13. Види, порядок надання та погашення кредитів рефінансування.

Рефінансування – операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку. Основною метою Р. є регулювання ліквідності банків на виконання Національним банком функції кредитора останньої інстанції. Для цього Національний банк використовує такі кредити Р.: 1) постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт; 2) кредити рефінансування строком до 90 днів.

На основі постійно діючої лінії Р. Національний банк здійснює підтримку короткострокової (миттєвої) ліквідності банку в національній валюті шляхом надання кредиту овернайт: 1) під забезпечення дер­жав­ними облігаціями України (крім облігацій зовнішньої державної позики) або депозитними сертифікатами; 2) без забезпечення (бланковий кредит).

Національний банк України здійснює Р. банків за процентною ставкою, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку України, та яка протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню Національний банк України здійснює рефінансування банків лише під відповідне забезпечення:

• державними облігаціями України;

• депозитними сертифікатами;

• іноземна валюта;

• векселями суб’єктів господарювання;

• векселями банків, авальованими іншим банком;

• гарантіями іншого банку-резидента;

• облігаціями місцевих позик, що вільно обертаються на ринку;

• цінними паперами Державної іпотечної установи;

• облігаціями підприємств, що вільно обертаються на ринку (крім цільових);

• іпотечними облігаціями, що вільно обертаються на ринку;

• іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю;

• подвійними складськими свідоцтвами, що містять складські свідоцтва та заставні свідоцтва, за умови надання банком кредиту під їхнє забезпечення;

• заставою майнових прав, що виникли у банку в результаті укладення кредитного договору між ним та відповідним суб’єктом господарювання;

• акціями власників істотної участі в банку (тільки для кредитів рефінансування понад 14 днів).

Національний банк України здійснює підтримку короткострокової (миттєвої) ліквідності банку в національній валюті через постійно діючу лінію рефінансування. Одним із кредитів за такою лінією є кредити овернайт.

Кредит овернайт - це кредит, наданий комерційному банку Національним банком України за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день.

Кредит строком на один робочий день надається на умовах, які визначаються генеральним кредитним договором. Кошти кредиту перераховуються в день отримання Національним банком України заявки від банку.

Національний банк може надавати банкам кредити овернайт:

• під забезпечення державними облігаціями України (крім облігацій зовнішньої державної позики України) або депозитними сертифікатами (кредит овернайт під забезпечення);

• без забезпечення (кредит овернайт бланковий).

Обов’язковою умовою для подання банком заявки на одержання кредиту овернайт є укладення генерального кредитного договору з НБУ. Національний банк України може встановлювати згідно зі своїми розпорядчими документами частоту звернень банків до НБУ та максимальний розмір кредиту овернайт бланкового.

Генеральний кредитний договір про надання Національним банком України кредитів овернайт укладається банком з відповідним територіальним управлінням НБУ на відповідний календарний рік незалежно від періодичності користування таким кредитом і наявності забезпечення.

У разі виникнення потреби у підтриманні ліквідності банк може протягом будь-якого робочого дня тижня до часу, зазначеного в розпорядчих документах Національного банку України, подати до відповідного структурного підрозділу та відповідного територіального НБУ управління заявку на одержання кредиту овернайт.

Територіальне управління НБУ перевіряє виконання банком вимог, оперативно розглядає можливість надання банку кредиту овернайт за допомогою програмно-технологічного забезпечення протягом дня та задовольняє заявки до закінчення операційного дня Національного банку України забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом овернайт.

Повернення банком кредиту овернайт здійснюється наступного робочого дня одночасно з процентною платою. Наступний кредит овернайт може надаватися лише за умови погашення попереднього.

Крім кредитів овернайт, Національний банк України здійснює також рефінансування банків шляхом проведення кількісного або процентного тендера. Тендери проводяться з такою періодичністю: 3 середи підряд – Р. строком до 14 днів і одна середа – Р. строком до 90 днів.

За потреби підтримки ліквідності банків на більш тривалий строк Національний банк України може прийняти рішення щодо здійснення рефінансування шляхом проведення тендерів строком до 360 днів.

Національний банк України здійснює Р. банків шляхом проведення тендерів лише під відповідне забезпечення. Перелік прийнятного забезпечення щоквартально доводиться до відома банків.

Кількісний тендер - це тендер, на якому НБУ наперед встановлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в Національному банку України кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися.

Процентний тендер - це тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку України зазначають ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти.

Національний банк України повідомляє банкам про проведення кількісного або процентного тендера щотижня у п’ятницю засобами електронної пошти. За умови, що п’ятниця оголошується неробочим днем, повідомлення про проведення тендера надсилається банкам у четвер того тижня, який передує дню проведення тендера.

На початку року НБУ оголошує графік проведення тендерів з підтримання ліквідності банків. Банк, який на основі прогнозу своєї ліквідності планує взяти участь у тендері, має заздалегідь, орієнтуючись на терміни проведення тендерів Національним банком України, подавати до територіального управління НБУ документи для здійснення перевірки запропонованого ним виду забезпечення, що приймається НБУ.

Іншим важливим способом формування банками запозичених ресурсів є операції прямого і зворотного репо. НБУ може проводити з банками операції прямого або зворотного репо згідно з укладеними договорами на визначену суму та строк.

Операції репо – операції, що здійснюються між Національним банком України та банками з державними облігаціями України та банківськими металами. О.р. можуть здійснюватися лише з тими державними облігаціями, строк погашення яких не припадає на строк проведення операції.

Національний банк України здійснює О.р. шляхом безпосередньої домовленості з банком щодо купівлі/продажу державних облігацій України та проведення тендера заявок банків щодо участі в О.р. з державними облігаціями України. За умови проведення О.р., що здійс­нюється шляхом безпосередньої домовленості з банком, Національний банк вибирає тих учасників, які пропонують найвищий процентний дохід. У разі проведення тендера щодо участі в О.р. задовольняються заявки банків, що є найсприятливішими за обсягами операцій або ціновими параметрами.

Національний банк України може проводити з банками О.р. двох видів.

1. Прямого репо – кредитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі про купівлю Національним банком державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів (перша час­тина договору репо) з подальшим зобов’язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали (друга частина договору репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату. Зобов’я­зан­ня щодо виконання другої частини договору репо у сторін договору виникає тільки за умови повного виконання ними зобов’язань за першою частиною договору. Національний банк може проводити операції прямого репо з державними облігаціями України шляхом проведення тендера заявок банків щодо участі в операціях прямого репо або шляхом безпосередньої домовленості з банком, а операції прямого репо з банківськими металами – тільки шляхом безпосередньої домовленості з банком і за ініціативою банку та за умови, що банківські метали банку перебувають на відповідальному зберіганні в Національному банку України.

2. Зворотного репо – депозитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі про продаж Національним банком зі свого портфеля державних облігацій України з одночасним зобов’язанням зворотного їх викупу у банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату. Національний банк може проводити операції зворот­ного репо з державними облігаціями України шляхом безпосередньої домовленості з банками.

Національний банк України може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 90 календарних днів.

За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком державних облігацій є їх справедлива вартість, але не вища, ніж номінальна вартість цих цінних паперів, а ціною купівлі банківських металів є ціна банківських металів, перерахована за офіційним курсом банківських металів на день укладення договору прямого репо. Ціна зворотного продажу Національним банком України державних облігацій або банківських металів залежить від ціни, визначеної в пер­шій частині операції репо та строку цієї операції, а також від дохід­ності за державними облігаціями, облікової ставки Національного банку, процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку, середньозваженої процентної ставки за кредитами рефінансування під забезпечення державними облігаціями, які діяли у відповідному періоді. При проведенні операції зворотного репо для визначення ціни продажу (купівлі) державних облігацій Національний банк орієнтується на процентні ставки за власними борговими зобов’язаннями, процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку та дохідність за державними облігаціями України. Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення О.р. Іншим видом кредитів рефінансування, що можуть надаватися Національним банком України к банкам, є стабілізаційний кредит.

Стабілізаційний кредит – кредит, який надає Національний банк України платоспроможному банку для підтримки ліквідності до двох років під програму фінансового оздоровлення банку. Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування С.к. на строк до одного року. Загальний строк користування С.к. з урахуванням усіх продовжень строку користування не може перевищувати п’яти років.

Рішення про надання чи відмову в наданні С.к., зміну умов кредитного договору, погодження графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування ним приймає Правління Національного банку України в межах монетарних можливостей. Національний банк України має право приймати рішення щодо взяття під С.к. однорідного або змішаного забезпечення. С.к. надається під визначений Національним банком перелік основного чи додаткового забезпечення. Процентна ставка за С.к. є змінною і встановлюється на основі облікової ставки Національного банку України відповідно до Положення про надання С.к. банкам України.