- •51. Спростування. Види спростування. Правила доведення і спростування
- •1) Критика тези
- •2) Критика аргументів.
- •3) Критика демонстрації
- •II. Правила стосовно аргументів.
- •50. Поняття доведення. Види доведення
- •49. Аналогія як вид умовиводу. Роль аналогії в процесі пізнання
- •48. Індуктивні умовиводи та їх види
- •47. Умовно-розділові умовиводи
- •44. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •45. Умовні умовиводи
48. Індуктивні умовиводи та їх види
Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція — це умовивід від часткового до загального. Термін "індукція" походить під латинського слова inductio, що означає "наведення".
Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в індукції — це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок — судження про клас предметів або явищ у цілому.
Будується індуктивний умовивід так. У процесі пізнання предметів якогось класу ми виявляємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті самі ознаки. Не досліджуючи останніх предметів класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаки Р.
Розрізняють декілька видів індуктивних умовиводів. Серед них: 1) повна індукція; 2) неповна індукція.
Повна індукція — це такий індуктивний умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на підставі вивчення всіх предметів даного класу.
Індуктивний умовивід застосовується тільки в тих випадках, коли ми маємо справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінченним і вони повинні легко піддаватися перерахуванню.
Неповна індукція — це такий вид індуктивного умовиводу, у якому загальний висновок щодо ознак предметів всього класу робиться в результаті дослідження лише частини предметів даного класу.
Розрізняють такі види неповної індукції: індукція через простий перелік, індукція через відбір фактів і наукова індукція
Індукція через простий перелік фактів — це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед фактів, що спостерігаються, не трапляється жодного, який би суперечив узагальненню. Цей умовивід характеризується тим, що досліджуються не всі предмети певного класу, а тільки відомі. Висновок буде вважатись достовірним доти, поки не буде виявлений факт, який йому суперечить.
Індукція через відбір фактів — це такий індуктивний умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі деяких предметів даного класу, але відібраних із загальної маси за певним принципом, що робить неможливим їх випадкове співпадіння.
Наукова індукція — це індуктивний умовивід, в якому загальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв'язків частини предметів класу.
47. Умовно-розділові умовиводи
44. Безпосередні умовиводи
Під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку. Так, якщо висловимо судження "Будь-який злочин є правопорушення" і з нього зробимо висновок про те, що "Деякі правопорушення є злочинами", то цей розумовий процес є умовиводом безпосереднім.
Висновок у безпосередньому умовиводі ми здобуваємо за допомогою перетворення судження. Проте безпосередній умовивід не може бути зведеним до простої зміни однієї лише форми судження, він зачіпає і зміст думки, робить її визначенішою, яснішою, точнішою. Цим вихідне знання оновлюється, набуває іншого звучання. Безпосередній умовивід є за формою умовиводом, а не перетворенням судження, як твердять дехто з логіків. Йому притаманні всі ознаки умовиводу: у ньому наявне вихідне знання, знання висновкове і знання обґрунтовуюче — ті правила, за якими вихідне судження перетворюється у висновкове.
Основними способами побудови безпосередніх умовиводів є перетворення, обернення та протиставлення суджень. Безпосередні умовиводи утворюють також за допомогою зіставлення суджень за правилами відношень між судженнями
