V .4.4. Теорія рівнів мови

Висвітлюючи теорію рівнів мови у книзі "Психолінгвістика -54", Ч. Осгуд наголошував на важливості принципу ймовірності. Вчений вважав, що в процесі продукування мовлення (кодування мовлення)

існує чотири рівні. При цьому породження здійснюється паралельно на кількох рівнях згідно з певними закономірностями кожного з цих рівнів Закономірності розподілу одиниць вищого рівня враховують закономірності розподілу одиниць нижчих рівнів.

1. Мотиваційний рівень. Одиницею рівня мотивації постає речення в широкому неграматичному розумінні. На цьому рівні мовцями ухвалюються рішення загального характеру: з) говорити або не говорити; б) якщо говорити, то в якій формі - ствердження, питання, наказ; в) якщо форма вибрана, то якими засобами скористатися для її вираження в реченні - наприклад, вибрати активну або пасивну форму; г) шо виділити логічним наголосом, які обрати моделі інтонації.

2. Семантичний рівень. На цьому рівні основною одиницею є певні послідовності слів, які мовець поступово виділяє в реченні - функціональний клас (при кодуванні) і ядро, "нуклеус" (при декодуванні). Функціональний клас співвідносимо з тим, що Л.В. Щерба називав "синтагмою" у пізніших роботах і "фразою" у більш ранніх працях і визначав як найпростіші елементи зв'язного мовлення, що є адекватними єдиним і даним на момент мовлення уявленням, які не розкладаються. Ядро співвідносне з основою слова, за російською граматичною традицією, тобто словоформа мінус флексія. У багатьох роботах О.О. Леонтьєв використовує еталонний приклад: Талановитий художник пише цікаву картину. Якщо цю фразу репрезентувати одиницями кодування - функціональними класами, то в результаті вийде: Талановитий художник - пише - цікаву картину. Якщо ж цю фразу розподілити за ядрами (нуклеусами), то виходить: талановит-ий- художник-пиш-е-цікав-у-картин-у.

3. Рівень послідовностей. На цьому рівні одиниця - слово, але не як семантична одиниця, а як фонетичне слово. В процесі кодування на цьому рівні послідовностей діють такі механізми: а) розпізнавання звукових послідовностей; б) механізм граматичних послідовностей, які мають справу з "великими сегментами".

4. Інтеграційний рівень . Як одиниця тут виступає склад. На цьому рівні діють моторні механізми кодування і відбувається звукове оформлення висловлення.

Запропонована модель є першою спробою найбільш повно уявити процеси кодування, продукування мовлення.

V.4.5. Модель т-о-т-е

У роботі "Плани і структура поведінки" (1960) відомі американські психологи Дж. Міллер, Е. Галантер і К. Прибрам писали, що людина, перш ніж перетворити думку на мовлення, складає програму свого висловлення, створює "загальну схему з порожніми сегментами"

У нас с дуже виразне передбачення того. - зазначали вони - що ми збираємося сказати, і наш вибір потрібних слів залежить ви чогось набагато більшого, ніж попередні елементи нашого висловлення У нас с план речення, ,, коли ми формулюємо його, ми маємо відносно чітке уявлення про те, що збираємося сказати" (Дж. Міллер. Е Галантер, К. Прибрам).

При цьому в процесі реалізації плану людина діє методом спроб і помилок. Іноді виникають невідповідності результату плану. Але тут включається механізм зворотного зв'язку і людина рухається до реалізації плану від спроб до операцій, від спроб до результату. Модель називається Т-О-Т-Е (Test-operate-test-exit - спроба-операція-спроба-результат).