IX. Патопсихолінгвістика

1. Тестові завдання

1. Скільки центрів мовлення в мозку людини?

А)один;

Б) два;

В)три.

2. Як називається центр мовлення, який знаходиться у задній частині лобової кістки лівої півкулі?

А) центр Брока;

Б) центр Верніке;

В)зона мовлення.

3. Як називається центр мовлення, який знаходиться в скроневій частині лівої півкулі?

А) центр Брока;

Б) центр Верніке;

В) зона пам'яті.

4. Які типи афазій виникають при ушкодженнях центру Брока?

А) моторна афазія;

Б) сенсорна афазія;

В) семантична афазія.

5. При ушкодженні центру Верніке зберігається...

А)власне мовлення;

Б) сприйняття чужого мовлення;

В) слухо-мовленнсва пам'ять.

2. Прочитайте уривок з тексту. Який дефект або розлад мовлення наявний у мовця?

Мушу вам сказати, шановна пані... .мгм... (лікар подивився на обкладинку історії хвороби) Пе-не-лопо (по складах прочитав він), що у вас ніяких суттєвих з'юшень немає. Я не бачу ніяких патологій, дорогенька. Отже, етіологія ваших головних болей нагадує т'ядиційну міг'єнь. (Л. Климснко).

3. Інтерпретуйте фрази, прогнозуючи ймовірну ситуацію.

Увага!

Обережно!

Вперед!

4 Змоделюйте ситуацію:

Ви на співбесіді з роботодавцем. Переконайте його в тому, що саме ви є ідеальним кандидатом на цю посаду. Знаючи про особливості мовлення в етапі емоційної напруженості, поясніть, яких помилок слід уникати.

5. Поставте наголос у словах:

Йдемо, беремо, мовчимо.

Виразний, надлишковий, корисний.

Помилка, ознака, феномен.

Окрім, почасти, всередині.

ТЕКСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНИХ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

1. Прочитайте текст. Що спільного має цей текст з відомою псевдо фразою Л.В. щерби? Які асоціації виникли у вас після прочитання? Чи можемо ми говорити про смисл даного тексту?

ПУСЬКИ БЯТІ

Сяпала Калуша напушкою й уклянчила бутявку. І войнить:

-Калушата, калушатоньки! Бутявка!

Калушата присяпали і бутявку стрямкали.

І подудонились.

А Калуша войнить:

- Оее! Оее! Бутявка ле некузява!

Калушата бутявку вичучили.

Бутявка зачукилилась, зіткнунулилась й усяпала з напушки.

А Калуша войнить:

- Бутявок не трямкають. Бутявок не трямкають. Бутявки дюбі і зюмо-зюмо некузяві. Від бутявок дудоняться.

А бутявка войнить за напушкою:

- Калушата подудонились! Калушата подудонились! Зюмо некузяві! Пуськи бяті!

2. Перекладіть текст українською мовою. Чим утруднене сприйняття цього тексту?

СТРОПИЛА

- Здравствуйте, барин, мое почтенье. Как поживаю-то? Да не бог весть как. Все мотаюсь, мещанствую. С ярмарки на ярмарку, с базара на базар... А ведь уже под сорок, - вы не глядите, что я такой борзой, на ногу легкий. Одно спасенье, что своя хибарка єсть, - случается, и совесм голодный придешь, ну, а все-таки домой... хотя, по совести сказать, скука мне дома теперь, не приведи бог. Сами знаєте наше слободское житьс: суша, жара, дни долгие... А дом пустой: жену схоронил, детей схоронил, одна мамаша покамест жива. Но только и мамаша послелнее время не больно радует: едва ноги таскаст по горнице, слаба стала до крайности, слухом и зрением и того слабей, интереса или соображення ни малейшего, худа, хоть в гроб клади. Всдь какая была женщина! По дородству, по статности, прямо игуменьей быть. А теперь никуда: одни стропила остались (І. Бунин)

3. До якої культури належить цей текст? Чи буде поданий текст зрозумілий для іноземця? Чому?

НОВИЙ ПАСПОРТ

Поділюся новиною.

Знаю я, то знай і ти:

Нам в Ізраїлі друкують

Українські паспорти.

Акуратненькі, синенькі,

Як картиночка, гарненькі,

Але як їх не крути,

Хоч рентгеном просвіти,

А графи "національність"

Там не можемо знайти.

Будеш паспорт той вертіти,

Повертати сяк і так, -

І не зможеш зрозуміти,

Хто ти - турок чи козак,

Чи приблудний чужоземець,

Чи безбатченко-нацмен,

Чи затурканий туземець,

Чи якийсь абориген,

Чи безрідний неборака,

Чи безпам'ятний Хома,

У якого ані роду,

Ані племені нема.

Ти тепер свій рід і плем'я

Як захочеш, так назвеш

По селу чи по району,

Де родився чи живеш.

Як зі Шполи, ти - шполяк,

З Шепетівки - шепетяк,

Із Бердичева - бердяк,

Із Донбасу -донбасяк...

А поїдеш в інший край,

Кого хочеш представляй:

Ти в Парижі - парижак,

А у Осло - ти осляк,

У Торонто -торонтюк,

У Гавані -гаванюк.

Облюбовуй ти земельку

Де набити легше пельку.

Як нажерся, заявляй:

- Ось мій другий рідний край!

Ти ж, земляче-українцю,

Сам у себе запитай:

А чому це так старанно

Чистять наші паспорти?

Не подумай, що без плану,

Без лукавої мети.

Пропаде графа єдина,

Втратиш образ Божий свій, -

То не знайдеш України

І на карті світовій (П. Глазовий).

4. Уявіть, що ви є носієм іншої культури. Знайдіть у тексті лакуни.

ВОДОХРЕЩА

Святим Богоявленням, хрещенням Господа Бога та Спаса Ісуса Христа 19 січня завершується цикл зимових святок.

Вважалося, що опівночі на 19 січня стаються великі дива: на одну мить вщухає вітер, запановує цілковита тиша й відкриваються небеса. О такій порі можна дізнатися про своє майбутнє, висловити заповітне бажання, що обов'язково здійсниться. Особливої сили набуває вода в усіх водоймах: течія зупиняється, вода починає хвилюватися, стає цілющою, перетворюється на вино.

Напередодні свята з давніх-давен було прийнято вирубувати з льоду престол і хрест, який обливали буряковим квасом чи калиновим соком; поруч встановлювали ялинки. Ранком, в очікуванні урочистого освячення води, до "Йордані" - ополонки у вигляді хреста - сходилися всі мешканці. Коли священик занурював у ополонку хрест, хлопці випускали в небо голубів - символ Святого Духа, що сходить під час водосвяття на Христа. Жінки несли в руках "трійцю" - три зліплені докупи свічки, прикрашені сухими квітами, калиною, намистом і стрічками. Таку "трійцю" зберігали вдома під образами, адже вона вважалася помічною від усіх негараздів: виводила бурю, грім, страхи й усілякі напасті.

5 Поданим текст розчленуйте на речення, визначте мікротоми, прокоментуйте використані абзаци.

ЖИЛИ ОСІНЬ ЖИЛИ Й ЗИМУ МОВ КРАЇ НЕВІДОМІ В СВОЇЙ ШКОЛІ ЯК У КОВЧЕЗІ ПЕРЕПЛИВАЛИ ПІД ВІКНАМИ МІНЯЛИСЯ БЕРЕГИ БУЛИ ВОНИ ЯСНІ Й СМУТНІ З ЗОЛОТИМИ ЛИСТОПАДАМИ ІЗ ЗАХОДАМИ ВОГНЯНО-ЧЕРВОНПМИ УЗОРАМИ З ЛИСТУ ОСІННЬОГО ПОМЕРЕЖАНІ ДАЛІ ПЛИВЛИ І НА ОДИН РАНОК ВИПЛИВАЛИ НЕСПАДІВАНО БІЛІ КАЗКОВИ БЕРЕГИ ПЕРШИЙ ВИПАВ СНІГ ПОПЛИВЛИ ДІАМАНТОВИМИ ЗОРЯМИ БЛИМИ ІНЕЯМИ ПРИ МІСЯЦІ ПІД МОРОЗНІ СПІВУЧІ ДАЛІ СТАЛИ МЕЛО ВІКНА СНІГОМ ЗАМІТАЛО КУРІЛИ СКРІЗЬ ГРЕБЕНІ ЯК БІЛІ ВУЛКАНИ АЖ ОСЬ ЗНАГЛА ВСЕ РУШИЛО НАВКРУГИ Й ЗАГУЛО В МАЛЕНЬКІ ДЗВІНОЧКИ ВДАРИЛИ СТРУМКИ ЗАТУГОНІЛИ ПОТОКИ РАЗОМ ЯК ПО ЗМОЗІ РЕВНУЛИ БЕЗКЕТТЯ ПРОВАЛЛЯ ГРЕБЛІ РОЗЛИЛИСЯ ДУНАЯМП ВОДИ ДЕ ЩО БУЛО ПРИБИТОГО ДЕ ЩО СНІГАМИ ТА МОРОЗАМИ ЗДАВЛЕНОГО ВСЕ ОЖИВАЛО ЧЕПУРИЛОСЯ РАДІЛО ЛАНИ ЛЕВАДИ САДИ ЗЕЛЕНІ ЗЕЛЕНИМИ СТОЖАРАМИ СПАЛАХУВАЛИ ППРСКНУЛИ СКРІЗЬ ІСКРАМИ СИНЬОЦВІТУ ДЕНЬ ДРУГИЙ І СВІНУЛИ ПОМІЖ ГІЛЛЯМ В САДУ ШЛЮБНІ СВІЧКИ СНІГО-РОЖЕВІ БУТОНИ В ЯБЛУННІ ТА ГРУШОВИННІ БУЙНИМИ ГРИВАТИМИ КІНЬМИ ВЕСІЛЬНИМИ ПОЇЗДАМИ ПОСУНУЛИ В НЕБІ ЗАКВІТЧАНІ-БОЯРІІ ТІ ПАХУЧІ ГРОЗИ ПІД КВІТНЕВИЙ ВЕЧІР КОЛИ ХРЕЩАТІ ХМАРИ НА ОБРІЇ СТІНУ ЗМУРУВАВШИ ГРІЗНІ БАШТИ ЗБУДУВАВШИ НА ВІТАННЯ ВЕСНІ ГРОХОНУТЬ ГРОМАМИ ЗАБЛИЩАТЬ МЕЧАМИ СИНЄОСЯЙНИМИ БЛИСКАВИЦЯМИ МОВ ПТАХАМИ ОГНЯНИМИ ГЕТЬ-ГЕТЬ ЗАШУГУЮТЬ ПОНАД САДАМИ ОГНЯНИМИ ЦІЛУВАННЯМ ВІТАЮЧИСЬ РОЖЕВУ СМАГУ НА БІЛИЙ СВІТ НАДИХАЮЧИ ГЕЙ СТЕРЕЖИСЯ

6. Поданий текст розчленуйте на речення, визначте мікротеми, прокоментуйте використані абзаци.

ЯКЩО ВИ ГАРЯЧОЇ ЛІТНЬОЇ ДНИНИ КОЛИ Й ВІТЕРЕЦЬ НЕ ШЕЛЕСНЕ СТОМИТЕСЬ У ДОРОЗІ ТА ПРИСЯДЕТЕ ДЕСЬ НА ГОРБКУ ВІДПОЧИТИ ТО ВІДРАЗУ ВДИХНЕТЕ ГІРКУВАТО-ПРИЄМНИИ ОСВІЖАЮЧИЙ ДУХ ДЕРЕВІЮ ЩО ТУТ ТАКИ ДОВКРУЖ РОЗСИПАВ СВОЇ БІЛІ АБО Й РОЖЕВІ ЩИТОПОДІБНІ СУЦВІТТЯ НА ВИС0КИХ І МІЦНИХ ВНИЗУ БРУНАТНИХ СТЕБЛАХ КОЛИ Ж ПОМНЕТЕ В ДОЛОНЯХ ОДИН ТАКИЙ ЩИТОК АБО ПОТРЕТЕ ВІЗЕРУНЧАСТІ ЛИСТКИ І ГЛИБОКО ВДИХНЕТЕ БАЛЬЗАМОВИЙ ЗАПАХ ТО ВІДЧУЄТЕ ЯК СТАЛО ВАМ ЛЕГКО ПРИЄМНО ЯК ПРИБУВАЮТЬ СИЛИ ОСЬ ВИ ВЖЕ Й ГОТОВІ БАДЬОРІШЕ ПРОДОВЖУВАТИ СВОЮ ПУТЬ ЦЯ БАГАТОРІЧНА ТРАВ'ЯНИСТА РОСЛИНА НАДЗВИЧАЙНО ПОШИРЕНА ПО ВСІЙ УКРАЇНІ ЇЇ НЕВИБАГЛИВІСТЬ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ПЛОДЮЧІСТЬ ЧІПКІСТЬ І ВИТРИВАЛІСТЬ НІБИ НЕ ЗНАЮТЬ КРАЮ НЕ МАЮТЬ МЕЖ ДЕРЕВІЙ МОЖНА ЗНАЙТИ ПРАКТИЧНО СКРІЗЬ У ЛІСАХ І ЧАГАРНИКАХ НА ГАЛЯВИНАХ І УЗЛІССЯХ НА ВКРИТИХ ТРАВОЮ СТЕПОВИХ СХИЛАХ І ВИСОКИХ БЕРЕГАХ РІЧОК В НИЗИНАХ І БАЙРАКАХ ПОПІД ПАРКАНАМИ І ВЗДОВЖ ДОРІГ У ЛІСОСМУГАХ І НА СУХИХИ ЛУКАХ НЕРІДКО СУСІДАМИ ЙОГО Є ЗВІРОБІЙ І МАТЕРИНКА ПЕТРОВІ БАТОГИ І ІІОДОРИЖНІІК ЧАСТО ЦЮ ТРАВУ НАЗИВАЮТЬ ТИСЯЧОЛИСТНИКОМ БО МАЄ ЛИСТЯ ДРІБНО ПОСІЧЕНЕ НАЧЕ НА ОДНОМУ ЧЕРЕШКУ КУЧЕРЯВИТЬСЯ БЕЗЛІЧ МАЛЕНЬКИХ ЛИСТОЧКІВ ЗА ДАВНИНИ МАВ ЩЕ Й ІНШІ НАЗВИ СЕРПОРІЗ ПОРІЗНИК КРИВАВНИК А НА ЗАПОРОЗЬКІЙ СІЧІ КОРИСТУВАЛИСЯ СЕРПОРІЗОМ І ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВОГНЕСТРЕЛЬНИХ РАН

7. Поданий текст розчленуйте на речення, визначте мікротоми, прокоментуйте використані абзаци.

МИ ЛЕЖИМО НА М'ЯКОМУ НІЖНОМУ ЯК ТІЛЬЦЕ ДИТИНИ ПІСКУ ДНІПРА ЗАХОДИТЬ СОНЦЕ ХМАРИНКИ НАД ОБРІЄМ РОЖЕВО-МАЛИНОВІ НАД НАМИ ЛАСКАВО ПРИВІТНО ШЕЛЕСТИТЬ ЯК ПОЛАКОВАНЕ ЛИСТЯ БІЛОКРИЛИХ ОСОКОРІВ РАДІСТЬ І ХВИЛЮЮЧИЙ ЗАХВАТ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ В ЦЕЙ МОМЕНТ КОЛИ ПРИЙШЛИ НА ПУСТИННИЙ БЕРЕГ ЦЬОГО ОСТРОВА КОЛИ НА НАС ВІЙНУВ ДНІПРОВИЙ ВІТЕР ЗМІШАНИЙ ІЗ ЗАПАХОМ ГАРЯЧОГО СУХОГО СОНЦЯ ОСОКИ ЛИСТЯ І ПІСКУ МИ ТРОХИ НЕ ЗАВИЩАЛИ ОД ЩАСТЯ ЦЯ ЯКАСЬ СВЯТА ПУСТЕЛЬНІСТЬ ДНІПРОВИХ ЖОВТИХ ПІСКІВ З РІДЕНЬКИМИ КУЩАМИ ЦЕ ШИРОЧЕННЕ НЕБО НАД НАМИ В НИХ СТРАШЕННІ ЧАРИ Я ПОЧУВАЮ ЯК ПЛАЧУ П ДИВЛЮСЯ НА СІІВУВАТО-ЗЕЛЕНИЙ ОБШИР ПО ТІМ БОЦІ ЩО ТЯГНЕТЬСЯ В НЕОСЯЖНУ ДАЛЕЧІНЬ НА ОБРІЇ З ГАЮ ВИГЛЯДАЄ БІЛА БЛИСКУЧА НА СОНЦІ ЦЕРКІВЦЯ СІЛЬЦЯ ПЛОТИ НЕПОМІТНО БЕЗШУМНО СУНУТЬ ВНИЗ І НА ОДНОМУ ТРІПОЧЕТЬСЯ ПІД ВІТРОМ "ХЛАЖОК" ДИМАРІ ЗАВОДІВ НА ТІМ БОЦІ ДИМЛЯТЬ І СХОЖІ НА ЗАТКНУТІ В ЗЕМЛІ ЗАПАЛЕНІ ВЕЛИЧЕЗНІ СИГАРИ З ЧОРНИМИ КІНЦЯМИ ВОНИ ТАКОЖ ПОДІБНІ ДО МОТУЗЯНИХ БАТОГІВ ОСОБЛИВО ТІ ДАЛЕКІ-ДАЛЕКІ ЧЕРВОНОНОСНІ ЧАЙКИ МОВЧКИ ПРОЛІТАЮТЬ НАД НИМИ РОЗРІЗАЮЧИ ПОВІТРЯ СВОЇМИ ЗАГОСТРЕНИМИ СТАЛЕВИМИ КРИЛАМИ ВОДА В ДНІПРІ ЖОВТА ЯК ПЕРЕСТОЯНИЙ ЧАЙ ЛЮБОВНО ХЛЮПОЧЕТЬСЯ МАЛЕНЬКИМИ КОРОТКИМИ ХВИЛЯМИ ОБ ЧИСТИЙ НІЖНИЙ СОКОВИТИЙ ПІСОК БЕРЕГА ШИРОЧІНЬ ВОДИ ПОШИРЮЄ ДУШУ ЗДАЛЕКУ ЛИСТЯ ЛЛЮТЬСЯ ДОВГІ-ДОВГІ НОТИ ПІСНІ І МЕНІ СУМНО СОЛОДКО ТУЖНО ВІД НИХ ЦЕЙ ТИХИЙ ВЕЧІР СВІЖІСТЬ КОПИЦЯ СІНА ВНУТРІШНІЙ ГОЛОС ЩО НЕ ЗАМОВКАЄ ВСЕ ЦЕ МЕНІ ГОВОРИТЬ ЩО Я НА ТІЙ УКРАЇНІ НА ЯКІЙ ЖИВ У 17-20 ЛІТ

8. Поданий текст розчленуйте на речення, визначте мікротеми, прокоментуйте використані абзаци.

ІСТОРИКІАРХЕОЛОГФОЛЬКЛОРИСТІЕТНОГРАФЛЕКСИКОГР АФЗАСВОЇМИНАУКОВИМИІПРОФЕСІЙНИМИЗДІБНОСТЯМИТАУС ТРЕМЛІННЯМИВІНБУВВОДНОЧАСТИМВЕЛИКИМПРАЦЕЛЮБОМІ ПОДВИЖНИКОМНАЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНІЙНИВІЯКИЇГЗРОЬІІВСТ ІЛЬКИКОРИСНОГОДЛЯСВОЇХНАЩАДКІВЩОБЕЗЙОГОТВОРЧОГО ДОБРА-ДОРОБКУНЕБУЛАБПОВНОЦІННОЮВСЯІСТОРИКСЖУЛЬТ УРНАСПАДЩИНАНАШОГОНАРОДУЗАСВОЇВІСІМДЕСЯТГГЯТЬРО КІВЖИТТЯШІСТДЕСЯТЗЯКИХБУЛОВІДДАНОНАПОЛЕГЛИВІЙІСТ ОРИКО-КУЛЬТУРШЙДІЯЛЬНОСТІДМИТРОІВАНОВИЧЯВОРНИЦЬК ИЙЗРОБИВЗНАЧНИЙВНЕСОКУНАРОДОЗНАВЧУНАУКУЗІМЕНЕМЯ ВОРНИЦЬКОГОПОВ'ЯЗАНАНАСАМПЕРЕДВЕЛИКАПРАЦЯПОЗБИР АННЮІВИВЧЕННЮМАТЕРІАЛІВТАВИСВІТЛЕННЮГЕРОЇЧНИХСТ ОРІНОКІСТОРІЇЗАПОРОЗЬКОГОКОЗАЦТВАЦЬОГОУНІКАЛЬНОГОС ОЦІАЛЬНОГОЯВИЩАУВСЕСВІТНІЙІСТОРІЇВСЕСВОЄНЕЛЕГКЕЖИ ТТЯВІНБУВНЕВТОМНИМШУКАЧЕМАРХІВНИХЙАРХЕОЛОПЧНИ ХЕТНОГРАФІЧНИХФОЛЬКЛОРНИХТАІНШИХМАТЕРІАЛІВІДОКУ МЕНТІВЩОСТОСУЮТЬСЯЖИТТЯШОБУТУСЛАВНОЗВІСНОГОКОЗ АЦТВАВЗАГАЛПСТОРІЇУКРАЇНИХУХУІІІСТОЛІТЬПРОВЕЛИЧЕЗН ИИОБСЯГЙОГОНАУКОВОДОСЛІДНИХПОШУКІВСВІДЧИТЬЗОКРЕ МАТЕЩОПІДКЕРІВНИЦТВОМЯВОРНИЦЬКОГОІЗАЙОГОБЕЗГІОСЕР ЕДНЬОЮУЧАСТЮБУЛОРОЗКОПАНОБЛИЗЬКОТИСЯЧІМОГИЛБНИ ХПАМ'ЯТОКІСАМЕЦЕДАЛОЙОМУЗМОГУНАПИСАТИЖИВУІСТОР

ІЮКОЗАЦТВАЗУСІМАПРИКМЕТНОСТЯМИІОСОБЛИВОСТЯМИЙО ГОЖИТТЯІПОБУТУ

9. Відредагуйте наведений текст. Зверніть увагу на особливості використання складних речень, стійких зворотів.

КРАПКА ЗОРУ

Уривок стенограми

Шановні депутати, многошановний пане голово!

Користуючись випадком, я торкнуся питання, яке ми ніяким образом не можемо вирішити і, пробачте за вираження, товчемо його, як воду в ступі. Це питання нашого язика. Тобто, як ми говоримо. А ще точніше, по-якому ми балакаємо. Ну, нехай десь за стінами цього чалу. Там проститсльно. Говори, як можеш, хоч і по-блатному. Але ту-уточки-и! Звиніть і посуньтеся! Раніше всього, ми на виду і на слуху наших виборців. Ми повинні подавати примір і тримати вушка на макушці, щоб не стати дурним прикладом. До чого я нахиляю? До того, що тут, у законодавальному органі, ми повинні говорити державною мовою. У даному випадку українською, поскільки вона на сьогоднішній день іще вважається державною. А яка ото держава без язика? Як би це виглядало, коли б депутат у французькому парламенті вішав іспанською мовою? Або в англійській палаті лордів заговорили по-китайському? Та ні до села, ні до міста! А в нас це в порядку речей. Український депутат, як ні в чому не бувало, без зазріння совісті говорить зарубіжною мовою. Язиком близького сусіда. І таке поспіль і поруч. Я не з тремтливого десятка, але таке відношення до рідного язика приводить мене в здригання і хочеться ревіти білугою. Чому це наша мова прийшлася нам не до двору? Чому це мовне запитання стало у нас каменем преткновіння, коли повинно бути краєкутовою каменюкою? І ніякого просвітку! Навпаки, попереду кромішній морок і ні зги не видно. По крайній мірі, в найближчому майбутньому. Пора корінним способом міняти цю тенденцію і перевернути питання угору тормашками. Любою ціною! Поставити його в голову кута. Я так рахую і закликаю колег підтримати мене.

Чув від декотрих і таке виправдання. Мовляв, йому легше висловлюватись російською мовою, а українська йому не дасться... Не треба згущувати фарби. Я, і к прикладу, був також руськомовним, але поставив перед собою задачу розбитися в перепічку, а вивчити українську. І тепер, як бачите, вільно володію рідним язиком. Звичайно, не всім це відразу дається. Як кажуть, перший млинець клубком. Але ніззя пасувати перед труднощами, бо, як відомо, сміливість міста бере. Отож ні на що не глядячи, треба вивчати свою мову. Рівняйтесь на мене.

Я вже починаю губити терпіння, коли на трибуну виходить мій колега і зверх всякого чекання чеше по-руському. Знову двадцять п'ять! Пора перейти від слів до діла, бо від балаканини мало товку. Пора приймати круті міри, пора знайти нам спільний язик і так повернути діло, щоб у кінці кінців вирішити мовне запитання. Давайте ж не пропустимо лучшого випадку, аби потім не довелося нам їсти гіркі плоди своєї праці і не опинились ми в негарному положенні. Бо як аукнеться так і відкличеться. Це підтверджує історія і ми повинні пам'ятати. Чи, може, в нас пам'ять коротша гороб'ячого носа? Надіюся, що довша.

Отака моя крапка зору. Я рахую, що вона єдиноправильна. Користуючись випадковістю, прошу всіх підтримати її. Всіх, не взираючи на обличчя! Вот такечки! Благодарствую за увагу.

Григорій Шиян

10. Спробуйте закінчити поданий текст.

Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і - народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати, її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався на озимину попастися та політати над полем і плавнями перед великим відльотом. Гуска лишилася на пізнім своїм осіннім яйці. Вона ще мала надію, що з цього яєчка нікого не буде - аж на і є, знайшлося: згорблене, вогке, сумне, з прилиплою шкаралупкою на дзьобику, гусенятко обсихало під маминим крилом і не знало, що двоє його братів і четверо сестричок народилися ще у травні, весною, коли й треба, а воно - восени, сьогодні, коли іній цвіте на зеленім лататті і давно вже не чути голосу їхніх найближчих сусідів-деркачів.

Гуска думала: що робити? Летіти з дітьми через три моря і так не легко, а це сьоме, сьогоднішнє, куди? Під крило його не візьмеш і на спину не покладеш - упаде. А тут на дзьобі уже зима, заплава замерзне - що тоді? Зимувати з малим? А вітер, а сніг, а мороз та лід, а лисиці, тхори, куниці, кібчики, приблудні коти, собаки, а мисливці, а їсти що? Пропали. І старій гусці вперше не захотілося жити. Вона вважала себе довголітньою, бо прожила вже три літа і три зими. Тієї першої осені, коли вона молодою злетіла у першій свій вирій через три моря у тепле, - з очеретів піднялася така стрілянина, що тепер із свого покоління лишилася вона одна... Спитати б кого старшого, що їй робити з оцим малим, так серед гусячого табуна не було жодного діда-гусака або баби. Гуси до дідівства не доживали. Та й чоловік її - молодий, на ірій молодший від неї.

11. Доповніть текст, вставивши пропущені прикметники. Встановіть автора тексту.

Пахло осінню й літом разом. Поміж (...) стернинами (...) < ) грицики цвіли поруч із (...) заячою конюшинкою, і їм гарно було усім, бо так, як вони, під цю пору в полях не цвів вже ніхто...Хоча на межі, дс одна лісосмуга межувала із другою, ще майоріла мальва! Але цвіла вона вже не так. Сім (...) - аж (...)! - квіток ще завзято пашіли на ній від вершка до середини (...) стебла, тоді, як її (...) квіти вже відцвіли, вони стали (...), мов камінь, й перетворилися на (...) (...) ґудзики...

Біля мальви стежка розвилювалася. Манюня пристояла піл яку лісосмугу звертати? - і завернула під ту, під якою ми тепер їхали. Зліва від нас, похилене вниз, лежало (...) (...) поле. (...) купи обчищених буряків, купи (...) (...) гички ніби сповзали полем у туманець, що напливав з далини (...) навечір'я. "Як будемо так, не спиняючись, іти та йти, то нас прихопить ніч, але з ніччю й туман, і куди ми толі будемо сліпати?" - подумав я і вже зібрався було щось робити, коли Манюня моя Манюнсчка! по-хазяйськи, рівненько поставила копито до копита, тихенько нукнула і - зупинилася. Я глянув праворуч - у лісосмугу. Манюня спинилась якраз проти такого місця, де акації при землі розходилися півколом, а зверху, вгорі, з іще одним (...) гніздом на додачу, сходилися гіллям. В цьому (...) затишку можна було не лише поставити на ніч воза, але й, коли треба, розповити вогонь. Було тут і двоє (...) дверей: одні виходили на буряки, а другі - на (...) могилу, що принишкло руділа на тому боці вже зібраного баштану. Мабуть таки, баштану, бо пахло динями. Присвітлсна придощеним сонечком, (...) могила й сама кругліла на баштані, як незнайдена в бур'янах диня-дубівка...

12. Доповніть текст, вставивши пропущені дієслова.

(...) по лозу треба (...) далеко в пониззя Говтви, і Розізнаний (...) я дому ще до сонця. (...) по кишенях мотузочки, садівничий ніж, сніданок, загорнений у газету. Одарка (...) йому банку молока.

- На, Миколо, (...) перед дорогою. Оце тільки (...), - (..) вона теплим, лагідним голосом.

Він (...) банку з Одарчиних шорстких рук і (...) неспішно, смакуючи. Молоко (...) шумке й тепле, як оце Одарчин голос після ночі. У молоці ще (...) запахи трав, і Розізнаний (...): прямо тобі мед із цього лучного сіна. Молоко (...) навіть солодке, і банка після нього (...) білою.

- На обід (…)? - (…) Одарка не тільки голосом, а й стривоженими бірюзовими очима.

- Аякже. Може б, (...) у гості до русалок, так вони ж уже (...) на тепле дно, - (…) Розізнаний. - Ну я (...).

І поки (...) надвір, поки (...) до хвіртки, потім вулицею, його весь і (… ) напружений Одарчин погляд. Аж на майдані, коли вже (...) з односельцями, (...) бірюзові очі, не так (...), як він за них просто (...) на мить, перемовляючись із людьми словом-другим.

(В.Захарченко)

13. Доповніть текст, виділіть абзаци. Встановіть автора тексту.

НА ПОЧАТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Де та рука чи (...), що показали би нам (...) й сказали: ось саме (...). Ось саме звідси, від (...) часу ми почали свій (...), а той первовічний простір, (...) вперше ступили ми, в (...) непрогляднім майбутньому стане зватися (...)? Скільки нам років, століть, (...)? Де той початок, від (...) взялися і ми, і (...) сусіди - народи Європи, і (...) нині суше людство? Було (...), певно, 600 000 років тому. (...) льодовиками, мовчки й похмуро (...) наша Земля навколо Сонця (...) ій, здавалося, не світило (...)живе. Та ось за (...) тисяч років поспіль дрімучі (...) підтали і там, де (...) суша, з'явилися перші трави (...), перші ліси, перші звірі (...) перші ми-люди. Перших (...) на Землі було жалюгідно (...). Вони тремтіли від страху (...) аби не потрапити на (...) звіроті, мусили взяти в (...) ломаки. Тими ж дрючками (...) здобували собі й харчі. (...) ж іще через 100 000 (...) первісний чоловік приручив вогонь, (...) то бідне його життя (...) повеселішало. Тепер він міг (...) лише зварити їжу, а (...) підняти над головою палаючий (...), щоби освітити доцільність свого (...), а ще, освітивши вогнем (...) собою небо, побачити Бога... На світанку свого життя (...) бродили чередами. В пошуках (...) коренів, насіння та меду, (...) тинялися від океану до (...)- Індійського, Тихого та Атлантичного -(...) через кілька тисячоліть заселили (...) континенти, зокрема і Австралію. (...) людські стоянки виникли в (...) тисячолітті до н.е. До (...) прийшла собака, свиня й (...) - охорона, їжа та вовняний (...). Затим людина додумалася взяти (...) руки мотику, щоби дряпати (...) землю й сіяти в (...) зерно. Праця біля землі (...) людину людиною. Наслідком тому (...) третє тисячоліття до н.е., (...) в долинах великих рік (...) й Євфрату, Інду, Нілу та (...) виникли великі культури цивілізації: (...), Індійська, Єгипетська та Китайська. (...) до них, пізніше, через (...) тисячоліття, приєдналася Грецька. А (...) ж Україна? Що у (...) було в ті часи, (...) на Землі постали перші (...), а потім і п'ята (...)?

14. Доповніть текст. Дайте йому назву. Встановіть автора тексту.

Село (...) Устя, але на людей (...), що вони - татари. Записані всі (...) 0, але менше (...) літ тому зайшли чи то (...), чи таки (...). осіли, зукраїнізувалися. В наші дні (...) дівчиною в Усті була Оксана Сорокан, а в неї (...) Богдан Кирлибай. Одружилися й (...) в Тюменську (...) на нафтопромисли.

Але там (...) почав (...) Оксану. Вона (...), покинула його й (...) додому. Богдан слав (...) за (...), але Оксана (...). Він зробив собі (...). який гуцули називають чепелем, сів на (...) і (...) додому. З Івано-Франківська гнав (...), зупинив, коли побачив (...) серед (...), що (...) д'хати з (...). Підійшов.

- Будеш зі (...)?

-(..)

Повернулася (...) до Богдана, а він витягнув (...) з кишені разом з (...) і (...) у спину Оксану...

Оксану відвезли до (...), а Богдана - до (...). Коли йшов (...), лікар свідчив:

- Вона (...) не може. (...) не буде! Вічна (...)! Пошкоджено (...)! Що ти (...)?

-(...) не накажеш! - мовив Богдан і більше нічого на суді не (...).

Суддя з (...), що він так (...) найвродливішу жінку села, (...) йому (..,)років (...).

Богдан відбув своє від (...) до (...), повернувся і (...) з Оксаною. Він зробив їй (...) на (...). Оксана плете, (...), та (...) не може. Носить її на (...) до ліжка й з ліжка, (...) у ванні... Живуть... І тільки суддя (...), що так (...) літ тюрми йому дав за (...)...

15. Спробуйте закінчити текст.

Андрій Івченко повертався з Житомира, де відвідував родичів дружини. Багажник старенької "шкоди" був набитий обов'язковими гостинцями - кислуватими яблуками в поліетиленових кульках, цибулею, зеленню, порічками, пляшками та літровими банками і невідомим темним вмістом. Андрій повертався не те щоб роздратованим (родичі дружини завжди приймали його добре), і не те щоб утомленим (було лише третя година дня, а прокинувся він сьогодні пізно). Просто лежало на дні душі неясне відчуття, то вихідний (а з ним, мабуть, і добра частина життя) витрачено даремно.

Андрій колись мріяв стати танцюристом, а став інженером, але за фахом працювати не зміг і влаштувався менеджером у фірму, що торгує путівками. Відправляючи людей в Емірати, Єгипет і Чехію, сам він ніколи ніде не бував - якщо не вважати, звичайно, регулярних візитів у Житомир і кількох ще студентських поїздок до Москви. У перший рік заміжжя дружина народила йому двійню, чим катастрофічно підірвала фінансове становище молодої родини; з тих пір Андрій працював без відпусток і вихідних, і навіть тиждень у Карпатах здавався йому безсовісним марнуванням часу.

16. Розшифруйте текст.

Внослачісла присла йшласла осслаіньсла, ісла вовксла хмуслакнувсла насла сислазийсла лиселатоксла, хмуслакнувсла ісла скаслазавсла: "Ослагосла-госла!". Тосладісла вінсла підсланявсла ласлапусла ісла ласлапослаюсла вмивсласясла. Просламивсла ослачісла, посластруслашуслававсла зсла ссслабесла лисластясла, посласлуслахавсла свистала сисланислацісла ісла знославусла лігела.

- Даслалеслакосла, - скаслазавсла вінсла сослабісла. - Асла наславіслащосла?

Послатімсла вовксла засласпіслававсла. Вінсла спіслававсла тислахимела стасларимела гослалосласомсла, ісла таслакасла досларослагасла леслажаслаласла засла нимела, щосла ажсла засла Осладесласослаюсла ісла засла Єслагипслатомсла видсланіслаласласясла кожсланасла басладислалисланасла. Вовксла леслажавсла міжсла грислабасламисла, ослачисламасла усла послалесла, ісла надсла нимела посла листслаочслакусла ослапасладавсла лісела.

Зваслалисла йослагосла Сісларосламанслацемсла, ісла вінсла бувсла найсластасларіслашимсла вовкслаомела усла свіслатісла. Весела свослаєсла Сісларосламанслачесла житслатясла вінсла восладивсла зграслаюсла. Мослалосладісла вовслакисла зела лісласівсла ісла ясларугела мріслаяслалисла ирослайтисла усла ньослагосла бослайославусла вовслачусла страслатсслагіслаюсла ісла такслатислакусла. Вінсла снивсласясла мослалосладимела вовслачислацямела.

КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД КУРСУ

І. ПСИХОЛІНГВІСТИКА ЯК НАУКА ПРО МОВЛЕНЕВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

І лінгвістика, і психолінгвістика апелюють до слова і до тексту. Лінгвістика вивчає організацію мовлення за законами мови. Але мовлення входить у систему комунікації людей, воно створюються людьми і призначене для розуміння людьми. Отже, існує людський вимір мовлення. Саме це і вивчає психолінгвістика.

Психолінгвістика постала в 50-ті роки XX ст. як дисципліна, що інтегрує знання в галузі лінгвістики та психології. Лінгвістка і психолінгвістика мають спільний об'єкт - систему мови. Предмет психолінгвістики збігається з предметом психології - породження і функціонування здатності людини до відображення (в даному випадку ш допомогою мови).

Поставши з потреб пояснення процесів засвоєння рідної й іноземної мов, психолінгвістика прагне зберегти прагматичну орієнтацію. Виділяються праці, більш орієнтовані на лінгвістику, і праці, більшою мірою пов'язані з психологією.