Конспект до державного іспиту

1. Суть, функції, види банків та банківських об’єднань.

Банк - це інститут ринкової економіки, що виконує у сукупності три основні операції: приймає депозити, надає кредити та здійснює розрахунки.

До складу основних функцій, що визначають дійсну сутність банку, слід зарахувати такі:

1) посередництво в кредиті;

2) посередництво у платежах;

3) випуск кредитних грошей.

1. Функція посередництва в кредиті пов’язана з перерозподілом банками грошових коштів, які тимчасово вивільняються у процесі кругообороту капіталів підприємств, а також грошових доходів домашніх господарств (населення). При цьому банки виконують роль посередників між тими суб’єктами економічних відносин, які нагромаджують тимчасово вільні кошти з огляду на те, що їхні надходження в даний момент перевищують витрати, і тими учасниками економічного обороту, які тимчасово потребують додаткового капіталу, оскільки їхні витрати, навпаки, перевищують надходження.

2. Функція посередництва у платежах полягає у здійсненні банками розрахунків між різними суб'єктами економічних відносин шляхом перерахування коштів за їхніми рахунками або заліку взаємних вимог. Йдеться насамперед про передачу платником одержувачу коштів в оплату за надані товари чи послуги або ж в оплату боргів. Нині така передача здійснюється переважно у безготівковому порядку.

3. Функція випуску кредитних грошей безпосередньо пов'язана з двома попередніми банківськими функціями і полягає у забезпеченні банками на основі кредитно-розрахункових операцій потреб господарського обороту належною кількістю платіжних засобів. На практиці випуск грошей здійснюється на основі депозитно-кредитної емісії, суть якої полягає у тому, що банк, надаючи кредит клієнту, зараховує суму позички на його поточний рахунок. У межах цієї суми позичальник може отримати готівку або виписувати чеки для розрахунків з клієнтами іншого банку, що призводить до збільшення ресурсної бази останнього. Отримані таким чином ресурси цей банк також може спрямувати на видачу позичок за цією ж схемою, у результаті чого загальна грошова маса зростає.

Банки є незалежними, універсальними, фінансово-кредитними установами, що здійснюють дуже широкий спектр найрізноманітніших операцій, пов’язаних з розрахунково-касовим, кредитним та іншим обслуговуванням підприємств, організацій, населення у всіх секторах економіки.

Класифікація банків:

За формою власності банки можуть бути приватними або державними.

Приватний банк - це банк, капітал якого формується повністю або частково за рахунок коштів приватних осіб.

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. В Україні державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. У нашій країні функціонують два банки з державною формою власності: Ощадний банк і Експортно-імпортний банк, статутні фонди яких створені за рахунок бюджетних коштів та коштів бюджетних установ.

За організаційною формою господарської діяльності банки в Україні створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

Відкриті акціонерні товариства формують капітал банку шляхом емісії і розміщення іменних акцій на ринку цінних паперів. Це означає, що акції можуть розміщуватися банком серед необмеженого кола учасників.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше, ніж 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їхню кількість до мінімально необхідного рівня діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня. Нині в Україні кооперативні банки поки що не створені.

За величиною активів банки можуть поділятися на декілька груп, зокрема таких: 1) найбільші банки з активами понад 20 млрд. грн. (15); 2) великі банки, активи яких становлять більше 5 млрд. грн.(20); 3) середні банки з активами більше 3 млрд. грн. (25); 4) малі банки, активи яких менші, ніж 3 млрд. грн.(116 б.).

Залежно від наявності мережі філіалів банки поділяються на філіальні, тобто ті, що мають мережу філіалів і відділень, та безфіліальні, тобто ті, що такої мережі не мають.

Залежно від спеціалізації, тобто кола здійснюваних операцій, банки в Україні можуть функціонувати або як універсальні, або як спеціалізовані.

Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. В Україні діяльність більшості банків має універсальний характер.

Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій, функціонують у відносно вузькому секторі фінансового ринку або обслуговують окремі галузі економіки.

Згідно з чинним законодавством України за спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними і розрахунковими (кліринговими).

Ощадні банки спеціалізуються на акумуляції коштів населення та наданні кредитів переважно фізичним особам. Інвестиційні банки здійснюють довгострокову акумуляцію ресурсів шляхом випуску власних цінних паперів і забезпечують відповідні вкладення коштів шляхом видачі кредитів або придбання цінних паперів інших емітентів. Іпотечні банки здійснюють довгострокові кредитні операції під заставу нерухомого майна. Розрахункові (клірингові) банки основним об’єктом власної спеціалізації обирають здійснення розрахунків своїх клієнтів та інших банківських установ.

Згідно з чинним законодавством нашої держави банки також мають право створювати банківські об’єднання таких трьох типів:

1) банківська корпорація;

2) банківська холдингова група;

3) фінансова холдингова група.

Банківська корпорація - це юридична особа (банк), засновниками й акціонерами якої можуть бути винятково банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків-учасників корпорації, підвищення їхньої загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації й нагляду за їхньою діяльністю.

Банківська холдингова група - це банківське об’єднання, до складу якого входять винятково банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше, ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або винятково з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше, ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи. Материнська компанія фінансової холдингової групи зобов’язана подавати наглядовим органам консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог законодавства.