III.7. Градуальне шкалювання

У процесі експерименту за градуальним шкалюванням анкетованим пропонується розташувати ряд слів однієї семантичної групи в певному порядку. Особливість цієї методики в тому, щоб використати уявлення носіїв мови про можливе розташування слів у семантичному просторі, яке не подається у словнику. Наприклад. 36 слів російської мови зі значенням „розмір" були розташовані 103 анкетованими (саме це пояснює дрібність показників) в експерименті російського дослідника В.Я. Шабеса так:

1) микроскопический (1,32) 19) порядочных размеров (20.31)

2) чуточный (3,34) 20) крупный (20.92)

3) крошечный (4,63) 21) значительных размеров (21,78)

4) крохотный (4,59) 22) солидных размеров (22,87)

5) малюсенький (4,96) 23) здоровый (22,84)

6) махонький (5,61) 24) громоздкий (23,35)

7) карликовый (6,69) 26) внушительних размеров (23,86)

8) кукольный (8,53) 26) здоровенный (25,45)

9) миниатюрный (8,96) 27) огромный (26,82)

10) игрушечный (9,41) 28) громадный (28,39)

11) маленький (10,71) 29) гигантский (30,94)

12) мелкий (10,84) ЗО) грандиозный (31,06)

13) малый (12,53) 30) неохватный (31,18)

14) небольшой (18,88) 32) исполинский (82,69)

15) нормального размера (16,31) 33) неизмеримый (82,78)

16) немаленький (16,69) 34) колоссальный (33,20)

17) немалый (17,82) 35) циклопический (34,18)

18) большой (19,02) 36) чудовищного размера (34, 49)

Відповідно, якщо відоме місце слова на певній семантичній шкалі, можна виміряти і семантичну відстань між словами:

невеликий - немаленький (відстань 2,81);

невеликий - великий (5,14);

крихітний - величезний (23,80);

мікроскопічний - жахливого розміру (33,17).

Так само можна розташувати слова будь-якої семантично, групи:

рос. паскудний, омерзительньй, пакостний, мерзостний. мерзкий, отвратительний. гнусний. паршивьій, гадкий, нестерпимий, невиносимий. несносньш, невозможиий, дряппой, никудьшшьш. скверньїй, дурной, худой, плохой, аховьій, нехороший, нормаїьньїй. неплохой, важний, ладньїй. хороший, добрий, славний, отменньїй. мировой, распрекрасний, отличннй. прекрасний, замечательний, превосходний, идеальншї, великолепний.

Результати такого експерименту дозволяють створювати „градуальні словники", що мають практичну цінність (зокрема, для складання рекламних текстів).

ІІІ.8. Експерименти з класифікацією

Близькі до досліджень з методики судинних реакцій і методики, пов'язані з побудовою різного роду класифікацій. Результати цих експериментів показують когнітивні процеси - як людина виділяє ознаки, узагальнює їх, формуючи певні групи, класи.

Дж. Міллер наприкінці 60-х років XX ст. актуалізував гіпотезу про те, що форми класифікації матеріалу відповідають внутрішніх семантичним зв'язкам цього матеріалу і, отже, структура цих зв'язків може бути виражена в самій процедурі класифікації. Анкетовані пропонують класифікувати матеріал (наприклад, декілька слів), причому ні кількість груп, які може утворити анкетований, ні кількість слів у кожній групі не обмежуються. Результати експерименту відображаються в матриці, де мірою семантичної схожості кожної пари об'єктів постає кількість включення їх анкетованими до одного класу.

На основі таких змін проводиться процедура так званого кластер-аналізу, тобто поєднання об'ємів у послідовні групи. Спочатку об'єднуються семантично найближчі слова, потім ці пари знов об'єднуються - з тими парами, що стоять найближче до них, і т. д. З являються ряди кластерів, що організовують матеріал на різних рівнях семантичної близькості. Внаслідок цього виходить своєрідне дерево кластеризації. Чим ближчою є схожість слів, тим коротшими є гілки дерева, що поєднують ці слова.

Так, в експериментах відомого психолога В.Ф. Петренка були виділені такі кластери: засоби для зберігання речей, засоби транспортування, тіло та його моделі.

Ось фрагмент дерева кластеризації:

валіза

ящик

шафа

скриня

погріб

машина

рух

літак

парусник

носилки

манекен

опудало

скелет

тіло

туша

При великій кількості анкетованих і значному наборі слів кластер - аналіз дозволяє знайти факти, - що допомагають додатково виявити важливі семантичні закономірності.

Експерименти, що використовуються у психолінгвістиці, можна розбити на такі групи залежно від об'єктів, що вивчаються (див. табл. 3).

Таблиця З

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ

ЗВУК	СЛОВО	ФРАЗА	ТЕКСТ
	асоціативний експеримент	методика доповнення	методика доповнення
семантичний диференціал	семантичний диференціал		семантичний диференціал
	градуальне шкалювання
	класифікація
	ухвалення рішення про значення слова	думка про істинність

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть недоліки та переваги експерименту.

2. У чому полягає сутність асоціативного експерименту? Які різновиди асоціативного експерименту ви знаєте?

3. Чим відрізнятимуться в асоціативному експерименті реакції: представників різних культур? Наведіть приклади.

4. На якому психологічному принципі ґрунтується метод семантичного диференціала?

5. На чому заснована дія детектора брехні? Наскільки тут можуть бути застосовані знання зі сфера психолінгвістики?

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Журавлев В.К. Внешние и внутренние фактори языковой эволюции./В.К. Журавлев. 2е изд. Доп. – М. УРСС. 2004. - 335 с.

2. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії: Монографія. - Донецьк: ДонНУ. 2006. – 338с..

3. Залевская А.П. Введение в психолингвистику. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т. 1999. - 382 с.

4. ПИНКЕР С. Язык как инстинкт: Пер. с англ./ Общ. ред. В.Д. Мазо. М: Едиториал УРСС. 2004.- 456 с.

5. Щерба Л.В.О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании./ Языковая система и речевая деятельность. Ленинград: Наука. 1974. - С. 235-267.