Vі.З. Свідомість сприйняття

На всіх рівнях сприйняття реципієнт прагне приписати значення мовним структурам. Так, навіть фраза з псевдослів (34) (придумана Л.В. Щербою) може трактуватися як така, що має смисл, на підставі знань про закономірності поєднання мовних елементів у мовленні і мінімальних уявлень про світ.

(34) рос. Глокая куздра штеко будланула бокра и кудрячит бокренка.

Для людини, що володіє російською мовою, навіть такі псевдослова мають морфологічні та синтаксичні ознаки російських слів. Це дозволяє зрозуміти загальну смислову структуру висловлення як повідомлення про те, що певним суб'єктом (який називається куздра) здійснювалися певні дії (будланула і кудрячит), причому одна дія відбулася один раз (на що вказує суфікс -ну), а інша триває. Об'єктами цієї дії є певні істоти, одна з яких чоловічої статі (бокр), а інша є її дитинчам (бокренок). Таким чином, висловлення можна зрозуміти як:

Дика корова сильно штовхнула бика і пестить теля.

Спритна кішка швидко спіймала мишу та вистежує мишеня.

Слухаючи брата, голосно зітхнула сестра і плаче сестричка.

Vі.4. Сприйняття букв і слів

Сприйняття мовлення постає проникненням у смисл мовлення. що перебуває за знаковою формою.

Сприйняття письмового мовлення здійснюється стрибкоподібними рухами очей, причому значення усвідомлюється під час зупинки руху. Навіть якщо слова несуть помилку, але нагадують слова, знайомі реципієнту, вони сприймаються як знайомі. Особливо чітко це виявилося в експериментах 50-х років XX ст. з тахітоскопом - приладом, шо дозволяє пред'являти анкетованому слова на дуже короткий термін:

tobxcco сприймається в тахітоскопі як tobaxcco;

Shakesbeth сприймається як Shkespeare Macbet .

Якщо значений слова конкурує з його формою, виникає утруднення при читанні. Так, слово чорний, написане червоним кольором, сприйматиметься повільніше, ніж звичайно написане через те, що у мовнім свідомості реципієнта практично одночасно актуалізуватимуться два «логогени» - червоний і чорний (це ефект Струпа, названий гак за прізвищем вченого, що відкрив його) Слово, написане різними за розміром буквами, також буде більш важким для сприйняття (табл. 7).

ТРИВАЛІСТЬ ОЦІНКИ СЛОВА

Таблиця 7

Слово	Час оцінки слова як зрозумілого
SNAPSOT snapshot SnapSHoT	60,4 мсек 64,8 мсек 74,9 мсек

Сприйняття слова визначається його безпосередньою дистрибуцією і багатозначністю.

(35) Пітон зловив мишу.

(36) Джон зловив мишу.

(37)Джон зловив м'яч.

Слово зловив у цих реченнях буде розумітися реципієнтом по-різному: у (35) воно буде синонімічне слову з'їв, що неможливо сказати про (36). Інше значення буде надаватися йому в (37).

При розумінні багатозначного слова декілька його значень конкурують між собою доти, поки слово не набуває свого певного контекстуального значення. В одному з експериментів анкетованим пропонувався на моніторі комп'ютера текст:

У народі говорили, що урядові будівлі нашпиговані проблемами. Людина не здивувалася, коли знайшла декілька жучків, павуків і тарганів у кутку свого кабінету.

Паралельне зорове пред'явлення на моніторі окремих слів показало: якщо в момент пред'явлення другої фрази після багатозначного слова (жучків) з'являється або контекстуально відповідне, або контекстуально невідповідне слово, то різниця в іх розумінні незначна (716 - 708 = 7 мсек); якщо ж такі слова пред'являлися після того, як анкетовані прочитали другу фразу до кінця, то швидше пізнавалося контекстуально співвідносне слово (різниця 894 - 795 99 мсек). Отже, цей експеримент показав, що в момент сприйняття багатозначного слова воно сприймається як таке, шо несе два значення, і тільки після сприйняття визначального контексту воно набуває необхідного смислу (таблиця 8)

СПРИЙНЯТТЯ СЛОВА ЗА КОНТЕКСТОМ

Таблиця 8

Умови пред’явлення	ТИП СЛОВА
	контекстуально відповідне	контекстуально невідповідне	неспіввідносне
	(bugs) - ant (жучки) - мураха	(bugs) – spy (жучки) - шпигун	bugs) – sew (жучки) - шити
негайне	708 мсек	716 мсек	746 мсек
відтерміноване	795 мсек	894 мсек	848 мсек

Сприйняття слів визначається також їх співвіднесеністю і іншими словами того ж семантичного простору:

(38) Канарка може співати.

(39) Канарка може літати.

(40) У канарки є шкіра.

Найбільш очевидною властивістю канарки є її здатність співати (38). Властива канарці здатність літати (39) визначається її приналежністю до класу птахів. Наявність же шкіри (40) пов'язана з її приналежністю до класу живих істот. Отже, семантична відстань між співом і польотом буде меншою, ніж між співом і наявністю шкіри. Іншими словами, сприйняття (40) буде утрудненим в силу того, шо слово "канарка " у мовній свідомості носія мови ближче до класу птахів, ніж до класу тварин.

Запропоновані в тахітоскопі пари слів швидше впізнавалися як осмислені, якщо вони близькі між собою асоціативно (41), і повільніше, якщо вони далекі (42).

(41) хліб - масло; медсестра - лікар;

(42) медсестра - масло; хліб - лікар.

При сприйнятті слова та розумінні всього змісту мовлення важливі і його емоційність, і його оцінність. Так, дві групи анкетованих, відповідаючи після перегляду документального фільму на одне і те ж питання про швидкість руху машин перед аварією, по-різному відповіли на нього залежно від того, яке дієслово використовувалося в питанні: нейтральне чи з експресію.

43) 3 якою швидкістю рухалися машини коли вони ЗІТКНУЛИСЯ одна з одною?

(44) 3якою швидкістю рухалися машини, коли ВРІЗАЛИСЯ одна в одну?

При формулюванні питання (43) швидкість рухомих на екрані автомобілів була визначена анкетованими в середньому як 55,7 км/год., а при питанні, заданому у формі (44), як 65,3 км/год.

Результати цього психолінгвістичного експерименту змусили судових психологів задуматися над впливом мовного формулювання питань на достовірність свідчень.