
- •Основи психолінгвістики
- •1.1. Об'єкт і предмет психолінгвістики
- •1.2. Визначення психолінгвістики
- •1.3. Причини появи психолінгвістики
- •1.4. Міждисциплінарність психолінгвістики
- •1.5. Мова - мовлення - мовленнєва діяльність
- •II. З історії психолінгвістики
- •II.1. Мова - це діяльність людського духу
- •II.5. Мова обмежує пізнання світу
- •II. 6. Мова є умовою спілкування
- •II.8. Сучасний стан психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •III.2. Асоціативний експеримент
- •III.2.1. Процедура асоціативного експерименту
- •III.2.2. Інтерпретація відповідей асоціативного експерименту
- •111.3. Метод семантичного диференціала
- •Iiі.6. Методи непрямого дослідження семантики
- •III.7. Градуальне шкалювання
- •IV. Онтогенез мовлення
- •IV.2. Тварини, що говорять
- •IV.4. Опанування мови дитиною
- •IV.4.9. Засвоєння значення слова
- •IV.5. Теорії формування свідомості в онтогенезі
- •V. Продукування мовлення
- •V.1. Мовленеві помилки
- •V.2. Теорії походження мови
- •V.3 Особливості продукування мовлення
- •V.4. Моделі продукування мовлення
- •V.4.1. Стохастична модель
- •V.4.2. Модель безпосередніх складників
- •V.4.3. Трансформаційно-генеративна модель н. Хомського
- •V .4.4. Теорія рівнів мови
- •V.4.5. Модель т-о-т-е
- •V.4.6. Когнітивні моделі
- •V.4.7. Циклічні моделі
- •V.4.8. Думки о.Р. Лурії та м.І. Жинкіна про породження мовлення
- •V.4.9. Модель л.С. Виготського
- •V.4.10. Модель о.О. Леонтьєва
- •3. Етап моторного програмування.
- •4. Вихід мовлення - реалізація.
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VI.1. Неусвідомлюваність сприйняття
- •Vі.2. Рівневість сприйняття мовлення
- •Vі.З. Свідомість сприйняття
- •Vі.4. Сприйняття букв і слів
- •Vі.5. Сприйняття речень
- •Vі.6. Співвідношення з дійсністю
- •VI.7. Механізм еквівалентних замін
- •Vі.8. Механізм імовірнісного прогнозування
- •VI.9. Сприйняття і розуміння
- •VI. 10. Значення і смисл
- •VI.11. Моделі сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VII.І. Слово - висловлення - текст
- •VII.2. Включеність тексту у немовленнєву діяльність
- •Viі.З. Модель продукування тексту
- •Vіі.4. Затекст - текст - підтекст
- •Vіі.5. Сприйняття тексту
- •Vіі.6. Властивості тексту
- •VII.7. Методи аналізу тексту у психолінгвістиці
- •VIII. Етнопсихолінтвістика
- •VIII.1. Мова і культура
- •VIII.2. Гіпотеза лінгвістичної відносності
- •VIII.З. Національно-культурна специфіка слова
- •VIII.4. Лакуни
- •VIII.5. Міжкультурні контакти
- •VIII.7. Акультурація
- •VIII.9. Лінгвістичний шок
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •IX. 1. Мовлення у стані емоційної напруженості
- •IX.6. Мовлення глухонімих
- •Тестові завдання
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етнопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етноіісихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінгвістика
- •II. З історії психолінгвістики
- •III. Експеримент у психолінгвістиці
- •IV. Онтогенез мовлення
- •V. Продукування мовлення
- •VI. Сприйняття мовлення
- •VII. Текст як об'єкт психолінгвістики
- •VIII. Етііопсихолінгвістика
- •IX. Патопсихолінвистіка
- •Список літератури
V.2. Теорії походження мови
Багато біологів і лінгвістів з числа прихильників ідеї еволюції від простих форм життя до людини вважають, що мова поступово розвинулася зі звуків і шумів, які видаються тваринами.
Деякі вчені припустили, шо люди якимось чином створили мову завдяки своєму розуму. Згідно з їхньою теорією, в міру еволюції людини інтелектуальні здібності людей безперервно зростали і врешті-решт дозволили людям почати спілкуватися один з одним
Існує також думка, шо мова з'явилася у людей раптово, беї видимих передумов до її зародження. Прибічники цього погляду вважають, ніби мова була спочатку закладена в людині, і люди на певному етапі еволюції просто виявили в собі цю особливість і стали використовувати для спілкування та передачі інформації слова і жести, поступово розширюючи запас слів. Прихильники теорії рантової появи мови стверджують, що люди придбали дар мови в результаті випадкового перегруповування ділянок ДНК у процесі еволюції.
Теорія мови жестів має найбільшу кількість прихильників у сучасній науці. Згідно з нею, у міру того як люди еволюціонували, вони поступово розробляли знакову систему, оскільки виявили, шо використання знаків може приносити користь. Спочатку вони не прагнули донести до інших які-небудь ідеї; одна людина просто проводила певну дію, інша бачила це і потім повторювала шо дію. Наприклад, одна людина намагається зрушити з місця який-небудь предмет, але сама не в силах зробити це; інша бачить ці зусилля і приходить їй на допомогу. У результаті людина з'ясувала для себе: для того, щоб їй допомогли перемістити що-небудь, достатньо жесту, який зображає штовхання. На думку прихильників цієї теорії, коли люди почали використовувати жести, що асоціюються і якою-небудь, дією не в процесі цієї дії, а для передачі інформації іншим людям, знаки із засобу "випадкової" комунікації перетворилися на форму справжнього спілкування.
З усіх висунутих наукою теорій походження мови тільки одна з моменту появи і до цього часу зберігає свої позиції незважаючи на те, що весь цей час її супротивники зайняті відчайдушними пошуками контраргументів проти неї. Це теорія божественного створення мови. Віра в те, шо мову створив і дав людям усемогутній і всезнаючий Бог дозволяє обійти ті непереборні перешкоди, об які розбиваються всі теорії виникнення мови еволюційним шляхом. 3 біблейського опису Створіння ясно, що мова існувала ще до того, як Бог почав творити цей світ. Мова була одним із способів спілкування Пресвятої Трійці – іпостасей Триєдиного Бога. Історія людства дозволяє християнам стверджувати, що мова існує стільки, скільки існує Бог, а згідно з Біблією, Бог існує вічно.
Щодо походження мовлення у філогенезі немає єдиного рішення. Згідно і теорією діяльності мовлення виникли в процесі праці, в процесі впливу на предмет.
У колективній праці дії окремої людини можуть не відповідати провідному мотиву діяльності. Так, один із групи мисливців, замість того щоб ловити тварину повинен був відлякувати її від себе, щоб загнати до ями. Виникала дія, шо протиставлена за значенням діяльності, але пов'язана з нею спільним мотивом (значенням).
Як наслідок використання мовленнєвих знаків людини отримує можливість координувати дії членів трудового колективу і навіть більше - людина може вже не реалізовувати трудову (фізичну) дію, а здійснити тільки мовленнєву. Тим самим мовленева дія замінює фізичну, реальну дію і виконує функцію впливу на іншу людину.