6.2. Виробнича санітарія

При проведенні дипломної науково-дослідної роботи на робочих місцях можливі небезпечні й шкідливі виробничі фактори відповідно ГОСТ 12.0.003-74* [23], зазначені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 ‒ Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів в приміщенні лабораторії

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	Джерело їх виникнення	Нормуємий параметр	Нормоване значення параметра	Нормативнй документ
Електричний струм	Електрообладнання	U,В; І,А	U – 36 В І – 6 мА	ГОСТ 12.0.003–74*
Напруга зорових аналізаторів	Електронний мікроскоп	В, кд/м2	1,5 %	ДБН В.2.5-28-2006
Рентгенівське випромінювання	Монітор ПК, електронний мікроскоп	Дз кв мкР/год	100 мкР/год	НРБУ-97/Д2000

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [24] метеорологічні умови в приміщенні металографічної лабораторії обрані з урахуванням періоду року й категорії робіт дослідника по важкості.

При виконанні науково-дослідної роботи не вимагається постійної фізичної напруги або підняття i перенесення важких речей, тому робота дослідника виноситься до легких фізичних poбiт кaтeropiї 1‒6. Енерговитрати організму (витрата енергії при виконанні роботи) ‒ 121‒150 ккал/г (140‒174 Вт).

В лабораторії передбачені допустимі параметри мікроклімату. Значення параметрів макроклімату в приміщенні лабораторії наведено в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 ‒ Допустимі норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні лабораторії

Період року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %, не більше	Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Холодний	Легка - 1 б	20-24	75	0,2
Теплий	Легка - 1 б	21-28	60 (при 27 °С)	0,1-0,3

Зазначені параметри мікроклімату забезпечено у приміщенні лабораторії приточно-витяжною вентиляцією, а у холодну пору року ‒ опаленням, згідно зi СНиП 2.04.05-91 [25], опалення здійснюється від тепломережі.

Щодо утримання нормативних значень метеорологічних параметрів у теплий період року передбачена місцева вентиляція, в холодний період – повітряно-теплові завіси біля брами.

У приміщенні лабораторії передбачено природне та штучне освітлення. Природне освітлення приміщення здійснюється бічним світлом через вікно ‒ бічне одностороннє. Зорова робота ставиться до розряду ‒ IV підрозряду «в» згідно ДБН В.2.5-28-2006 [26]. Нормованою величиною природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості ‒ КПО (е_н), %. Нормовані значення КПО для будинків, розташованих в інших містах України, визначаються по формулі (6.1). Характеристика освітлення для будівлі лабораторії зведена у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 ‒ Нормовані значення КПО при природному освітленні та освітленість при штучному освітленні в приміщенні лабораторії

Характеристика зорових робіт	Найменший poзмip об'єкту розрізнення	Розряд, під-розряд зорових робіт	Контраст об'єкту розрізнення зоровим органом	Характеристика фона	Освітленість при штучному освітленні, Еmin, лк		КПО, ен при природному освітленні, %
					kom6інова ному	загаль ному	боковому 1,5
Середньої точності	Більше 0,5 до 1	IV, "в"	Середній	Середній	400	200

Приміщення лабораторії розташовано в інших містах України, тому КПО розраховано згідно формули:

e_N = е_н· m_N, ( 6.1 )

де e_н ‒ значення КПО, для ІV розряду зорових робіт дорівнює 1,5 % [26] ;

m_N ‒ коефіцієнт світлового клімату, який дорівнює 0,9 в м. Харків [26];

N ‒ номер групи забезпеченості природним світлом, дорівнює 2 (вікна на північ) .

Таким чином,

е_N = 1,5 · 0,9 = 1,35 %

Реалізація КПО досягнута в приміщенні лабораторії розрахунком площини світлових отворів на стадії проектування будинку в цілому.

Необхідну сумарну площу світлових отворів Sо залежно від площі підлоги приміщення, що забезпечує нормовані значення коефіцієнта природної освітленості, приблизно визначають по формулі:

So = ен · ηв · Sп · Кз (6.2)

де Sп – площа підлоги приміщення, яка визначається згідно формули (6.3);

Sп = А · В (6.3)

ηв ‒ світлова характеристика вікна, яка дорівнює 16 [26];

Kб ‒ коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками, який дорівнює 1 [26];

Кз ‒ коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації, скління і залежить від концентрації шкідливостей у повітряному середовищі робочої зони та розташування світлопропускаючого матеріалу, який дорівнює 1,2 [26];

r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні за рахунок світла, відбитого від поверхні приміщення;

eH – нормоване значення КПО, %;

τз ‒ загальний коефіцієнт світлопропускання світлових отворів, який визначається за формулою (6.4):

τз = τ1 · τ2 · τ3 · τ4 (6.4)

де τ1 – коефіцієнт, який враховує вид світлопропускаючого матеріалу. Для подвійного віконного листового скла τ1 = 0,8;

τ2 – коефіцієнт, який враховує вид плетінь. Для суспільних будівель зі спареними плетіннями τ2 = 0,75;

τ3 – коефіцієнт, який враховує вид несучих конструкцій покриттів. Для залізобетонних і дерев'яних ферм та арок τ3 = 0,8;

τ4 – коефіцієнт, який враховує затрати світла у світлозахисних пристроях. Для сонцезахисних пристроїв, виробів у вигляді штор, що прибираються та регулюються τ4 = 1

τз = 0,8 ·0,75 · 0,8 · 1 = 0,48;

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня умовно робочої поверхні до вершини вікна h1 складає = 2

Відношення відстані l розрахункової точки від зовнішньої стінки до глибини приміщення В складає = 0,3. Відношення довжини приміщення А до його глибини В складає 1. Середньозважений коефіцієнт відображення стелі, стін та підлоги ρср складає 0,5.

Відповідно до цих зазначених параметрів значення при бічному односторонньому освітленні r1 = 1,2.

So = 1 = 7,95 м².

Числові значення коефіцієнтів, які вище перелічені , визначені згідно ДБН В.2.5-28-2006 та наведені у таблиці 6.4

Таблиця 6.4 – Значення потрібних коефіцієнтів

Вид освітлення	е2, %	ηв	Кз	Кб	Sп	τз	r1	Площина скління, м²
								S0 розр	So факт
природне	1,35	16	1,2	1	25	0,48	1,2	7,95	8

Штучне освітлення в приміщенні - комбіноване i загальне рівномірне. Нормованою величиною штучного освітлення є мінімальне значення освітленості (E_min, лк). Згідно ДБН В.2.5-28-2006 [26]

Реалізація мінімальної освітленості в лабораторії досягнута використанням в якості джерела світла люмінесцентних ламп типа ЛД 80-4, як найекономічніших та володіючих великою світловіддачею i спектром світла, близьким до природного освітлення.

Рентгенівське випромінювання від монітору ПК, на якому проводилася обробка результатів після зйомки зразків на електронному мікроскопі згідно НРБУ-97/Д2000[27] нормуємим параметром рентгенівського випромінювання є Д_екв, який має бути 100 мкР/год на відстані від монітору ПК 0,05 м.