Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте історія виникнення й розвитку міжнародних організацій.

2. Назвіть основні цілі діяльності МВФ.

3. Обгрунтуйте основні функції Світового банку.

4. Порівняйте ключові напрями діяльності Міжнародної асоціації розвитку та Міжнародного банку реконструкції й розвитку. Яка організація є більш впливовою та у яких сферах?

5. Порівняйте функції Європейської комісії та Європейського парламенту.

Контрольні запитання:

1. Що являє собою міжнародна фінансова корпорація?

2. Розкрийте класифікацію міжнародних організацій.

3. Проаналізуйте міжнародні організації за тривалістю та вагомістю їхньої діяльності: ЄС, МЕРКОСУР, НАФТА, СНД.

4. Які Ви знаєте кредитні механізми МВФ?

5. Які міжнародні організації Ви зарахували б до змішаних і чому?

6. Проаналізуйте динаміку кредитних надходжень за системою stand-by від МВФ за 2009-2014 рр. Які фактори впливають на неї?

Список рекомендованої літератури

1. Герчикова И. Н. Международные экономические организации. — М.: Консалтбанкир, 2009.

2. Дорофієнко В. Про деякі аспекти економічних наслідків приєднання

3. України до СОТ :Текст] / В. Дорофієнко // Економіст. – 2007. - № 6. - С. 66–70.

4. Зайцева О. Г. Международные межправительственные организации. — М.: Наука, 1993.

5. Лук'яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. — К.: Віпол, 1996.

6. Міжнародні організації: Навчальний посібник / За редакцією Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського. — К.: ЦУЛ, 2010.

7. Міжнародні організації: Навч. Посіб. / за ред.. О.С. Кучика. – К.: Знання, 2007. – 749 с.

8. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М.: Дело, 2007.

9. Україна і Світова організація торгівлі. — К., 2002. — 384 с.

10. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Львів, Видавництво ЛНУ, 2009.

11. Шреплер Х. А. Международные экономические организации: Справочник. — М.: Международные отношения, 2008.

Тема 4. Договори міжнародної купівлі-продажу товарів

1. Поняття договору купівлі-продажу товарів. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу товарів та його виконання. Форма договору міжнародної КПТ.

2. Сторони і порядок укладання міжнародних договорів купівлі-продажу товарів.

3. Засоби правового захисту та відповідальності сторін за порушення зобов’язань за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.

1. Поняття договору купівлі-продажу товарів. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу товарів та його виконання. Форма договору міжнародної кпт

Світовий ринок товарів й послуг – це сфера торговельних відносин між країнами, що ґрунтується на міжнародному поділі праці (рис. 8).

Рис. 8 Світовий ринок товарів й послуг

Торговельні відносини між країнами світу регулюються міжнародними договорами купівлі-проаджу товарів.

Договір купівлі-продажу — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). До окремих видів договорів купівлі-продажу відносяться: договори купівлі-продажу, договір поставки товарів, договір поставки товарів для державних потреб, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання, договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. 

Договір міжнародної купівлі-продажу товарів є найпоширенішим різновидом договорів, що укладаються у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Основним міжнародно-правовим актом, що регулює від­носини сторін, які виникають під час укладання та виконання договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, є Віденська конвенція «Про до­говори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р., до якої Україна приєдналася1 23 серпня 1989 р. (Конвенція набула чинності для Украї­ни 1 лютого 1991 р.). Віденська конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: а)  коли ці держави є Договірними державами (учасницями Кон­венції) ; б) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосо­вано право Договірної держави (учасниці Конвенції). Конвенція не застосовується до продажу: а)  товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладання договору не знав і не міг знати, що товари при­дбані для такого використання; б) з аукціону; в) у порядку виконавчого провадження чи в інший спосіб згідно із законом; г)  фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів та грошей; д)  суден водного й повітряного транспорту, а також суден на пові­тряній подушці; є) електроенергії.

Рис. 9 Структура контракту міжнародної купівлі-продажу

Положення Конвенції мають диспозитивний характер: сторони дого­вору купівлі-продажу можуть виключити застосування щодо їхніх дого­вірних відносин окремих чи всіх положень Конвенції (відповідна вказівка про це має міститися в укладеному між ними договорі купівлі-продажу). Згідно зі ст. 11 Конвенції не вимагається, щоб договір купівлі- продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі або підпо­рядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь якими засобами, включаючи свідчення (договори міжнародної купівлі продажу за участю українських суб'єктів господарювання мають бути обов'язково укладені в письмовій формі). Положення Конвенції визначають положення про оферту та акцепт; права та обов'язки продавця та покупця, порядок поставки товару й передачі документів, відповідність товару і права третіх осіб; при­йняття поставки; засоби правового захисту в разі порушення договору продавцем; засоби правового захисту в разі порушення договору; роз­поділ ризиків між сторонами договору та ін. Офертою розглядається пропозиція про укладення договору, адре­сована одній чи кільком конкретним особам, якщо вона досить виразна й висловлює намір оферента вважати себе зв'язаним у разі акцепту. Пропозиція є достатньо виразною, якщо в ній зазначено товар та без­посередньо чи опосередковано встановлюються його кількість і вартість або передбачено порядок їх визначення. Оферта набуває чинності, коли вона одержана адресатом оферти. Поки договір не укладено, оферта може бути відкликана оферентом, якщо повідомлення про відкликання буде одержано адресатом оферти до відправлення ним акцепту. Оферта, навіть коли вона є невідкличною, може бути скасована оферентом, якщо повідомлення про скасування одержано адресатом оферти раніше, ніж сама оферта, чи одночасно з нею. Оферта не може бути відкликана: якщо в оферті зазначено шляхом встановлення певного строку акцепту чи іншим чином, що вона є не­відкличною; або якщо для адресата оферти було розумним розглядати оферту як невідкличну й адресат оферти діяв відповідно. Оферта, навіть якщо вона є невідкличною, втрачає чинність після одержання оферен­том повідомлення про відхилення оферти. Акцептом є заява чи інша поведінка адресата оферти, що висловлює згоду з офертою (мовчання чи бездіяльність самі по собі не є акцептом). Акцепт оферти набуває чинності в момент, коли зазначена згода одер­жана оферентом, з цього моменту договір вважається укладеним.

Рис. 10 Етапи укладання імпортної угоди

Віденська конвенція індивідуалізує права, яких набуває колена сто­рона договору (продавець або покупець) у випадку порушень договірних обов язків з боку її контрагента. При порушенні договору продавцем конвенція визнає за покупцем: -                 право у разі невідповідності товару договору вимагати від продавця усунення цієї невідповідності шляхом виправлення, крім випадків, коли це є нерозумним з урахуванням усіх обставин; -  право у разі невідповідності товару договору (коли така невідпо­відність є істотним порушенням договору) вимагати заміни товару, -  право на розірвання договору у випадках: якщо невиконання продавцем будь-якого з його договірних зобов'язань є істотним порушенням договору (істотним розглядається порушення, що спричиняє таку шкоду для постраждалої сторони, що вона значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі до­говору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діяла б в тій самій якості за анало­гічних обставин, не передбачала б такого результату); непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додат­кового строку, встановленого покупцем, або заявляє, що він не здійснить поставки протягом установленого таким чином строку; -    право на зменшення покупної ціни товару при невідповідності товару договору (за цієї обставини незалежно від того, чи була вартість вже оплачена, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вар­тість, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, співвідноситься з вартістю, яку на той момент мав би товар, відповідно до договору); -      право відмовитись від дострокової поставки товару аоо прийняття надмірної кількості товару. Якщо продавець поставляє товар до встановленої дати, покупець може прийняти поставку або відмови­тися від її прийняття. Якщо продавець поставляє більшу кількість то­вару, ніж передбачено договором, покупець може прийняти поставку або відмовитися від прийняття надмірної кількості поставки. Якщо ж покупець приймає поставку всієї або частини надмірної кількості, він повинен сплатити за неї відповідно до договірної ставки; та інші права.

При порушенні договору покупцем Віденська конвенція визнає за продавцем: -                право вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов 'язань: -                право на встановлення додаткового строку розумної тривалості для виконання покупцем своїх зобов 'язань; -                право на розірвання договору за такими підставами: якщо невиконання покупцем будь-якого з його договірних зобов’язань є істотним порушенням договору; якщо покупець не виконує протягом додаткового строку, встанов­леного продавцем, свого зобов’язання сплатити ціну чи прийняти по­ставку товару або заявляє про те, що він не зробить цього протягом встановленого таким чином строку; та ін. права.

Втрата чи пошкодження товару після того як ризик перейшов на покупця, не звільняє його від зобов’язання сплатити ціну, якщо тільки втрата чи пошкодження не були викликані діями або недоглядом про­давця. За Віденською конвенцією, якщо договір купівлі-продажу перед­бачає перевезення товару і продавець не зобов’язаний передати його в якомусь визначеному місці, ризик переходить на покупця, коли товар здано першому перевізникові для передачі покупцеві згідно з договором купівлі-продажу Якщо продавець зобов’язаний здати товар перевізни­кові в якомусь визначеному місці, ризик не переходить на покупця, поки товар не зданий перевізникові в цьому місці. Та обставина, що прода­вець має право затримати товаророзпорядчі документи, не впливає на перехід ризику Але ризик не переходить на покупця, поки товар чітко не ідентифіковано для цілей даного договору шляхом маркірування, через вивантажувальні документи, надісланим покупцеві повід омлен- ням чи в інший спосіб. Покупець переймає на себе ризик щодо товару, проданого під час ного перебування в дорозі, з моменту укладання договору. Однак за певних обставин покупець переймає на себе ризик з моменту здачі товару перевізникові, який видав документи, що підтверджують договір перевезення. Але якщо в момент укладення договору купівлі-продажу продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено чи пошко­джено й не повідомив про це покупця, така втрата чи пошкодження припадають на ризик продавця.

Сторона зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу може зупинити виконання своїх зобов’язань, якщо після укладення такого договору стає очевидно, що інша сторона не виконає значної частини своїх зобов’язань у результаті серйозного недоліку в її спроможності здійснити виконання чи її кредитоспроможності; або її поведінки під час підготовки виконання чи здійснення виконання договору. Якщо до встановленої для виконання договору дати стає очевидно, що одна із сторін вчинить істотне порушення договору, інша сторона може заяви­ти про його розірвання. Збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть переви­щувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи по­винна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати. Віденська конвенція також визначає випадки звільнення сторони договору від відповідальності за невиконання своїх обов’язків. Так, сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолан­ня цієї перешкоди чи її наслідків. Якщо невиконання стороною свого зобов’язання викликане невиконанням третьою особою, залученою нею для виконання всього чи частини договору, ця сторона звільняється від відповідальності тільки в тому разі, якщо залучена нею особа також була б звільнена від відповідальності, якби зазначені положення були застосовані до цієї особи. Звільнення від відповідальності за наявності вищепередбачених обставин залишається лише на той період, протягом якого існує дана перешкода. Строк позовної давності для задоволення у судовому порядку вимог сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів визначає Конвен­ція «Про позовну давнину в міжнародній купівлі-продажі товарів» (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР України1 від 14 липня 1993 р. № 3382-ХІ). Цією Конвенцією встановлено строк позовної давнини у чотири роки, а також визначено початок перебігу строку позовної давнини, його обчислення, умови перерви, продовження та зміни, а та­кож наслідки його вливу.

Рис. 11 Складові елементи ціни

На ціну товару, що продається закордон, впливають наступні фактори (рис. 11):

• склад продукту: як правило, чим більший він, тим вища ціна. Під складом продукту мається на увазі кількість та відносна частка комплектуючих, напівфабрикатів, деталей тощо;

• матеріальні затрати, або собівартість: чим вона вища, тим вища кінцева ціна товару;

• цінність товару: визначається його цінністю в очах споживача, його корисністю, рідкісністю та особливими властивостями;

• конкуренція: чим більш жорсткою є конкуренція, тим, як правило, нижчою є ціна та зростає якість товару, адже виробники вимушені посилювати свої конкурентні перваги, інтенсифікувати виробництво, нарощувати виробничі потужності, збільшувати продуктивність праці та шукати додаткові джерела зростання.

ЗРАЗОК ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

ДОГОВІР

МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

м. ______________ "___" ____________ 200_ р.

______________________________________________________________________ ,

(вказати найменування сторони)

що є юридичною особою за законодавством ________________________________________

(вказати державу)

(надалі іменується "Продавець"), в особі __________________________________________ ,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ____________________________________________________________ ,

(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)

з однієї сторони, та

____________________________________________________________________________ ,

(вказати найменування сторони)

що є юридичною особою за законодавством України (надалі іменується "Покупець"), в особі

____________________________________________________________________________ ,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _____________________________________________________________ ,

(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)

з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо – "Сторона")

уклали цей Договір міжнародної купівлі-продажу товарів (надалі іменується "Договір") про

таке.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у

власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця на умовах CIP

_________ (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари (надалі іменуються "товари")

відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору.

1.2. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання цього Договору вона не є жодним чином

обмеженою законом, іншим нормативним чи правозастосовчим актом, судовим рішенням або іншим,

передбаченим відповідним чинним законодавством, способом в своєму праві укладати цей Договір та

виконувати усі умови, визначені у ньому.

1.3. Продавець та Покупець відповідно підтверджують, що укладання цього Договору та

виконання передбачених ним умов для Продавця і Покупця не суперечить нормам чинного в Україні

законодавства, а для Продавця також – нормам законодавства країни місця знаходження останнього, у

відповідності до яких здійснюється господарська або інша діяльність Сторін, а також відповідно

підтверджують те, що укладання цього Договору та виконання передбачених ним умов не суперечить

цілям діяльності Сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів Сторін.

1.4. Страхування товарів здійснюється Продавцем в порядку, строки та на умовах, передбачених

додатком N ____ до цього Договору.

1.5. Місцем передання товарів Продавцем відповідному перевізнику є:

___________________________________________.

1.6. Місцем отримання товарів Покупцем від перевізника є:

___________________________________________.

1.7. Строки вчинення передбачених пп. 1.5 та 1.6 цього Договору дій передбачені у відповідних

специфікаціях.

www.dilo.kiev.ua1.8. Вид транспорту, що застосовується для перевезення товарів від Продавця Покупцеві:

_______________________.

1.9. Сторонами погоджено наступний порядок митного оформлення товарів, розподіл взаємних

обов'язків щодо забезпечення такого оформлення: _________________________________________.

1.10. Про виконання передбаченої п. 1.5 дії Продавець має повідомити Покупця в строк

____________ шляхом_______________.

1.11. Перелік товаросупровідних документів, порядок та строки їх передання однією Стороною

іншій визначені в додатку N ___ до цього Договору.

2. ЦІНА ТОВАРІВ ТА ЗАГАЛЬНА СУМА ДОГОВОРУ

2.1. Ціни на товари визначаються у доларах США (USD) із урахуванням умов CIP __________.

2.2. Загальна сума Договору встановлюється відповідно до специфікацій і становить

______________ (____________________) доларів США.

3. СТРОКИ І ДАТА ПОСТАВКИ

3.1. Товари повинні передаватися Покупцеві у строки, вказані у специфікаціях. Датою

відвантаження вважається дата штемпеля у ___________________ накладній. Датою поставки товару є

дата прибуття товару на адресу Покупця. Товари поставляються завчасно погодженими партіями.

4. ЯКІСТЬ ТОВАРІВ

4.1. Якість товарів повинна відповідати вимогам, зазначеним у специфікаціях, та узгодженим

Покупцем і Продавцем стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатами якості,

виданими компетентними органами і заводом-виготовлювачем.

5. УПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

5.1. Упакування, в якому відвантажуються товари, повинно забезпечувати, за умови належного

поводження, цілісність товарів при транспортуванні. На кожне місце Продавцем наноситься таке

маркування: найменування Продавця, номер Договору, номер місця, вага брутто та нетто, номер серії

та інші реквізити, завчасно повідомлені Покупцем Продавцеві.

6. УМОВИ ОПЛАТИ

6.1. Платежі за товари, мають бути здійснені у доларах США з безвідкличного документарного

акредитива, відкритого за дорученням Покупця на користь Продавця банком - кореспондентом

Уповноваженого банку і авізованого через Уповноважений банк.

6.1.1. Уповноваженим банком є ___________________________________.

6.2. Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспондентом Уповноваженого банку,

Покупець зобов'язується забезпечити підтвердження акредитива банком-кореспондентом

Уповноваженого банку.

6.3. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору, підпорядковується Уніфікованим

правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікованим Міжнародною

торговельною палатою за N 500.

6.4. Акредитив має бути відкритий протягом/не пізніше ___ днів від дати повідомлення

Продавцем про те, що товар підготовлено до відвантаження, строком дії до ________, на загальну суму

Договору.

6.5. Якщо з вини Покупця або його банку відкриття акредитива буде затримано, Продавець має

право відмовити у відвантаженні товару або цей розірвати Договір шляхом ___________ в строк

______________.

6.6. Платежі за акредитивом будуть здійснюватися в Уповноваженому банку проти подання

Продавцем таких документів:

www.dilo.kiev.ua_________________________________;

_________________________________;

_________________________________;

_________________________________;

_________________________________.

6.7. Документи повинні бути подані Продавцем до Уповноваженого банку не пізніше/протягом

_______ днів від дати відвантаження товару.

6.8. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, авізуванням, підтвердженням, продовженням строку,

зміною умов та виконанням акредитиву, сплачує Покупець.

6.9. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть умовам цього Договору, Покупець за

свій рахунок за дорученням Продавця має забезпечити внесення необхідних змін до умов акредитива в

строк ________________.

7. ПЕРЕДАННЯ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ

7.1. Порядок, строки та умови приймання та передання товарів за цим Договором передбачені в

додатку N ____ до цього Договору.

8. ПРЕТЕНЗІЇ

8.1. Претензії можуть бути заявлені щодо якості - у разі невідповідності якості товарів

передбаченим цим Договором вимогам, щодо кількості - у випадку невідповідності кількості товарів

транспортним документам за вагою та кількістю місць. Покупець має право заявити Продавцеві

претензію протягом 60 днів від _______________, яку Продавець розглядає протягом 30 днів та дає

відповідь по шляхом __________ в строк _____________. Документом, який підтверджує

невідповідність якості товару передбаченим цим Договором вимогам або кількості товару документам

про відвантаження, Сторони визнають акт, складений за участю _______________________ торгово-промислової палати.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

9.1. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується

"порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в

Україні законодавством.

9.1.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з

порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

9.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини

(умислу чи необережності).

9.1.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо

вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

10. ДОДАТКОВІ УМОВИ

10.1. _____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________

____________________________________________________.

11. АРБІТРАЖ

11.1. Усі спори, що пов'язані із цим Договором, вирішуються шляхом переговорів між

представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Міжнародному комерційному Арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України. Мова арбітражу - українська. При цьому матеріальним правом для вирішення спорів за цим Договором є матеріальне право України.

12. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

12.1. Сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні

законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку.

12.1.1. Під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються випадок, непереборна сила, а також усі інші обставини, які визначені у пп. 12.1.5 цього Договору як підстава для звільнення

від відповідальності за порушення Договору.

12.1.2. Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події

зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна,

воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

12.1.3. Під випадком у цьому Договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються

непереборною силою за цим Договором і які безпосередньо не обумовлені діями Сторін та не пов'язані із ними причинним зв'язком, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути).

12.1.4. Не вважаються випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом тієї Сторони, що порушила цей Договір, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання цього Договору, відсутність у Сторони, що порушила Договір, необхідних коштів.

12.1.5. Окрім випадку та непереборної сили, підставою для звільнення Сторони від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору є будь-яка із наступних обставин надзвичайного характеру:

_____________________________, за умови, що вона виникла без умислу Сторони, що порушила цей

Договір.

12.2. Настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством.

12.3. Настання випадку та обставин, які визначені у пп. 12.1.5 цього Договору, засвідчується Стороною, що на них посилається, шляхом __________________________________________.

12.4. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із

урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод

повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього

Договору.

12.5. Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню

цього Договору, то виконання цього Договору зупиняється на строк, протягом якого воно є

неможливим.

Якщо у зв'язку із форс-мажорними обставинами та (або) їх наслідками, за які жодна із

Сторін не відповідає, виконання цього Договору є остаточно неможливим, то цей Договір вважається

припиненим з моменту виникнення неможливості виконання цього Договору, однак Сторони не

звільняються від обов'язку, визначеного у п. 12.4 цього Договору.

12.7. Якщо у зв'язку із форс-мажорними обставинами та (або) їх наслідками виконання цього

Договору є тимчасово неможливим і така неможливість триває протягом _________ і не виявляє ознак

припинення, то цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку будь-якою Стороною

шляхом направлення за допомогою поштового зв'язку письмової заяви про це іншій Стороні.

12.8. Наслідки припинення цього Договору, в тому числі його одностороннього розірвання, на

підставі пунктів 12.6 та 12.7 цього Договору визначаються у відповідності до чинного в Україні законодавства.

12.9. Своєю домовленістю Сторони можуть відступити від положень пунктів 12.6 та 12.7 цього Договору та визначити у додатковій угоді до цього Договору свої наступні дії щодо зміни умов цього Договору.

13. ДІЯ ДОГОВОРУ

13.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання

Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

13.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього Договору

та закінчується ____________________________________.

13.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його

порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

13.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством,

зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється

додатковою угодою до цього Договору.

13.5. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами

відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді,

цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

13.6. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей

Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою

до цього Договору.

13.7. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами

відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді,

цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

14. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

14.1. Усі правовідносини, що пов'язані із визначенням прав та обов'язків Сторін за цим

Договором, дійсністю, виконанням та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов,

визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, відступленням права вимоги та

переведенням боргу у зв'язку із цим Договором, регламентуються цим Договором та матеріальним

правом, що є чинним в Україні, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового

обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

14.2. Усі інші правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, але не

визначені у п. 14.1 цього Договору, регулюються у відповідності до п. 14.1 цього Договору, якщо інше

www.dilo.kiev.uaпрямо не передбачене застосовними до цього Договору імперативними правовими нормами.

14.3. Сторони виключають застосування до цього Договору Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року у повному обсязі.

14.4. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

14.5. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

14.6. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою Стороною.

14.7. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

14.8. Всі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до уваги

виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені їх печатками.

14.9. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології

українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, – по одному для кожної із Сторін.

14.10. Цей Договір має переклад англійською мовою у двох примірниках – по одному для кожної із Сторін. У разі розбіжностей між українським та англійським текстами цього Договору, перевага віддається україномовному варіантові.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ПРОДАВЕЦЬ

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

ПІДПИСИ

За ПРОДАВЦЯ

Керівник _____________/_________/

м. п.

ПОКУПЕЦЬ

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

За ПОКУПЦЯ

Керівник _____________/_________/

м. п.

• Види міжнародних договорів:

1.За формою:

-письмові (як правило);

-усні (т.зв. джентльменські угоди);

2.По кількості учасників:

-двосторонні;

-багатобічні (регіональні й універсальні);

3. За характером можливості брати участь у договорі:

-відкриті ( потенційно можуть брати участь всі держави);

-закриті (за певними критеріями обмежується можливість участі );

4.По юридичній чинності ( її наявності, відсутності):

-правомірні;

-неправомірні (недійсні).

Питання висновку, виконання, денонсації міжнародних договорів України регулюються Законом України від 22.12.1993р.,№3767 - XII «Про міжнародні договори України». До цих договорів ставляться всі договори України - міждержавні, міжурядові, міжвідомчі (незалежно від їхньої форми й найменування).

Міжнародні договори України укладаються з іноземними державами, міжнародними організаціями від імені України, Уряду, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. Наприклад, від імені України укладаються договори : а) політичні (про дружбу, нейтралітет, взаємодопомогу й співробітництві), територіальні, мирні; б)про громадянство; в) про участь України в міждержавних союзах і ін.

У залежності від об'єкта міжнародно-правового регулювання: — договори політичні; — угоди з правових питань; — угоди з прикордонних питань; — угоди з економічних питань; — угоди з питань транспорту і зв'язку; — угоди з питань охорони здоров'я; — угоди з питань війни.

Міжнародні економічні договори можна поділити на кілька видів і за їхнім змістом. Розглянемо окремі види цих договорів.

• Торговельні договори (інколи вони мають ще й інші назви, а саме: «договір про торгівлю і мореплавство», «договір про торгівлю і судноплавство», «торговельна угода» тощо) встановлюють принципи торговельно-економічних відносин між двома країнами, а також закріплюють певні норми (правила), що створюють правову базу таких відносин. У межах цих договорів вирішуються питання митного збору, торговельного мореплавства, транспорту, діяльності торговельних представництв та іншої діяльності юридичних та фізичних осіб на території відповідної держави.

• Угоди про товарообіг укладаються між урядами країн. У них обумовлюються найменування (асортимент) і кількість товарів, які поставляються з однієї країни в іншу протягом відповідного періоду, інші питання. Угоди про товарообіг тісно пов’язані з угодами про платежі, в яких визначено порядок їх здійснення.

• Угоди про економічне і технічне співробітництво, як правило, мають комплексний, дещо універсальний і довгостроковий характер, оскільки в їх межах здійснюється діяльність зовнішньоекономічного характеру в різних галузях економічного і промислово-технічного співробітництва. Прикладами таких угод можуть бути угоди про економічне і технічне сприяння в будівництві підприємств та інших об’єктів.

• Угоди про науково-технічне співробітництво передбачають діяльність зовнішньоекономічного характеру на основі дво- і багатосторонніх договорів у конкретних галузях науки і техніки.

• Довгострокові програми розвитку промислового і науково-технічного співробітництва — різновид, як правило, двосторонніх договорів, розрахованих на тривалу перспективу в окремих напрямах або галузях співробітництва.

• Кредитні угоди — договори, в яких визначаються основні умови та принципи надання міждержавних кредитів.

• Угоди про режим інвестицій укладаються між окремими країнами і визначають порядок усіх видів майнових цінностей, що вкладаються у відповідні підприємства, галузі економіки.

• Податкові угоди спрямовані на усунення подвійного оподаткування товарів, послуг, що надаються в межах економічного та науково-технічного співробітництва.

• Форвардні та ф’ючерсні контракти

Форвардний контракт — це договір між двома учасниками про купівлю-продаж обумовленої кількості конкретного виду базових активів за фіксованою ціною на визначену дату в майбутньому. Укладення форвардного контракту означає, що одна зі сторін (продавець) бере на себе зобов’язання здійснити поставку певної кількості базових активів на дату, яка обумовлена в контракті, але віддалена значним проміжком часу від дати укладення контракту, а інша сторона (покупець) зобов’язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Дата, коли сторони підписують форвардний контракт, називається датою угоди. Дата, на яку учасники домовляються про здійснення операції купівлі-продажу, що і є предметом договору, називається датою платежу або розрахунків. Період від дати угоди до дати платежу називають форвардним. Угоди можуть укладатися на будь-які суми та терміни за бажанням і потребами сторін, але ефективними форвардні операції стають починаючи з 5 млн дол. США. На міжнародних форвардних ринках типові суми контрактів містяться в діапазоні від 1 до 100 млн дол. США. Отже, всі параметри форвардного контракту: дати угоди та платежу, суми, вид базового активу та ціна — визначаються індивідуально за згодою сторін без будь-яких обмежень і відповідають конкретним потребам учасників ринку. Процедура попереднього визначення та фіксації ціни дозволяє хеджувати ризики за допомогою форвардних контрактів. Визначивши наперед ціну інструменту, який буде проданий у майбутньому, і продавець і покупець стають незалежними від ризику зміни ринкової ціни протягом форвардного періоду. Форвардна угода не дає змоги продавцеві дістати переваги від підвищення ціни, а покупцеві — від зниження ціни протягом форвардного періоду. Це іноді спонукає учасників угоди до ухиляння від виконання зобов’язань за форвардним контрактом, оскільки стає можливим вигідніше провести операцію купівлі-продажу. Отже, виникає ризик невиконання зобов’язань, який є досить значним за форвардними угодами.  Форвардні контракти належать до твердих строкових угод, тобто є обов’язковими до виконання обома учасниками. Обов’язковість виконання є основною умовою існування і дієздатності форвардних угод, без якої вони втрачають свій сенс і не можуть використовуватись як інструмент хеджування ризиків.

Історично форвардні контракти виникли близько чотирьохсот років тому, здебільшого як угоди про продаж майбутнього урожаю. Протягом останніх десятиріч набули розвитку форвардні контракти, предметом яких є фінансові інструменти. Фінансовий форвардний ринок — позабіржовий. Біржова торгівля неможлива насамперед через індивідуальні умови укладення контрактів, з цієї самої причини відсутній і вторинний ринок для таких угод. Формально учасниками форвардного ринку можуть бути які завгодно суб’єкти господарської діяльності. На практиці сторони обережно підходять до вибору партнера з метою зниження ризику зриву поставки. Здебільшого контракти укладаються між компаніями, що мають надійну репутацію, банками, пенсійними фондами та страховими організаціями. Для укладення деяких видів форвардних контрактів існують обмеження. Наприклад, для укладення форвардної угоди за кредитом необхідно мати відкриту кредитну лінію саме в цій кредитній установі. Найактивнішими учасниками форвардного ринку є банки, які використовують форвардні контракти для хеджування власного ризику зміни цін на фінансові інструменти, а також пропонують їх як послугу своїм клієнтам. Маючи ширші фінансові можливості щодо залучення та розміщення коштів порівняно з іншими учасниками ринку, банки можуть уникнути реальних втрат за форвардними угодами навіть тоді, коли ринкові ціни складаються не на їх користь. Уклавши два форвардні контракти за протилежними операціями (один — з купівлі, інший — з продажу) одного й того самого виду активів в однаковій кількості, банк має змогу втрати за однією операцією компенсувати доходами за протилежною. Іноді банк відіграє роль посередника, який відшукує сторони з протилежними інтересами і допомагає оформити угоду. Відсутність організованої торгівлі форвардними контрактами, а отже низька конкуренція на цьому ринку дають змогу банкам диктувати свої умови при укладанні форвардної угоди з клієнтом. Крім того, успіх у форвардному контракті значною мірою залежить від уміння передбачити майбутню ціну базового активу, який покладено в основу угоди. Банки мають переваги щодо прогнозування тенденцій цінових змін, оскільки володіють значним обсягом інформації і мають у розпорядженні висококваліфікованих спеціалістів-аналітиків. Тому банки активно пропонують форвардні контракти своїм клієнтам, створюючи позабіржовий форвардний ринок. З розвитком та вдосконаленням різноманітних сегментів фінансового ринку клієнти дедалі частіше віддають перевагу більш гнучким і зручним методам хеджування ризиків. Форвардні контракти можуть укладатися на реальну або умовну суму. У першому разі сторони домовляються про реальну операцію купівлі-продажу. У другому — виплачується лише цінова різниця, що виникла внаслідок розбіжності контрактної та ринкової цін базового активу, а реального обміну валютами, грошовими коштами, цінними паперами не відбувається. 

Ф’ючерс — це контракт, за яким інвестор, що уклав його, бере на себе зобов’язання після закінчення певного терміну продати своєму контрагентові (або купити в нього) певну кількість товару або фінансових інструментів за домовленою ціною». Ф’ючерс — це угода, за якою одна сторона зобов’язується продати, а інша — купити цінні папери певного виду, у певній кількості, за певною ціною і в певний термін у майбутньому. Ф’ючерс — цінний папір, щодо постачання певної кількості цінностей протягом певного періоду за ціною, встановленою на момент укладання угоди». Ф’ючерсний контракт — це угода між двома сторонами про майбутнє постачання предмета угоди міжнародної купівлі-продажу. Фьючерний контракт — це стандартний біржовий договір купівлі-продажу біржового активу у майбутньому за домовленою ціною». Ф’ючерс — безумовне взаємне зобов’язання двох партнерів, опосередковане біржею.

На рис. 12 наведено схему ф’ючерсної угоди з підвищенням та зниженням ціни.

Рис. 12 Схема ф’ючерсної угоди