48. Індуктивні умовиводи та їх види

Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція — це умовивід від часткового до загального. Термін "індукція" походить під латинського слова inductio, що означає "наведення".

Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в індукції — це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок — судження про клас предметів або явищ у цілому.

Будується індуктивний умовивід так. У процесі пізнання предметів якогось класу ми виявляємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті самі ознаки. Не досліджуючи останніх предметів класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаки Р.

Розрізняють декілька видів індуктивних умовиводів. Серед них: 1) повна індукція; 2) неповна індукція.

Повна індукція — це такий індуктивний умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на підставі вивчення всіх предметів даного класу.

Індуктивний умовивід застосовується тільки в тих випадках, коли ми маємо справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінчен­ним і вони повинні легко піддаватися перерахуванню.

Неповна індукція — це такий вид індуктивного умовиводу, у якому загальний висновок щодо ознак пред­метів всього класу робиться в результаті дослідження лише частини предметів даного класу.

Розрізняють такі види неповної індукції: індукція через простий перелік, індукція через відбір фактів і нау­кова індукція

Індукція через простий перелік фактів — це такий умо­вивід, у якому загальний висновок про клас предметів ро­биться на тій підставі, що серед фактів, що спостерігаються, не трапляється жодного, який би суперечив узагальненню. Цей умовивід характеризується тим, що досліджуються не всі предмети певного класу, а тільки відомі. Висновок буде вважатись достовірним доти, поки не буде виявлений факт, який йому суперечить. 

Індукція через відбір фактів — це такий індуктивний умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі деяких предметів даного класу, але ві­дібраних із загальної маси за певним принципом, що ро­бить неможливим їх випадкове співпадіння.

Наукова індукція — це індуктивний умовивід, в яко­му загальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв'язків частини предметів класу.

47. Умовно-розділові умовиводи

44. Безпосередні умовиводи

Під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку. Так, якщо висловимо судження "Будь-який злочин є правопорушення" і з нього зробимо висновок про те, що "Деякі правопорушення є злочинами", то цей розумовий процес є умовиводом безпосереднім.

Висновок у безпосередньому умовиводі ми здобуваємо за допомогою перетворення судження. Проте безпосередній умовивід не може бути зведеним до простої зміни однієї лише форми судження, він зачіпає і зміст думки, робить її визначенішою, яснішою, точнішою. Цим вихідне знання оновлюється, набуває іншого звучання. Безпосередній умовивід є за формою умовиводом, а не перетворенням судження, як твердять дехто з логіків. Йому притаманні всі ознаки умовиводу: у ньому наявне вихідне знання, знання висновкове і знання обґрунтовуюче — ті правила, за якими вихідне судження перетворюється у висновкове.

Основними способами побудови безпосередніх умовиводів є перетворення, обернення та протиставлення суджень. Безпосередні умовиводи утворюють також за допомогою зіставлення суджень за правилами відношень між судженнями