7.3. Зміст цільової, керованої підсистеми та підсистеми забезпечення

Зміст цільової підсистеми забезпечення конкурентоспроможності включає такі структурні елементи:

- підвищення якості товару;

- ресурсозбереження;

- підвищення якості сервісу товару;

- розвиток виробництва.

Якість товарів є головною складовою їхньої конкурентоспроможності. Якість – це сукупність властивостей і характеристик товару або іншого об'єкта, які надають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. З погляду міри використання сукупності споживчих властивостей товару варто розрізняти поняття споживча вартість, якість і корисний ефект.

Споживча вартість – здатність товару задовольняти певні потреби. Якість – потенційна здатність товару задовольняти конкретну потребу. Корисний ефект – дійсна (фактична) здатність товару задовольняти конкретну потребу. Рівень розвитку суспільства визначається ефективністю використання природних ресурсів, праці й капіталу. Ресурсоємність товару є найважливішим чинником досягнення його конкурентоспроможності.

У рамках виробничої системи для вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності товарів за рахунок підвищення їхньої якості, ресурсозбереження в сферах виробництва й споживання, підвищення якості сервісу товарів необхідно постійно стежити за рівнем технології, організації виробництва, менеджменту, соціальним розвитком колективу й охороною навколишнього середовища відповідно до законодавства.

Таким чином, елемент «розвиток виробництва» керуючої підсистеми має такі складові:

- організаційно-технічний розвиток виробництва;

- соціальний розвиток колективу;

- охорона навколишнього природного середовища;

- інвестиційна діяльність організації по розвитку виробництва.

До завдання керованої підсистеми безпосередньо входить організація передумов для створення й розвитку усередині підприємства основних функцій стратегічного й тактичного маркетингу, інноваційного, фінансового й виробничого менеджменту.

На практиці як показники ефективності функціонування організації застосовуються показники рентабельності продажів, капіталу, активів, продукції, а також продуктивності роботи, оборотності капіталів, ліквідності. Кожний показник виконує свою роль. До єдиного інтегрального показника їх привести досить складно. У зв'язку з цим на стадії стратегічного маркетингу фінансистові пропонується прогнозувати й нормувати абсолютні або відносні значення використання найважливіших ресурсів – основного й оборотного капіталу, трудових ресурсів. А на стадії тактичного маркетингу він повинен розраховувати інтегральний показник ефективності використання ресурсів в організації за аналізований період.

7.4. Організація прийняття конкурентоспроможних управлінських рішень у керуючій підсистемі

Конкурентоспроможне управлінське рішення – це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування й вибору альтернативи з безлічі варіантів досягнення конкретної мети системи управління.

Імпульсом управлінського рішення є необхідність ліквідації, зменшення актуальності або вирішення проблеми, тобто наближення в майбутньому дійсних параметрів об'єкта (явища) до бажаних, прогнозованих.

Для вирішення проблеми необхідно відповісти на такі питання: Для чого робити (реалізація ідеї, вирішення проблеми)? Що робити (які нові потреби споживачів необхідно задовольняти або на якому якісному рівні необхідно задовольняти старі потреби)? Як робити (за якою технологією)? Кому робити? 3 якими виробничими витратами робити? У якій кількості робити? У які строки робити? Де робити (місце, виробниче приміщення)? Кому постачати? За якою ціною й коли поставляти? Що це дасть інвесторові й суспільству в цілому?

Комплексні проблеми варто формалізувати, тобто кількісно визначати різницю між фактичним і бажаним станами об'єкта по його параметрах, а також виконати структуризацію проблеми шляхом побудови для її вирішення дерева цілей. Оскільки ресурси для вирішення проблеми обмежені, треба ранжувати (визначати важливість, вагомість, ранг) проблеми за їхньою актуальністю, масштабністю, мірою ризику. По складних, дорогих і масових об'єктах варто розробляти якісні раціональні рішення.

До параметрів якості організаційно-економічного управлінського рішення належать: показник ентропії, тобто кількісної невизначеності проблеми. Якщо проблема формулюється тільки якісно, без кількісних показників, то показник ентропії наближається до нуля. Якщо всі показники проблеми виражені кількісно, показник ентропії наближається до одиниці; міра ризику вкладення інвестицій; імовірність реалізації рішення по показниках якості, витрат і строків; міра адекватності (або точності прогнозу, коефіцієнт апроксимації) теоретичної моделі фактичним даним, на підставі яких вона була розроблена.

Після попередньої регламентації параметрів якості управлінського рішення і його ефективності (установлюється межа, мінімально допустима ефективність, заради якого варто прийматися за вирішення проблеми) аналізуються фактори зовнішнього середовища, що роблять вплив на якість та ефективність рішення. Потім аналізуються параметри «входу» системи й приймаються заходи для їхнього поліпшення й підвищення якості вхідної інформації.

До основних умов забезпечення високої якості й ефективності управлінського рішення належать: застосування до розробки управлінського рішення наукових підходів менеджменту; вивчення впливу економічних законів і законів організації на ефективність управлінського рішення; забезпечення особи, що приймає рішення, якісною інформацією, що характеризує параметри «виходу», «входу», «зовнішнього середовища» й «процесу» системи розробки рішення; застосування методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання й економічного обґрунтування кожного рішення; структуризація проблеми й побудова дерева цілей; забезпечення порівнянності варіантів рішень; забезпечення багатоваріантності рішень; правова обґрунтованість прийнятого рішення; автоматизація процесу збору й оброблення інформації, процесу розробки й реалізації рішень; розробка й функціонування системи відповідальності й мотивації якісного й ефективного рішення; наявність механізму реалізації рішення.

Виконати перераховані умови підвищення якості й ефективності управлінського рішення досить складно, і це дорого коштує. Разом з тим конкуренція об'єктивно змушує кожного інвестора підвищувати якість та ефективність управлінського рішення. Тому в цей час спостерігається тенденція збільшення кількості умов підвищення, якості й ефективності рішень на основі автоматизації системи менеджменту.