VIII.З. Національно-культурна специфіка слова

Культура фіксується у слові, в словосполученні, в понятті. Існує два погляди на питання про виявлення культури у слові.

Згідно з лінгвістичними уявленнями, культурний компонент значення слова - це його екстралінгвістичний зміст, що прямо і безпосередньо відображає національну культуру, яка обслуговується мовою. При цьому семантичні фрагменти, в яких фіксується лексичне тло (містить ореол численних непоняттєвих уявлень носіїв культури), входять у значення слова.

Згідно з переконаннями, шо висловлюються у вітчизняній психолінгвістиці, фонові знання існують не у формі семантичних фрагментів слів і словосполучень, а у формі численних логічних імплікацій і пресупозицій. Це знання не мовне, а пресу позиційне, це ознака глибинного рівня свідомості, це внутрішня ідеальна модель зовнішнього матеріального світу або його фрагмента.

Отже, тут розрізняються два рівні свідомості: мовний (вербальний, експліцитний, логічно усвідомлюваний) і немовний (невербальний, смисловий, імпліцитний, неусвідомлюваний).

Національно-культурна специфіка слова в словнику окремо, як правило, не відображається, оскільки ці семантичні компоненти належать до розряду периферійних для значення і присутні імітаційно. Образи свідомості носіїв мови можуть бути виявлені а асоціативному експерименті. Асоціативний підхід до значення слова та його функціонування у мовленнєвий діяльності ставить у центр уваги асоціативне значення, специфічну внутрішню структуру, глибину модель зв’язків і відношень, яка складається у людини через мовлення і мислення. Така внутрішня структура перебуває в основі «когнітивної організації» людини і виявити іі можна шляхом аналізу асоціативних зв’язків слова. Під асоціативного експерименту анкетованим пропонується слово-стимул (наприклад, фрукт, дерево пісня) на яке вони повинні відповісти словом-реакцією (першим словом яке спало на думку) Слово реакція і є тою лексемою, шо пов'язана зі словом-стимулом. Ці зв’язки між словами, що виникають у свідомості називаються асоціативними, або асоціаціями. Існують асоціації спільні для переважної більшості представників певної національно-лінгвокультурної спільноти. В основному асоціації с національно детермінованими і соціально окресленими (поняття рушник для українця). У мовній свідомості асоціації утворюють асоціативні поля, в яких слова, близькі за значенням, об'єднані в групи. Це можуть бути емоційно-експресивні асоціації, породжувані звуковим складом слова, асоціації за співзвучністю, таксономічні, словотвірні, сигніфікативні асоціації. Кількість асоціацій за суміжністю визначається семантичною валентністю слова в кожній мові. Формально-синтагматичні асоціації певною мірою детерміновані національними особливостями структури семантичних полів, мовною картиною світу. Наприклад, калина - луг. дівчина, червона; Різдво - колядки, холодно, радість. У подібних асоціаціях реалізується індивідуальна самобутність людини. її здатність до творчого мислення, однак у таких асоціаціях можуть виявлятися симптоми психічних захворювань. Алегоричні асоціації втілюють художнє бачення дійсності, притаманні поетичному мисленню (лисиця, зелені очі - хитрість, верба, калина - жіночність). Духовна діяльність людини залежить від граматичних особливостей національної мови. Конкретнообразні асоціації найбільш суб'єктивні, індивідуальні, але й вони виявляють національну специфіку, оскільки зумовлені особливостями досвіду людини, яка живе в певному соціумі. Етно­культурні або фонові, асоціації специфічно національні. Такі асоціації можуть включати цілі "тексти культури" і є конститутивними у формуванні національної свідомості. Дослідження системно-лексичних асоціацій виявили, шо духовний потенціал народу детермінований розвиненістю лексичної системи його мови, а потенціал окремого індивіда залежить від знання ним лексичного розмаїття рідної мови.

Цікавими є пресупозиційно-оцінні асоціації. Вони залежать від особистого життєвого досвіду людини і зумовлюються менталітетом нації. Наприклад, для українця: демократія - добре, українська мова - добре. Оцінні асоціації конкретної людини можуть інтегруватися в досвід усього народу і навіть стати духовним надбанням людства. Виразний національний характер мають асоціації, породжувані формою слова. Такі асоціації характеризують мовне чуття людини, її творчий потенціал, здатність розуміти підтекст, реагувати на гру слів. Крім того, такі асоціації впливають на оцінку позначуваних сутностей (травлення, потвора, одіозний).

Аналіз асоціативних полів, які виникають у мовній свідомості, доводить що мова впливає на духовний потенціал людини та народу. Втрата мови негативно впливає не лише на народ, для якого вона є рідною, а на загальнолюдську духовність, адже мовні картини світу доповнюють одна одну.