VII.7. Методи аналізу тексту у психолінгвістиці

У психолінгвістиці поширені психіатричний аналіз тексту, психоаналітичний, мотиваційний, емоційно-лексичний, фоно- і кольоросемантичний аналіз, а також діагностика мета-програм. Проективні системи психіатричної діагностики побудовані на аналізі лінгвістичних особливостей, що відображають особливості психіки (відмінки, часові форми дієслів, форми стану, вживання синонімів і антонімів тощо). Відомим є Тематичний апперцептивний тест (ТАТ) і його різноманітні модифікації.

Під час психіатричного аналізу текст зіставляється з характеристиками осіб, які мають певну акцентуацію - параноїдальну, демонстративну, депресивну, гіпертимну тощо. У такий спосіб російський дослідник В. Бєлянін проаналізував тексти російської літератури, реконструював картину світу авторів і визначив їх психічний тип.

Психоаналітичний аналіз оцінює наявність у тексті слів, що свідчать про особливості психіки. Наприклад, слова, що належать до сексуальної тематики або до прихованої агресивності.

Наявність у тексті виражених предикатів мотивації встановлює мотиваційний аналіз. Предикати мотивації визначаються за чотирма групами мотивів: фізіологічні, влади, особистих досягнень, приналежності.

Емоційно-лексичний аналіз дозволяє описати емоційну насиченість тексту, визначити структуру оцінки тексту за найбільш значущими критеріями.

Фоно- і кольоросемантичний аналіз виявляє неусвідомлювані фонетичні, ритмічні, колірні, асоціативні та інші компоненти тексту.

Діагностика мета-програм передбачає оцінку задіяних у текст каналів репрезентації, аналіз суб'єктивної організації простору, часу і руху, оцінку мовного втілення категорії "свій/чужий" тощо.

Сьогодні надзвичайно популярним став контент-аналіз художніх творів. Це аналіз змісту, що належить до кількісно-змістових методів дослідження. Він передбачає пошук у тексті мовних індикаторів (одиниць аналізу) певних змістових понять (категорій аналізу), визначення частотності їх вживання, оцінювання співвідношення з іншими одиницями тексту і зі змістом усього твору. Контент-аналіз складається з таких процедур:

1) виявлення категорій - значеннєвих одиниць - аналізу. Категорії аналізу обираються на основі робочої гіпотези і завдання дослідження. Це можуть бути такі категорії: поняття, виражені в окремих термінах; тема, виражена в тексті; суспільна подія, офіційний факт, випадок; позиція автора аналізованого тексту;

2) виділення одиниць аналізу - мовних індикаторів категорій, згруповування лексем за значенням. Наприклад, у тексті про проблеми інвалідів у сучасному суспільстві ми досліджуємо категорію "Жорстокість суспільства", тоді можливі такі одиниці підрахунку:

- мовні індикатори наявності досліджуваної категорії в тексті (підраховуються за знаком "+"), це активні граматичні конструкції (Вони обмежують себе в багатьох речах);

- мовні індикатори відсутності досліджуваної категорії в тексті (підраховуються за знаком "-"), це пасивні граматичні конструкції (їм не потрібне співчуття. Про спеціальні умови для них не думають);

3) визначення вибіркової сукупності. Наприклад, тексти певного друкованого видання за певний проміжок часу або публікації певного автора;

4) розробка таблиці контент-аналізу;

5) обробка масиву даних - вручну або за допомогою комп'ютера. Оцінювання ступеня вираження категорій у досліджуваних текстах, визначення взаємозв'язків між ними;

6) складання підсумкових звітних документів.

Для більшої точності результатів контент-аналізу будують семантичну шкалу досліджуваної категорії. Наприклад, п'ятибальні шкали політичної орієнтації:

"ліві - лівоцентристи - центристи - правоцентристи - праві ";

"реакціонери - консерватори - помірковані - ліверній - радикали ";

"шовініст - інтернаціоналіст - поміркований прагматик - національно свідомий - крайній націоналіст ".

Використання кількох семантичних шкал дозволяє створити семантичний простір. Оцінки, отримані з семантичних шкал, мають вигляд рейтингів (за збільшенням або зменшенням кількісних характеристик об'єкта).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення тексту.

2. Чим відрізняється текст від затексту?

3. Від чого залежить розпізнавання підтексту?

4. У чому полягають закономірності сприйняття тексту?

5. Які з властивостей тексту важливі для викладання іноземної мови''

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Белянин В.П. Психолингвистические аспекти художественного текста. - М: Изд-во МГУ, 1988. - 123 с.

2. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования -М.:УРСС, 2004.-137 с.

3. Кифер Ф. О пресуппозициях //'Новое в зарубежной лингвистике: Вып. VIII:Лингвистика текста. - М: Прогресс, 1985. - С. 337-396.

4. Психолингвистические проблеми семантики и понимания текста: Сб. науч. тр. / Калининский гос. ун-т; Редкол.: А.А. Залевская (оте. ред) и др.-Калинин: КГУ, 1986. -168 с.

5. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації / АН України; Інститут української мови: відп. ред. М.М. Пещак. - К., 1993. - 194 с.