Vіі.5. Сприйняття тексту

Для сприйняття тексту характерні ті ж закономірності, що і для сприйняття висловлення. При сприйнятті тексту також діє механізм ймовірнісного прогнозування, у автора є пресупозиції, читач розуміє текст на основі аперципції і т.д. Сприйняття тексту також являє собою певну ієрархічну систему , де пов’язані нижчий, сенсорний, і вищий, смисловий, рівні. Ця ієрархічність виявляється в поступовому переході від інтерпретацій значень окремих слів до розуміння смислу цілих висловлень і потім – до розуміння смислу цілих висловлень і потім до осмислення концепту тексту. Однак, ці процеси - розуміння окремих слів і висловлень - є допоміжними операціями, адже метою реципієнта є не розуміння окремих моментів. Процес розуміння починається з пошуку загального смислу повідомлення, з побудови гіпотези, і лише потім переходить на нижчі рівні.

Разом з тим, сприйняття тексту набагато складніше за сприйняття поодинокого висловлення. При сприйнятті тексту він ніби монтується свідомості читача з послідовно змінюваних відрізків, відносно завершених у смисловому плані. Потім вибувається зіставлення елементів тексту, після чого в процесі усвідомлення структури змісту тексту як цілого можлива перебудова їх первинного співвідношення (так при читанні детектива читач може переосмислити первинні уявлення про роль персонажів в описаних подіях). Паралельно відбувається усвідомлення певного загального значення - концепту тексту, який певною мірою формується в процесі розпізнавання його можливого підтексту.

У психолінгвістиці текст розглядається в межах конкретної комунікативної ситуації, при цьому форма та зміст тексту визначаються психологічними особливостями учасників комунікації.

Сутністю процесу сприйняття тексту є формування в реципієнта образу змісту тексту (проекції тексту). Проекція тексту, то виникає у читача (термін бібліопсихолога М.А. Рубакіна). постає наслідком включення змісту тексту в смислове поле реципієнта і певною мірою наближена до авторського варіанта проекції тексту. Проекція тексту складається з системи уявлень (смислів).

При розумінні тексту реципієнту необхідно об'єднати декілька висловлень в одне смислове ціле. При цьому покроковість сприйняття мовного матеріалу передбачає як послідовне опрацювання інформації, що надходить, так і інтеграцію значення тексту.

(82) Чорні живі очі пильно дивилися з полотна.

(83) Здавалося, зараз розімкнуться губи і з них злетить веселіш жарт, що вже грає на відкритому і привітному обличчі.

(84) Хто автор цієї чудової картини?

(85) Прикріплена до позолоченої рами табличка свідчиш що портрет Чингиннато Баруцці написаний Карлом Брюлловим.

За словами вітчизняного психолога М.І. Жинкіна, „в цьому тексті між першими трьома реченнями настільки глибокі лакуни, шо не так Легко зв’язати їх за значенням. І лише в четвертому реченні зазначено все необхідне для того, щоб пов'язати разом усі чотири речення. Але і четверте речення, взяте окремо, теж малозрозуміле" (М.І. Жинкін).

Але разом з тим, це один досить зрозумілий і цілісний текст. На думку М.І. Жинкіна «текстове значення – це інтеграція лексичних значень двох суміжних речень. Якщо інтеграція відсутня, береться наступне суміжне речення, і так до того моменту, поки не виникає смисловий зв'язок цих речень" (М.І. Жинкін). М.І. Жинкін зауважує, що в процесі сприйняття у реципієнта на рівні внутрішнього мовлення і формується концепт (уявлення), смислове зосередження всього тексту. Цей концепт зберігається в довготривалій пам'яті реципієнта і в будь-який час може бути відновлений в словах, які не збігаються буквально з почутими (прочитаними), але несуть те саме смислове навантаження.

У зв'язку з цим дослідник зазначав, що значення народжується лише на перетині як мінімум двох висловлень.

При першому знайомстві з текстом реципієнт для орієнтування використовує різні опори. Якщо текст написаний іноземною мовою або взагалі мовою, незнайомою для реципієнта, останній намагається побачити в тексті певні значущі частини, орієнтується на пробіли між словами, знаки пунктуації, на певні елементи, які повторюються. Для акустичного сприйняття тексту важливими є темпо-ритмічні характеристики мовлення продуцента.