- •Основи психолінгвістики
- •1.1. Об'єкт і предмет психолінгвістики
- •1.2. Визначення психолінгвістики
- •1.3. Причини появи психолінгвістики
- •1.4. Міждисциплінарність психолінгвістики
- •1.5. Мова - мовлення - мовленнєва діяльність
- •II. З історії психолінгвістики
- •II.1. Мова - це діяльність людського духу
- •II.5. Мова обмежує пізнання світу
- •II. 6. Мова є умовою спілкування
- •II.8. Сучасний стан психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •III.2. Асоціативний експеримент
- •III.2.1. Процедура асоціативного експерименту
- •III.2.2. Інтерпретація відповідей асоціативного експерименту
- •111.3. Метод семантичного диференціала
- •Iiі.6. Методи непрямого дослідження семантики
- •III.7. Градуальне шкалювання
- •IV. Онтогенез мовлення
- •IV.2. Тварини, що говорять
- •IV.4. Опанування мови дитиною
- •IV.4.9. Засвоєння значення слова
- •IV.5. Теорії формування свідомості в онтогенезі
- •V. Продукування мовлення
- •V.1. Мовленеві помилки
- •V.2. Теорії походження мови
- •V.3 Особливості продукування мовлення
- •V.4. Моделі продукування мовлення
- •V.4.1. Стохастична модель
- •V.4.2. Модель безпосередніх складників
- •V.4.3. Трансформаційно-генеративна модель н. Хомського
- •V .4.4. Теорія рівнів мови
- •V.4.5. Модель т-о-т-е
- •V.4.6. Когнітивні моделі
- •V.4.7. Циклічні моделі
- •V.4.8. Думки о.Р. Лурії та м.І. Жинкіна про породження мовлення
- •V.4.9. Модель л.С. Виготського
- •V.4.10. Модель о.О. Леонтьєва
- •3. Етап моторного програмування.
- •4. Вихід мовлення - реалізація.
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VI.1. Неусвідомлюваність сприйняття
- •Vі.2. Рівневість сприйняття мовлення
- •Vі.З. Свідомість сприйняття
- •Vі.4. Сприйняття букв і слів
- •Vі.5. Сприйняття речень
- •Vі.6. Співвідношення з дійсністю
- •VI.7. Механізм еквівалентних замін
- •Vі.8. Механізм імовірнісного прогнозування
- •VI.9. Сприйняття і розуміння
- •VI. 10. Значення і смисл
- •VI.11. Моделі сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VII.І. Слово - висловлення - текст
- •VII.2. Включеність тексту у немовленнєву діяльність
- •Viі.З. Модель продукування тексту
- •Vіі.4. Затекст - текст - підтекст
- •Vіі.5. Сприйняття тексту
- •Vіі.6. Властивості тексту
- •VII.7. Методи аналізу тексту у психолінгвістиці
- •VIII. Етнопсихолінтвістика
- •VIII.1. Мова і культура
- •VIII.2. Гіпотеза лінгвістичної відносності
- •VIII.З. Національно-культурна специфіка слова
- •VIII.4. Лакуни
- •VIII.5. Міжкультурні контакти
- •VIII.7. Акультурація
- •VIII.9. Лінгвістичний шок
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •IX. 1. Мовлення у стані емоційної напруженості
- •IX.6. Мовлення глухонімих
- •Тестові завдання
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етнопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етноіісихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етііопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінвистіка
- •Список літератури
VIII.4. Лакуни
Базові елементи національної специфіки лінгвокультурної спільноти що утруднюють розуміння деяких фрагментів тексти, іншокультурними реципієнтами, називаються лакунами. Існують інші існування поняття "лакуна" (qap): випадкові пропуски у мовленнєвих моделях (random holes in patterns); темне місце в тексті, етноейдема; близьке до нього поняття "безеквівалентна лексика"
До мовних лакун належать лексичні (так, російське слово погорелец, можна перекласти англійською тільки описово: person whose property was destroyed fire); граматичні (в англійську мові, певний артикль у поєднанні з іменником у множині може позначати назву племені індіанців, наприклад Creecks це індіанці племені Струмка) стилістичні (пасивний стан в англійській мові є стилістично нейтральним, на відміну від пасивного стану в російській мові, що належить до книжного стилю).
Основними ознаками лакуни вважають: незрозумілість, незвичність (екзотичність), чужинність (незнайомість).
Можна стверджувати, шо розуміння чужої культури через текст у принципі можливе. Проте ступінь повноти розуміння залежить від розмірів культурологічної дистанції між культурами, а також від знань реципієнтів, інших потреб і цілей. Сприймаючи текст, що належить до чужої культури, реципієнт інтерпретує його в образах і поняттях своєї культури, що і зумовлює той або інший ступінь розуміння або нерозуміння явищ чужої культури. В процесі міжкультурної комунікації зіставляються "образи" культур, які є носіями інваріантних і варіантних складників.
Лакуни, що відображають специфіку тієї або іншої лінгвокультурної спільноти, як правило, постають перешкодою до взаєморозуміння носіїв різних культур. Проте практика міжкультурного спілкування свідчить про існування різних способів подолання бар'єрів, створюваних національно-специфічними відмінностями культур, то контактують.
Процес розкриття значення національно-специфічного слова називається у вітчизняній психолінгвістиці заповненням лакун. До способів заповнення лакун належать: тлумачення, морфологічний переклад, дослівний переклад, детальне коментування (зокрема, у примітках). Виділяються такі прийоми компенсації лакун: порівняння, заміна на більш загальну назву (назва американського роману "The Gin Game" перекладена "Гра в карти", а не "Гра в джина" ) тощо.
Лакунізованим може бути і текст, створений рідною для реципієнта мовою, якщо він належить до іншої епохи. Наприклад. коментар літературознавця Ю.М. Лотмана до "Євгенія Онєгіна " О.С. Пушкіна перевищує за обсягом оригінал, що містить уже незрозумілі для нас слова.
VIII.5. Міжкультурні контакти
Щодо міжкультурних контактів у педагогіці існує методичний принцип, запропонований Р. Ладо і названий "приналежність до культури країни мови, що вивчається"
"За винятком тих випадків, коли культури двох народів несумісні (наприклад, у військовий час), потрібно виховувати в учнів прагнення ототожнювати себе з людьми, для яких певна мова є рідною, і товариське розуміння народу, то говорить мовою, яка вивчається, і не заохочувати споживацьке ставлення до мови або байдуже чи негативне ставлення до народу" (Р. Ладо).
Проте в житті часто трапляються конфлікти, засновані на приналежності людей до різних мов і культур. Одним з виявів міжкультурного конфлікту виступає культурний шок.
Викладачам і культурологам добре відоме поняття культурного шоку ( cultural shock) як стан здивування учня або навіть неприйняття ним фактів культури іноземної мови, що вивчається. Термін "культурний шок" увів до наукового обігу Р. Обера у 1966 р. Постаючи в силу незбігання культур, культурний шок є наслідком неповної акультурації учня, незнання або нерозуміння ним норм нової для нього культури.. Культурний шок зникає в процес, знайомства з чужою культурою, під час якого забувається своя культура, з елементами котрої порівнюються нові факти. У стані культурного шоку перебуває кожний іноземець, але гострота цього відчуття неспокою і фрустрації буває різною на різних стадіях процесу адаптації до чужої культури.
