одним з основних показників, оскільки відбивають при відомому тарифі кількість доходів.

Транспортна робота W відбиває ту кількість пасажиро-кілометрів, що виконано під час перевезення Q пасажирів. У загальному виді

W =Ql_ср,

де l_ср- середня відстань перевезення пасажирів. Часто транспортну роботу обчислюють по формулі

Q_i - обсяг перевезень сукупності пасажирів на відстань l₁ . Якщо при міських перевезеннях обсяги перевезень визначають доходи пасажирських служб, то транспортна робота - витрати на перевезення. Чим вище транспортна робота на перевезення пасажирів, тим більше витрати на їхнє здійснення. Чим більше обсяг перевезень, тим вище доходи від них.

1.8. Коефіцієнт заповнення салону транспортного засобу

Коефіцієнт заповнення салону транспортного засобу з є безрозмірною величиною і визначається відношенням кількості пасажирів, що знаходяться в салоні Q_c до номінальної місткості салону

C_с=Q_c/N

Проте, у процесі перевезень кількість пасажирів у салоні постійно змінюється. Це ускладнює користування на практиці наведеною залежністю через неоднозначну величину чисельника. З метою усунення цього недоліку використовують поняття середніх значень коефіцієнтів заповнення - коефіцієнта середньостатичного використання місткості _з і коефіцієнта динамічного використання місткості _q , що часто скорочено називають коефіцієнтом статичного і динамічного заповнення салонів.

Коефіцієнт статичного заповнення салону визначається як середнє арифметичне коефіцієнтів заповнення салону на всіх перегонах рейсу чи обороту, а динамічного - як середня зважена по довжинах перегону величина коефіцієнтів заповнення салонів на перегонах рейсу чи обороту. Виходячи з цього

;

де n - кількість перегонів;

γ_i - коефіцієнт заповнення салону на i-ому перегоні;

l_i - довжина i -го перегону.

Якщо виразити _q виходячи з його визначення, то

;

Звідси не важко помітити, що за своїм фізичним змістом коефіцієнт статичного заповнення салону є відношенням суми пасажирів, що проїхали на кожнім перегоні , до номінально можливої цієї величини q_n ; коефіцієнт динамічного використання місткості є відношенням виконаної транспортної роботи до номінально можливого l_nq .

Розглянемо як приклад рейс, виконуваний автобусом з номінальною місткістю q= 80, на маршруті якого п'ять зупинних пунктів, на яких пасажирообмін склав значення, приведені в табл.1.2.

Таблиця 1.2

Номер зупинного пункту	Кількість пасажирів, що ввійшли	Кількість пасажирів, що зійшли	Довжина перегону, км
I	40	0	0,5
2	50	10	0,4
3	50	30	0,3
4	20	40	0.4
5	0	80	0

Для обчислення коефіцієнтів заповнення салонів необхідно знати кількість пасажирів у салоні на кожнім перегоні між i; i+1зупинними пунктами

Q_вi, Q_ci - відповідно вхідні і вихідні пасажири;

i, j - відповідно лічильники перегонів і зупинок.

Тоді на перегонах у салоні буде знаходитися наступна кількість пасажирів

Q_c1=40-0=40 пас

Q_c2=(40+50)-10=80пас

Q_c3=(40+50+50)-(10+30)=100пас

Q_c4=(40+50+50+20)-(10+30+40)=80 пас

Це обумовить

Обсяг перевезень складає кількість пасажирів, що ввійшли чи вийшли на всіх зупинних пунктах

чи

Q=40+50+50+20+0=0+10+30+40+80=160 пас

Транспортна робота

W=40*0.5+80*0.4+100*0.3+80*0.4=114 пас*км

що відповідає чисельнику дробу обчислення динамічного коефіцієнта заповнення салону.

1.2.13Показники використання парку рухливих одиниць.

Якщо в господарстві мається визначена кількість транспортних засобів A_x то, наприклад, за рік (365 днів) воно буде мати кількість автомобілів-днів у господарстві AD_x

За цей період на лінії буде працювати чи працювала (знаходилася в експлуатації) якась кількість автомобілів AD_э. Тоді коефіцієнт використання парку, тобто відношення автомобілів-днів в експлуатації до автомобілів-днів у господарстві, можна обчислити в залежності:

Якщо необхідно обчислити коефіцієнт використання парку не за який-небудь період, а за добу, то

де A_е- кількість автомобілів, що експлуатуються в дану добу.

При деяких видах перевезень розрізняють поряд з коефіцієнтом використання парку _і коефіцієнт випуску _{, що} враховує вихідні дні, у які використовувати рухомий склад неиожлтво

де AD_вих - кількість вихідних автомобілів-днів. Зовсім очевидно, що якщо AD_в =0, те _і = _.

Поряд з коефіцієнтом використання парку визначають коефіцієнт технічної готовності _т що є відношенням кількості придатних А_т до експлуатації автомобілів до облікових

чи кількості автомобілів-днів справних автомобілів до автомобілів-днів у господарстві

У сучасних умовах господарювання особливе значення набуває показник середньодобового використання транспорту чи середній час в наряді T_н^ср,

за добу

за рік

Зовсім ясно, що показники використання парку _і і середнього часу в наряді T_н^ср прямо пропорційно впливають на ефективність використання рухомого складу і зниження одного з них можливо відшкодувати збільшенням іншого.