
- •Основи психолінгвістики
- •1.1. Об'єкт і предмет психолінгвістики
- •1.2. Визначення психолінгвістики
- •1.3. Причини появи психолінгвістики
- •1.4. Міждисциплінарність психолінгвістики
- •1.5. Мова - мовлення - мовленнєва діяльність
- •II. З історії психолінгвістики
- •II.1. Мова - це діяльність людського духу
- •II.5. Мова обмежує пізнання світу
- •II. 6. Мова є умовою спілкування
- •II.8. Сучасний стан психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •III.2. Асоціативний експеримент
- •III.2.1. Процедура асоціативного експерименту
- •III.2.2. Інтерпретація відповідей асоціативного експерименту
- •111.3. Метод семантичного диференціала
- •Iiі.6. Методи непрямого дослідження семантики
- •III.7. Градуальне шкалювання
- •IV. Онтогенез мовлення
- •IV.2. Тварини, що говорять
- •IV.4. Опанування мови дитиною
- •IV.4.9. Засвоєння значення слова
- •IV.5. Теорії формування свідомості в онтогенезі
- •V. Продукування мовлення
- •V.1. Мовленеві помилки
- •V.2. Теорії походження мови
- •V.3 Особливості продукування мовлення
- •V.4. Моделі продукування мовлення
- •V.4.1. Стохастична модель
- •V.4.2. Модель безпосередніх складників
- •V.4.3. Трансформаційно-генеративна модель н. Хомського
- •V .4.4. Теорія рівнів мови
- •V.4.5. Модель т-о-т-е
- •V.4.6. Когнітивні моделі
- •V.4.7. Циклічні моделі
- •V.4.8. Думки о.Р. Лурії та м.І. Жинкіна про породження мовлення
- •V.4.9. Модель л.С. Виготського
- •V.4.10. Модель о.О. Леонтьєва
- •3. Етап моторного програмування.
- •4. Вихід мовлення - реалізація.
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VI.1. Неусвідомлюваність сприйняття
- •Vі.2. Рівневість сприйняття мовлення
- •Vі.З. Свідомість сприйняття
- •Vі.4. Сприйняття букв і слів
- •Vі.5. Сприйняття речень
- •Vі.6. Співвідношення з дійсністю
- •VI.7. Механізм еквівалентних замін
- •Vі.8. Механізм імовірнісного прогнозування
- •VI.9. Сприйняття і розуміння
- •VI. 10. Значення і смисл
- •VI.11. Моделі сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VII.І. Слово - висловлення - текст
- •VII.2. Включеність тексту у немовленнєву діяльність
- •Viі.З. Модель продукування тексту
- •Vіі.4. Затекст - текст - підтекст
- •Vіі.5. Сприйняття тексту
- •Vіі.6. Властивості тексту
- •VII.7. Методи аналізу тексту у психолінгвістиці
- •VIII. Етнопсихолінтвістика
- •VIII.1. Мова і культура
- •VIII.2. Гіпотеза лінгвістичної відносності
- •VIII.З. Національно-культурна специфіка слова
- •VIII.4. Лакуни
- •VIII.5. Міжкультурні контакти
- •VIII.7. Акультурація
- •VIII.9. Лінгвістичний шок
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •IX. 1. Мовлення у стані емоційної напруженості
- •IX.6. Мовлення глухонімих
- •Тестові завдання
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етнопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етноіісихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етііопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінвистіка
- •Список літератури
V.4. Моделі продукування мовлення
Модель - це конструювання об'єкта за істотними ознаками. У психолінгвістиці існує декілька моделей продукування мовлення.
V.4.1. Стохастична модель
Стохастичні моделі породження мовлення - це моделі ймовірнісні, тобто множинність елементів повідомлення може бути репрезентована за допомогою розподілу ймовірностей.
Як свідчать експерименти, у процесі породження мовлення обов'язково використовується тією або іншою мірою ймовірнісний принцип, приховане знання того, які нові елементи з'являються за попередніми, тобто знання умовних (зумовлених попередніми елементами) ймовірностей появи нового елемента. Наприклад, грузинський дослідник Н.Л. Еліава провів експеримент з розшифровування фрази (рос.) Ле-ал-ел, ле-ал он ереди -орних -уч и с-ал («Летал орел, летал он среди чорных туч и скал» або «Лежал осел, лежал он среди сорных куч и спал»). Початок розшифровування визначає і його продовження. Експерименти американського-дослідника Марк-Коркодейла також показують, шо початок фрази може зумовлювати її продовження. В експерименті вимагалося продовжити речення: Діти помітили, що сніг почав покривати землю, коли вони покинули... Якщо в реченні використовувалося дієслово to hide (покривати), то типовим було школу, автобус, будинок. Яшко в реченні використовувалося дієслово to blanket (асоціюється з ковдрою), то новим було вживання слова ліжко.
Стохастична модель була запропонована в 1963 р. Дж. Міллером і Н. Хомським, які виходили з того, що мова може бути описана, як гранична кількість станів. Вони вважали, що мовлення можна опсувати як таку послідовність елементів, де виникнення кожного нового елемента мовленнєвого ланцюга залежить від наявності чи ймовірності виникнення попередніх елементів.
Наприклад, стверджувалося, що "кожний п'ятий елемент має ймовірність виникнення, залежну від виникнення чотирьох попередніх елементів"(Дж. Міллер, Н. Хомський).
Була спроба описати послідовність мовних елементів за допомогою статистичних процедур. Проте, згідно з цією теорією, щоб навчитися продукувати мовлення послідовно ("зліва направо"), дитина повинна прослухати величезну кількість - орієнтовно 10 у тридцятому ступені - речень рідною мовою, перед тим як сама зможе висловлюватися. При цьому якщо передбачити, що щосекунди дитина вимовляє 3*10 в тридцятому степені речень і повністю засвоює кожний ряд із 20 слів після одного пред'явлення, то в цьому разі дитинство повинно тривати 100 років без перерви на сон, на обід тощо. Але зрозуміло, що це суперечить природному стану речей.
Стохастичні моделі з кінцевою кількістю станів релевантні, коли ми говоримо про взаємовідношення окремих слів у процесі породження зв’язного мовлення. Але вони не підходять для моделювання граматичних процесів. По-перше, тому що існують конструкції, які в принципі не можуть бути породжені за цими моделями (сюди належать self-embedding -"які самовставляються" і nesting - "які гніздяться", співвідносні з українськими складнопідрядними реченнями). По-друге, ці моделі абсолютно неможливі з погляду онтогенезу дитячого мовлення.
Однак у певних випадках стохастичні моделі продукування мовлення є прийнятними.Так, О.О. Леонтьєв вважає, що є ряд комунікативних ситуацій, коли саме граматика з граничною кількістю станів виявляється оптимальною для моделювання (дитяче мовлення - коли словник засвоєний, а морфосинтаксис ще відсутній; жестова мова глухих; креолізовані жестові мови для міжетнічного спілкування людей, що розмовляють різними мовами). Крім того, граматика з граничною кількістю станів може моделювати процес породження мовлення ізолюючими мовами (типу китайської), в яких породження мовлення ґрунтується не на морфосинтаксисі, а на лінійній організації семантичних класів.