Робота з віршем В. Лучука „Клятва”.

• Від чийого імені ведеться мова?

• Якими словами називає українську мову автор?

Vі. Підсумок уроку.

Тема. Практичне ознайомлення з реченням (С.16)

Мета. Дати практичне уявлення про речення як засіб вираження думки. Вчити виділяти речення з тексту і сло­во з речення. Ознайомити з розділовим знаком - крап-

т- \

ко)ю в кінці речення та умовним позначенням першого слора в реченні.

Повторення вивченого.

4- Які слова позначаємо умовно однією лінією? На які питання вони відповідають? Наведіть приклади слів, що назирають предмети.

Н Які слова позначаємо умовно двома лініями? На які питання вони відповідають? Наведіть приклади слів, що називають дію.

- Які слова відповідають на питання який? яка? яке? які? Як умовно позначаємо слова-ознаки? На­ведіть приклади слів, що називають ознаки предмета.

Висновок: що можна зробити за допомогою слова? (Назвати предмет; розказати, який він; що робить.)

- Отже, ми з вами навчилися називати різні слова -назви предметів, назви дій, назви ознак. Якщо ми хочемо про щось розказати, то пов'язуємо слова між собою так, щоб усі зрозуміли, про що або про кого і що ми хочемо

розповісти.

- Ось послухайте, що я вам прочитаю, а ви відгадайте,

з якої це казки.

- Гуси-гуси-гусенята, візьміть мене на крилята та понесіть до батенька, а в батенька їсти й пити, ще й хороше походити.

Павло Тичина.

У сороки-білобоки п'ять малят-сороченят. Усі чисто хочуть їсти. Треба всім їм дати лад.

Наталя Забіла.

Задивилась, мабуть, внучка на ялинку, на сосну і зронила якось з ручки рукавичку хутряну.

Наталя Забіла.

Козенятка, відімкніться! І

Козенятка, відчиніться! І

Ваша матінка прийшла, молочка вам принесла. І

Наталя Забіла. І

Замісила баба тісто І

і плискачика спекла,

а тоді, щоб трохи вистиг,

на віконце віднесла.

Наталя Забіла.

Робота за Букварем

Учні слухають уривки з казок і знаходять відповідні малюнки до кожної казки, розказують, що на них зобра­жено. Учитель пропонує ще раз розглянути малюнки і відповісти на запитання:

- З яких казок прийшли герої в наш Буквар? Як ми про це дізналися?

- Автори, пов'язавши слова між собою, висловили свою думку про події, про героїв казок, і нам стало зрозуміло, про що чи про кого йдеться в кожній маленькій розповіді.

- Сьогодні ми теж будемо вчитися пов'язувати слова між собою. Я буду ставити вам запитання, а ви даватиме­те повні відповіді на них. Наприклад:

- Що робить бабуся? (Бабуся несе плискачик.)

- Про кого ми розказали?

- Так, ми розказали (висловили свою думку) про ба­бусю. Будемо казати так:

- Ми склали речення про бабусю. (Повторюємо всі разом.)

- Як ви думаєте, з чого складається речення? (Речен­ня складається із слів.)

- Назвіть перше слово. Яку назву воно означає? (На­зву предмета.) Як ми позначаємо назви предметів на схемі? (Прямою лінією.)

- Назвіть друге слово. Як ми позначимо назву дії?

- Назвіть третє слово. Як ми його позначимо в схемі? Чому однією лінією?

- Подивіться в підручник на першу схему. У схемі, яку ми записали, все так, як у Букварі? (Ні, у Букварі перше слово позначено не так: риска з паличкою вгору.)

1 - Як ви думаєте, чому так? Подивіться на всі схеми. (Діти висловлюють свою думку; разом доходимо виснов­ку!: у всіх реченнях перше слово позначено лінією з пря­мою паличкою вгору.)

І- Нове речення ми завжди будемо позначати саме так. Які ви думаєте, чому? (Щоб показати, що це нове речення.)

- Подивіться і скажіть, як ми показали, що речення закінчилося? (Поставили крапку.)

Такий аналіз проводимо з кожним наступним речен­ням, складеним за малюнком.

- А тепер спробуємо скласти речення до кожного ма­люнка. Для цього дайте відповідь на запитання:

- Що робить дідусь? (Дідусь тягне ріпку.) Про кого ми склали речення?

- Що робить сорока? (Сорока варить кашку.) Про ко­го склали речення?

- Що роблять гуси? (Гуси несуть Івасика.) Про кого говориться в цьому реченні?

- Що зробила дівчинка? Яка дівчинка? (Маленька дівчинка загубила рукавичку.) Що сказано про дівчинку в цьому реченні?

- А тепер складіть речення про козу. (Стара коза зва­рила кашу.)

Підсумок уроку.

- З чого складається речення? (Речення складається із слів.) Як позначаємо перше слово в реченні? Що ставить­ся в кінці речення? Складіть речення за схемами до кож­ного малюнка на с.16.

№5

Тема. Слова, що служать для зв'язку слів у реченні

(С.17)

Мета. Дати практичне уявлення про номінативну роль слів, які нічого не називають і не відповідають ні на які питання, але допомагають словам-назвам пов'язувати­ся між собою (служать для зв'язку слів у реченні).

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Маленька на зріст,

має рудий пухнастий хвіст.

З гілочки на гілочку стрибає,

гриби та горішки на зиму збирає. (Білочка.)

- Про кого ця загадка? Що робить білочка? Яка вона?

- Складіть речення про білочку. Назвіть перше, дру^е, третє слово в реченні.

Робота за Букварем

- Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти речення. Розгляньте малюнок на с.17 і дайте від­повідь на запитання:

- Що зображено на малюнку? (Кущі, дерева, лавка, горіхи.)

- Що називають ці слова? (Ці слова - назви предметів.)

- Хто зображений на малюнку? (Білочка, сорока, пів­ник, курочка — слова - назви ... - доповнюють діти.)

- Чому ці слова - назви предметів? (Відповідають на питання хто? що?)

- Доберіть до слів білочка, сорока, півник, курочка сло-ва-ознаки. (Білочка (яка?) ...)

- Що робить білочка (сорока, півник, курочка)!

- Збирає, летить, тікають - це назви ... (дій - допов­нюють діти). Чому? (Бо відповідають на питання щ о робить? що роблять?)

- Складіть речення про сороку, півника і курочку.

- Повторимо речення про білочку. Запишемо схему ре­чення. Що треба знати, щоб правильно почати і закінчи­ти запис речення?

Продовжуємо розгляд малюнків і схем речень під ни­ми. Ставимо запитання:

- Де стоїть лавка? (Лавка стоїть під деревом.)

- Де сидить білочка? (Білочка сидить на дереві.)

- Де летить сорока? (Над кущем летить сорока.)

- Хто тікає? (Півник і курочка тікають.)

- Як умовно позначені в схемах речень слова під, над, і?

- Що вони називають? Як ви вважаєте, для чого слу­жать ці слова в реченні?

- Слова під, біля, на, над, і нічого не називають, але допомагають словам-назвам поєднуватися в реченнях. Во­ни служать для зв'язку слів у реченні. І таких слів в ук­раїнській мові багато.

Підсумок уроку.

- З чого складається речення? На які питання відпові­дають слова - назви предметів, дій, ознак? Яку роль у ре­ченні виконують слова, що не відповідають ні на які пи­тання? Як вони позначаються в схемі речення?

№6

Тема. Звуки немовні і звуки мовлення. Голосні і при­голосні звуки. Позначення їх умовними знаками (С.18 - 19)

Мета. Формувати вміння складати речення і зв'язну розповідь, виділяти слова із речення. Дати практичне уявлення про немовні звуки і звуки мовлення; про го­лосні і приголосні звуки; навчити позначати їх умовними знаками.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Тепер, коли ми сформували в учнів уявлення про сло­во, навчили виділяти його з речення, можна розпочинати роботу над звуковим складом слова. Але перед цим треба дати дітям уявлення про звуки взагалі. Кожен учитель це може зробити по-своєму, наприклад:

«Ненароком» зі столу падає камінець, але так, щоб діти не бачили.

- Що б це могло бути? - запитає вчитель. (Ма­буть, щось упало, - здогадаються діти.)

- Як ви дізналися? (Бо почули, як щось стукнуло.) Учитель відтворює різні звуки: плескіт у долоні,

звук від удару камертона, стукіт ложечки в склянці тощо. Діти відгадують ці звуки, пояснюючи, як вони здогадалися: кожен із цих предметів - джерел звуку -має характерний тільки для нього звук. Можна запи­тати в учнів, де в природі вони чули різні звуки. (Не­хай діти наведуть свої приклади немовних звуків, на­приклад: гуркіт грому; шелест листя; плескіт води; спів пташок; звуки, які видають різні тварини; стукіт коліс поїзда або трамвая; шум двигуна автомобіля чи літака тощо.)

Учитель підбиває підсумки, говорячи, що в природі й справді звуків дуже багато. Але все це немовні звуки.

- А які звуки може видавати людина?

- Чхати, хропіти, сміятися, свистіти, кашляти тощо.

— Чи може людина висловити свою думку такими зву­ками? (Ні.) Чому? (Бо це теж немовні звуки, усі вони сприймаються по-різному, їх не можна точно відтворити на письмі.)

- А спілкуються люди між собою за допомогою мов­них звуків. Із мовних звуків складається мова спілкуван­ня - українська, російська, англійська, французька та ба­гато інших. Будь-яку мову треба поважати, можна вивчи­ти і знати її, але рідну мову треба любити, берегти, спіл­куватися і пишатися нею.

- Наша рідна українська мова - красива, багата, мило­звучна. І кожне слово, яке ми вимовляємо, складається із звуків.

Сьогодні ми навчимося визначати звуки в мовленому слові. Почнемо з найдорожчого для кожної людини слова мама. Промовимо його всі разом.

Тепер уважно слухайте, як я вимовлятиму це слово, і впізнайте звуки в цьому слові. (Учитель протяжне про­мовляє слово так, щоб добре було чути кожен звук.)

- Як же порахувати кількість звуків у слові? Спробу­ємо зробити це спочатку за допомогою умовних позначень. Для кожного звука зробимо віконечко-квадратик. Скільки квадратиків, стільки й звуків у слові.

Робота за малюнками і схемами на с.18. Учні під ке­рівництвом учителя порівнюють, якими звуками відріз­няється кожна пара слів. Учитель наголошує, як важли­во чітко і правильно вимовляти кожен звук у слові.

Після цього треба зробити звуковий аналіз кількох слів, наприклад: тато, день, ніч, клас, позначивши ко­жен звук окремим квадратиком.

- Давайте спробуємо пограти: я буду тихенько назива­ти звук, а ви всі разом його повторите. Будьте уважні. (Учитель називає звуки, наприклад: [а, о, і, у, е, з, с, б, п, н, н', д, д', л, л', т, т']. Треба звернути особливу увагу на правильну вимову твердих і м'яких приголосних.)

- Порівняйте, чи однаково я вимовляю звуки [а], [о], [е] та, наприклад, звуки [ц], [к], [н].

- Звуки [а, о, у, е, і, й] вимовляємо протяжне, може­мо їх проспівати, повітря вільно проходить через рот. Це голосні звуки.

- А як вимовляються такі йвукйі [б, п, в, ф, н, н', л, л']?

- Звуки [ц, к, н, н'...] та багато інших протяжко ви­мовити чи проспівати не можна.

- Як ви думаєте, чому їх не можна проспівати або ви­мовити протяжне? (Повітря на своєму шляху натрапляє на такі перешкоди, як губи [б, в, м, ф, п], зуби [з, з', с, с', ц, ц'] або затримується глибоко в роті біля задньої части­ни язика.)

- Такі звуки називаються приголосними.

Загадка

Ходить по полю, в ліс, сад заглядає, листя фарбує, додолу скидає. Хліб, овочі, фрукти в корзини складає та у комори на зиму ховає. Хмари збирає, дощі закликає. Чи господиню цю кожен з вас знає? (Осінь.)

Олексій Катрич.

Учитель кілька разів може повторити загадку разом з учнями, а потім запропонувати відповісти на запитання:

- Які слова - назви дій ви запам'ятали в загадці?

- Які овочі, фрукти ви знаєте?

Робота за Букварем

Пропонуємо розглянути малюнок на с.19, назвати пред­мети, зображені на ньому, ознаки до деяких предметів (які дерева, кавуни, помідори тощо).

Складаємо речення за малюнком, а потім за схемою (Щедра осінь дарує плоди. Золота осінь розфарбувала сад. Веселі діти зустрічають осінь.)

Учні називають перше, друге, третє, четверте слово в реченні, пояснюють, чому кожне слово умовно позначили тією чи іншою лінією.

За завданням учителя складають речення про листя, овочі і записують схему. (Листя на деревах пожовтіло. Овочі достигли на полях.)

Розглядаємо два малюнки посередині с.19. Робимо звуковий аналіз слів сад, калина. Діти під керівництвом учителя називають послідовно звуки в мовленому слові, визначають їх кількість і позначають квадратиком ко­жен звук.

Даючи характеристику звукам, наприклад, у слові сад, учитель запитає в дітей, чи можна впізнати, який звук сховався в кожному квадратику - голосний чи при­голосний?

- А як зробити так, щоб, подивившись на квадратик, зразу сказати, який звук він позначає - голосний чи при­голосний? (Треба дати можливість дітям висловити свої версії, щоб вони самі дійшли висновку: голосні і приго­лосні звуки можна по-різному позначити.)

Похваливши дітей за їхню кмітливість, погодившись із ними, учитель пояснює: голосні звуки позначимо чор­ним кружечком, а приголосні - рискою. Пропонуємо пе­ревірити себе, користуючись схемами на с.19.

- Розглянемо звукову модель слів калина, сад. Назва­ти звуки в кожному слові. Порівняти, як вони позначені у звуковій моделі.

Розгляд предметних малюнків (капуста, перець, ци­буля).

- Назвіть одним словом предмети, зображені внизу. Назвіть усно послідовно звуки в кожному слові.

Загадка

Зелений, смугастий лежить на городі, червоний, солодкий лежить на столі. Усі його люблять, а діти чекають: коли вже достигне цей овоч смачний? (Кавун.)

Олексій Катрич.

- Назвіть послідовно звуки в слові кавун та запишіть звукову модель слова.

Підсумок уроку.

- Які бувають мовні звуки? Назвати голосні звуки. Назвати приголосні звуки.

№7

Тема. Тверді і м'які приголосні звуки, умовне позна­чення їх у звуковій моделі (С.20)

Мета. Вчити розрізняти тверді і м'які приголосні, виділяти їх на початку і в кінці слова, моделювати слова, позначати звуки в схемах слів.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадки

Не ходжу я, а стрибаю,

бо нерівні ноги маю.

Довгі вуха, куций хвіст,

невеличкий сам на зріст.

Я страшенний боягуз,

всіх на світі я боюсь. (Зайчик.)

- Назвати слова в загадці, які відповідають на питан­ня що роблю?, який?, які?

У темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має, до індиків та курей в гості заглядає. (Лис.)

- Про кого йдеться в загадці? Як ви здогадалися, що це лис?

- Доповніть речення: Рудий лис, а темний - (ліс - до­повнюють діти).

— Назвати звуки в словах ліс - лис.

Виділення звуків [л] і |Х]. Порівняння способу їх тво­рення в ротовій порожнині. Звертаємо увагу учнів на на­пружені, розтягнуті губи при вимові м'якого приголосно­го. Учні повторюють за вчителем звуки парами: [д - д'; з - з'; н - н'; ц - ц'; т - т'; дз - дз'; с - с'].

Робота за Букварем

Діти розглядають малюнок на с.20, розповідають, що і хто зображений на малюнку, хто що робить, який він.

Пропонуємо за малюнком назвати слова - назви пред­метів, назви дій, назви ознак.

Проводимо бесіду, як треба поводитися на спортивному майданчику під час тренувань; на вулиці; там, де є різні отвори, каналізаційні люки або інші небезпечні споруди.

Складаємо речення про лисичку і лиса за малюнком: Маленька лисичка грає на скрипці. У лиса лук.

Діти називають послідовно слова в кожному реченні, записують схеми речень.

Робимо звуковий аналіз слів лук і люк. Учитель звер­тає увагу на правильну вимову першого звука в кожному слові: [л] і [л'].

- Які це звуки? (Приголосні.) Чим вони відрізняються один від одного? Вимовимо ще раз ці звуки і будемо спо-

стерігати за своїм язичком. Де знаходиться кінчик язика при вимові звука [л]? А [л']? Як же нам показати на письмі, що це різні приголосні звуки - твердий і м'який? (Треба дати змогу дітям висловити свою думку, щоб дійти висновку: для цього потрібно дібрати різні умовні позна­чення звуків. До цієї думки діти приходять під керів­ництвом учителя.) Учитель пропонує дітям запам'ятати умовні знаки для позначення твердих і м'яких приголос­них: —; =.

Продовжуємо роботу із словами лис і ліс: називаємо послідовно звуки, щоб визначити їх кількість (перевіри­мо за підручником кількість квадратиків), а потім позна­чимо їх у звуковій схемі. Можна запропонувати самостій­но записати схему слів лис і ліс, потім перевірити себе за схемою, записаною вчителем на дошці. Таким чином по­чинаємо формувати вміння контролювати себе.

Підсумок уроку.

- Які звуки є в українській мові? Які звуки назива­ються голосними? Які бувають приголосні звуки? (Тверді і м'які.) Я називатиму тверді звуки, а ви у відповідь -парні м'які ([л, н, т, ц, з, д, с]).

№8

Тема. Пом'якшені приголосні звуки (С.21)

Мета. Дати уявлення про тверді приголосні, які не мають парних м'яких. Формувати вміння пом'якшено ви­мовляти непарні тверді (губні та шиплячі) приголосні пе­ред і та позначати їх у звуковій моделі.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Відгадування загадок.

Жовте листячко летить, під ногами шелестить. Сонце вже не припікає. Коли, дітки, це буває? (Восени.)

- Чому ви так думаєте? Які слова допомогли відгада­ти загадку?

- Назвіть послідовно звуки в слові восени.

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь.)

- Як ви здогадалися, що це осінь?

- Назвіть послідовно звуки в слові осінь. Запишіть зву­кову модель слова.

Робота за Букварем

Розглядаємо малюнок «Осінь» на с.21. Діти відповіда­ють на запитання:

- Хто зображений на малюнку? Що зображено на ма­люнку? Чим пригощає осінь дітей?

- Під малюнком «Осінь» подано звукову схему. За­крийте звукову модель (умовні позначення звуків).

- Подивіться на віконечка. Скільки звуків ми може­мо поселити у віконечка? (Чотири звуки.) Назвіть слова, в яких чотири звуки. (Осінь, мама, діти.)

- Відкрийте нижню частину - звукову модель слова. Назвіть слово, що відповідає моделі. (Осінь.)

- Розглянемо малюнки внизу. Назвіть предмети, зоб­ражені на малюнках. (Білка, вівця, півень.) Який предмет «зайвий»? Чому?

- Вимовимо перший звук у кожному з названих слів, ([б, в, п]) Які це звуки? (Приголосні.) Чому ви так думаєте?

- Назвіть перший звук у словах місяць, футбол, фікус.

- Як ви вважаєте, який орган ротової порожнини бе­ре найактивнішу участь у творенні звуків [б, п, в, м, ф]? (Губи.)

- Саме тому приголосні [б, п, в, м, ф] називають губ­ними.

- Вимовимо перший склад (злиття) в словах білка, вівця, півень: (бі-, ві-, пі-). Послухайте, як я вимовлю пер­ший звук перед і в кожному складі: [б, в, п].

- А тепер порівняємо вимову приголосних у складах (учитель називає склад, а діти - приголосний звук): бі - лі, ві - зі, пі - ні, мі - сі.

- Як вимовляються приголосні [л', з', н', с']? (М'яко.) А приголосні [б, в, п, м, ф]? (Майже твердо. Звертаємо увагу дітей, що при вимові м'яких приголосних губи роз­тягуються, а при вимові губних перед і вони залишають­ся у звичайному положенні, і тому губні приголосні навіть перед і вимовляються лише пом'якшено.)

- Отже, губні приголосні - завжди тверді, лише перед і вони пом'якшуються. У цьому випадку у звуковій схемі

ми позначимо їх умовною позначкою: г, щоб показати, що це лише пом'якшені приголосні, але не м'які.

Складання речення за схемою, поданою на с.21. (Осінь принесла смачні дарунки. Осінь дарує багатий урожай.)

Читання вчителем вірша П.Тичини «Осінь». Після цього діти, які вміють читати, працюватимуть за текстом вірша, а вчитель матиме можливість приділити увагу ді­тям, які цього потребують.

Читання вірша «Осінь» учнями вголос. Бесіда за тек­стом:

- Якою поет змалював осінь у вірші? Чому вона мила і славна? Що принесла осінь матусі? (У бесіді беруть участь усі учні, а не лише ті, які читали вірш.)

Підсумок уроку.

- Які звуки є в українській мові? Які бувають приго­лосні звуки? Як вимовляємо тверді приголосні [б, п, в, м, ф] перед і? (їх вимова пом'якшена.) Як позначаємо пом'якшену вимову приголосних у звуковій моделі?

Тема. Поділ слова на склади (С.22)

Мета. Дати учням уявлення про склад. Розкрити роль голосних звуків у творенні складу. Формувати вміння знаходити в словах подібне й відмінне за змістом, звуковою і складовою структурою слова.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадка

Впала стрічка через річку й поєднала береги. (Міст.)

- Назвати звуки в слові міст і записати його звукову мо­дель за допомогою квадратиків, визначити кількість звуків.

- А як називають маленький міст? (Місток.)

- А як можна сказати про дуже маленький місток? (Місточок.)

- А тепер будемо з вами досліджувати слова міст, місток, місточок.

— Підкладіть кулачок під бороду, а лікоть поставте на парту. Скажемо слово міст. Скільки разів ви відкрили рот? Назвіть голосний звук у слові. Скільки їх?

- Залишаючись у тому самому положенні, скажемо слово місток. Скільки разів ви відкрили рот, щоб вимови­ти друге слово? Назвіть голосні звуки в слові. Скільки їх?

- Вимовте слово місточок. Назвіть голосні звуки. Скільки їх у цьому слові? А скільки разів ви відкрили рот, щоб вимовити це слово?

- Як ви думаєте, чому?

(Обов'язково дайте можливість дітям висловити свої версії.)

Робота за Букварем

- Пропонуємо розглянути малюнки в першому стовп­чику на с.22. Робимо їх звуковий аналіз, звертаємо ува­гу, що звукова схема трьох слів однакова. Промовляючи слова мак, бак, рак, порівнюючи їх звукову структуру, підводимо дітей до висновку, що вони відрізняються лише першим звуком.

- А як слово рак перетворити на слово грак!

- Скільки голосних звуків у кожному слові? Скільки разів ви відкривали рот, щоб вимовити слово рак (нази­ваємо послідовно всі слова першого стовпчика)? Як ви ду­маєте, чому один раз?

- Ми відкривали на кожне слово рот один раз, бо в цих словах по одному голосному звуку. У таких випадках ми будемо говорити, що в слові один склад.

- Тепер ви здогадалися, скільки складів у кожному із цих слів - рак, мак, бак? Чому? (Тому що в кожному з них лише один голосний звук.)

- Назвіть послідовно звуки в кожному із цих слів. Які звуки в словах однакові? Якими звуками вони відрізня­ються?

- Назвіть ще слова, в яких один склад.

- Розглянемо малюнки в другому стовпчику. Що зоб­ражено на першому малюнку? Підставте кулачок під бо­роду і вимовте це слово разом: ірис.

Скільки разів ви відкрили рот, щоб вимовити слово ірисі Чому два рази? (Бо два голосні звуки.)

- Якого висновку можна дійти? (Якщо в слові два го­лосні звуки, то в ньому два склади.)

- Назвіть слова за малюнками, які мають два склади.

- Подивіться, як відділили перший склад від другого?

- Склади один від одного відділяють короткою рискою.

Такий самий аналіз слів робимо в третьому стовпчи­ку. Підсумовуючи, ставимо запитання: як можна дізнати­ся, скільки складів у слові?

Пропонуємо ще раз розглянути малюнки зверху вниз. Що між ними спільного? (У першому стовпчику всі слова мають один склад (пояснюють, чому); у другому - два склади; у третьому - три склади.) Потім розглядаємо ма­люнки зліва направо. Діти називають предмети, ставлять питання до назв, узагальнюють назви: квіти, посуд, тва­рини, птахи.

№9

Тема. Наголос. Наголошений склад (С.23)

Мета. Формувати вміння вимовляти слово з метою визначення в ньому наголосу, визначати на слух наголо­шений склад у мовленому слові.

Повторення вивченого.

Учитель показує малюнок білки, пропонує поставити питання і назвати слово (хто? - білка) та звуки в слові білка.

- Замініть у слові білка перший звук [б] на звук [г], назвіть нове слово (гілка); у слові гілка - звук [і] на звук [о], назвіть нове слово (голка.)

- Хто тепер здогадається, як слово голка перетворити на слово галка!

Звертаємо увагу дітей на те, що треба бути дуже уваж­ними, щоб почути і правильно відтворити звук, бо із зміною звука змінюється значення слова.

Робота за Букварем

Учитель може зачитати до с.23 такі рядки, а діти на­звуть казку:

Підійшов дідусь наш до лисиці ближче -лежить нерухомо, не пищить, не свище. - Буде для бабусі комір непоганий. Взяв за хвіст лисицю та й поклав у сани. За Володимиром Івановичем.

Розглядаємо ілюстрації на с.23; знаходимо помилки, яких «припустився» художник; складаємо речення за ма-

люнками. (Дідусь сидить на санях. Ведмідь виліз на дере­во. Качка на березі. На березі шпак.)

Відшукуємо слова - назви предметів, назви дій, назви

ознак.

Пропонуємо відгадати слова, що відповідають схемам, поданим під малюнками: сани, ведмідь, качка, береза; ви­мовити кожне слово так, ніби ми кличемо, гукаємо.

Звертаємо увагу, що в кожному слові один із складів вимовляється протяжно, голосніше ніж інші. Який це склад у кожному слові - визначають учні. Учитель повідо­мляє, що такий склад називається наголошеним, а на письмі позначається знаком наголосу.

Порівнюємо вимову слів з однаковим буквеним скла­дом у таких реченнях: Качка на березі. На березі шпак (на березі - на березі.)

- Як треба розуміти значення цих слів у кожному ре­ченні? Від чого змінилося їх значення?

Висновок: із зміною місця наголосу змінюється значення слова, а іноді втрачається його значення.

- Пригадайте, як ми утворювали нові слова на почат­ку уроку. (Робили заміну звука.) Від чого може ще зміни­тися значення слова?

- Заміна одного звука іншим також приведе до зміни значення слова.

№10

Тема. Підсумковий урок. Повторення вивченого про звуки, склад, наголос (С.24 - 27)

Мета. Формувати вміння називати послідовно звуки в мовленому слові, ділити слово на склади, визначати на­голос, будувати звукові моделі слів, складати речення за схемою.

Робота за Букварем

Діти називають предмети, зображені на с.24, визнача­ють наголос у кожній парі слів, роблять висновок: змінюється місце наголосу в слові - змінюється його фор­ма, зміст (у даному випадку: один - багато). Пропонуємо дібрати до кожного предмета слова-ознаки- і слова-дії.

Після цього учні розглядають малюнок (с.25) під ке­рівництвом учителя, відповідають, що вони побачили на малюнку, де відбувається подія, коли це відбувається. Чи

справді звірі навчають своїх дітей? Кому доводилося ба­чити, як вони це роблять?

Пропонуємо скласти текст - розповідь за малюнком, придумати заголовок. Розглядаємо схеми речень і скла­даємо за ними речення. (Урок. Пролунав дзвоник. Звірята сіли в коло. Дятел розпочав урок.) Відгадуємо слова, за­шифровані в схемах під малюнком (дятел, бобер, лисиця).

Загадки

Хоч не шию я ніколи, та голок в мене доволі, (їжак.)

Відгадайте, діти, хто має носик - долото?

Ним комах з кори виймає, про здоров'я лісу дбає.

(Дятел.)

Я маленький, я вухатий, я сіренький, волохатий.

Я стрибаю, я тікаю, дуже куций хвостик маю.

(Зайчик.)

Називаємо за малюнком слова - назви предметів, дій, ознак; вчимо вимовляти їх так, щоб добре було чути наго­лошений склад. Кожен учень за своїм вибором записує в зошиті звукову модель слова, а потім можна провести взаємоперевірку виконаної роботи.

Загадки

/ в небі я літаю, і з нотами дружу, і у свого господа­ря в кишені я сиджу. (Ключ.)

Мене не можна вдома забувати, коли надовго ти ви­ходиш- з хати. (Ключ.)

- Про які ключі говориться в першій загадці? Чим во­ни відрізняються один від одного? Отже, одним і тим са­мим словом назвали різні предмети. А як же нам дізнати­ся, про який предмет ідеться? (Тільки за змістом речення.)

Зробивши колективно повний звуковий аналіз слова ключ, пропонуємо відгадати, яке слово зашифровано у звуковій схемі під малюнками внизу.

Поки вчитель працюватиме з деякими учнями, діти, які вміють читати, підготуються до читання казки «Без труда нема плода» (с.26 - 27).

Провівши бесіду за змістом казки, щоб дізнатися, як діти зрозуміли його, учитель читає казку виразно (добре

було б, якби він розповів її), проводить роботу за малюн­ками, схемами (вовк, хліб) та прислів'ями.

Завершуємо добукварний період висновком: «Хочеш багато знати - треба багато і добре вчитися».

№11

Тема. Звук [а]. Буква А а. Знак оклику. Закріплення правил поведінки на вулицях великого міста (С.28 - 29)

Мета. Сформувати поняття про букву як знак для по­значення відповідного звука. Познайомити з друкованою і рукописною буквою А а. Продовжити роботу над форму­ванням умінь визначати наголос, називати послідовно зву­ки в слові, будувати його звукову модель.

Познайомити з розділовим знаком у кінці речення -знаком оклику.

Учити правил поведінки в разі, якщо дитина загубила­ся у великому місті.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадки

Росту я на колючому кущі. Поки зелений — кислий, терпкий. Коли достигну - солодкий, смачний. Що це? (Аґрус.)

Діти під керівництвом учителя роблять повний звуко­вий аналіз слова і записують звукову модель його на дошці.

Ходжу по подвір'ю я - сірий, великий, з червоною шишкою, гордий, сердитий. Я добре літаю, себе захищаю.

Птахи на подвір'ї мене поважають. Хто це? (Індик.)

Олексій Катрич.

Звукову модель слова також записуємо на дошці. Порівнявши дві схеми, діти бачать, що вони однакові, хоч слова ми записали різні.

- Як же можна здогадатися, яке слово записано? (Діти висловлюють свої припущення: мабуть, потрібні такі зна­ки, які б дали можливість відрізнити слова одні від одних.)

- Які ж це можуть бути знаки в мові?

Спільно доходимо висновку, що такими знаками бу­дуть букви, різні для кожного мовленого звука. Той, хто знає букви, зможе прочитати будь-яке слово.

Повертаємося до слова аґрус. Називаємо ще раз послі­довно всі звуки в цьому слові, виділяємо перший звук [а], звертаємо увагу дітей на те, як вимовляється цей звук (по­вітря вільно проходить через ротову порожнину), визна­чаємо, який це звук (голосний), показуємо букву А а (ве­лику і малу), якою його позначаємо.

Діти за завданням учителя пригадують і називають слова, які починаються із звука [а], визначають місце звука [а] в словах книга, школа, парта, театр, артист, сцена.

Робота за Букварем

На с.28 знаходимо букву А а - друковану й рукопис­ну, звертаємо увагу, як будемо завжди позначати звуки (у квадратних дужках), читаємо звукові схеми під словами аґрус, айстра, називаємо пропущені звуки в схемах слів, ще раз пригадуємо, що звук [а] - голосний. (Діти поясню­ють, чому: він один може становити склад, наприклад слово а-ґрус; а разом з приголосним утворює злиття (склад): та, ка, ва, га, ґа, ха, жа і т. ін.)

Учитель називає злиття, а діти - звуки в кожному з них: ма - [м, а], ва, ца, фа, ча, да, жа тощо.

- А тепер, - каже вчитель, - ми з вами пограємо. Я буду називати приголосний звук, а ви - злиття його із звуком [а]. Для цього додавайте до приголосного голосний [а] і назвіть їх разом (утворюємо різні злиття: ка, на, га, ша, за, фа, ва, па, ра і т. ін.).

- Розглянемо схему злиття з буквою А а е Букварі.

- Як вимовляється приголосний перед а? (Твердо.)

- Як ми його позначили в схемі? (Однією короткою рискою.)

Причитування приголосного до голосного [а] у схемі а!— (а!н, аїр, а|к, а|в і т. ін.).

Розглядаємо малюнки на с.28. Діти складають короткі розповіді про те, як вони граються своїми іграшками, як виховують чотириногих друзів, як треба ставитися до братів своїх менших.

Читаємо всі разом, як дівчинка колише свою ляльку.

Звертаємо увагу на знак оклику.

- Що ми ставимо в кінці речення? А який знак стоїть у кінці речення-колисанки?

— Це знак оклику. Послухайте, як треба читати речен­ня, в кінці якого стоїть знак оклику.

Учитель демонструє зразок виразного читання, про­сить дітей здогадатися, чому поставили не крапку, а знак оклику.

- А тепер прочитаємо всі разом букву, якої вчить чи­тати хлопчик свого песика.

— А що робить песик? Прочитаємо, як він це робить. Де стоїть звук [а] в слові гав?

Розглядаємо предметні малюнки на с.28. Колективно знаходимо спільне й відмінне в схемах слів під малюнка­ми: у всіх словах є буква а; слова хата, шафа, сапа - дво­складові; у словах хата, шафа - наголос на першому складі, у слові сапа - на другому.

Учитель пропонує дітям назвати слова з буквою а на початку, в середині та в кінці слова. Можна вивчити й імена, які мають звук [а].

Наприклад:

Антон, Артем, Андрій, Марина, Аліса, Алла, Антоніна -промовте ще раз і скажіть: який звук ці слова ріднить? (Звук [а].)

Олексій Катрич.

- Послухайте ще раз вірш і зверніть увагу на імена: чи є між ними слово, яке не починається із звука [а]?

Розглянувши малюнок на с.29, проводимо бесіду, як треба себе поводити, якщо раптом загубився на вулиці чи в іншому місці, до кого можна звертатися за допо­могою.

Діти складають розповідь за малюнком і схемами ре­чень:

Алла маленька. Алла загубила маму. Алла плаче. Ар­сен заспокоїв дівчинку. (Арсен заспокоїв Аллу.) (Ім'я хлопчикові дадуть діти.) Звертаємо увагу на велику букву в словах. Запишемо схему четвертого речення з ім'ям дівчинки на дошці.

- Подивіться, з якої букви починали писати кожне ре­чення. Чому?

- Зверніть увагу на кожне слово в реченні на дошці. Що ви помітили? (Велика буква є в середині речення.)

- Назвіть слово в середині речення, яке ми написали з великої букви. Як ви вважаєте, чому ми його написали з великої букви?

Можна прочитати вірш до малюнка:

Алла - дівчинка маленька, загубила свою неньку. Плаче Алла: «Що робити? Як машини зупинити?» Тут Арсен її побачив. - І чого це Алла плаче? Підійшов він, розпитав, світлофор їй показав.

Олексій Катрич.

- Чому хлопчик показав дівчинці на світлофор? Що треба знати, щоб правильно перейти дорогу?

Діти читають схеми під малюнками, називають звуки в словах автобус, автомобіль замість пропущених букв, по­рівнюють структуру слів і знаходять між ними подібне (у трьох словах (баран, кажан, карась) - два склади; у кожно­му складі є буква а; наголос падає на другий склад) і відмінне (у слові автобус три склади, тому що ...; у слові ка­рась є м'який приголосний на відміну від перших двох слів).

Підсумок уроку.

- Який звук позначає буква а? Як вимовляються при­голосні звуки перед а?

№12

Тема. Звук [о]. Буква О о (С.ЗО - 31)

Мета. Закріпити знання про букву А а. Познайомити з буквою О о - великою і малою, друкованою і рукописною.

Формувати вміння правильно поводити себе в різних життєвих ситуаціях; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадки

Дерев'яний Іванчик по білому полю бігає та розумні зернини кидає. (Олівець.)

Два скельця, три дужки - за ніс і за вушка. (Окуляри.)

Робимо повний звуковий аналіз слів-відгадок, запи­суємо в зошиті і на дошці звукові моделі цих слів; нази­ваємо перший звук в обох словах: [о].

- Який це звук? Як він вимовляється? (Повітря прохо­дить вільно, не натрапляючи на перешкоди в ротовій по­рожнині. Він може становити склад.)

Учитель показує букву О о, якою позначається звук [о]. Діти розглядають букву та предметний малюнок у під­ручнику, читають звукову та звуко-буквену моделі під ма­люнком. Порівнюють записану на дошці модель слова із схемою в Букварі.

Порівнюємо велику і малу букву О о, друковану й ру­кописну. З'ясовуємо, для чого потрібні великі букви. (Щоб почати речення або написати ім'я.)

- А тепер, - каже вчитель, - я буду називати слова, а ви скажете, де в них є звук [о]: на початку, в середині чи в кінці слова. Колесо, візок, масло, молоко, олія, оберіга­ти, охайний.

- Я буду називати слово, а ви - тільки перший склад у ньому: обід, овес, одяг, ожина, озеро, озимина, осика, орел, отара.

- Як ви думаєте, чому в цих словах перший склад - о-? (О - позначає голосний звук, він один може становити склад.)

- Я називатиму приголосний звук, а ви додавайте до ньо­го голосний [о] і назвіть злиття: [б, т, з, г, ґ, ц, ф, ч, п, в].

- Знайдіть схему злиття приголосного з о на сторінці Букваря. Як ми вимовляємо приголосний перед о? Як ми це показали на звуковій схемі?

Діти називають слова, що починаються із звука (бук­ви) [о]. Можна запропонувати послухати вірш і спробува­ти запам'ятати якнайбільше імен:

Олесь, Олекса й Олексій, Охрім, Остап, Орест, Онисим, Оленка, Ольга та Орися за справу дружно всі взялися, -допомагали мамі, тату, прибрали гарно всі кімнати.

Олексій Катрич.

- Який звук часто чуємо в іменах? Які імена запам'ята­ли? Хто запам'ятав найбільше імен?

Загадка

Ношу бриль, а голови не маю.

Ногу маю, та взуття не вдягаю. (Гриб.)

- Послухайте вірш.

По гриби!

По гриби!

З мамою і татом

ми йдемо у темний ліс

білий гриб шукати.

Володимир Басюк.

Робота за Букварем

- Знайдіть малюнок на сторінці Букваря, зміст якого відповідає змісту вірша.

Діти розглядають малюнки на с.ЗО, читають підписи під ними, висловлюють свою думку, чому поставили знак оклику.

Учитель у бесіді звертає увагу дітей на те, як і які гри­би можна збирати, як їх правильно споживати.

Треба зосередити увагу дітей і на тому, коли і яких тварин треба остерігатися (хворих, бродячих, диких; як поводити себе в критичних ситуаціях).

Читаючи схеми слів на с.ЗО внизу, знаходимо в них спільне (всі вони мають звук (букву) [о]) і відмінне: гри­би - серед них отруйний мухомор; тварини - серед них оса - не риба.

Оскільки в класі є діти з різним рівнем підготовки, можна запропонувати відшукати і прочитати слово з наго­лосом на першому, другому і т.д. складі; поставити пи­тання до слів, що називають тварин; гриби; до предметів, зображених на сюжетних малюнках; скласти речення за схемами (Хлопчик знайшов великий гриб. Дівчинка зля­калася маленької миші.)

На с.31 діти читають букви, утворюють під керівниц­твом учителя злиття, наголошуючи, що приголосні перед а, о вимовляються твердо. Підставляємо приголосні, які назве вчитель (наприклад: к, л, й, п, г, ґ, ф, ч, х) в обер­нених складах (не вживаючи терміна): о-, а-. Читаємо схе-

ми слів під малюнками, називаємо звуки замість пропу­щених букв, групуємо слова: інструменти.

- Подивіться і прочитайте слова під предметними ма­люнками. У якому слові немає букви о?

Добираємо слова-ознаки до назв тварин:

- Яка корова? Яка коза? (Слова з протилежним зна­ченням.)

- А як називають малят у кози і корови? (Козеня, те­ля.) Назвіть звуки в словах козеня, теля.

Бесіда за сюжетним малюнком.

- Кого ви бачите на малюнку? Що робить тато? Що робить хлопчик?

- Які господарі живуть у цьому будинку? Чому ви так думаєте?

Складання речень за малюнком та схемами. (Тато ро­бить паркан. Олесь допомагає татові. Корова велика, а коза маленька.)

Читання рукописних букв.

Підсумок уроку.

- Який звук позначає буква о? Як вимовляються при­голосні звуки перед о?

- Коли вживаємо велику букву О?

№13

Тема. Звук [у]. Буква У у (С.32 - 33)

Мета. Навчити впізнавати велику і малу, друкова­ну і рукописну букву У у, визначати її місце в мовлено­му слові.

Познайомити з правилами поведінки в зоопарку. Продовжувати роботу по вивченню правил дорожнього руху.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Я кудись ходив із татом,

звірів бачив там багато:

мавпу, тигра, крокодила.

А птахів там різних - сила.

Слон водою всіх облив.

Де я був? Куди ходив? (У зоопарк.)

Пропонуємо послухати вірш і дати відповідь на запи­тання в кінці вірша.

Улянка, Улас і Улита, такі всі чистенькі, умиті, із татком пішли в зоопарк. Там страус, папуга, удав... А ще хто живе там? Згадав? Олексій Катрич.

- Хто запам'ятав імена дітей? З якого звука почина­ються імена? Який це звук: голосний чи приголосний? Чому?

Колективно робимо звуко-складовий аналіз слова Уляна.

- Назвіть послідовно звуки в слові Уляна. Поділіть слово на склади. Назвіть перший (другий і третій) склад та звуки в ньому і запишіть звукову модель слова.

Наголошуємо на тому, як би ми почали писати це сло­во. Чому?

- Скільки звуків у першому складі? Назвіть його. Який це звук? Доведіть це.

Робота за Букварем

Діти самостійно записують схему слова удав (після ко­лективно проведеного звукового аналізу). Діти порівню­ють свої записи із схемою в Букварі під малюнком.

Ознайомлення з буквою У у - друкованою і рукописною.

Утворюємо злиття приголосних звуків з [у]: учитель називає приголосний, а діти - злиття.

- Діти, - каже вчитель, - складіть губи так, ніби ви хочете вимовити звук [у]. Тепер я називатиму приголос­ний, а ви із цим приголосним - злиття, наприклад: [м] -му, [р] - ру, [з] - зу і т. ін.

Читання звуко-буквеної моделі злиття на с.32.

- Як вимовляємо приголосний перед у, а, о?

- А тепер ви вимовляйте [у] і додайте приголосний, який я назву, так, щоб утворився склад, наприклад: [р] -ур, [н] - ун, [л] - ул і т. ін.

Розгляд предметних малюнків на с.32, читання підпи­сів під малюнками. Визначаємо кількість складів та наго­лос у словах.

Розглянувши малюнок «У зоопарку», пригадуємо, як треба поводитися в зоопарку (не годувати, не гладити тва­рин, не простягати руку у вольєр); готуємося до читання тексту до малюнка. Звертаємо увагу на те, що квадрати­ком у словах будемо позначати пропущені букви.

- Розгляньте друге і третє речення. Скільки слів у них? Яке перше слово? Що ми тепер ще знаємо про букву у?

- Буква у може виступати окремим словом.

- Чи можна поставити питання до слова уі Для чого тоді служить слово у в мові? (Для зв'язку слів у реченні.)

У зоопарку (Заголовок можна дібрати колективно після читання тексту.)

Улас і Уляна пішли в зоопарк. У зоопарку слон, мавпа, кенгуру. У слона великий хобот.

- До яких слів можна поставити питання хто? Чому? Доберіть до назв предметів назви ознак, назви дій. Для цього пригадайте, на які питання відповідають слова - на­зви ознак, назви дій.

- Як треба поводитися в зоопарку? Чому не можна звірів годувати, простягати до них руки, гладити і т. ін.?

На с.ЗЗ утворюємо склади (злиття) - різні можливі варіанти, додаючи голосні [а], [о], [у] до приголосних ' звуків, які називає вчитель або учні, чи причитуючи при­голосні до цих голосних.

На сюжетному малюнку діти впізнають іграшкових ге­роїв, букви, які вони вивчили; пригадають правила до­рожнього руху, потім складуть речення за схемами (Засвітився зелений ліхтарик. Малята сиділи у вагоні. У вагоні Барвінок, Калинка, Незнайко.)

- Чому в середині речення (у схемі) слова Барвінок, Незнайко, Калинка написані з великої букви?

Звертаємо увагу на кому в реченні та інтонацію, з якою треба читати текст. Після цього діти читають дру­ковані й рукописні букви, відповідають на запитання, де можна почути такі звуки.

Можна колективно розібрати й записати звукові мо­делі слів сова, одуд, сорока, перевірити себе за підручни­ком; порівняти структуру слів (слова сова і одуд мають по два склади; слово сорока - три склади, пояснюють, чому).

Читання слів під предметними малюнками, визначен­ня наголосу в цих словах, спільного в їх написанні (у кож-

йому слові є буква о; буква у є тільки в слові одуд). Уза­гальнюючи назви предметів (птахи), діти знаходять «зай­вий» предмет (сова - нічний птах).

№14

Тема. Звук [е]. Буква Е е. Практичне ознайомлення із словами-синонімами (без вживання терміна) (С.34 - 35)

Мета. Навчити впізнавати й читати друковану і руко­писну, велику й малу букву Е е, визначати місце букви в мовленому слові.

Поповнити словниковий запас учнів. Створити перші уявлення про довідкову літературу - словник.

Познайомити з елементарними правилами поведінки в метро.

Прищеплювати почуття любові до рідного краю, до своєї місцевості.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Учитель показує малюнки екскаватора, ескалатора, елеватора, пояснюючи при цьому значення кожного слова (для цього можна використати «Тематичний словник шко­ляра» авт. К.Прищепа, В.Лук'яненко), запитуючи, чи ба­чили діти такі машини і де. Можна прочитати вірш:

Екскаватором копають, ескалатором везуть. Елеватор зберігає хліб, що з поля привезуть. Олексій Катрич.

Пропонуємо назвати слова в тексті, які починаються із звука [е], а також пригадати ще слова, які починають­ся з [е]. (Етажерка, екран, Емілія, Едуард.)

Робота за Букварем

Робимо повний звуковий аналіз слова екран (визнача­ємо наголос, кількість складів, на яке питання відповідає, чому.) Усі разом і поодинці діти називають перший склад і звук у слові е-кран, даємо характеристику звука.

Учитель пропонує послухати слова і визначити місце звука [е] в мовленому слові: море, перо, зелень, веселий, метка, тепле.

Учитель показує букву Е е, якою позначається звук [е]. Діти знаходять букву (друковану і рукописну) на с.34,

утворюють злиття приголосний + голосний та склади -голосний + приголосний. Учитель звертає увагу на тверду вимову приголосного перед е.

Читання слів під предметними малюнками; знаход­ження спільного й відмінного у звучанні та структурі слів (орел - осел - відрізняються одним звуком ) і т. ін.

Можна запропонувати дітям назвати за сюжетним ма­люнком якнайбільше слів із звуком [е]: озеро, берег, оче­рет, човен, верба, береза, лебеді, песик.

За сюжетним малюнком на с.35 проводимо бесіду, як треба поводити себе в метро, на залізниці (бути дуже обе­режними, уважними, слухатися старших, спокійно стоя­ти на ескалаторі та на пероні.) Складаємо речення (при­гадуємо, що квадратик стоїть замість пропущеної букви), а потім колективно добираємо заголовок.

У метро

Емма з татом у метро. Емма плаче. У Емми впала лялька.

При повторному читанні речень учні знаходять і нази­вають слова, які служать для зв'язку слів у реченні: з, у.

Для повторення вивченого про тверді і м'які приго­лосні робимо повний звуковий аналіз і записуємо схему слова люди.

На с.35 подано матеріал для повторення вивченого: ут­ворення злиття приголосний + голосний (добираємо різні приголосні звуки - називатиме їх учитель: [б, т, м, с, ч, ф, в, п, р, л, д, ж, ш, н, к, ц]). Тут доречно звернути увагу дітей на те, чому це під малюнком песика подано три зву­кові схеми. Виявляється, цей предмет має різні назви: со­бака, цуценя, песик. А от яка схема відповідає кожній назві - це ще одне завдання, яке всі чи деякі учні змо­жуть розв'язати.

Завершуючи роботу, можна запропонувати вивчити напам'ять вірш-скоромовку:

- Лелеки, лелеки, куди ви літали?

- За море далеко, -лелеки сказали.

- Назвіть слова, в яких є звук [е]. Який це звук? Як вимовляються приголосні перед еі

Тема. Повторення вивчених букв (С.36 - 37/)

Мета. Закріпити вміння впізнавати та читали вивчені букви, що позначають голосні звуки, визначати/їх місце в мовленому слові; визначати наголос та ділили слово на склади. '

Прищеплювати і формувати почуття любові до рід­ної мови.

Робота за Букварем

Цю тему можна розпочати з читання вчителем вірша В.Терена «Рідна мова» на с.36, щоб діти відчули любов автора до української мови, її багатогранність і милозвуч­ність. Рідна мова відкриває дорогу до знань, до краси, до людської гідності.

Якщо в класі є діти, які вміють читати, їм можна да­ти завдання підготуватися до читання вголос, вивчити на­пам'ять одну строфу вірша (причому кожній дитині -інші рядки).

Із поданими на с.37 буквами треба запропонувати учням різні види роботи, щоб уникнути одноманітності. Для цього роботу можна організувати так: діти, які сидять у першому ряду, читають по дві букви кожен, у другому - по три бук­ви; хтось читатиме через одну букву, потім через дві.

Наступне завдання - прочитати, наприклад, другу, п'яту, сьому букву зліва; порахувати, скільки разів повто­рюються букви А, а, Е, е і т. ін.

Висновки.

- Яку функцію в мові виконують вивчені букви? Що між ними спільного? (Усі вони позначають голосні звуки; приголосні перед ними вимовляються твердо; кожна із цих букв може позначати окреме слово чи склад; слова а, у служать для зв'язку слів у реченні.)

Звичайно, підводячи дітей до таких висновків, учитель повинен відчувати можливості свого класу і своєчасно підтримати кожну правильну думку дітей, десь поставити допоміжне запитання, десь навести приклад, щоб на­штовхнути учнів на правильну відповідь.

Головне - ніколи не треба вчителеві поспішати відпо­відати самому на поставлене дітям запитання. Саме в цьо­му виявляється майстерність учителя.

Наступний вид роботи - утворити злиття (склади) при­голосний + голосний. Учитель або учень називає приго­лосний звук, а учень утворює і читає злиття з голосними (другий рядок на с.37).

Під час роботи за предметними малюнками першого і другого ряду можна також запропонувати дітям викона­ти декілька завдань, які сприятимуть не лише закріплен­ню вивченого матеріалу, а й загальному розвитку дити­ни. Наприклад:

- Що зображено на малюнках першого ряду? (Ананас, акула, олень.)

- Що означають ці назви? (Назви предметів, бо до них можна поставити питання хто? що?)

- Який предмет можна назвати «зайвим»? Чому?

- Прочитайте підписи під малюнками.

- Назвіть звуки в слові олень.

- Що мають спільного слова ананас і акула? (У кож­ному з цих слів по три склади; перший склад - а-.)

Якщо діти на цьому етапі навчання грамоти ще не мо­жуть самостійно дати відповіді, треба поставити до­поміжні запитання, наприклад:

- Подивіться і назвіть перший склад в обох словах. Скільки складів у кожному слові?

Наступні завдання.

- Промовте кожне слово і назвіть наголошений склад.

- Прочитайте підписи під малюнками другого ряду. Складіть речення із словами, що мають по три склади. (Баклажан і огірок - овочі. Баклажани та огірки рос­туть на городі. Баклажани й огірки - городні рослини.)

До одного із цих речень можна записати схему, щоб повторити умовні лінії, якими позначаються слова - на­зви предметів, ознак, дій.

Після того як розглянули сюжетний малюнок, прове­демо бесіду:

- Де перебувають діти? Що вони роблять? Чому вони прийшли на спортивний майданчик? Які слова зашифро­вано в схемах? (Учень, учитель, скакалка.)

І нарешті розглядаємо цифри і підписи під ними. Во­ни також можуть позначати різні слова: один (м'яч), одна (квітка), одне (яблуко) - тобто кількість; і одиниця - як предмет; два, дві, двоє і двійка.

Не забудьмо про вірш, з якого ми починали урок. Ма­буть, хтось із дітей вивчив кілька його рядків напам'ять. Похваліть таких учнів і вислухайте їх. /

(

№15

Тема. Звук [и]. Буква и (С.38) /

Мета. Навчити впізнавати в мовленому слові звук [и], читати букву и, відгадувати слова з новою буквою за їх схемою.

Формувати вміння складати речення і зв'язний текст, розвивати фантазію і почуття гумору. Поповнювати слов­никовий запас учнів.

Повторення вивченого.

Можна запропонувати учням надрукувати в зошитах під диктовку вчителя великі букви: О, У, А, Е, потім малі: о, у, а, е. Після цього вчитель відкриє ці букви, записані на дошці. (Таким чином привчаємо дітей з перших днів до самоконтролю.)

Можна пригадати імена, які починаються з букви О, У, А, Е, та правило, як пишуться імена (з великої букви). Ко­ли ще треба писати велику букву? (На початку речення.)

Запропонуємо дітям записати схему речення: У лісі ростуть великі дуби. (Треба звернути увагу дітей на пер­ше слово в реченні - У. До нього не можна поставити пи­тання. Отже, воно служить для зв'язку слів у реченні. Це слово діти вже вміють записати.)

- А що ще росте в лісі? (Дерева, кущі, гриби.) Так от одного разу в лісі ...

Три гриби, три гриби рахували так дуби:

- один, два - дерева;

- три, чотири - вийшли звірі;

— п'ять, шість - прийшов гість;

- сім, вісім... І знову в лісі три гриби, три гриби рахували так дуби ... (і т.д.)

Олексій Катрич.

- Повторимо всі разом перше речення.

- Який звук часто повторюється в цьому реченні? (Звук [и].)

- Пригадайте ще слова, в яких є звук [и]. Де стоїть цей звук! на початку, в середині чи в кінці слова? (В сере­дині і в кінці слів - діти називають слова, які вони за­пам'ятали.)

- А чи знаєте ви слова, які б починалися з букви й?

- А знаєте, чому ви їх не пригадали? Тому що таких слів в українській мові немає. Спробуйте це запам'ятати, а я буду вас перевіряти.

- То з яким новим звуком ми сьогодні познайомилися?

Робота за Букварем

- Звук [и] позначається буквою и. (Учитель показує букву й та пропонує знайти її на сторінці Букваря.)

- А тепер перегорніть назад сторінки Букваря, знай­діть букви, які ми вже вивчили. Подивіться на букву й. Що ви помітили? (На попередніх сторінках є великі й малі букви, а великої й немає.)

- Як ви думаєте, чому немає великої букви й? (Треба вислухати думку дітей. Добре, якщо вони скажуть, що в українській мові немає слів, які б починалися з букви и.)

Після цього учні читають слова під предметними ма­люнками, називають склади (злиття) з буквою й та приго­лосні звуки в цих складах, складають речення з кожним словом, відповідають на запитання:

- Як вимовляються приголосні перед й?

За сюжетним малюнком колективно складаємо казку «Свято на лісовій галявині».

Діти розглядають малюнок, називають слова - назви предметів, назви дій, назви ознак; узагальнюють назви: рослини - це кущі і дерева. Кущі - це калина, малина, шипшина. А дерева? (Учні пригадують назви дерев.)

Учитель демонструє записану на дошці модель слова — • — — • (сосна, весна, жабка), пропонує за допомогою малюнка назвати слова, які можна підставити в цю схему.

Учні читають слова під предметними малюнками, складають з ними речення.

Підсумок уроку.

- Яку букву вивчили? Який звук вона позначає? Як вимовляються приголосні звуки перед ц? Чим відрізня­ється й від інших букв?

/

№16

Тема. Звук [і]. Буква / і (С.40) /

Мета. Навчити дітей впізнавати звук у мовленому слові та нову букву, утворювати злиття та обернені склади (без вживання терміна). Познайомити учнів із рбллю букви і в мові - позначати м'якість попереднього приголосного, бути окремим складом і виступати в ролі окремого слова.

Учити складати речення та зв'язний текст.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Виділення в названих словах голосних звуків: айст­ра, берег, юнак, явір, радіо, риба, визначення кількості складів у цих словах.

Виділення кінцевого звука в словах: білка, бобер, бор­сук, ведмідь, заєць, куниця, олень.

Виділення початкового звука в словах: діброва, ніч, сіль, зірка, ріка, тісто, цілий.

- Який звук чуємо після м'яких приголосних у пер­шому складі кожного слова?

Виділення початкового звука в словах: іволга, іграш­ка, ім'я, інженер, іній, інструмент.

Загадка

Білий-білий, ніжний-ніжний. Тільки взимку я буваю, ліс і сад я прикрашаю, та дуже швидко обпадаю. (Іній.) Олексій Катрич.

Проведення повного звукового аналізу слів: ім'я, іній; побудова звукової моделі кожного з цих слів.

Виділення звука [і] та його характеристика. Ознайом­лення з буквою / і.

Робота за Букварем

Розглянути велику та малу букву / і.

Порівняти, чим вони відрізняються. (Над великою буквою немає крапки.)

Дати правильну назву дорослих птахів та малят на предметному малюнку: індик, індичка, індича, узагальни­ти назви (свійські птахи). Читання слова під малюнком. Пропонуємо назвати приголосні звуки в звуко-буквеній моделі слова.

Утворення злиття (складів) з м'яким приголосним та і; твердим приголосним та й, а, о, у, е; обернених складів.

Складання речення за малюнком (можна показати предмети ,\ наприклад дзиґу і м'яч, і запитати, що це?) та запис його\схеми на дошці: Дзиґа і м'яч. Аналіз:

— Скільки слів у реченні? Назвати перше, друге і третє слово. Що можна сказати про друге слово? (Це сло­во складається з однієї букви - і. До нього не можна по­ставити питання, отже, воно служить для зв'язку слів у

реченні.)

Висновок: що ми дізналися про букву і? (Ця буква позначає голосний звук [і], м'якість приголосного, який стоїть перед нею, може виступати як окреме слово або склад.)

Учитель читає вірш:

Нам півник розповів історію таку: індик, індичка, індичата, качки, і кури, і курчата -всі в інкубаторі були, їх на подвір'я привезли.

Олексій Катрич.

- Що таке інкубаторі (Спеціальний апарат для штуч­ного виведення домашніх птахів.)

Розгляд сюжетного малюнка.

- Хто зображений на малюнку? Що робить півник? Що роблять кури, качки, курчата? А лисичка?

- Який півник? А яка лисичка?

Складання казочки про хитру лисичку, яка хотіла сте­регти свійських птахів у пташнику.

Читання і складання речень. Нагадуємо: квадратиком позначаємо в словах пропущену букву (звук).

У нас інкубатор. (Там маленькі курчата, каченята, індичата, гусенята.) У нас кури, гуси, індики і... . (Вони живуть у курнику. Удень вони виходять на подвір'я, гріються на сонечку.) Півень стереже їх.

А лисичка?

Звертаємо увагу дітей на інтонацію в останньому ре­ченні та розділовий знак у кінці речення - знак питання.

Треба дати можливість усім бажаючим висловити свою думку щодо поведінки лисички в курнику.

Складання речень за другим сюжетним малюнком.

У лісі лис. У лісі Іванко та Іринка. (Хлопчик/і дівчин­ка сховалися за кущем. А чому?) (Діти висловлюють свої версії: злякалися; причаїлися, щоб побачити,; хто вийде з-за куща.) /

Зробити звуковий аналіз слів лис і ліс, записати звукові моделі цих слів, назвати однакові і різні звуки в цих сло¹ вах. Визначити кількість слів у кожному реченні, назвати слова, що служать для зв'язку слів у реченні; дати імена хлопчикові і дівчинці, які б починалися із звука (букви) [і].

Підсумок уроку.

- Яку нову букву вивчили на уроці? Який звук вона позначає? Як вимовляються приголосні перед і? Що ми ще знаємо про букву і? (Може позначати окреме слово, склад.)

№17

Тема. Звук [м]. Позначення його буквою М м (ем) (С.42 - 43)

Мета. Навчити впізнавати звук [м] у мовленому слові та букву М м у друкованому слові.

Закріпити попередні знання про твердість губних при­голосних та пом'якшену їх вимову перед і.

Виховувати почуття любові до матері; формувати вміння проявляти свою любов і повагу до рідних людей.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. До повторення вивченого треба залучати якнайбільше дітей. Наприклад:

- Пригадайте, які голосні звуки ми вивчили.

- Дівчатка, що сидять у першому ряду, по черзі нази­ватимуть голосні звуки, а хлопчики (їх треба викликати до дошки) дістануть їх з кишеньок на полотні.

- Хлопчики називатимуть приголосні звуки, дівчатка утворюють злиття, додаючи голосні звуки, що познача­ються буквами а, о, у, й, е, і (таблиця букв на дошці).

- Назвати слова, які починаються із звука [і], [а], [у], [о], [е]. Який голосний ми не назвали? ([й]) Чому?

й — великої немає.

й - слова не починає.

Можна запропонувати учням скласти речення, де бук­ви, що позначають голосні звуки, були б окремим словом. Для цього викличемо, скажімо, дівчинку Олю і дамо їй

олівеці» (У Олі олівець.); Ірі дамо яблуко і горошинку (У Іринки цблуко і горошинка.); порівняємо яблуко і горошин­ку, поставивши навідні запитання: яке яблуко за розміром, а я к а горошинка? (Яблуко велике, а горошинка маленька.) У кожному реченні пропонуємо знайти слова, що називають предмети, фзнаки предметів, поставити питання до цих слів. Пояснення нового матеріалу розпочнемо з відгадуван­ня загадок.

Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз.) Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква.) Визначаємо наголос у кожному слові-відгадці, ділимо на склади, записуємо звукову модель слова, підставляємо вивчені букви, що позначають голосні звуки.

Виділення першого звука в словах мороз, морква. Учи­тель пропонує учням вимовити звук [м] разом з ним.

- Як утворюється цей звук? (Губи міцно стулені; по­вітря натрапляє на перешкоду. Поштовх повітря з голо­сом розриває губи, і ми чуємо звук [м].)

- Пригадаємо, який це звук, якщо при його утворенні повітря натрапляє на перешкоди. (Приголосний.) Учитель «відкриває секрет» дітям, що це не просто приголосний, а губний приголосний.

- Можливо, хтось здогадався, чому його назвали губ­ним? А як ви гадаєте, чи є в українській мові ще губні

приголосні?

Після цього нехай діти пригадають і назвуть слова, які починаються з [м] і означають назви предметів (мама, мо­ва, мило); назви ознак (молодий, мужній, маленький); на­зви дій (малювати, молотити, мести).

Учитель наголошує, що звук [м] в українській мові завжди твердий, лише перед і він пом'якшується, як і інші губні приголосні звуки. Позначається він буквою «ем» - великою або малою. (Учитель показує букву М м, просить порівняти їх і сказати, чим вони відрізняються.)

Робота за Букварем

У Букварі діти розглядають букву, предметні малюн­ки, читають слова-схеми, утворюють злиття приголосний + голосний. Звертаємо їхню увагу на позначення пом'якше­ного звука [м] у звуковій моделі слова.

Після цього діти читають прямі склади (терміни -прямі, обернені - дітям не даються), доповнюючи їх до цілого слова. (Якщо діти не підготовлені до такоД роботи, можна обмежитися на першому уроці лише питанням складів.) Потім - читання слів по складах; без/ поділу на склади. І

Можна запропонувати скласти речення із словами дру­гого стовпчика, де слово мама вжито в різних формах. До­поміжні запитання:

- Хто вас, дітки, щиро й ніжно любить? Давайте по­кличемо маму додому. Як ви звернетеся до мами?

- Кого ми любимо найбільше?

- Яке сьогодні свято в мами?

- Що ми подаруємо мамі на день народження? Доповнюючи речення У мати плаття (сукня) (с.43),

звертаємо увагу на різні назви одного й того самого пред­мета: плаття - сукня.

Розглядаємо малюнки на с.42 - 43 про маму. Проводи­мо бесіду про те, як у мами багато обов'язків: діток треба доглянути, забавити і спати покласти (Мама колише Ма-ринку. Мама шиє одяг. У мами книга. Мама читає дітям книгу.)

- Як же родина ставиться до мами? (Діти висловлю­ють свої думки - усі люблять маму; намагаються їй допо­могти, не засмучувати, не турбувати зайвий раз, берегти її спокій.)

Про це свідчить і малюнок у Букварі, який розповідає:

- У мами день народження. Сім'я вітає маму. (Діти вітають маму. Вони подарували мамі квіти і торт.)

Ще один малюнок на с.43 (зверху) ілюструє такий текст:

У мами молоко.

У мами масло і мед.

- Мамо! Меду! (Слід звернути увагу на знак оклику, на інтонацію спонукального речення, звичайно, не вжи­ваючи терміна. Ці речення діти можуть розширити за про­позицією вчителя.)

На цьому розвороті діти зможуть утворити склади за променевими таблицями (прямі й обернені), подумати, ко­ли говоримо слово ми, а коли - я, пригадати ноти і про­співати нотку мі.

№18

Тема. Звуки [н], [н']. Позначення їх буквою Н н (єн) (С.46 - 49)

Мета. Дати поняття про парні тверді і м'які приго­лосні звуки, які позначаються однаковими буквами. На­вчити розпізнавати звуки [н] - [н'] у мовленому слові, чи­тати слова з буквою н та позначати м'якість звука [н'] на письмі буквою і.

Викликати зацікавленість до різних професій та до професій своїх батьків, родичів.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Вивчення нового матеріалу можна розпочати скоро­мовкою:

- У Наума сестра Ніна, а у Ніни брат Наум.

- Повторити першу частину речення, назвати кожне слово в ній. Повторити другу частину речення, назвати кожне слово. Назвати імена дітей.

Зробити повний звуковий аналіз слів Наум і Ніна, за­писати модель кожного слова.

- Чому в кожному слові два склади? Назвати перший звук у слові Наум. Назвати злиття приголосного [н] з го­лосним у словах, які називає вчитель: нора, нутрія, низ­ка, небо, намет.

Назвати злиття приголосного [н'] з голосним у словах (називає вчитель): ніжний, нюхати, нявчати, ніколи, ніч.

- Які приголосні звуки виділяли в словах? ([н], [н'].)

- Як ми вимовляємо звук [н]?

- Язик притискуємо до верхніх зубів. Повітря, натрап­ляючи на перешкоду перед язиком і зубами, проходить через ніс, розмикає зуби і з голосом виходить із ротової порожнини.

- Вимовимо звук [н'].

- Де тепер розташувався в ротовій порожнині язик? (Він упирається в нижні зуби.)

- Яке положення зайняли губи? (Вони розтяглися.)

- Який звук [н']? (Приголосний, м'який, дзвінкий.)

- Звуки [н], [н'] позначаються однією й тією самою буквою - н.

Порівнюючи будову букви Н н великої і малої, діти дійдуть висновку, що вони відрізняються тільки роз­міром.

Робота за Букварем

На с.46 діти читають моделі слів під предметними малюнками (ніж, ножиці), склади, доповнюючи їх до цілого слова (хто швидше назве слово), обернені скла­ди, причитуючи приголосний до голосного; слова в стовпчиках, поділені на склади і без поділу на склади. Читаючи сполучення слів у третьому стовпчику, звер­таємо увагу на наголос у словах: мене - у мене. Можна колективно скласти речення з поданими словами в дру­гому й третьому стовпчиках або це завдання виконають деякі учні.

Під малюнками тексти:

Антон на коні.

- Но, конику, но!

- Мироне! Он! Он! А Мирон:

- Ну-ну-ну!

На с.49 звертаємо увагу на багатозначність слова сані­тар, на пару слів машина - Марина під сюжетним ма­люнком:

- Яким звуком відрізняються ці два слова?

- Чому друге слово написали з великої букви? Коли ще слова пишуться з великої букви?

Читання текстів.

Мене звуть Антон. Маму звуть Марина. У мене ма­шина. У мами машина. Мама шиє одяг.

У Наума мама - пекар.

У Ніни мама - лікар.

У Неоніли мама - перукар.

Після читання речень учитель запитає:

- А яка професія в мами Антона? (Кравчиня.) А у твоєї мами? Як звуть твою маму?

Читання рукописного тексту.

Підсумок уроку.

- Яку нову букву вивчили на уроці? Які звуки вона позначає? Що ви дізналися про звуки [н], [н']?

№19

Тема. Звуки [с], [с']. Позначення їх буквою С с (ес). Ознайомлення з логічним наголосом (С.50 - 53)

Мета. Навчити розпізнавати звуки [с], [с'] у мовле­ному слові, позначати їх на письмі буквою с, а м'якість приголосного [с'] - буквою і.

Навчити правильно й швидко читати склади з приго­лосним перед і; після злиття; дво- і трискладові слова; до­бирати пропущені звуки в словах.

Учити порівнювати, аналізувати, знаходити подібне, спільне й відмінне в буквеному складі слова. Формувати розуміння того, що із заміною букви, складу змінюється зміст і значення слова.

Виховувати бажання оберігати природу, допомагати

старшим.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Логопедичні вправи почнемо з вивчення і проговорю­вання скоромовки:

У малесенької Сані перекинулися сани. Сусід Сашко Сані приніс свої сани.

- Який звук часто повторювався в словах скоромовки?

(Звук [с].)

- Спробуйте назвати слова, в яких чуємо звук [с]. У яких словах звук [с] чуємо на початку слова?

- Повторимо друге речення. Назвемо кожне слово в ре­ченні. Як треба написати слова Сашко, Сані? Чому з вели­кої букви? А що таке саки?

- Назвемо звуки і запишемо звукову модель слів Сані і сани, вимовимо однакові, а потім різні звуки в цих словах.

Скоромовка

Синиці сіно сушили. Сороки солому носили.

- Назвіть у словах скоромовки злиття із звуком [с]. Назвіть звуки в слові сіно. Як вимовляється перший звук? (М'яко.) Чому? (Після [с'] чуємо звук [і].)

- Промовимо всі разом друге речення скоромовки. Назвіть у кожному слові злиття із звуками [с], [с'].

- Вимовимо звук [с] і спробуємо розказати, як він утво­рюється.

- Кінчик язика впирається в нижні зуби, які створю­ють перешкоду на шляху струменя повітря. Звук вихо­дить із шумом, без голосу, тому такі приголосні назива­ють глухими.

- Вимовимо звук [с']. Чим відрізняється вимова зву­ка [с] від [с']? (Зуби і язик залишаються в тому самому положенні, але губи розтягуються.) [с'] - глухий приго­лосний.

- В українській мові звуки [с], [с'] позначаються буквою с (ес). (Показуємо велику і малу букву С с, порівнюємо їх: за будовою вони однакові, відрізняються лише розміром.)

Робота за Букварем

- Назвіть звуки у звуковій схемі під малюнком «со­нечко» (с.50). Чи можна цим словом назвати обидва пред­мети? Коли ми називаємо яскраве сонце сонечком? Які звуки не позначено буквами в слові сонечко?

Читаємо склади в першому стовпчику, називаючи пер­ший звук у кожному мовленому складі, наприклад: са -звук [с], сі - [с']; обернені склади в другому стовпчику.

Щоб приступити до читання складів із збігом приго­лосних, насамперед треба зразу привчати дітей бачити злиття після приголосного, вимовити приголосний і прочитати до нього злиття, потім вчимо вимовляти протяжне злиття, щоб побачити наступну букву і причитати її.

Читаємо слова в четвертому стовпчику. Порівнюємо, що між ними спільного (маємо на увазі, щоб учні побачи­ли ознаку односкладових слів: усі вони мають по одній букві, що позначає голосний звук).

Пропонуємо ще раз прочитати слова в цьому стовпчи­ку: перший ряд - перші два слова, другий ряд - другу па­ру слів і т.д. і назвати в кожній парі однакові й різні бук­ви, однакові й різні звуки. Визначити, якою буквою відрізняються ці слова між собою.

Із словами наступного стовпчика треба провести таку роботу:

Прочитати слова по складах.

Прочитати їх так, щоб можна було визначити наголо­шений склад у них.

Чому перші два слова написано з великої букви?

Прочитати двоскладові слова.

Прочитати односкладові слова (ніс - нас) і назвати од­накові і різні букви та звуки в них. Як із слова нас утво­рили слово ананас?

Читаємо текст на с.50, відгадуючи за допомогою ма­люнків та умовних позначень слова, якими треба його до­повнити:

Семен посадив сосну.

Онисим посадив осику.

На сосну сіла сорока.

Осика і сосна - дерева.

Діти на прохання вчителя називають дерева, які рос­туть біля школи або в саду; виконують завдання, як со­сну перетворити на насос; порівнюють друковану і руко­писну букву «ес».

Запропонуємо учням прочитати букви в кольорових рамках і подумати, чому букву і записали в другому ряд­ку під буквою й.

Завдання на с.52-53 спрямовані на закріплення вміння читати слова з вивченими буквами та повторення раніше вивченого матеріалу.

Повертаючись кілька разів до читання слів у стовпчи­ках (щоб виробити техніку читання), учитель щоразу ста­вить учням нові завдання, а саме:

- Якими звуками і буквами відрізняються перші два слова; друге і третє слово (сіни - сині; сині - сини; сини -син; сани - самі; самі - сама; сама - сам) і т.д.

- Прочитайте односкладові слова; слова - імена лю­дей; слова, які починаються з букви о.

Не забудемо при цьому запитати про значення кожно­го слова (це нам тільки здається, що всі слова дітям відомі). Для цього запропонуємо скласти речення із слова­ми, яких не було на попередніх сторінках. А із словами ми, нас, нам, у нас запропонуємо дітям скласти зв'язний текст, наприклад:

- Ми прийшли до школи. У школі нас зустріла Олена Петрівна. Вона нам читала казки. У нас дружний клас.

Прочитаємо й назви нот, звернемо увагу дітей, на яких лінійках вони пишуться та на вимову звука [м] -пом'якшену та звука [с'] - м'яку.

Розглянувши веселку на малюнку, діти рахують кіль­кість кольорів і називають їх.

- Як можна записати кількість кольорів у веселки? (За допомогою знаків: букв або цифри 7.) Що означає сло­во сім? (Цим словом ми можемо записати кількість пред­метів і назву цифри 7.)

За сюжетним малюнком складаємо речення, даємо іме­на дітям, використовуючи ті з них, які діти вивчили на уроках навчання грамоти. Читаємо текст:

У мами сини Семен і Онисим.

У них сестра Оксана.

Онисим несе сома. Семен несе сумку і ананас.

Мама несе Оксану. А чому?

Діти висловлюють свою думку з цього приводу, а вчи­тель підводить їх ще раз до висновку: мамам, бабусям, сес­тричкам, тобто всім жінкам, треба допомагати, поважати їх.

Знаходимо в тексті слова, що відповідають на питання х т о?, щ о?, що р о б й т ь?, та пояснюємо, що вони озна­чають.

Читаємо рукописний текст.

Утворюємо всі можливі слова з поданих букв.

Підсумок уроку.

- Яку нову букву вивчили? Які звуки вона позначає? Що ви дізналися про звуки [с], [с']?

№20

Тема. Повторення вивченого про звуки і букви. Ре­жим дня (С.54 - 55)

Мета. Повторити матеріал про слова - назви пред­метів, ознак і дій, про поділ слів на склади. Закріпити вміння ставити наголос у словах, називати послідовно зву­ки в мовленому слові.

Дати поняття про режим дня і викликати бажання йо­го дотримувати.

Робота за Букварем

Бесіда:

- Як ви думаєте, що треба робити, щоб знайти час для виконання всіх справ протягом дня?

- Треба вчитися чітко планувати свій день зранку і на­магатися дотримувати свого плану. Наприклад так, як це робить Семенко.

Розглянемо малюнки і дізнаємося, що і коли робить Семенко. Читаємо слова і речення під малюнками:

Семен застеляє ліжко.

Семен робить зарядку.

Семен умивається.

Семен снідає.

Семен іде до школи. Семен на уроці. Семен грає на скрипці. Семен спить.

- О котрій годині хлопчик прокидається? Що встигає зробити протягом дня? Коли лягає спати Семенко? Пофан­тазуйте, що сниться хлопчикові. А як це зобразив худож­ник? (Під керівництвом учителя діти складають римовані рядки на цю тему: Он - он - он - сон! Он - он - он - слон!)

№21

Тема. Звуки [л], [л']. Позначення їх буквою Л л (ел)

(С.56 - 57)

Мета. Навчити розпізнавати звуки [л], [л'] і читати слова з буквою л. Розвивати фонематичний слух, уміння аналізувати і порівнювати, знаходити спільну частину в словах, узагальнювати.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Вчимося говорити повільно, а потім швидко скоромовки:

На лелеку лила злива. Зліва - злива, справа - злива.

Бесіда:

- Що таке злива? (Густий, рясний дощ.)

- А як розуміти слово зліва?

- Яким ви уявили лелеку під час такої зливи? Який би малюнок намалювали до такої скоромовки?

- Проговоримо ще раз скоромовку.

- Який звук часто повторюється в цій скоромовці? У яких словах чуємо звук [л]?

Виділяємо злиття в словах із звуком [л].

- У якому слові чуємо звук [л']? Робимо повний звуко­вий аналіз слів злива і зліва та записуємо звукові моделі цих слів; називаємо приголосні звуки у злиттях ли, лі: [л], [л'].

Порівняння артикуляції при вимові твердого і м'яко­го звуків. Вимовляючи [л], кінчик язика притискуємо до верхніх зубів. Поштовх повітря з голосом долає перешко­ду, створену зубами і язиком.

Вимовляючи [л'], кінчик язика піднімаємо вгору до твердого піднебіння, губи розтягуються. Струмінь повітря з голосом долає перешкоду, створену язиком і зубами. При­голосні, які вимовляємо з голосом і шумом, - це дзвінкі приголосні.

Робота за Букварем

Показуємо букву «ел» велику і малу, діти знаходять її на с.56.

Діти розглядають малюнок біля букви, називають ви­вчені звуки у звуковій моделі під малюнком, а також звук, позначений пропущеною буквою в слові.

Читають злиття (можна запропонувати доповнити їх до цілого слова), називають приголосний у злитті.

Звертаємо увагу дітей на те, що, читаючи обернені склади (без вживання терміна), треба бачити букву, що позначає наступний приголосний, щоб без відриву причи-тати її.

Нагадуємо дорослим: щоб виробити техніку читання, треба навчити учнів вільно читати слова в стовпчиках. Із цією метою пропонуємо учням різні завдання, які спону­катимуть їх до багаторазового перечитування тексту. На­приклад:

- Прочитайте два слова зверху в першому стовпчику (таким чином вчимо дітей орієнтуватися на сторінці під­ручника). Чим відрізняється значення цих двох слів? Як утворили слово ліс від попереднього слова (прочитайте йо­го)? Якими буквами відрізняється третє слово від другого і від четвертого? Що означає слово мисі (Це частина суші, яка врізається в озеро, річку, море.)

- Прочитайте і порівняйте перші два слова другого стовпчика. Назвіть різні букви і різні звуки в цих словах. Придумайте речення із цими словами. Знайдіть однакові і різні склади в наступних трьох словах. Якими буквами відрізняються ці слова одне від одного? Що означає слово соло? (Музичний твір, який виконується одним інстру­ментом чи співаком.)

Робота із словами третього стовпчика.

- Прочитайте слова. Складіть речення з першим і дру­гим словом. Якою буквою відрізняються ці слова? Яка буква змінила значення наступного слова? Порівняйте на-

писання і значення двох останніх слів. Якою буквою вони відрізняються?

Звертаємо увагу на вимову ненаголошених [е^и] (село) та [и^е] (лила, лили), цозначення орфограми червоною кра­почкою; добираємо перевірні слова села, лити.

- Якою буквою відрізняються слова лин - млин? Розгляд сюжетного малюнка на с.56.

У бесіді з'ясовуємо, що млин працює за допомогою вітру (вітряк) або за допомогою води (водяний млин). У млині мелють зерно і отримують борошно. Раніше в Ук­раїні млинів-вітряків було багато. Зараз вони збереглися здебільшого як історична пам'ятка.

Робота за текстом.

Можна запропонувати учням розглянути і прочитати текст самостійно. З'ясувати, які слова діти не змогли про­читати або не зрозуміли їх значення. Чи змогли прочита­ти слова з пропущеними буквами?

- Тепер, - каже вчитель, - я буду читати речення, а ті діти, які прочитали слова з пропущеними буквами, будуть мені «допомагати», коли я зупинюся.

Учитель читає текст, учні йому «допомагають». Потім діти самостійно читають речення, щоб підготуватися до чи­тання вголос (учитель наголошує на слові «підготуватися»).

Щоб охопити читанням якомога більше дітей, даємо за­вдання кожному з них прочитати одне речення і за допо­могою запитань з'ясовуємо, як вони зрозуміли його зміст.

Читання тексту учнями.

У селі млин. (Що в селі? Де млин?) У млині Улас і На­ум. (Хто в млині? Де Улас і Наум?) Алла і Олена коло млина. (Де Алла? Хто ще коло млина?) Улас меле зерно. (Хто меле зерно?) Семен несе борошно. (Що робить Семен? Хто несе борошно?) Ніла і Ліна пекли млинці. (Що роби­ла Ліна? Хто пік млинці?)

Таким чином привчаємо дітей ставити різні запитання до одного й того самого речення.

На цьому уроці звертаємо увагу дітей на слова в тексті: млин, у млині, коло млина. Учитель вимовить сло­ва, а діти послухають і скажуть, який голосний звук чуємо в першому складі кожного слова. У якому слові звук [й] вимовляється чітко? Промовимо ще раз слова і подумаємо, чому в слові млин [й] вимовляється чітко.

Порівняємо, як написали склад млин- в усіх трьох словах. Чому однаково?

(Думки дітей будуть різними і, напевне, неточними, але важливо, щоб вони з перших уроків виявили інтерес, вчилися придивлятися до слова і не боялися вголос мір­кувати.)

Звертаємо увагу на слова з виділеними ненаголошени-ми [е^и], [и^е]: як вимовляються звуки, позначені виділени­ми буквами; як можна змінити слово, щоб почути чітко цей звук. Такі практичні вправи будемо виконувати з уч­нями протягом усього букварного періоду.

Таким чином даємо перші елементарні поняття про правопис ненаголошених голосних.

Слова в стовпчиках на с.57 спочатку діти читають по­шепки самостійно - готуються до читання вголос. Учи­тель запитує, чому слова в першому стовпчику написано з великої букви. Пропонує прочитати двоскладові слова, знайти і прочитати пари слів, які відрізняються однією буквою (Ліна - Аліна, Аліна - Аліса.) На яке питання відповідають ці слова?

- Що є спільного між словами в другому стовпчику? (Три слова починаються злиттям ма, у трьох словах по три склади.) Свої відповіді діти підтверджують приклада­ми, читаючи слова.

- Прочитайте перші два слова в другому стовпчику. (Масло, маслини.) Що означає кожне слово? Прочитайте однакову частину в обох словах.

- Як ви думаєте, чи можна назвати «родичами» цю пару слів (масло і маслини)? (Під керівництвом учителя, добираючи, скажімо, пестливі слова - маслечко і маслин­ка - підводимо дітей до висновку: хоч ці слова й мають однакову частину, вони різні за значенням, тому «родича­ми» їх назвати не можна.)

Розгляд сюжетного малюнка. У бесіді з'ясовуємо, яку користь приносять великі мурахи та як треба охороняти му­рашники; хто і як доглядає ліс; яку користь приносить ліс людям; як треба охороняти зелені насадження; як треба по­водитися в лісі, щоб не завдати шкоди рослинам і тваринам.

Після цього працюємо за текстом у тій самій послідо­вності, що й на попередньому уроці. Перед тим як читати­ме його вчитель, нехай діти спробують прочитати текст самостійно пошепки, відгадати і прочитати слова з пропуще­ними буквами. У процесі подальшої роботи за текстом зна­ходимо слова, які відповідають на питання х т о?, щ о?; що р о б й л й?; які?, як а?, і з'ясовуємо, що означають ці слова (назви предметів, назви дій, назви ознак).

Розглянувши стилізований малюнок букви Л, діти від­повідають на запитання, яке слово можна підписати під ним. (Лисичка.) Чому?

Висновок: одне й те саме слово називає різні предмети.

Наступне завдання - складання речень за схемою, по­даною вчителем на дошці. (Маленький їжачок збирає гри­би. Жовтенькі лисички знайшов їжачок. Руденькі лисички знайшли мухомор тощо.)

Не забудемо прочитати й рукописний текст, порівняти звукову і буквену моделі слів лис, ліс, звернути увагу на слово із ненаголошеним голосним.

Підсумок уроку.

- Яку нову букву ми вивчили? Які звуки позначає буква л? Що ми дізналися про звуки [л], [л']?

№22

Тема. Звук [к]. Позначення його буквою К к (ка) (С.58 - 61)

Мета. Навчити розпізнавати звук [к] в мовлених сло­вах і читати слова з буквою к. Розширювати словниковий запас учнів. Закріпити вміння ставити наголос у словах. Формувати вміння розпізнавати споріднені слова (без уживання терміна) - «слова-родичі», порівнювати їх бу­дову і лексичне значення.

Повторити правила безпечної поведінки на вулиці. Формувати почуття доброзичливого ставлення до молод­ших членів родини, поваги до старших членів сім'ї.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Жовтенькі клубочки котяться до мами-квочки. (Курчата.)

Робимо повний звуковий аналіз слова курчата, запи­суємо звукову модель слова. Діти називають перший звук. Учитель повторює загадку, а учні називають слова із за­гадки, в яких є звук [к], визначають його місце в слові.

Учитель називає слова, а діти виділяють у них злиття звука [к] з голосним та звук [к]: колиска, рушники, макітра, кухоль, казанок, кедр, кипарис.

Звертаємо увагу на місце творення звука [к]: перешко­да для струменя повітря в ротовій порожнині утворюється глибоко в горлі задньою частиною язика.

Спостереження за вимовою звука [к] дає можливість спільно визначити, що звук [к] вимовляється без голосу, лише із шумом, тому він приголосний, твердий, глухий. Навіть у злитті кі він лише пом'якшується, але ніколи не буває м'яким.

Порівнюємо вимову приголосних у складах: ні, зі, сі, лі, ді, кі.

Діти наводять свої приклади слів, в яких є звук [к] на початку, в середині та в кінці слова.

Робота за Букварем

Після цього учитель показує букву «ка» велику й ма­лу, діти знаходять її на с.58.

Учні читають букви в кольорових рамках, правильно називаючи ті, що позначають приголосні звуки; назива­ють звуки у звукових моделях та в пропущених квадра­тиках у словах під предметними малюнками (кавун, ка­пуста).

Звертаємо увагу на позначення пом'якшеної вимови приголосного [к] у звуковій моделі перед і (кі).

Читаємо злиття з буквою к (прямі склади) та склади з причитуванням приголосного к до злиття.

Нагадаємо дітям, що, вимовляючи приголосний, диви­мося на наступне злиття і читаємо його, не зупиняючись перед ним.

Тепер можна переходити до читання слів у стовпчиках. Пропонуємо орієнтовні завдання до кожного стовпчика:

- Прочитайте пошепки слова в стовпчиках. Які слова для вас є новими?

- Прочитайте слова в першому стовпчику. Знайдіть ті, які відрізняються однією буквою; наголосом; одним складом.

- Прочитайте слова в другому стовпчику.

- Поставте питання до кожного слова. Що означає кож­не слово?

Якими буквами відрізняються слова Килина і калина? Чому слово Килина написали з великої букви?

- Прочитайте слова в третьому стовпчику. Знайдіть пари слів, які відрізняються однією буквою. Що означа­ють ці слова? (Кокос - горіх, який росте на кокосовій пальмі. Кокон - це оболонка, в якій гусінь перетво­рюється на лялечку.) На яке питання відповідають ці слова?

- А чи є щось спільне між їх значенням? (Ні, немає, вони зовсім різні за своїм значенням.)

- Так, ці слова не мають нічого спільного за своїм змістом, навіть якщо вони відрізняються лише однією буквою. Тому треба бути особливо уважним при читанні і під час письма, бо одна неправильно прочитана чи написа­на буква змінює зміст, значення слова.

Розглянувши малюнки із косами і прочитавши підпис під ними, дамо завдання дітям подумати: якого малюнка він стосується? (Обох.) А як дізнатися, про яку косу йдеться? (За змістом речення.)

Складаємо речення: У дівчинки гарна коса. У Оксан-ки довга коса. У косаря гостра коса.

Після того як діти добре навчилися читати й розуміти всі слова на с.58, переходимо до читання тексту на с.60 -61. Розглядаючи сюжетний малюнок, звертаємо увагу, що на малюнку зображено багатодітну сім'ю. У багатодітних сім'ях діти, як правило, дуже дружні, допомагають одні одним і своїм батькам.

Спочатку діти самостійно пошепки прочитають текст, запитають про значення слів, які їм незрозумілі, а потім текст читає вчитель. Треба звернути увагу дітей на читан­ня діалогу.

- Які іграшки дають Килинці діти? А що ж Килинка? (Вона не хоче іграшок. Вона хоче до мами.)

- Що показує знак оклику? (Дівчинка голосно кличе маму; мабуть, дівчинка плаче і кличе маму.)

Читання рукописного тексту. З'ясовуємо, для кого в сім'ї діти є онуками.

Щоб перевірити, як діти зрозуміли зміст рукописного тексту, ставимо запитання:

- Хто кликав маму? Знайдіть у тексті на с.60 і прочи­тайте, як Килинка кликала маму.

Роботу за текстом на с.61 починаємо з бесіди:

- Про кого читали текст на попередній сторінці? Кого кликала Килинка? А де ж була мама? Про це ми дізнає­мося, розглянувши малюнок і прочитавши текст.

- Кого ми бачимо на малюнку? Де вони перебувають? Чому вони зупинилися? Як треба переходити дорогу?

- Що несе мама? Що несе дівчинка? Де була дівчинка? А де була мама? Прочитаємо текст і побачимо, чи так ми думали.

Нехай спочатку діти прочитають текст пошепки, а потім учитель продемонструє зразок правильного, вираз­ного читання. Пропущені слова «допоможуть» відгадати діти. (Мама зустрічає Оленку.)

Учитель дає можливість дітям підготуватися до читан­ня вголос. За викликом учителя діти не тільки читають речення, а й відповідають на запитання до кожного з них:

- Кому ніколи? Як ви думаєте, чому мамі ніколи?

- Хто зустрічає Оленку? Чому мама зустрічає Оленку?

- Що несе мама? Хто несе сумку?

- Що несе мама в сумці?

- Що несе Оленка? Хто несе портфель? Як ви гадаєте, що в Оленки в портфелі?

Зробимо повний звуковий аналіз слова портфель і за­пишемо його звукову модель. Читання слів у стовпчиках.

- Яка різниця в написанні слів клин - клинок - клу­нок? Що означають слова клин і клинок? Що спільного в їх значенні? (Вони можуть називати один і той самий предмет, тільки клинок, клиночок - це пестливі назви предмета або назва маленького предмета, що знаходить­ся, скажімо, поруч із великим.)

- Прочитайте цю пару слів і порівняйте, чи є що-не-будь спільне в їх написанні? Як із слова клин ми утвори­ли слово клинок? Як ми назвали такі слова, які схожі і за значенням, і за будовою? (Слова, схожі за будовою і зна­ченням, ми називаємо умовно «родичами». Щоб такі сло­ва впізнати, треба бути дуже уважними. Отже, запам'ятай­мо: схожі за будовою і значенням.)

- Прочитайте слова в другому стовпчику. Чим подібні всі ці слова? Чому їх написали з великої букви? Чи є між ними «слова-родичі»? Чому ви так вважаєте?

Аналізуючи слова третього стовпчика, звертаємо увагу на слово осика. Як слово осика перетворити на слово осо­ка; чим відрізняється написання, вимова і значення цих слів? Отже, хоч вони і мають однакову частину, проте за значенням вони зовсім різні, і змінили значення слів ли­ше одна буква і наголос.

Діти самостійно кілька разів читають скоромовку і вчаться швидко і правильно її промовляти. Після цього виконують такі завдання:

- Прочитайте слова, написані з великої букви. Чому ми їх так написали?

- Порівняйте, чим відрізняються на письмі слова Кли-ма - клин; Килини - калина.

Підсумок уроку.

№23

Тема. Звуки [р], [р']. Позначення їх буквою Р р (ер) (С.62-64)

Мета. Навчити розрізняти в мовленому слові звуки [РІ» [Р ]> позначати їх буквою р та читати слова з новою буквою.

Розширити знання учнів про природу України.

Розвивати відчуття ритму, уміння римувати слова. Поповнити словниковий запас учнів словами на тему «Спорт».

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Скоромовки

Мурлика муркоче -морозива хоче. Мурлико руденький, -замерзнеш, дурненький.

Три барани на траві стрибали. Три барани на трубі гарно грали.

Вчимося повільно, а потім швидко промовляти скоро­мовки.

- Який звук є майже в кожному слові вивчених скоро­мовок?

- Який перший звук у словах: ріка, рілля, рясний, рюк­зак, різний?

- Назвіть слова, які починаються із звуків [р], [р']. Проаналізуйте і запишіть звукову модель слів ріка, риба.

- Чим відрізняється перший звук у словах риба, ріка? Чому в слові ріка звук [р'] вимовляється м'яко?

- В українській мові звуки [р], [р'] позначаються бук­вою «ер» (Р р).

Робота за Букварем

- Порівняйте велику і малу букву Р р. Чим вони схожі і чим відрізняються? Знайдіть букву на с.62. Які слова за­шифровано у звукових моделях під малюнками? Який звук «заховався» в квадратику?

- Прочитайте злиття і назвіть приголосний звук у кожному з них. Доповніть злиття до цілого слова.

Перед читанням складів з приголосним перед злиттям чи після нього нагадуємо, як треба читати такі склади.

Читання слів у стовпчиках.

Після того як учні самостійно пошепки прочитали всі слова і запитали в учителя значення незрозумілих слів, формуємо вміння правильно і швидко читати. Для цього учні під керівництвом учителя виконають різні вправи із словами в стовпчиках. Починати не обов'язково з першо­го. Наприклад:

- Прочитайте слова третього стовпчика. На яке питан­ня вони відповідають? Як почали писати кожне слово? Чому? Чи можна всі ці слова назвати «родичами»? А які з них можна?

- Прочитайте слова в другому стовпчику. Ставте до кожного слова питання, (що?)

- Послухайте вірш:

Ромен-зілля, роман-зілля -так ромашка зветься. Ой, цілюща ж ця рослина, як в пору збереться.

Олексій Катрич.

(Збирати квіти ромашки лікарської добре в травні пе­ред повним місяцем - тоді вся сила йде в квіти, а також перед святом Трійці.)

- Що ж означають слова ромен і роман у вірші?

- Подивіться на предметні малюнки справа. Що там намальовано? Прочитайте підписи під малюнками. Чому одне слово починається з великої букви «ер», а друге - з малої? Складіть речення з кожним із цих слів.

- Коли слово Роман напишемо з великої букви?

Таку саму роботу виконуємо із словами першого й чет­вертого стовпчиків. Після того як діти прочитали слово по складах, запропонуйте прочитати слово так, щоб мож­на було визначити наголос у ньому.

У бесіді за змістом малюнка на с.63 можна запитати учнів, чи знають вони, де є така місцевість в Україні. Хто бував у Криму? Що запам'яталося найбільше з такої по­дорожі?

Перед читанням тексту треба звернути увагу дітей на розділові знаки — після кожного слова стоїть знак оклику. Що це означає? Коли ми ставимо крапку, знак оклику чи знак питання? (У кінці речення.) Скільки слів у кожному реченні?

Отже, речення може складатися з одного слова.

Учитель демонструє зразок читання спонукальних речень.

У наступних реченнях діти читатимуть про квіти. Прочитати їх треба так, щоб учні відчули риму і під керівництвом учителя знайшли співзвучні слова, які роб­лять читання легким, милозвучним: Лариси - іриси; Ма-кара - маки; Олі - красолі.

До слова квіти діти самі доберуть співзвучне слово діти.

Завершуємо роботу на с.63 читанням рукописного тек­сту, доповнивши його за допомогою малюнка до речення.

А слова в стовпчиках на с.64 допоможуть учням про­довжити формувати уміння римувати їх. Проте відразу треба звернути увагу на значення кожного слова, якими буквами відрізняється кожна пара слів, наприклад: кро­на - крок, крок - урок, урок - сирок, омар - комар, мис­ка - Лиска і т. ін. З'ясуємо, чому слово Лиска написали з великої букви, що воно означає.

Перед тим як читати речення, треба розглянути ма­люнки на с.64, щоб з'ясувати, хто такі туристи, футбо­лісти, гімнасти, акробати. Як можна одним словом на­звати всіх цих дітей? (Спортсмени, бо вони займаються спортом.)

- Прочитайте речення під цифрою один. Який малю­нок намалювали до цього речення? (Так знаходимо відпо­відність між малюнками і реченнями.)

Вірш Ліни Біленької «Бережімо Україну» спочатку прочитають діти (ті, які вміють читати) пошепки, а потім уголос. Бажано під керівництвом учителя вивчити цей вірш напам'ять.

№24

Тема. Звуки [т], [т']. Позначення їх буквою Т тп (те) (С.бб - 67)

Мета. Навчити виділяти звуки [т], [т'], позначати їх на письмі буквою т. Продовжити спостереження за струк­турою та лексичним значенням слова. Повторити правило вживання великої букви. Поповнити словниковий запас учнів словами на тему «Театр» та «Професії».

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Скоромовка

Коло тину - тінь, коло тіні - тин.

Спочатку повільно, а потім швидко вчимося промов­ляти скоромовку. Аналізуємо і записуємо звукові моделі слів тин - тінь, порівнюємо вимову твердого і м'якого звуків [т], [т'].

Учитель називає слова, учні виділяють у них злиття приголосних [т], [т'] з голосним та називають перший при­голосний звук: танок, театр, теніс, тісто, тунель, тюльпан, тополя, тьохкати, тягнути.

Виділяючи звуки [т], [т'], з'ясовуємо, що в їх творенні беруть участь язик і зуби, які стають перешкодою на шля­ху струменя повітря, тому це приголосні звуки.

Закриємо пальчиками вуха і промовимо звуки [т], [т'] - голосу не почуємо. Отже, вони глухі приголосні. Обидва звуки позначаються буквою «те».

Робота за Букварем

Учитель показує велику і малу букву, діти порівнюють їх між собою та з друкованими буквами. Читають букви, злиття та склади, звукову модель і слово під опорним ма­люнком.

Даємо дітям завдання пошепки прочитати слова в стовпчиках, а потім їх виразно прочитає вчитель та учні. Після цього діти виконають вправи:

- Прочитати слова, які відрізняються однією буквою (ласти - класти, нести - мести) і пояснити їх значення. Чим схожі між собою пари слів тиск - тиснути, ріст -рости? Чи можна їх назвати «словами-родичами»? Чому?

- Прочитати слова, які відповідають на питання щ о? Прочитати слова, які відповідають на питання що ро­бити? Прочитати слова, які римуються між собою.

Перед читанням речень треба розглянути малюнки, щоб діти змогли відповісти на запитання:

- Хто працює на тракторі? Хто лікує хворих? Хто до­глядає ліс?

Після того як діти прочитають текст за завданням учи­теля, можна запропонувати знайти відповідні речення до кожного малюнка.

Роботу на с.66 продовжимо таким завданням:

- Прочитайте в кольорових рамках букви, що познача­ють голосні звуки, приголосні звуки.

- Які приголосні не бувають м'якими?

- Чому букву і поставили в другий ряд?

- Розгляньте малюнок на с.67. Кого бачимо на малюн­ку? Як ви гадаєте, де відбувається подія, зображена на ма­люнку? З чого видно, що це театр? Як називаються про­фесії людей, які працюють у театрі? Як називається місце в театрі, де виступають артисти? А де сидять люди в те­атрі? (Доречно використати «Тематичний словник школя­ра», зокрема тему «Театр».)

- Прочитайте пошепки слова в стовпчиках. Послухай­те, як прочитаю їх я. У якому стовпчику ви відчули ритм? (Перший і другий стовпчик.)

- Прочитайте слова в другому стовпчику. Які з них відрізняються однією буквою?

- Які з них можна назвати «словами-родичами»? Чо­му ви так думаєте?

- Прочитайте слова в першому стовпчику і назвіть ті з них, які означають назви професій, поставте до них пи­тання, на які вони відповідають.

Після такої підготовчої роботи діти пошепки читають текст, відгадують слова з пропущеними буквами. Потім

текст читає вчитель, а учні відповідають на запитання вчителя до тексту, наприклад:

- Куди прийшла сім'я? Що побачили в театрі? Що на стіні? Що в партері? Хто слухав концерт?

Із розсипаних букв учні складають можливі слова: сто, ми, ти, ноти, сито, нам, том, мито, намисто; чита­ють рукописний текст.

Підсумок уроку.

№25

Тема. Звук [п]. Позначення його буквою П п (пе) (С.68 - 69)

Мета. Закріпити поняття про губні, завжди тверді приголосні звуки. Навчити розпізнавати звук [п], познача­ти його буквою п. Розвивати фонематичний слух, уміння здійснювати звуко-буквені зіставлення, виділяти з групи слів споріднені («слова-родичі»), утворювати нові слова за променевою таблицею.

Продовжити на практичних вправах формувати понят­тя про правопис ненаголошених [е], [й].

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадки

Хто рано встає, усіх будить, по двору ходить, більше за всіх кричить, а найменше робить. (Півень.)

Олексій Катрич.

Що за грибочки ростуть на пеньочках? Маленькі, смачненькі, в них ніжки тоненькі. (Опеньки.)

Олексій Катрич.

Звуковий аналіз слова півень (учні всі разом вимовля­ють слово, визначають наголос у ньому, називають пер­ший і другий склади та звуки.)

Запис звукової моделі слів півень, опеньки (на дошці і в зошитах).

Виділення звука [п] в словах: пенал, писанка, серп, спорт, цупкий, написати. Спостереження за місцем тво­рення та способом вимовляння звука [п]: міцно стулені гу­би розриває струмінь повітря, що видихається без голосу, чути тільки шум.

Характеристика звука [п]: приголосний, глухий, ви­мовляється завжди твердо, перед [і] лише пом'якшується. Учні добирають слова із звуком [п] у різних позиціях.

Робота за Букварем

Ознайомлення з буквою «пе» великою і малою (П п).

Учні знаходять друковану і рукописну букву на с.68, порівнюють їх за будовою і розміром. Читають звукові мо­делі та слова під предметними малюнками: пір'їна, прас­ка; злиття та склади з причитуванням приголосного пе­ред злиттям і після нього.

Під час читання слів парами на с.68 звертаємо увагу на спільну частину і лексичне значення кожного з них, з'ясовуємо, чи можна назвати ці пари слів «родичами»: полоти - полотно; пірнати - пернаті; окріп - кріп; пар­кан - парк. Ще запропонуємо прочитати слова, які відпо­відають на питання що робити? що?, та придумати самим слова-ознаки, які починаються з букви «пе» (польо­вий, плавний, пишний, пильний, пекучий, палкий, паху­чий, пізній).

Щоб перейти до читання речень з логічним навантажен­ням, треба дати можливість учням пошепки прочитати уза­гальнюючі слова справа від тексту, а потім голосно під керівництвом учителя з'ясувати значення цих слів. При цьому добре було б привчати учнів користуватися словни­ком, залучаючи до роботи тих дітей, які вміють читати.

Звичайно, учитель демонструє зразок правильного чи­тання речень і «за допомогою» учнів доповнює їх потріб­ним словом у кінці. Потім треба дати можливість учням підготуватися до читання вголос. Від механічного за­пам'ятовування застерігаємо, урізноманітнивши завдання:

- Знайти речення про прикраси, транспорт, рослини.

Закінчуємо роботу на с.68 читанням букв у кольоро­вих рамках. Діти називають звуки, які вони можуть по­значати.

Для закріплення та повторення вивченого про звук [п] і букву «пе» використаємо матеріал на с.69.

Виконаємо синтетичну вправу із словами, поданими на променевій таблиці: папір, пасіка, партер, палітра. З'ясо­вуємо значення слів, визначаємо наголос у словах, складаємо

речення. (Палітра - дощечка або пластинка з вирізом для великого пальця, на якій художник змішує фарби.)

Дамо завдання самостійно прочитати слова в стовпчи­ку і підготуватися до ритмічного читання (зразок такого читання показує вчитель). Знаходимо спільне й відмінне в написанні слів перила - перина, перина - перлина, пери­ла - перлина, перлина - краплина. Складаємо речення із цими словами.

Розглядаємо сюжетний малюнок на с.69. У бесіді учні відповідають на запитання:

- Що росте на городі? Як треба доглядати рослини? Для чого треба вживати овочі?

Перед слуханням тексту діти самостійно читають його, відгадують слова з пропущеними буквами. Потім учитель читає текст, звертає увагу дітей на написання слова Пер­лина з великої букви. Учні повинні пригадати, коли ми вживаємо в словах велику букву. У цьому тексті це слово не починає речення, не означає ім'я. Чому ж його написа­ли з великої букви? Пропонуємо ще раз прочитати речен­ня і зробити висновок: це назва села.

За завданням учителя діти читають речення ланцюж­ком, відповідають на запитання:

- Як називається наше село? Що за селом? Що росте в полі? Хто полов просо? Що робили Панас і Платон? Хто збирав кріп?

- Прочитайте перше і четверте речення. Яке з них відповідає схемі речення під текстом?

- Прочитайте четверте і п'яте речення. Якому з них відповідає ця сама схема?

Звертаємо увагу на звукову структуру слів село, (за) селом, на вимову звука [е ], наближену до [й], робимо зву-ко-буквений аналіз слова села.

- Прочитайте рукописний текст. Які імена вживають­ся в цьому тексті? Які імена є у вашій сім'ї?

Підсумок уроку.

№26

Тема. Звук [в]. Позначення його буквою В в (ве) (С.70 - 71)

Мета. Ознайомити учнів з буквою в, її назвою та зву­ковим значенням. Навчити читати слова та склади з бук-

вою в. Закріпити вміння зіставляти звуко-буквену струк­туру та лексичне значення подібних за будовою слів, зна­ходити серед них споріднені.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Скоромовка

Вовк вола до води привів, вовка віл водою облив.

Діти вчаться спочатку повільно, а потім усе швидше промовляти скоромовку. За завданням учителя назива­ють кожне слово в скоромовці та перший і останній зву­ки в ньому.

Загадки

Крил не має, скрізь літає

та ще й куряву здіймає. (Вітер.)

Хоч у нього й шуба є,

та як холод настає,

він не їсть тоді, не п'є

і не ходить, не гуляє,

в лігво спати він лягає. (Ведмідь.)

Виділення першого звука в словах вітер, ведмідь. Спо­стереження за вимовою звука [в]: стулені губи витягуємо вперед і поштовхом повітря з голосом швидко розкри­ваємо їх. Отже, перешкоду для струменя повітря створю­ють губи, тому звук [в] - приголосний, губний, дзвінкий. В українській мові він завжди твердий, лише перед і ви­мова його трохи пом'якшується. Пригадаємо, які губні приголосні ми вивчили раніше, ([м], [п])

Повний звуковий аналіз слів вітер, ведмідь, запис їх звукової моделі.

Виділення звука [в] у словах, які називає вчитель:

-Який? Виразний, відомий, в'язкий, в'юнкий, вільний.

— Що робити? Вередувати, виконувати, вірити, водити.

— Що? Воля, віра, вантажівка.

— Хто? Вовк, віл, ведмідь.

Робота за Букварем

Ознайомлення з буквою «ве» (В в). Учитель показує ве­лику і малу букву В в, учні знаходять її на с.70.

Читання звукових моделей та слів під малюнками, злиття та складів із збігом приголосних і закритих, до­повнення складу до цілого слова, де це можливо.

Виконання завдань із парами слів, а саме:

- Прочитати слова в другому стовпчику. Якою буквою вони відрізняються? Яка частина в них спільна? Що ще треба зробити, щоб з'ясувати, чи можна ці слова назвати «родичами»? Що означає слово вата? А ватра? Отже, ці слова мають спільну частину в написанні, але не мають нічого спільного за своїм значенням.

Таку саму роботу проводимо із словами на с.71 писа­ти - писар; викрутити - викрутка та ін., підводимо учнів до висновку, що ці слова мають не лише спільну ча­стину, а й близькі за своїм значенням.

Залучаємо дітей до складання речень, а потім можна запропонувати ще й послухати такі речення:

Веселка весело вигравала на небі веселими кольо­рами.

Викрутити гвинтик викруткою можна; видовбати отвір можна долотом.

Римовані рядки діти легко зможуть завчити напам'ять, щоб суто українські слова (веселка, викрутка, краватка, вишиванка та ін.) назавжди ввійшли до їх активного слов­никового запасу.

Після виконання вправ із словами діти знайомляться з текстом на с.70, пошепки читаючи його, відгадують сло­ва з пропущеними буквами - таким чином готуються до слухання і сприймання.

Потім учитель виразно, повільно читає текст і запитує учнів, чи почули вони в тексті заримовані слова. Якщо так, то нехай ще раз прочитають текст і віднайдуть такі речення. (Сава - вовк. Клава - сова. У Василини - квіти. У Іванка — вишиванка.)

Тепер можна запропонувати придумати ще один рядок, щоб завершити строфу, наприклад: У Варвари - квіти. Ве­селі всі діти. (Веселяться діти. Гарні наші діти.)

За допомогою запитань учитель перевірить, як діти зрозуміли прочитане. А щоб відповісти на них, діти по­вторно перечитають текст кілька разів, що сприятиме формуванню навички читання.

І останнє завдання на цій сторінці - дібрати заголовок до тексту. (Карнавал. На карнавалі.)

На с.71 - продовження попередньої теми.

У процесі роботи діти виконують такі завдання:

- Прочитати слова в стовпчиках.

- Порівняти кожну пару слів, знайти спільне й відмін­не в їх написанні і значенні. Звернути увагу на наголос у словах, а також на те, що слова в другому стовпчику, ду­же схожі за звучанням, нічого спільного не мають за зна­ченням, тому вони не можуть бути «словами-родичами».

Опрацьовуючи текст «Кому молока?», звернемо увагу дітей на розділові знаки в реченнях та на інтонацію. По­ставимо запитання:

- Де корови? Що вони там роблять? У кого молоко? Кому буде молоко?

Запропонуємо прочитати текст і відчути, чи є в ньому співзвучні слова. (Корови: «Му-у-у!!! Молока кому?»; Пав-лику, Олі, Вірі, Левкові.) Яке слово можна було б підста­вити замість Левкові? (Миколі.)

Прочитавши скоромовку (рукописний текст), учні порівнюють слова реве - рве за змістом та структурою і вчаться правильно її промовляти.

№27

Тема. Звук [ш]. Позначення його буквою Ш ш (ша)

(С.72 - 73)

Мета. Ознайомити з твердим звуком [ш], який не має парного м'якого, та буквою ш, яка його позначає. Розви­вати логічне мислення, уміння розрізняти синоніми і споріднені слова (без уживання термінів).

Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Скоромовка

Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку -хай піймає кішка мишку.

Вчимося промовляти скоромовку повільно, а потім усе швидше. Діти називають звук [ш], який добре прослухо-вується в скоромовці, та слова з цим звуком.

Нагадуємо, що в словах доріжку, доріжці, доріжки тре­ба правильно вимовляти звук [ж] і вчити цьому дітей (особливо російськомовних).

Учитель називає слова, а учні «подають сигнал», якщо в слові є звук [ш]: шпак, шум, жовтий, усмішка, жук, ше­лестить, жалити, шовковий, журавель, широкий і т. ін.

Робимо повний звуковий аналіз слів кішка, мишка та записуємо в зошитах і на дошці їх звукову модель.

Виділяємо звук [ш] в словах, спостерігаємо за його ви­мовою та місцем творення в ротовій порожнині: зуби стис­нуті, язик піднімається до верхнього піднебіння, повітря проходить через щілину без голосу, натрапляючи на пере­шкоду - язик і зуби. Даємо характеристику звука: [ш] -приголосний, шиплячий, глухий, завжди твердий.

Робота за Букварем

Ознайомлення з буквою «ша» (Ш ш) - великою і ма­лою, пригадуємо, коли пишемо в словах велику букву.

На с.72 діти розглядають опорні малюнки, називають звуки в словах шишки, шашки, відповідають на запитан­ня, яка буква змінила значення слова. Читають злиття, закриті і відкриті склади із збігом приголосних.

Діти пошепки читають текст, запитують про незнайомі їм слова (запитувати треба вчити щоденно, щоб діти не бо­ялися запитувати і разом з тим вчилися ставити запитан­ня), а потім слухають, як треба читати - зразок такого чи­тання показує вчитель. Після цього учні готуються до чи­тання вголос - ще раз пошепки читають текст, а потім - за завданням учителя. Поступово привчаємо дітей ставити до кожного речення кілька запитань. (Діти, які запитання можна поставити до першого речення, до другого і т. д.?)

Останнє речення в тексті спонукає дітей до спілкуван­ня. Якщо дітям важко буде скласти розповідь про свою школу - не можна їм за це дорікати: адже вони тільки по­чинають учитися. Підкажіть їм, щоб вони уважно роздиви­лися свою школу і змогли розказати про неї якнайбільше.

Залишилося скласти речення за поданими на сторінці схемами, знайти в тексті таке речення, яке відповідає другій схемі, і дібрати заголовок до тексту.

Матеріал на с.73 допоможе закріпити вміння читати слова з буквою «ша».

Після того як учні познайомляться із словами в кож­ному стовпчику і послухають, як їх прочитає вчитель, за­пропонуємо такі завдання:

— Прочитайте слова в стовпчиках і знайдіть серед них «родичів» (вершки - вершник - від слова верх; мурашник -мурашки); назвіть односкладове слово.

- Коли ми кажемо шпаки, а коли - шпак? Що таке шпаківня? Прочитайте однакову частину в цих словах. Як можна назвати ці три слова? Прочитайте назви дерев (кашта­ни, вишні, груші). Як назвати кожне дерево, якщо воно одне?

Під час бесіди за сюжетним малюнком на с.73 треба звернути увагу на охорону зелених насаджень та збере­ження тваринного світу.

Загадка

Гостроверхий чий будинок на землі біля ялинок з голок майстри збудували І цвяхів не забивали? (Мурашник.) Олексій Катрич.

Після того як діти мовчки чи пошепки ознайомилися з текстом, його виразно читає вчитель.

Учні «допомагають» доповнити речення: Вони оберіга­ють мурашники.

Учитель ставить запитання:

- Чому мурашок треба оберігати?

- Яку користь приносять мурашки?

- Кого ще треба оберігати в лісі?

- Як це треба робити?

- Яке пропущене слово вставили в речення? На яке питання воно відповідає? Які ще слова - назви дій можна дібрати до цього речення? (Захищають, доглядають.) Замість яких слів вжито слово вони?

- Прочитайте друге й третє речення. Яким словом ми замінили слово мурашки в третьому реченні?

- Як ви гадаєте, для чого ми так робимо? (Щоб підве­сти дітей до бажаної відповіді, треба запропонувати учням прочитати ще раз ці пари речень: друге й третє, четверте й п'яте.) Запитання в кінці тексту А ти? спонукає дітей поділитися досвідом, що і як вони роблять для збережен­ня навколишнього світу.

Потім діти розглядають гумористичний малюнок з кицькою, розповідають про пригоди свого котика. Слов­никова робота перед читанням скоромовки (нишком - по­тайки, непомітно для інших; крадькома; куштувати -їсти щось трошки для визначення смаку; локшина - виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тоненьких смужок, а також страва з цього виробу: локшина в молоці чи лок­шина, відварена у воді).

Читання та вивчення скоромовки напам'ять, вправ­ляння в її швидкому промовлянні. Утворення слів за про­меневою таблицею (кошара, кошик) та читання рукопис­ного тексту.

Підсумок уроку.

№28

Тема. Повторення вивчених букв. Вправи на виразне читання. Логічний наголос (С.74 - 75)

Мета. Розвивати вміння здійснювати звукові та зву-ко-буквені зіставлення. Читання вправ з логічним наголо­сом. Продовжити роботу над логічними вправами - порів­няння, аналіз, узагальнення.

Робота за Букварем

Роботу на с.74 почнемо із вправи - аналізу і узагаль­нення назв предметів.

Розгляд предметних малюнків угорі.

- Подивіться, що зображено на малюнках. Тепер по­шепки прочитайте речення. Які малюнки треба підстави­ти до кожного речення?

Перед тим як приступити до читання слів з логічним наголосом, треба пояснити, що означає кожна стрілочка над словом - куди спрямоване звучання голосу під час читання. Залежно від розділового знака в кінці одне й те саме речення звучить по-різному, а іноді змінюється і йо­го зміст.

За малюнком складаємо речення із словом лист і підво­димо учнів до висновку, що значення слова іноді можна зрозуміти лише у зв'язку з іншими словами.

Лист - один, а як сказати, коли їх багато? (Листи.) Як звучить голосний у ненаголошеному складі? Яку бук­ву треба писати? Чому?

Слова у стовпчиках діти щоразу читають з різною метою:

- Прочитайте слова пошепки, щоб підготуватися до читання вголос, і запитайте про значення незрозумілих вам слів.

- Прочитайте односкладові, двоскладові слова; слова, які відрізняються однією буквою, і розкрийте значення кожного слова. Якого висновку можна дійти? (Заміна однієї букви в слові змінює його значення.)

- Прочитайте слова, що стосуються спорту. Знайдіть «слова-родичі».

Читання слів у стовпчиках на с.75.

- Що таке шпарка, а що таке нірка? (Шпарка - довга­ста щілина, вузький отвір у чомусь, тріщина; нірка.) От­же, ці слова схожі за значенням, але звучать зовсім по-різному, хоча цим словом можна назвати один і той са­мий предмет - маленьку нірку. А хто може жити в нірці? (Діти можуть пофантазувати.) Чи можна слова шпарка і нірка назвати «словами-родичами»?

Утворюємо слова за променевими таблицями. Діти від­повідають на запитання: які з утворених слів можна під­писати під малюнком?

Наступне завдання — прочитати слова стовпчиками і рядками зліва направо. Поставити до них питання: що р о б й т й?, щ о? Або ж: прочитати слова - назви дій; сло­ва - назви предметів; знайти «слова-родичі». Прочитати слова з ненаголошеним [й].

Читаючи речення, діти закріплюють уміння узагаль­нювати назви, поповнюють свій словниковий запас ук­раїнською лексикою, проводять звуко-буквений аналіз слів посуд, одяг.

Читання рукописного тексту. Добір перевірних слів до

виділених.

Підсумок уроку.

№29

Тема. Звуки [д], [д' ]. Позначення їх буквою Д д (де)

(С.76 - 77)

Мета. Навчити впізнавати звуки [д], [д'] в словах та позначати їх буквою д, читати слова з буквою д, чітко ви­мовляючи звук перед глухими приголосними та в кінці

слова. Розвивати фонематичний слух, порівнюючи вимову парних дзвінких і глухих приголосних [д] - [т], [д'] - [т']. Розширити лексичний запас учнів з теми «Інформація і зв'язок».

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Учитель просить учнів послухати скоромовки і почути новий звук, який є майже в кожному слові (можна прока­зати їх два рази).

Скоромовки

Добре дині уродили -господарю догодили. Одну диню, дві дині дав господар господині. - Диво дивне, а не дині! -дивувалась господиня. Олексій Катрич.

Дятел дітям збудував дім в дуплі у дубі.

Олексій Катрич.

Звуковий аналіз та моделювання слів дати - дятел; диня - діти. Виділення звуків [д], [д']. Виділення злиття із звуком [д] або [д'] та приголосного звука в ньому із слів: видавати, виділяти, годувати, дарувати, дякувати, діли­ти (на яке питання відповідають ці слова?); дитинство, дозвілля, завдання, сніданок (на яке питання відповіда­ють слова?); рідний, добрий, дужий, рудий (поставте пи­тання до слів).

Спостереження за вимовою звуків [д], [д'], місцем тво­рення та артикуляцією: зуби розтулені, кінчик язика до­бре притиснутий до верхніх зубів біля піднебіння, з голо­сом вимовляємо звук [д], визначаємо його твердість і дзвінкість. А тепер приготуємося вимовляти звук [д], але вимовимо його без голосу. Який звук почули? [т] Яка між ними різниця? ([д] - дзвінкий приголосний, [т] - глухий приголосний.)

Вимовляємо звук [д'], спостерігаємо: губи розтягнуті, зуби розтулені, кінчик язика міцно притиснутий до ниж­ніх зубів, середня частина язика піднімається до верхньо-

го піднебіння. З голосом видихаємо струмінь повітря, який натрапляє на перешкоду біля зубів. Визначаємо: звук [д'] - приголосний, м'який, дзвінкий. Вимовимо цей звук без голосу. Чим відрізняються звуки [д'] - [т']?

Такі звуки називаються парні дзвінкі та глухі приго­лосні.

Робота за Букварем

Ознайомлення з буквою «де» (Д д) - великою і малою.

Порівняння звукового й буквеного складу слів дим - дім.

Читання злиття, складів із збігом приголосних та за­критих складів, доповнення їх до цілого слова.

Читання слів учнями пошепки та колективне тлума­чення їх значення. З метою формування навички усвідо­мленого читання пропонуємо завдання:

- Прочитати слово в стовпчику, написане з великої букви, та пояснити його правопис.

- Прочитати чотирискладові слова та визначити в них наголос.

- Прочитати трискладові слова.

- Розглянути малюнки і прочитати речення. Знайти слова в реченні, близькі за будовою і змістом (дрімав, дрімота). Як їх можна назвати?

Тепер працюємо за текстом. Його спочатку може про­читати вчитель, а потім учні. Треба звернути увагу на чи­тання діалогу в тексті та розділові знаки в спонукальних реченнях. Запитаємо:

- Який звук чуємо на місці пропущеної букви? Про­читайте слово із цим звуком.

- Що подарували Данилкові? Для чого потрібне йому відерце? Чому Данилкові не дозволили самому йти до во­ди? (Мабуть, Данилко був ще малий.) З чого можна дійти висновку, що Данилко ще малий?

Після читання букв у кольорових рамках (с.76), що позначають голосні та приголосні звуки, учні знайомлять­ся із словами кожного стовпчика (с.77).

Матеріал на с.77 передбачає формування вміння чита­ти слова з буквою «де» та збагачення словникового запа­су учнів з теми «Інформація і зв'язок».

Порівнявши написання і значення слів у кожному стовпчику, діти знаходять спільне і відмінне між ними,

вчаться розрізняти за змістом такі слова, як адресат і ад­ресант; листи і листівки (звернути увагу на ненаголоше-ний склад ліг-), та правильно вживати їх.

Текст читає вчитель і учні. Після повторного читання речень учимо дітей ставити запитання до кожного з них. Перше формулює вчитель, а потім заохочує учнів до співпраці. Наприклад:

- Куди пішли ми з Данилком? Яке ще запитання мож­на поставити до цього речення?

- Хто пішов на пошту?

- Як звали маму? Як звали тата?

- Ким працює мама?

- Що вона робить? Що несе мама адресатам? Хто несе адресатам листи і листівки?

- Де пишуть адресу? Що є на конверті?

- Що зробили Денис і Дмитрик? Хто передплатив журнал? Який журнал передплатили хлопчики?

Запитання в кінці тексту А ти? спонукає дітей до роз­повіді, до бесіди. Тут доречно запропонувати дітям роз­повісти про своїх маму і тата: як їх звати, чим вони зай­маються, яка в них професія.

Рукописний текст (речення) допоможе залучити дітей до розмови про значення листування з рідними і близьки­ми людьми, особливо із старенькими, які завжди чекають доброго, теплого слова від онуків.

Підсумок уроку.

- Яку нову букву вивчили на уроці? Які звуки вона позначає? Що треба знати про ці звуки? Які парні глухі відповідають цим звукам?

№30

Тема. Звуки [з], [з']. Позначення їх буквою 3 з (зе) (С.78 - 81)

Мета. Навчити впізнавати звуки [з], [з'] в мовленому слові та позначати їх буквою з, читати слова з новою бук­вою, чітко вимовляти звуки перед глухими приголосними та в кінці слова.

Розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, уміння зіставляти, порівнювати звуко-буквений склад слів та смислове значення їх.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадки

В синім небі світлячки світять нам щоночі. Як їх звати? (Зірочки.) Олексій Катрич.

Хто вночі укрив нам поле, ліс і річку, все навколо білим полотном широким? (Зима.) Олексій Катрич.

- Виділіть злиття із звуками [з], [з']. Назвіть послідо­вно всі звуки в словах: зима, зірка. Запишіть звукову мо­дель слів зима, зірка. Назвіть перший звук у кожному

слові.

Діти слухають речення: Закувала зозуленька в зелено­му лузі. Називають слова, в яких є звуки [з], [з']. Пропо­нуємо виконати завдання:

- Самостійно пригадайте і назвіть слова, в яких були б звуки [з], [з'].

- Виділіть звуки [з], [з'] і вкажіть їх місце в поданих словах: земля, зерно, зілля, азбука, березень, візерунок, в'яз, віз, гімназія.

- Зробіть звуковий аналіз і запишіть звукову модель слів: зерно, зірка.

- Назвіть перший звук у цих словах. Чим відрізняють­ся ці звуки? (Вимовою.)

- Вимовте кожен із цих звуків по черзі ([з], [з']) і пояс­ніть, як вони вимовляються, ([з] - кінчик язика впираєть­ся біля коренів нижніх зубів і язик трохи прогинається вго­ру, а верхні й нижні зуби при цьому зближаються, [з'] -при вимові цього звука більш напружена середня частина язика, а губи розтягуються. Струмінь повітря в обох випад­ках виходить із голосом і натрапляє на перешкоду - зуби.) Отже, звуки [з], [з'] - приголосні, дзвінкі.

- Пригадайте, які звуки вимовляються так само, але без голосу? (Звуки [с], [с'] - це глухі приголосні.) Спро­буємо вимовити їх попарно: [з] - [с], [з'] - [с']. Як назива­ють такі приголосні, які відрізняються голосом - дзвінкіс-тю-глухістю? (Парні дзвінкі та глухі приголосні.)

- Які парні дзвінкі та глухі приголосні ви вже знаєте?

Робота за Букварем

Ознайомлення з буквою «зе» (3 з) - великою і малою.

Читання букви в підручнику та злиття з буквою «зе». Розгляд предметних малюнків, читання звукових моделей та слів під ними.

Звернути увагу, чим відрізняються ці слова. (Наголо­сом.) Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)

Читання складів - закритих та із збігом приголосних. Визначення, які з них складають слово, а які можна до­повнити до цілого слова.

Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.

Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.

Читання скоромовок. Заучування їх напам'ять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.

Розгляд малюнків - ілюстрацій до казок (с.79). Діти знаходять помилки, яких «не помітив» художник.

Читання тексту під малюнками. Останнє речення спо­нукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.

Утворення слів за променевими таблицями на с.79.

Виконання творчих вправ:

- Прочитати слова справа. Що означає слово прикраси? Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?

- А що означають слова розділові знаки?

- Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого стави­мо розділові знаки в реченні?

- Прочитаємо й розгадаємо речення-загадку.

- Порівняємо слова лапки - лапки. Від чого змінило­ся значення слова?

- Прочитати рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?

— Прочитати букви в кольорових рамках, що познача­ють голосні і приголосні звуки. Прочитати букви, що по­значають парні дзвінкі і глухі приголосні (с.78).

Матеріал на с.80 сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі за­вдання:

- Прочитати у стовпчиках трискладові слова. Знайти серед них ті, що називають ознаки, дії. Скласти із цими словами речення. Знайти і прочитати «слова-родичі».

- Розглянути сюжетний малюнок і розказати, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.

Читання тексту. Перед тим як читатиме вчитель, діти пошепки ознайомляться з текстом. Учитель може запита­ти: «Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропу­щеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв?

Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово».

Читання тексту учнями за різними варіантами: в ціло­му, ланцюжком, по рядах і т.п.

- Прочитати речення, що складаються з одного слова; з трьох слів.

- Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати про зиму? Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимов­ляється.

№31

Тема. Звук [й]. Позначення його буквою Й й (йот)

(С.82 - 83)

Мета. Дати поняття про звук [й] як такий, що не має парного твердого приголосного, та букву «йот», що його позначає. Продовжити роботу з багатозначними словами.

Прищеплювати почуття гордості за рідний край, за Батьківщину, бажання оберігати все, що дарує нам природа.

Загадка

Він маленький, він вухатий, куцохвостий і вусатий. Як же звіра того звати? (Зайчик.) Олексій Катрич.

Після того як учні відгадають загадку, учитель пропо­нує вивчити її напам'ять і відповісти на запитання:

- Які слова допомогли дітям дізнатися, що в загадці йдеться про зайчика? На яке питання відповідають ці сло-

ва? (Який?) Що вони називають? (Ознаки предметів.) Промовимо всі разом слова-ознаки. Отже, зайчик який?

- Назвати звук в кінці кожного із цих слів: малень­кий, вухатий, куцохвостий, вусатий.

- Де стоїть звук [й] в словах; лінійка, копійка, висо­кий, чайка, Йосип?

- Вимовимо звук [й]. Як він утворився в ротовій по­рожнині? (Середня частина язика притискується до піднебіння і створює перешкоду для струменя повітря, яке проходить через щілину між язиком і піднебінням.) Який це звук? (Приголосний.)

- Порівняйте вимову звуків [т] - [т'], [д] - [д'], [н] -[н']. Чим вони відрізняються між собою в кожній парі? (У кожній парі є твердий і м'який приголосний.)

- Назвіть хором м'які приголосні. Тепер назвіть при­голосний [й].

Таким чином підводимо учнів до висновку, що звук [й] твориться так, як і інші м'які приголосні: губи розтягну­ті, язик притиснутий до нижнього піднебіння, звук тво­риться з голосом. Отже, звук [й] - дзвінкий, м'який і по­значатиметься у звукових моделях двома рисками. Пар­ного твердого цей звук не має.

Аналізуємо за звуковим складом слова гай, клей, за­писуємо звукову модель кожного слова.

Робота за Букварем

Після ознайомлення з великою і малою буквою «йот» учні під керівництвом учителя читають слова на с.82, складають із ними речення, пояснюють вживання вели­кої букви в словах другого стовпчика, знаходять «зайве» слово (Надійна - ім'я дівчинки), читають односкладові, двоскладові, трискладові слова, добирають слова за ма­люнками до кожної звукової моделі, утворюють слова за променевою таблицею і читають текст.

Робота за текстом після ознайомлення з ним:

- Прочитайте текст і подумайте, хто сказав: «Діти, по­лиймо рослини!».

— Що полив тато? А Дарій?

- Хто полив айстри? Що сказала мама? Чому вона на­звала дітей золотими? (На кожне запитання вчителя діти відшукують відповідь у тексті, щоразу перечитуючи його.)

Продовжуємо вчити дітей добирати заголовок до тексту.

Працюємо над багатозначністю слова (не вживаючи терміна):

- Коли можна сказати золоте поле, золота ложка, зо­лоте серце?

- Хто чув, що ще в народі називають «золотим?»

Слухання вірша:

Сонце золоте над нами, золотії, тато й мама, золотий у небі птах, золотий калач в руках. Франтішек Грубін.

- Що у вірші називають золотим? Чому так говорять? Складання слів із розсипаних букв: рий, рій, дні, рід,

рідний; рій, рай, майка, рама, марка, Марійка (с.83).

Вірш «Рідний край» на с.83 читає вчитель, проводить словникову роботу (водограй, полів розмай, зелен, ліщина, стежина, шануй). У цьому тексті є лише кілька слів із буквами, які не вивчали діти, тому всіх учнів можна залу­чати до читання вірша.

№32

Тема. Читання слів із буквосполученням йо (С.84)

Мета. Закріпити знання учнів про позначення звука [й] буквою «йот», навчити читати та робити звуко-букве-ний аналіз слів із сполученням букв йо.

Розширити уявлення дітей про професії.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Звуковий аналіз слів та запис звукової моделі кожно­го з них: мій - моя, гай - гаї, юний - Йосип.

- Слово Йосип підпишемо під звуковою моделлю, на­зиваючи звуки і позначаючи їх буквами.

Робота за Букварем

Розглядаємо малюнки на с.84, читаємо звукову модель слова йорж та слово. Діти називають звук замість пропу­щеної букви. Звертаємо увагу на однакову назву різних предметів і на те, чому їх так назвали.

Утворюючи слова за променевими таблицями, діти па­ралельно відповідають на запитання:

- Від якого слова утворилося дане слово (крайовий -край, знайомий - знай, дійовий - дій)?

- Чи можна за цим прикладом дібрати пару до слів майор, майоран, майоріти? Чи можна ці слова назвати «родичами»? Чому ні?

Розгляд сюжетного малюнка і бесіда за його змістом.

Читання тексту. Спочатку учитель пропонує розгляну­ти текст і спробувати здогадатися, в яких словах пропу­щено букви та які звуки вони позначають. Потім читає виразно текст і пропонує підготуватися дітям до читання його вголос. За завданням учителя діти читають ланцюж­ком, за рядами, хлопчики, дівчатка, один одному тощо, після цього читають, щоб дати відповіді на запитання:

- Хто такий Йосип Майоренко? Які слова в цьому ре­ченні написали з великої букви? Чому?

- Як діти ставляться до лікаря? За що лікаря люб­лять і шанують? Поставте питання до слів чуйний, уваж­ний. Як треба розуміти ці слова? Доберіть заголовок до тексту.

Розгляд і бесіда за сюжетним малюнком «На тракто­рі». Читання тексту вчителем та учнями і бесіда за йо­го змістом.

Тема. Читання слів з вивченими буквами. Закріплен­ня знань про букву «йот» та буквосполучення йо (С.85)

Мета. Формувати навичку правильного швидкого чи­тання слів з вивченими буквами. Закріпити вміння ста­вити запитання до слів-назв, добирати слова з протилеж­ним значенням.

Виховувати почуття відповідальності за своє здоров'я та дбайливе ставлення до нього.

Робота за Букварем

Читання в кольорових рамках букв, що позначають приголосні і голосні звуки (с.84). Повторення:

- Чому букву і записали в другий ряд? (Перед і деякі приголосні вимовляються м'яко.)

- Як називаються приголосні [д] - [т], [з] - [с]? (Парні дзвінкі і глухі приголосні.)

- Як називаються приголосні [д] - [д'], [т] - [т'], [з] -[з'], [с] - [с']? (Парні тверді і м'які приголосні.)

- Що ми знаємо про звук [й]? (Цей звук дзвінкий, м'який. Він не має парного твердого і парного глухого приголосного.)

- Як вимовляються перед і звуки [м, в, п, к, ш]? Чи мають ці звуки в українській мові парні м'які приголосні? (Ні, не мають, вони бувають тільки тверді.)

Утворення слів за променевими таблицями, пояснен­ня значення кожного слова.

- Що означають слова, написані з великої букви? Ко­ли ми ще вживали на письмі велику букву? Назвіть пріз­вище свого товариша. Які прізвища ваших родичів?

Бесіда за сюжетним малюнком «В аптеці». Звертаємо увагу дітей на те, як треба берегти своє здоров'я, що ко­ристуватися ліками можна тільки за вказівкою лікаря, чітко дотримуючи рекомендацій, зазначених у рецепті (ре­цепт - це письмове звернення лікаря в аптеку про виго­товлення чи відпущення готових ліків та спосіб їх прийо­му хворим), що неправильне вживання ліків може завдати шкоди здоров'ю.

Читання тексту вчителем та учнями, формування вміння ставити різні запитання до одного й того самого речення. Наприклад:

- Хто виписав мамі ліки? Що зробив лікар? Кому лікар виписав ліки? Що виписав мамі лікар?

Треба дати зразок читання відповідей із зміною логіч­ного наголосу залежно від того, про що запитуємо. Читання слів, що відповідають на питання який?

- Прочитати слова в правому і лівому стовпчиках. Що вони означають? (Назви ознак.)

- Дібрати до кожного слова лівого стовпчика потрібне слово з правого стовпчика.

- Прочитати першу дібрану вами пару слів. Чим цікава ця пара слів? (Вони протилежні за значенням. Учителеві не треба поспішати самому робити цей висно­вок, треба дати можливість поміркувати і висловитися дітям.)

- Прочитати другу пару слів. Як ви гадаєте, чи пра­вильно дібрана автором ця пара слів? Спробуйте виправи­ти помилку.

Таку саму роботу проводимо з іншими словами. Рукописний текст (прислів'я) можна використати для складання вірша чи просто для римування слів.

№33

Тема. Буква ь (м'який знак). Позначення м'яким зна­ком м'якості приголосних (С.86)

Мета. Сформувати поняття в учнів про букву «м'який знак» як таку, що вказує на м'якість приголосного, але не позначає звука.

Навчити порівнювати звукову і буквену моделі слів із м'яким знаком, із буквосполученням ьо.

Дати поняття один - багато. Формувати навичку в міру швидкого правильного читання слів і текстів.

Виховувати почуття любові і дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

/ великі, і красиві.

Як біжать - то в'ється грива.

Копитами - туп-туп-туп,

по камінню - цок-цок-цок.

Хвости у всіх довгі-довгі,

хвіст і грива - мов шовкові. (Коні.)

Звуко-буквений аналіз слова коні: діти називають склади, звуки в кожному складі, позначаючи їх у зву­ковій моделі, а потім записують слово. Звертаємо увагу, як вимовляється звук [н'] і як ми позначили м'якість при­голосного на письмі (буквою і).

З'ясовуємо, коли ми говоримо коні. (Коли тварин ба­гато.)

- Як сказати, коли тварина одна? (Кінь.) Скільки скла­дів у цьому слові? Назвати звуки в слові і записати його звукову модель.

- А тепер спробуємо записати слово кінь за допомогою розрізної азбуки. (Діти, які не вміють читати, звичайно, викладуть слово кін. Нехай вони його прочитають так, як виклали. Виявляється, що [н] у такому варіанті вимов­ляється твердо, а ми в слові кінь чуємо м'який звук [н']. Твердий і м'який звук позначається однаковою буквою.

Як же показати на письмі, що звук вимовляється м'яко? Очевидно, потрібен ще якийсь значок, який би вказував на м'яку вимову звука [н']. Це і є буква ь, що сама по собі ніякого звука не позначає. Та якщо «м'який знак» поста­вити поряд з іншою буквою, він і покаже, що приголос­ний перед ним треба вимовляти м'яко.)

Ознайомлення з буквою «м'який знак» і визначення її місця в касі букв.

Робота за Букварем

Читання злиття м'яких приголосних з і.

- Яка буква вказує на м'якість попереднього приго­лосного в кожному злитті? Який звук вона позначає?

- Прочитати букви в другому рядку. Як ми вимовля­ли приголосні звуки? Яка буква вказує на м'якість приго­лосного? Який звук вона позначає? (Ніякого. Буква «м'який знак» позначає лише м'якість приголосного.)

Розгляд предметних малюнків на с.86 (карасі).

- Прочитати слова під малюнками, визначити кількість звуків і букв у кожному слові, кількість складів. З'ясувати, чому в словах різна кількість складів.

- Скільки звуків у слові карась? А скільки букв у цьо­му слові? Чому букв більше, ніж звуків?

Читання слів у лівому стовпчику. Прочитати слова, які означають багато предметів. Назвати в кожному слові букву, що позначає м'який приголосний. Якою буквою позначили м'якість приголосного?

- Прочитати слова, що називають один предмет. На­звати м'який приголосний у кожному слові. Як позначи­ли м'якість приголосного на письмі? Порівняти кількість звуків і букв у словах лосі - лось. Чому в другому слові звуків менше, ніж букв?

Розгляд малюнка, бесіда за малюнком:

- Де стоять тато і хлопчик? (Біля тину.) Як нази­вається місце, де можна переступити через тин? Як ви ду­маєте, що каже тато хлопчикові? Уважно прочитаємо ре­чення. Які слова відрізняються лише однією буквою? Якою? Що позначає м'який знак?

Бесіда про квіти:

- Які квіти знають діти? Де можуть рости квіти? У ко­го є квіти вдома? Хто і як доглядає за квітами? Яку ко-

ристь приносять квіти? (Квіти не лише милують око своєю красою, їх краса зцілює душу людини, діє заспо­кійливо на нервову систему. Більшість квітів мають цілю­щі властивості: любисток, чорнобривці, нагідки, ромаш­ка лікарська, конвалія, первоцвіт та ін. Деякі квіти вжи­вають як приправу: листя, квіти і навіть насіння красолі, мелісу, лофант та ін.)

Читання речень про квіти. Відповіді на запитання:

- Коли сіють чи висаджують квіти? Коли починають цвісти квіти і скільки вони цвітуть? Які ще є пори року? Подивіться, на яку пору року вказують предмети, зобра­жені на малюнку справа (с.86).

- Прочитайте слова зліва і подумайте, що вони можуть означати? (Діти читають спочатку мовчки, а потім голосно назви місяців і колективно визначають, яку пору року вони називають. Доповнюють текст назвами зимових місяців.)

Читаємо пари слів, записаних на дошці: зима - зими, весна - весни. Учитель подає зразок правильної вимови слів з ненаголошеними голосними.

- Чому ми написали в слові зима букву й, а не е? Про­читаємо слово зими. Назвіть наголошений склад (зи-).

- В українській мові прийнято писати в ненаголошено-му складі таку саму букву, яку пишемо в наголошеному.

- Послухайте, як я читаю слово весна, а ви прочитай­те слово поруч із ним. Чому в слові весна в ненаголошено-му складі написали е? (Бо в наголошеному складі вимов­ляємо звук [е].)

Звертаємо увагу учнів, що в кольорових рамках ь сто­їть окремо від інших букв. А чому? Діти подумають і за­пропонують свої відповіді.

№34

Тема. Закріплення вживання м'якого знака на письмі. Буквосполучення ьо (С.87)

Мета. Закріпити вміння робити звуко-буквений аналіз мовлених слів із м'яким знаком, записувати звуко­ву модель слів із позначенням м'якості приголосного пе­ред о, друкувати і читати слова з буквою ь, буквосполу-ченнями йо, ьо.

Розвивати уміння римувати слова, складати речення за поданою схемою.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Скоромовка

Лом зламали, льон зв'язали.

Учимося повільно, а потім швидко промовляти скоромов­ку. Пропонуємо назвати слова, в яких є звуки [л], [л']. На­звати односкладові слова, зробити повний звуко-буквений аналіз їх, записати звукову модель і ці слова. Як позначимо м'якість приголосного в слові льоні Скільки букв у словах льон, ломі А звуків? Що позначає буква «м'який знак»?

Робота за Букварем

Читання злиття з твердими і м'якими приголосними та о.

Читання слів з парними твердими і м'якими приголо­сними, з'ясування їх значення шляхом тлумачення (лоно -відкритий простір на свіжому повітрі) або складання ре­чень із словом.

Бесіда.

-Поміркуємо разом: як називаються люди, які виро­щують льон? Для чого вирощують льон? Що виготовля­ють із льону? Як складають льон у полі? Підсумовуючи, учитель звертає увагу, що вирощування і обробка льону -це складна і важка праця; з льону виготовляють не тільки красивий, а й зручний, приємний для тіла одяг.

Читання тексту та бесіда за прочитаним.

Читання слів у стовпчиках. Звертаємо увагу на право­пис слів із м'яким знаком, буквосполученнями йо та ьо, з ненаголошеними голосними (синіти - синій). Спонукаємо учнів поставити питання до слів кожного стовпчика та визначити, що вони називають.

Складання речення за схемою. (Синій льон росте у полі. Веселі діти стали в коло. Білобока сорока сіла на дерево.)

Читання рукописного тексту. Звернути увагу на право­пис слів із буквосполученням ьо.

При наявності часу можна запропонувати дітям ви­вчити вірш із слів учителя:

Через річечку місток -кольорове диво.

Ми по ньому у лісок з лялькою ходили.

Володимир Басюк.

- Назвати слова з м'яким знаком.

На наступному уроці вірш можна надрукувати на дошці і запропонувати прочитати слова з м'якими приго­лосними та пояснити спосіб їх позначення.

Підсумок уроку.

- Чим відрізняється буква ь від інших вивчених букв? Що позначає на письмі буква ь? Коли ми пишемо ь?

№35

Тема. Звуки [дз], [дз']. Позначення їх буквосполучен-ням дз (С.88)

Мета. Розвивати вміння співвідносити звуко-буквені структури слова. Навчити правильно, злито вимовляти нові звуки [дз] - [дз'] та позначати їх двома буквами: «де», «зе». Продовжити роботу із спорідненими словами (« словами-родичами »).

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Який є, таким покаже

і без слів про все розкаже. (Дзеркало.)

Після того як діти відгадали загадку, учитель звертає увагу, як треба правильно вимовляти перший звук ([да]) у слові дзеркало. При цьому зуби стулені, губи розкриті, а язик упирається в нижні зуби. Сильний струмінь повітря, що виходить з голосом, натрапляє на перешкоду, що ство­рюється язиком і зубами. (Учитель підключає учнів до спостереження за вимовою звука і до пояснення, де і як утворюється звук. Підводить до висновку: звук [дз] - при­голосний, твердий, дзвінкий.)

Звуковий аналіз та запис звукової моделі слова дзер­кало.

Загадка

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

шкідників ним здобуваю. (Дятел.)

Діти відгадують загадку і відповідають на запитання, чому вони так думають. Учитель продовжить бесіду:

- Який у дятла дзьоб? Що робить дятел дзьобом? По­слухайте, як треба правильно вимовляти слово дзьоб.

- Який перший звук чуємо в слові дзьоб? ([дз']) Чим він відрізняється від звука [дз]? (Звук [дз'] - м'який.)

Вимовимо звуки [дз], [дз'] хором. Чим відрізняється вимова цих звуків? (Коли ми вимовляємо м'який звук [дз'], середня частина язика більш напружена і притис­кується до верхнього піднебіння. Звук [дз'] вимовляється м'яко.

- Як ми позначимо його у звуковій моделі? (Позначи­мо двома рисками.)

- Послухайте слова і спробуйте визначити в них звуки [дз], [дз'], якщо вони є: день, дзень, видаляють, видзеньку­ють, цілий, дзвінкий, ценькати, дзенькати, подзенькує, ґудзик, дзінь, ґедзь. Як треба позначити м'якість приго­лосного в словах дзінь і ґедзь?

- В українській мові звуки [дз] і [дз'] позначаються на письмі двома буквами: «де» і «зе», тобто буквосполучен-ням дз. Читати ці дві букви треба разом, як один звук.

- Тепер запишемо слова дзеркало і дзьоб під звукови­ми моделями. Порівняємо кількість звуків і букв у кожно­му із цих слів. Чому в слові дзьоб три звуки, але п'ять букв?

Слухання тексту і вилучення з нього слів із звуком [дз]:

Дзеленчали дзвоники у школах, дзвін скликав у класи школярів.

Робота за Букварем

Читання слів на с.88. Складання речень із прочитани­ми словами.

Вправи у виразному читанні вірша «Дзвоники».

Гра «Римуємо слова». Учитель називає слова, напри­клад: дзвоники, синенькі, співає, а діти добирають спів­звучні їм: коники, тоненькі, грає - зустрічає і т. ін.

Можна запропонувати дітям спробувати скласти вір­шик, наприклад:

Дзвонили дзвоники. Стрибали коники.

Пташки співали -день зустрічали.

Олексій Катрич.

Або:

Дзвінка - дівчинка маленька, садить дзвоники синенькі. Садить дівчинка, співає, а музика грає, грає.

Олексій Катрич.

№36

Тема. Повторення вивченого. Читання слів із букво-сполученнями йо, ьо, дз (С.89)

Мета. Формувати навичку правильного, в міру швид­кого читання окремих слів і тексту; розвивати вміння ста­вити до слова питання та утворювати словосполучення.

Вивчення напам'ять вірша зі слів учителя:

Біжить, біжить струмочок, водичка дзюркотить. Спинюся біля нього, щоб трішки відпочить.

Тетяна Собецька.

- Назвіть слова з м'яким приголосним у кінці. (Бі­жить, дзюркотить, відпочить.) На які питання відпові­дають ці слова? (що робить? що зробитй?) Які на­зви вони означають? (Назви дій.)

- Назвіть перший звук у кожному із цих слів, ([б], [в] -губні приголосні, пом'якшені перед і, ніколи не бувають м'якими; [дз'] - м'який приголосний, дзвінкий.)

Звуковий аналіз слова дзюркотить, запис моделі слова.

Робота за Букварем

Читання слів у стовпчиках.

Спочатку дамо дітям можливість самостійно прочита­ти слова і назвати ті з них, зміст яких вони не розуміють.

Читання слів учителем.

Читання слів учнями пошепки - підготовка до читан­ня вголос.

Читання слів за завданням учителя.

- Прочитайте слова в другому стовпчику. Прочитайте серед них трискладові; чотирискладові. Поставте до кож­ного з них питання. Які це назви? (Назви ознак.) Чому ви так думаєте?

- Прочитайте слова в першому стовпчику. Які назви вони означають? Доведіть.

- Прочитайте двоскладові слова в третьому стовпчику. Як ми визначаємо кількість складів у слові?

Читання загадки вчителем. Учні називають звуки, які позначають пропущені букви в словах: сріблясте, стри­бає, криницю. (Нагадаємо, що квадратик означає пропу­щену букву. А буква може позначати один або два звуки. Таким чином готуємо дітей до розуміння звукової струк­тури букв, які можуть позначати два звуки.)

- Розгляньте предметні малюнки біля речень. Назвіть, що на них зображено.

- Прочитайте слова під малюнками. Поставте питан­ня до прочитаних слів (завдання ставиться окремо до кож­ного рядка). За ознаками доберіть і підставте малюнок до кожного речення.

Читання рукописного тексту, доповнення речення сло­вами - назвами ознак.

№37

Тема. Буква я. Позначення буквою Я я звуків [йа] (С.90)

Мета. Сформувати вміння аналізувати, виділяти злиття [йа] на початку слова чи складу, після голосного та позначати його буквою я на письмі. Розвивати логічне мислення, навичку швидкого читання, уміння ставити пи­тання до слів-назв та утворювати словосполучення.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Вивчення напам'ять вірша:

Явір, яблунька, ялинка -розрізняє Якилинка... Розсміялась раптом Яся: - То не яблунька, а ясен. Любов Пшенична.

Бесіда за змістом вірша:

- Діти, допоможіть мені закінчити думку, щоб вийш­ло речення: Явір, яблунька, ялинка - це назви ... (пред­метів - доповнюють діти). Чому ви так думаєте?

- Як можна назвати ці предмети одним словом? (Де­рева.) Яке «зайве» дерево в цьому ряду назвала Якилин-ка? (Яблунька.) А що сказала Яся? То які дерева треба бу­ло назвати? (Явір, ясен і ялинка.)

- Скажемо всі разом перше слово. (Явір.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть перший і другий склад. За­пишемо звукову модель слова. Назвіть звуки в другому складі. Підпишіть букву під кожним звуком у другому складі (-вір). Назвіть перший склад. Які звуки ви чуєте в першому складі? ([йа])

- Діти, було це дуже давно, коли Природа-мати створю­вала звуки й Азбуку. Кожен звук людського мовлення дістав право подарувати людям свою, але лише одну букву. А звук [й] був такий щедрий і працьовитий, що йому ще хотілося щось зробити для Азбуки. Звук [й] мав кількох вірних і надійних друзів, бо й сам ніколи нікого не підводив. Одним із них був звук [а]. Усю ніч двоє друзів, міцно обійнявшися, щоб не замерзнути, (а мусимо сказати, що ночі тоді були над­звичайно холодними), сиділи на ґанку і міркували, який би дарунок ще піднести своїй господині. І коли піднялося вранішнє сонечко й осяяло будинок Азбуки, то всі побачили нову букву, яка стояла міцно на своїх ніжках, спираючись на плечі двох нероздільних друзів. Це була велична і гарна собою буква Я. І вона голосно промовила:

- Я ніколи не забуду моїх добрих творців і довіку позна­чатиму їх там, де вони звучатимуть поруч.

Олексій Катрич.

- Чи зрозуміли ви, любі діти, до чого ця казка? Я при­гадала її відразу, як тільки почула два звуки поруч [йа] у слові явір. То якою ж буквою ми позначимо ці два звуки? (Буквою я.)

Учитель показує букву Я я - велику і малу та її місце в азбуці. А потім говорить:

- Повторимо ще раз усі разом наш вірш. Промовте уважно кожне слово і назвіть ті з них, які почнемо писа­ти з букви я. (Діти називають.)

Робота за Букварем

Читання звукових моделей і слів під малюнками (яблу­ко, ягоди). Який перший склад у словах я-блу-ко, я-го-ди? Яка буква в першому складі? Які звуки вона позначає?

- Порівняйте кількість звуків і букв у кожному з цих слів.

Складання слів за променевими таблицями. Спостере­ження за словами і відповіді на запитання:

- Які слова зашифровані на першій таблиці? З якої букви ви напишете ці слова? Чому з великої? Назвіть перший склад у кожному слові (я-). Отже, буква я на по­чатку слова позначає склад я- і звуки ... (діти продовжу­ють - [йа]).

- Розгляньте другу таблицю. Чому буква я стоїть між словами? (Слова лівого стовпчика закінчуються буквою я, а слова правого - починаються з букви я.) Прочитайте слова, утворені в лівому стовпчику. Скажіть їх по скла­дах. Який останній склад у кожному слові? (-я.) Які зву­ки позначає буква я? Які букви стоять перед я? (і, і, о, і -букви, що позначають голосні звуки.) Отже, після голо­сного буквою я позначаємо на письмі два звуки.

- Прочитаємо утворені слова в правому стовпчику. Як ми їх напишемо? Чому з великої букви? Назвіть перший склад у кожному слові. Які звуки позначає буква я?

Читання вірша. Щоб дати відповідь на запитання в кінці вірша, учні ще раз його перечитають і за бажанням можуть вивчити напам'ять.

Під керівництвом учителя діти розгадують ребуси (сім'я, стояв).

№38

Тема. Позначення буквою я м'якості попереднього приголосного та звука [а] (С.91)

Мета. Розвивати вміння робити повний звуковий аналіз простих за будовою слів та складів, порівнювати вимову парних твердих і м'яких приголосних та познача­ти м'якість приголосних на письмі буквою я.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Діти, легенда про букви ще не закінчилася. Що ж було далі? Послухайте:

- Букви уважно вислухали промову новенької, схваль­но киваючи своїми голівками. Адже нічого гріха таїти: не всі на цьому світі бувають вдячними. Отож буква я так усім сподобалася, що всі почали простягати до неї руки і пропонувати свою дружбу. Тоді буква я сказала:

- Дякую, любі друзі, але хочу сказати: не така я вже й добра, як вам здалося. Я можу дружити лише з м'яки­ми приголосними. Обіцяю всім буквам при потребі стати біля них, щоб позначити їх м'якість та звук [а], з яким я розлучатися ніколи не буду.

Усім сподобалися чесність і відвертість букви я. А вона з тих давніх часів добре виконує дві роботи: позна­чає звуки [йа] на початку складу, слова та після голо­сних і м'якість приголосних та звук [а] після м'яких приголосних.

Олексій Катрич.

- У цьому ми з вами зараз пересвідчимося. Пригадай­те вірш про Якилинку (діти розказують вірш). Як звали другу дівчинку? (Яся.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть звуки та запишіть звукову модель слова Яся.

- Підставте замість звуків букви. (Діти під керівницт­вом учителя викладають чи друкують слово. Якщо ж ви­никне у кого-небудь сумнів, яку букву написати, або хтось із дітей напише після с букву а, треба ще раз вимовити слово, щоб діти почули м'якість приголосного і пригада­ли, яка буква позначає одночасно м'якість приголосного і звук [а].)

- Порівняти кількість букв і звуків у слові Яся.

Робота за Букварем

Читання букв у кольорових рамках, що позначають го­лосні звуки (с.90). Запитуємо, чому букву я записали під буквою а. (Обидві букви позначають звук [а].) А чому в од­ному ряду з буквою і? (Обидві букви вказують на м'якість приголосних.)

Читання злиття приголосних з буквами а, я та слів у стовпчиках (с.91).

Розгляд малюнка і бесіда за його сюжетом. Читання речень. У дітей виникає запитання: - Як називаються ма­лята в корови, свині, вівці?

Цей перелік можна продовжити в усній формі, напри­клад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зай­ченята, кошенята.)

Читання рукописного тексту. Доповнення речення відповідно словами на городі; біля хати.

№39

Тема. Буква І ї. Позначення буквою І ї звукосполу­чення [йі] (С.92 - 93)

Мета. Познайомити учнів з буквою / ї та її звуковим значенням. Формувати навичку правильного швидкого читання.

Виховувати почуття любові і гордості за рідну мову.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Діти, пригадуєте казку про букву я?

- Що ми дізналися з цієї казки про звук [й]? (Він був щедрий, працьовитий, мав кількох вірних і надійних дру­зів. Одним із них був звук [а].)

- Яку букву вони вдвох подарували Азбуці? (Букву я.)

- Серед вірних і надійних друзів був і звук [і]. Він був такий тендітний і тоненький, що легко протиснувся вперед і став поруч з [й].

- Ми з тобою теж можемо подарувати свою букву Азбуці. Там, де ми звучатимемо разом,

на папері встане буква ї.

Я дарую їй свою поставу,

ти їй очі подаруй свої.

І всі побачили, як на дві руки, що були поруч, стала струнка і вродлива красуня з кругленькими, проникливи­ми очима-крапочками. (Учитель показує букву / ї.) Усі за­хоплено дивилися на неї, а вона скромно сказала:

-Дякую своїм творцям - звукам [й] та [і]. Я завжди позначатиму їх там, де вони звучатимуть разом.

Усі приголосні мовчки милувалися красунею, і ніхто з них не посмів просити її ще про якусь послугу. Кожен думав: «Вона така ніжна й тендітна, що досить з неї й однієї роботи. Не буду завдавати їй клопоту».

З того часу чимало води втекло, а буква ї чесно вико­нує свою обіцянку - завжди позначає на письмі два звуки:

[й] та [і].

Олексій Катрич.

- Послухайте скоромовку та впізнайте слова з ї:

їхав поїздом їжак —

наїжачився піджак.

Любов Пшенична.

Після вивчення скоромовки ставимо запитання:

- Які слова треба писати з буквою ї?

- Відгадайте загадку:

То зів'ється у клубок, то розправить спинку. Ніс - як чорний п'ятачок. Очі - намистинки, (їжак.) Степан Жупанин.

- Звуковий аналіз та запис звукової моделі слова їжак.

- Скільки звуків у слові їжак? Підставимо букви під звуками. (Оскільки букву ж ще не вивчали, замість неї підставимо квадратик.)

- Скільки букв у слові їжак?

- Чому звуків більше, ніж букв?

Робота за Букварем

Читання звукової моделі і слова під малюнком.

Читання слів у стовпчиках. Слова може прочитати вчитель, після чого з'ясувати значення їх шляхом тлу­мачення або складання речень. Потім слова читатимуть учні, виконуючи при цьому різні завдання вчителя. На­приклад:

- Прочитати слова з буквою й; з буквою ї; з буквою л; написані з великої букви.

Бесіда за малюнком:

- Діти, а хочете дізнатися, як буква ї прийшла до на­шого Букваря? Тоді спочатку розгляньте малюнок. Що ви на ньому бачите? (Цвітуть конвалії, серед конвалій - кіль­ка букв ї. Соловей у дзьобику несе букву ї.) А що було по­тім - послухайте.

Учитель читає вірш «Буква ї». Діти відгадують слова гаї, букву, побачив, ручаї, букво, колективно з'ясовують значення слів гаї, ручаї, букво. Звертаємо увагу на пряму мову - запрошення, на логічний наголос, кличну форму «букво», музику вірша, милозвучність нашої мови.

Добір слів у кличній формі за завданням учителя - за­пропонуємо дітям покликати членів своєї родини (мамо, тату, дідусю, бабусю, тьотю, сестро, братику). Наголо­симо, що ця милозвучна клична форма характерна тільки для української мови.

Після цього діти читають букви в кольорових рамках. З метою повторення учитель ставить завдання:

- Прочитайте букви, що позначають губні приголосні. Що ви знаєте про губні приголосні?

- Прочитайте букви, які можуть позначати тверді і м'які приголосні.

На наступній сторінці Букваря діти знайомляться з на­звами міст і річок України, доповнюють речення своїми прикладами, закріплюють знання про вживання великої букви в назвах міст і річок.

Вірш Олексія Катрича спочатку читає вчитель, а потім із текстом працюють діти: вправляються у виразному чи­танні; заучують рядки напам'ять, готують словесну карти­ну і т. ін. Учитель у цей час може приділити увагу дітям, які потребують індивідуальної роботи.

За бажанням діти можуть вивчити напам'ять вірші на с. 92 - 93.

Підсумок уроку.

- Що знаємо тепер про букву ї? Які звуки вона позна­чає завжди?

№40

Тема. Буква Ю ю. Позначення буквою Ю ю звуко­сполучення [йу](С.94)

Мета. Навчити робити звуковий аналіз слів зі злит­тям звуків [йу] та позначати їх буквою Ю ю на письмі.

Викликати інтерес до художнього слова та народних звичаїв.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Діти, перш ніж помандрувати новими сторінками нашого Букваря, я хочу розповісти вам ще дещо з життя звуків і букв. Так ось:

- У той час, коли святкували народження нових букв я і ї, не всі звуки були вдома. Звук [у], наприклад, чергу­вав у лісі. Своїм голосом він попереджав звірят про набли-

ження хижого вовка, щоб вони встигли заховатися від нього, або сильного вітру, щоб пташенята міцно трима­лися свого гнізда та не випали з нього. Як він це робив — ви, напевно, знаєте, бо вже не раз чули його голос. «У-у-у-у-у!» - це звучало в лісі як тривога.

Повернувшись до палацу Азбуки, він, звук [у], почув схвильовані голоси звуків, які тільки й говорили про нові подарунки своїй господині. І йому, звуку [у], теж захоті­лося зробити щось незвичайне.

Він давно шанував звук [й] та все соромився підійти до нього. І ось наважився і зробив крок, другий, а потім став зовсім близько. Усі побачили поруч два звуки: [йу]. Звук [у] голосно промовив:

- Я теж тебе дуже шаную, любий друже. Допоможи і мені приготувати подарунок нашій господині.

- Дякую за довір'я і зроблю це з великим задоволен­ням. Я простягну руку, а ти прихили до неї свою голову.

Усі побачили, як народжується нова буква Ю ю. Вона була велична і горда. Ставши міцно на ноги (учитель по­казує букву Ю ю — велику і малу), буква сказала:

- Перш за все, я завжди позначатиму на письмі зву­ки [йу], де б вони не звучали. Я також готова працювати в парі з кожним звуком, хто цього бажає.

Букви, що позначають м'які приголосні, не забарилися. Вони швидко простягли до неї свої руки і запитали: «Ти зможеш- показувати м'якість нас, приголосних звуків?»

- Звичайно. Я залюбки виконуватиму завжди ваше бажання, поспішатиму стати біля букв, щоб показати: ось вони, переді мною - м'які приголосні.

Олексій Катрич.

А ми зараз спробуємо переконатися, чи виконала свою обіцянку буква ю.

Скоромовка

Юрко Юрасика зустрів. Юрась карасика зловив. - Юрасику, віддай карасика, -Юрко Юрасика просив.

- У яких словах чуємо злиті звуки [йу]? (Юрась, Юр­ко, Юрасик.)

- Зробимо звуковий аналіз слова Юрась та запишемо його звукову модель. Скільки звуків у слові? Підставимо букви під звуками. Назвіть перший склад та звуки в ньо­му. Якою буквою позначимо злиті звуки [йу]? Як позна­чимо м'якість приголосного [с] на письмі?

- Порівняємо кількість звуків і букв у слові Юрась.

Робота за Букварем

- Розглянемо опорний малюнок на с.94. Що зображе­но на ньому?

Пояснення значення слова юрта.

Читання слів у колонках та пояснення їх значення.

Читання слів з метою виконання завдання, а саме:

- Прочитайте «слова-родичі» в першому та другому стовпчиках. Доведіть, що це так. Чому слова першого стов­пчика написано з великої букви?

- Прочитайте слова, які відповідають на питання щ о р о б л ю? Де в цих словах стоїть буква ю? Скільки складів мають ці слова? Чому? Які звуки позначає буква /о?

- Прочитайте чотирискладові слова. Чому вони мають чотири склади? Які звуки позначає буква ю? Що означа­ють ці назви? (Назви предметів.) Спробуйте поставити пи­тання до цих слів, (ч й м?)

Читання забавлянки «Сіяв - віяв» Ганни Чубач учите­лем та учнями. Заучування її напам'ять.

№41

Тема. Позначення м'якості приголосного та звука [у] буквою ю (С.95)

Мета. Навчити порівнювати звукову структуру слів з парними твердими і м'якими приголосними та позначати м'якість приголосного перед [у] буквою ю. Поповнювати лексичний запас учнів, розвивати допитливість і фантазію.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Послухайте:

- Люблю я свою лялю, зроблю я їй коралі з горобини червоної, із травиці шовкової. Олексій Катрич.

- Як ви думаєте, хто міг так говорити про свою ляль­ку? Як дівчинка ставиться до своєї іграшки?

- Прочитайте ще раз вірш по пам'яті. Назвіть слова, в яких є м'який звук [л']. Зробимо звуковий аналіз слова люблю. Підставимо під звуками букви - спочатку приго­лосні, а потім голосні (замість б - квадратик).

- Назвіть перший приголосний ([л']). Який другий звук? ([у]) Якою буквою треба позначити одночасно м'якість приголосного і звук [у]? (Буквою ю.)

Робота за Букварем

Читання злиття з буквами у та ю. Порівняння вимови приголосних звуків перед у та ю.

Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема: урюк - дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками; рюк­зак - речовий мішок із спеціальними ремінцями, за до­помогою яких він закріплюється за плечима; тюлень -морська тварина і т. ін.

Бесіда за сюжетним малюнком:

- Хто зображений на малюнку? Що робить дівчинка? Що вона малює?

Читання вірша. Бесіда:

- Кого любить дівчинка? Що вона любить робити? Що намалює дівчинка? А що любите малювати ви?

№42

Тема. Буква Є є. Позначення буквою Є є злиття звуків [йе] і м'якості приголосних та звука [е] (С.96 - 99)

Мета. Навчити виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові - на початку слова, складу, після голосного - та позначати злиття буквою є.

Навчити на слух порівнювати тверду і м'яку вимову парних твердих і м'яких приголосних перед [е] та відпо­відно позначати на письмі м'якість приголосного буквою є.

Допомагати дітям зрозуміти, як важливо розвивати свої здібності до будь-якої роботи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Діти, наша казка про звуки і букви має продовжен­ня. Тож послухайте, що ще відбулося в палаці Азбуки:

Коли всі звуки і букви трохи заспокоїлися, вгорі щось зашелестіло, і легенький вітерець тихенько опустив на землю букву е. Вона дуже любила подорожувати і часто літала з лелеками, лебедями на озера, а то й далеко за море. «Е-е-е, - промовила буква е, - тут діється щось цікаве. А де ж була я, де?» Вона піднялася на ґанок, де відпочивав звук [й], і тихенько присіла біля нього, зіт­хнувши: «Е-е-е!». Звук [й] почув знайоме зітхання, про­кинувся і промовив:

— Як добре зазвучало - [е]! Зі мною разом так це бу­де: [йе]. Ми подаруємо Азбуці ще одну букву! Ти, букво е, зніми, будь ласка, з обличчя свою вуаль!»

Буква е не забарилася це зробити, і всі побачили чудо­ву букву Є є (учитель показує букву - велику й малу).

- Віднині там, де поруч разом звучатимуть два звуки [й, е], там буква Є запише слово Є! Це гарне слово, бо як Є - то Є: добробут, щастя - і усе твоє. Ще буде складом Є у нашій мові: є-нот і Є-ва - [йе] звучить у слові. -Таку промову виголосив [й].

Тут приголосні стали в ряд, і як завжди -найближче всі м'які. Торкнулася їх буква Є, та не до всіх дістала. Найближче «єн», і «те», і «ел» стояли, і буква Є усім їм так сказала:

- На м'якість звуків ваших я вкажу. Сама ж звучатиму, як [е] - після м'якого. Сподобалася всім така промова.

А сонечко сховалось вже за гаєм.

- І ми, здається, теж відпочиваємо, -сказали букви Е та Є.

Усе затихло. Мир і благодать. Старенький місяць виглянув з-за хмар.

- Є - буква і на мене чимось схожа, -промовив тихо й покотився далі. Багато ще було в нього роботи.

Олексій Катрич.

Нас із вами теж Буквар уже чекає.

Сподобалася вам казка? Про що ви дізналися з неї сьо­годні?

Мабуть, стомилися трохи й ви. Послухайте смішинку й відпочиньте:

Євген горіхи роздає:

- Оце моє, оце твоє...

- А це чиє?

- Це теж моє!

Ти ж бач, - горіхів не стає... А в вас такий Євгенко є, що так горіхи роздає?

Любов Пшенична.

Діти кілька разів промовляють скоромовку за вчите­лем, а потім самостійно. Учитель запитує:

- У яких словах скоромовки разом вимовляємо звуки [йе]? Якою буквою позначимо їх на письмі в цих словах? (Буквою є.)

Запишемо всі букву є Є - малу й велику, а із словом Є придумаємо речення. Наприклад:

Є у мене мама,

є у мене тато,

є у мене ще бабуся,

є дідусь і братик.

Сад і хата в мене є,

є подвір'я, котик є.

Є у мене... є, є, є...

Та не все воно моє.

Є для всіх, на всю сім'ю,

а я дуже всіх люблю!

Олексій Катрич.

Робота за Букварем

Читання букви Є є та підпису під малюнком. Читання в кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки. Учитель ставить завдання:

- Які букви в рамці можуть позначати два звуки? Які з них, крім цього, позначають ще й м'якість приголосних?

Читання слів із буквою є.

Після того як діти прочитали кілька разів слова по­шепки і вголос, учитель пропонує:

- Прочитайте імена людей; імена хлопчиків; імена дівчаток; слова, що називають дії.

- На яке питання відповідають слова, що називають дії предметів?

Перед тим як читати вірш «У зоопарку», учитель по­яснить значення слова вольєр - площадка для утримання тварин, загороджена металевою сіткою.

Діти під керівництвом учителя знайомляться з текстом і відгадують слова: єхидна, заєць, дуже, жарко, п'є. Текст читає вчитель, а потім учні. У бесіді про зоопарк і тварин, які живуть у ньому, доречно буде нагадати про правила по­ведінки скрізь, де можна зустріти тварин, дотримання гігієни, аби не зашкодити своєму здоров'ю і здоров'ю тва­рин, дотримання тиші, особливо влітку, там, де є тварини.

Відгадування загадки: за допомогою малюнків діти до­бирають варіанти відповіді.

Заучування вірша зі слів учителя:

Ясне сонце в небі сяє, тепло літнє посилає. Справжнє літечко прийшло! Скільки дива принесло!

Олексій Катрич.

Звуко-буквений аналіз слів ясне, літнє. Виділення в злитті -не, -не звуків [н], [н'], позначення на письмі м'якості звука [н'] буквою є.

Читання злиття з твердими та м'якими приголосними на с.97.

- Якими буквами позначаються голосні звуки після

твердих приголосних?

- Якими буквами позначається м'якість приголосних на письмі? (Буквами я, ю, є, і, ь.) Які з них можуть позна­чати два звуки? Яка буква не позначає звука?

Читання слів на с.97 Букваря із злиттям не, не. Пояс­нення значення слів, складання речень з деякими з них за вибором учнів. Знайти серед них слова з протилежним значенням.

Читання вірша на с.97 учителем, а потім учнями. Ді­брати заголовок до вірша з поданих: «Синь. Синє все... Ху­дожник» . Учитель спонукає дітей до обґрунтування свого вибору. Ставить запитання:

- Яким ви уявляєте художника: добрим чи сердитим, веселим чи сумним, дуже серйозним чи жартівником, ще­дрим чи скупим, щасливим чи нещасливим? (Ці слова вчитель може надрукувати на дошці парами, користую­чись квадратиком для позначення букв, яких діти не ви­вчали, або буквами в квадратиках, щоб звернути увагу уч­нів на ці букви. Тільки добра, весела, щаслива, щедра ду­шею людина, яка любить людей, природу і хоче про все розказати, поділитися своєю радістю з іншими, може все в природі побачити, відчути простір і велич навколишньо­го світу і намалювати все це фарбами, словами у формі вірша або просто поділитися своїми думками - так підсу­мує вчитель те, що скажуть діти.)

- Прочитайте ще раз вірш і скажіть, що малював ху­дожник? (Небо, море, мабуть, поле, бо в полі синій льон цвіте; дитину з синіми очима; і дні, і ночі - все у нього бу­ло синє, бо художник був щасливий.) Так скажуть діти, а вчитель допоможе, узагальнить їхні думки і продовжить:

- Давайте порівняємо малюнок із текстом. Чи є щось схоже в художника й поета? Що саме? (У художника - на морі корабель; волошки в полі. Поет не знав, як це все описати. Від щастя слів не вистачило в нього. Та й нам він дав можливість поміркувати.)

- Рушаймо, діти, далі дорогою пізнання. Читаємо за­питання внизу зліва і відповіді, що поруч із ними.

- Тож хто чи що може бути веселим і сумним, широ­ким і вузьким, великим і малим? Про кого можна так ска­зати: метка, моторна? (Господиня, дівчинка, сестричка.) А пишна, запашна? (Троянда, квітка, хлібина, паляниця.)

- Які ознаки до цих предметів можна ще дібрати? (Якщо в учителя є предметні малюнки - добре було б їх показати.)

- Доповнити потрібними словами третє речення; до слів - назв ознак дібрати відповідні слова - назви пред­метів.

Читання рукописного тексту на с.97, доповнення ре­чення словами (будили, дивували своїм дзвоном і т. ін.).

С.98 - 99. Повторення вивченого.

Робота із словами з протилежним значенням: літо -зима; осінь - весна; ніч - день.

Розгляд малюнка з люстерком. Висновок: один і той самий предмет можна назвати по-різному.

Читання речення:

Я люблю наш славний сад

і осінній листопад.

Словесне малювання картини осінньої природи в саду: що там можна побачити, почути, як це можна зробити. (Тихенько постояти десь під деревом і прислухатися до осінньої тиші...)

Бесіда з учнями про Новий рік.

- В Україні за православним календарем новорічне свято відзначають 14 січня за новим стилем. Здавна рано-вранці хлопчики брали зерно і ходили засівати. Спочатку йшли до найближчих родичів, хрещених батьків, а потім до сусідів та інших людей. Кожна сім'я з радістю чекала вранці хлопчика у своїй оселі. Це було доброю прикме­тою: хлопчики приносили щастя в оселю на весь рік.

Дівчатка зранку ні в якому разі не заходили в жод­ну хату. І лише після обіду жінки і дівчатка могли йти в гості.

Читання тексту «На Новий рік...» та бесіда за змістом прочитаного:

- Хто ходить засівати на Новий рік і коли?

- Чим можна засівати? Чим засівати не можна?

- Які слова з буквою ю ви запам'ятали на уроці? Які звуки в цих словах позначає буква ю? Де в словах буква ю позначала два звуки або склад?

Читання рукописного тексту; доповнення речень своїми прикладами.

Розгляд сюжетного малюнка на с.99.

- Як звуть дівчинку, якщо в її імені звучить [йе]? Що робить дівчинка? Яку роботу ви виконуєте вдома?

Учитель читає вірш «Єва». Діти відгадують слова з про­пущеними буквами і називають звуки, які вони познача­ють. Потім вірш читають діти кілька разів - за бажанням вивчають його напам'ять.

Читання загадки на с.99.

Раннє дитятко спати лягає. Пізнє дитятко зорі гойдає. Раннє дитятко день зустрічає. Пізнє дитятко відпочиває. (Сонце і місяць.)

Олексій Катрич.

Після того як діти відгадали загадку і пояснили, чому вони так думають, учитель пропонує знайти слова в текс­ті загадки, що відповідають на питання що р о б й т ь?, я к е? і ті, що мають протилежне значення.

№43

Тема. Звук [б]. Позначення його буквою Б б (бе) (С.100 - 103)

Мета. Формувати вміння правильно вимовляти і ви­діляти з мовленого слова звук [б], позначати його в зву­ковій моделі відповідним умовним знаком та буквою б на письмі. Розвивати увагу, граматичну пильність, логічне мислення.

Виховувати любов до українського слова, вчити відчу­вати його мелодійність, милозвучність. Вчити користува­тися довідковою літературою.

Виховувати в дітей любов до своєї сім'ї, потребу перей­матися її клопотами, проблемами.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Я круглий, червоний. Смачний і корисний печений, варений, і свіжий, і кислий. Чуб зелений маю. Восени достигаю. (Буряк.) Олексій Катрич.

- Які слова допомогли відгадати загадку? Що вони на­зивають? (Ознаки предмета.) Чому ви так думаєте? (Бо відповідають на питання яки й?)

Звуко-буквений аналіз слова буряк. Виділення звука [б], визначення способу його творення - треба міцно сту­лити губи, набрати багато повітря і з голосом виштовхну­ти його, відкривши губи. Визначення:

- До яких звуків належить [б]? (Приголосний, бо стру­мінь повітря натрапляє на перешкоду - губи; дзвінкий, бо повітря виходить із голосом; губний, бо в його творенні активну участь беруть губи.) •

- Які губні приголосні ми вже вивчали? [и, в, м\ Що ви знаєте про губні приголосні? (Вони ніколи не бувають м'якими в українській мові.)

- Звук [б] - губний, він теж вимовляється завжди твердо. Пом'якшена вимова буває лише перед [і].

Запис звукової моделі слова буряк. Ознайомлення з буквою «бе» (Б б). Пропонуємо дітям підставити букви у звукову модель слова, пояснити позначення м'якості при­голосного [р'] буквою я.

- Замінити букву р буквою д. Прочитати утворене сло­во (будяк).

Робота за Букварем

Розгляд букви Б б і предметних малюнків біля букви на с.100. Читання звукових моделей та слів під малюнка­ми. Складання речення за малюнками. Порівняння слів баран, барабан за буквеним складом. Визначення, чи мож­на їх назвати «словами-родичами». Чому ні?

Читання злиття та складів із збігом приголосних, до­повнення складів до цілого слова (утворення слів з пода­ними складами).

Підготовка до сприймання прочитаного. Учні пошепки читають слова у стовпчиках і запитують про значення тих, зміст яких вони не розуміють.

Читання слів учителем. Звертаємо увагу на наголос у словах та його словотворчу роль.

Виконання вправ під керівництвом учителя:

- Прочитайте слова пошепки і знайдіть ті з них, які називають дію предмета. Покажіть сигнальною карткою, в якому стовпчику ці слова. Чому ви так думаєте?

- Знайдіть «слова-родичі» в другому стовпчику.

- Прочитайте слова в четвертому стовпчику. Що спіль­ного між білизною і бавовником?

- Розгляньте три малюнки.

- Кого бачите на першому малюнку? (Хлопчика.)

- Що він тримає в руках? (Букет; бузок.)

- Кого бачите на другому малюнку? (Дівчинку.)

- Що вона тримає в руках? (Булку.)

- Яка булка? (Булка смачна, бо вона свіжа, м'яка, за­пашна.)

- Кого бачите на третьому малюнку? (Дитя.)

- Що тримає дитя в руках? (Яблуко.)

- Яке яблуко? (Воно велике, смачне, солодке.)

- Послухайте ще раз кожну групу речень. (Учитель ще раз читає.) Як ви думаєте, для чого в другому реченні кожної групи вживалися слова він, вона, воно?

- Спробуйте підставити слова він, вона, воно до слів, які я називатиму: олівець (він), парта (вона), сонце (воно), поле, ліс, яблуко, дерево, дуб, стіл, дошка, зошит, зошити. А яке слово треба підставити до слова зошити? (Вони.)

- Розгляньте малюнки (с.101) біля текстів, прочитай­те слова внизу (пронумеровані). Послухайте, як я читати­му речення. Вони не закінчені. (Учитель демонструє зра­зок виразного читання римованих речень.)

- Тепер прочитайте ці речення самостійно і доповніть їх потрібними словами, що внизу. Підготуйтеся до читан­ня вголос.

Читання речень учнями вголос.

- Прочитайте речення про інструменти, про рослини, про тварин.

Вправи у виразному читанні за допомогою логічного наголосу.

Скоромовка

Бором брів бобер до брата борошна собі набрати, бо бобриха й бобренята будуть бублі виробляти. Любов Пшенична.

Учні кілька разів промовляють скоромовку і відповіда­ють на запитання:

- Який звук часто повторюється в скоромовці? Назвіть слова із звуком [б].

- Спробуйте вимовити цей звук без голосу, ([п]) Прига­дайте, що ви знаєте про звук [п]. ([п] - приголосний, глу­хий, губний, завжди твердий.)

- Чим відрізняється звук [п] від звука [б]? (Звук [б] -теж губний, завжди твердий, але на відміну від глухого приголосного [п] він дзвінкий.)

- Отже, звуки [б] - [п] - парні приголосні. Пригадайте, які парні дзвінкі та глухі приголосні ви ще знаєте. У цьому вам допоможе таблиця букв у кольорових рамках на с. 100.

С.102. Бесіда про спорт і його значення в житті люди­ни. Учитель читає слова на тему «Спорт» і пояснює їх зна­чення, користуючись «Тематичним словником школяра» (авт. К.Прищепа, В.Лук'яненко).

За завданням учителя діти читають двоскладові, трис­кладові і т. ін. слова у стовпчиках; знаходять «слова-родичі».

Учитель читає текст, а потім залучає до читання всіх дітей, користуючись різними методичними прийомами. Учимо дітей ставити різні запитання до одного й того са­мого речення, наприклад:

- Як звати сестру Олеся?

- Куди ходить Богдана?

- Хто ходить у басейн?

- Для чого ходить до басейну Богдана?

Щоб відповісти на кожне запитання, щоразу просимо дітей перечитати те саме речення, але з різним логічним наголосом, щоб усі, хто слухає, зрозуміли, що ми хочемо сказати.

Читання рукописного тексту. Цим реченням залу­чаємо дітей до розмови: нехай розкажуть про свою роди­ну - хто чим займається у вільну годину, яку роботу ви­конують члени сім'ї.

Під час роботи з рукописним текстом на с.103 зверта­ємо увагу на споріднені слова («слова-родичі»), а також на ті, що відрізняються однією буквою (кора - нора), на­голосом, на ненаголошений [е] в словах.

Під керівництвом учителя діти можуть повчитися чи­тати за особами вірш Інни Кульської «Зайчик та капуста».

№44

Тема. Апостроф. Читання слів з апострофом (С. 104 - 105)

Мета. Навчити читати слова з апострофом, робити звуко-буквений аналіз слів.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Діти, послухайте таку казочку:

У мами-пташки сім'я велика, сім'я велика і працьовита, працюють дружно з самого ранку -хочуть зробити все до сніданку, а саме:

п'ять синочків в'ють гніздечко, б'є горішки шостий син. Сьомий в'язку дров приніс. Восьмий син знайшов пір'їнку, щоб прикрасити хатинку. А дев'ятий син сказав: - Я задачу розв'язав! Ще один є, та про нього щось не хочеться казати, бо любив він дуже ... спати. Скільки всіх синів у мами? Порахуйте разом з нами. Хто сніданок заробив? Хто несмачно його з'їв?

Олексій Катрич.

- Скільки ж дітей було в маленької пташки? Скільки з них заробили сніданок? Що робили діти? Кому сніданок видався несмачним? Чому? (Дамо можливість поміркува­ти дітям і висловити свої думки, але не треба переносити висновки на когось персонально.)

Доберіть слово, щоб закінчити сказане мною речення: У мами-пташки велика ... (сім'я.) Зробимо звуковий ана­ліз слова: [с', і, м, й, а]. Запишемо звукову модель слова. Тепер підставимо букви під звуками. (Діти підставляють і пояснюють: «ес» і, — бо звук [с'] вимовляємо м'яко, «ем», я, бо звуки [йа] стоять поруч, вимовляються разом, тому позначаються буквою я.) Що ви пам'ятаєте про звук [м]? (Це приголосний, дзвінкий, губний, завжди твердий.)

- Але ж після «ем» стоїть буква я. Пригадаємо, яку роботу виконують букви я, ю, є після приголосних? (Вони позначають м'якість приголосних, отже, перед ними при­голосні вимовляються м'яко.)

- Але ж приголосний [м] не буває м'яким. Скажемо всі разом слово сім'я. Прислухайтеся. Ми вимовили [м] твер­до, а потім звуки [йа]. Як же показати це на письмі? (Та­ким чином підводимо дітей до висновку, що потрібен якийсь знак, щоб показати після [м] вимову звуків [йа].)

- В українській мові є такий знак - апостроф ('). Він і вказує на твердість приголосних та вимову після губних звука [й].

- Я ще раз прочитаю вам казочку, а ви спробуйте по­дати мені сигнал, якщо почуєте слова, у яких після б, п, в, м вимовляється звук [й]. (Учитель читає вищенаведену казочку, діти після читання кожного рядка називають слова з апострофом, які вони запам'ятали.)

Робота за Букварем

Учитель показує знак апостроф (') і пропонує розкри­ти Буквар на с.104.

Утворення складів з апострофом за таблицею зліва:

- Діти, зверніть увагу на таблицю в Букварі. Прочи­тайте в стовпчику букви, які позначають приголосні зву­ки, що стоять перед апострофом. Що між ними спільно­го? (б, п, в, м - губні приголосні.)

- Які букви стоять після апострофа? (Букви я, ю, є, ї.)

- Подивіться на таблицю, як я утворю і прочитаю склади з буквою б (б'я, б'ю, б'є, б'ї).

- Утворіть і прочитайте склади з іншими буквами, що позначають приголосні.

- В українській мові після б, п, в, м. та р перед я, ю, є, ї на письмі ставиться апостроф і вимовляється звук [й].

- Прочитайте звукову модель слів під цифрами п'ять і дев'ять. Зверніть увагу, чи позначає апостроф звук.

- Апостроф звука не позначає. Він вказує на тверду вимову попереднього приголосного та [й] після нього.

Читання складів та слів з апострофом.

Знайти «слова-родичі» в першому стовпчику (м'який, м'якенький, пом'якшити). Чи є «слова-родичі» в другому стовпчику?

Читання вірша. Чому хлопчик подався в сад із в'яз­кою соломи? Яким іншим словом можна замінити слово в'язкаї Як ви розумієте слова закутав аж до п'яті Для чого і коли це роблять з деревами?

Роботу на с.105 починаємо із читання слів у стовпчи­ках, знаходимо серед них «слова-родичі», складаємо ре­чення з такими словами, як в'яз, в'юн; його, у нього.

Читання речень після розгляду малюнків. Діти під керівництвом учителя доповнюють їх за змістом (з вино­граду - ще сік і варення; з кукурудзи - ще пластівці й олія; а з бурульок не буде нічого, крім калюжі під дахом).

Заучування напам'ять скоромовки та читання і відга­дування загадок.

Для повторення в кінці уроку можна зробити звуко­вий аналіз та запис звукової моделі слів: їсть, п'є, знайо­мі, м'ята.

№45

Тема. Звук [ж]. Позначення його буквою Ж ж (же)

(С.106 - 107)

Мета. Вчити правильно вимовляти звук [ж] перед глухими приголосними та в кінці слова, позначати на письмі його буквою ж, читати склади і слова з новою бук­вою. Прищеплювати почуття любові до рідного слова, до природи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Скоромовка

Женько з бджільми не дружив. Женько бджіл завжди дражнив. Бджоли Женька не жаліли і дражнила нажалили.

- Який звук часто повторюється в скоромовці? Зро­біть звуковий аналіз слова Женько і запишіть його зву­кову модель.

- Який новий звук треба позначити буквою? (Звук [ж].) Послухайте, як я вимовляю ([ж]) і вимовте звук усі разом. Який це звук? (Приголосний, дзвінкий.)

- Скажіть цей звук без голосу, ([ш]) Який це приго­лосний? (Глухий приголосний.) Скажіть ці приголосні в парі: [ж] - [ш].

- Як називаються такі звуки? (Парні приголосні зву­ки: дзвінкий і глухий.)

- Звук [ж], як і звук [ш], ніколи не буває м'яким, ли­ше перед [і] у нього вимова пом'якшена.

Загадка

Сам чорний, та не ворон.

Є роги, та не бик.

Є шість ніг без копит.

Крила має і літає.

Летить - виє, сяде - землю риє. (Жук.)

- У якому слові є звук [ж]? Пригадайте і назвіть сло­ва, в яких є звук [ж].

Звуковий аналіз слова жук та запис його звукової моделі.

Робота за Букварем

Розгляд букви «же» Ж ж і малюнків на с.106.

Читання злиття та складів із причитуванням приго­лосних до злиття та із збігом приголосних. Чітка вимова приголосного [ж] в середині та в кінці слова.

Читання смішинки про жука. Можна запропонувати повчитися читати слова автора та слова жука, дотримую­чи потрібну інтонацію. (Який голос у жука? Мабуть, обра­жений, трохи буркотливий.)

Можна запропонувати вивчити смішинку напам'ять.

Закріплюємо вміння читати слова з буквою «же» на с.107.

Прочитавши текст самостійно пошепки та прослухав­ши, як його читає вчитель, діти під керівництвом учите­ля виконують різні завдання, зокрема добирають заголо­вок, порівнюють текст з малюнком, фантазують, що ще можна було б намалювати відповідно до тексту.

Учні знайдуть «слова-родичі» в поданих реченнях.

№46

Тема. Звук [дж]. Позначення звука [дж] буквосполу-ченням дж (С.108 - 109)

Мета. Навчити правильно вимовляти звук [дж] та по­значати його на письмі двома буквами: д, ж. Формувати вміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, роз­різняти невідповідність між кількістю звуків і букв у ньому.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадки

Зимою спить.

Літом бринить.

Над квітами літає,

солодку росу збирає,

нас медом пригощає. (Бджола.)

Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не змія, а жа­лить. (Джміль.)

- Діти, послухайте, як я вимовляю слова бджола, джміль. Який звук є в обох словах? Зробимо звуковий

аналіз слів і запишемо звукову модель кожного з них. Замість вивчених раніше звуків підставляємо букви.

- А як же позначити новий складний звук [дж]? При­гадайте, як ми позначали звуки [дз], [дз']. Звук [дж] та­кож позначається на письмі двома буквами: дж. Підста­вимо букви замість звука [дж] в словах бджола, джміль. Порахуйте, скільки букв і скільки звуків у кожному з цих слів.

- В українській мові звук [дж] завжди твердий і ли­ше перед і вимова [дж] буває пом'якшена.

Робота за Букварем

Словникова робота. Читання слів на с.108. Знайти «сло-ва-родичі»; слова, які відрізняються однією буквою або на­голосом.

Бесіда за сюжетним малюнком про охорону природи, про збереження чистоти водойм.

Читання тексту «У лісі».

Слова і тексти на с.109 - це вправи на закріплення уміння читати слова з буквами, що позначають звуки [дж], [дз], та буквосполученнями йо, ьо.

Після читання слів у першому стовпчику пропонуємо дітям поставити питання до слів і відповідно прочитати слова - назви дій (що робити? -що роблю?) парами.

У другому стовпчику учні знаходять споріднені слова і слова з однаковою частиною, але різні за значенням (джем - джемпер).

До малюнків діти добирають рядки з тексту вірша та скоромовки.

№47

Тема. Звуки [ц], [ц']. Позначення їх буквою Ц ц (це) (С.110- 111)

Мета. Навчити виділяти в словах звуки [ц], [ц'] та позначати їх буквою ц. Формувати почуття захоплення художнім словом, потяг до художнього слова.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадки

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає,

той сльози проливає. (Цибуля.)

Невеликий я, вухатий, попелястий, волохатий.

Я стрибаю, я тікаю. Дуже куций хвостик маю. (Заєць.)

Звуко-буквений аналіз слів цибуля, заєць, виділення звуків [ц], [ц'] в словах.

- Промовимо звуки [ц], [ц']. Де натрапляє на перешко­ду струмінь повітря під час вимови звуків [ц], [ц']? Які це звуки? (Приголосні, глухі.)

- Спробуйте сказати ці приголосні з голосом ([дз], [дз']). Отже, дзвінкі приголосні [дз], [дз'] мають парні глухі приголосні [ц], [ц'], які позначаються буквою «це» (Ц ц). (Учитель показує букву або цю букву знаходить у касі учень, який уміє читати.)

- Пригадайте і назвіть слова, в яких є звук [ц] або [ц']. (Діти називають слова та звуки в них.)

Робота за Букварем

Розгляд опорних малюнків на с.110, читання під ними звукових моделей та слів цибуля, зайці. Читання злиття та доповнення їх до цілого слова. Читання слів у стовпчи­ках та складання речень із новими словами: центр, цир­куль, олівець.

Розгляд малюнка.

- Яке дерево зображено на малюнку? Зверніть увагу, як на ньому ростуть шишки. (Діти скажуть: угору.) Чо­му? (Діти висловлять свою думку, а вчитель їх доповнить: шишки вгору ростуть на ялиці. Ялиця - це хвойне дерево, яке росте в наших Карпатах.)

- Що ще намалював художник? (Суниці і пташок.)

- Хто сидить на гілках дерев? (На гілках сидять синиці.)

- Зробимо звуко-буквений аналіз слів синиці, суниці. Запишемо звукові моделі і слова. Чим відрізняється на­писання цих слів? (Однією буквою: й, у.)

Читання вірша Ліни Біленької. (Вірш схожий на ско­ромовку, мелодійний і цікавий. Треба дати можливість учням прочитати його кілька разів. За бажанням учні мо­жуть вивчити його напам'ять.)

Читання вірша про олівець. Бесіда може бути спрямо­вана на те, щоб з'ясувати, що люблять малювати діти, ко-

го з художників вони знають (можливо, з уроків образо­творчого мистецтва), як можна стати художником.

Малюнок підкаже дітям, що один і той самий предмет має різні назви. Доцільно пригадати, про які предмети, що мають кілька назв, ми згадували (дзеркало, плаття, цуценя).

Із словами під предметними малюнками (цегла, цит­рина, цимбали) (с.111) треба скласти речення, щоб вони ввійшли до активного словникового запасу учнів.

Перед тим як читати вірш Степана Жупанина «Кри­ниця», учитель проведе бесіду.

- Діти, я розумію, що ви ще маленькі, але думаю, що кожен із вас уже встиг зробити хоч невеличку, але доб­ру справу. Пригадайте і розкажіть про це. (Діти розпові­дають.)

- Життя минає дуже швидко, і кожен мусить поспі­шати зробити щось хороше. Це велике щастя відчувати, що ти зробив щось хороше, корисне.

- А чи вміємо ми пам'ятати про добро, яке нам зроби­ли інші люди? Розкажіть про це із свого досвіду.

- Усяка добра справа, зроблена вами, завжди повер­неться до вас сторицею. Ви відчуваєте задоволення, щас­тя, радість - це додає вам здоров'я, повертає ваші сили. Про це ми й прочитаємо вірш.

Учитель читає вірш, а потім учні готуються до читання його вголос. Перед тим як учні будуть читати вірш за викли­ком учителя, треба провести словникову роботу: дзвінка ко­совиця, смакували, луги, вранці, стомившись у праці та ін.

№48

Тема. Звук [г]. Позначення його буквою Г г (ге) (С.112 - 113)

Мета. Навчити читати слова з буквою Г г та впізна­вати звук [г] в мовленому слові.

Розширити уявлення про професії. Учити бути уваж­ними, допитливими.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадки

/ великі, і малі повдягалися в брилі.

І дощу ці одноніжки

не бояться ані трішки.

Ліс - улюблений їх край.

А як звуться - відгадай! (Гриб.)

Біле, як сніг, надуте, як міх. Лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска.)

- Який перший звук чуємо в словах гуска, гриб? — Назвіть ще слова, в яких чується звук [г].

- Як вимовляємо звук [г]? Де натрапляє на перешко­ду струмінь повітря в ротовій порожнині? (Язик ніби пе­рекриває гортань, струмінь повітря виштовхується з го­лосом.)

- Який же це звук? (Приголосний, дзвінкий.)

- Приголосний [г] не буває м'яким в українській мові. Лише перед і його вимова буває пом'якшена. Пригадай­те, як ми позначаємо пом'якшені приголосні.

Робота за Букварем

Ознайомлення учнів з буквою «ге» (Г г).

Читання букви та звука, який вона позначає, хором. Розгляд предметного малюнка біля букви. Читання зву­кових моделей та підписів під малюнком.

Читання злиття та складів із збігом приголосних.

Читання слів у першому стовпчику. Вилучення зайво­го слова (гайка).

Читання слів у другому стовпчику. Виділення складів (злиття), якими відрізняється перше слово від другого, друге - від третього (-ят-, -ко-, -лу-, -ро-). Вилучення зай­вого слова (за структурою і за змістом).

Читання слів у третьому стовпчику. Визначення спіль­ного та відмінного між цими предметами (усі назви - рос­лини; горобина й виноград - ягоди; груша й горобина -дерева, виноград - кущ). До таких висловлювань учитель спонукає дітей, пропонуючи їм порівняти предмети за зов­нішніми ознаками (третій стовпчик), чи назви предметів за структурою слова (другий стовпчик).

Читання слів, що відповідають на питання який? Відгадати назву предмета за його ознаками. Визначення слів із протилежним значенням.

Розгляд малюнка, бесіда:

- Хто зображений на малюнку? Що робить коваль? Які професії у ваших тата й мами, бабусі й дідуся?

Читання речень учителем, а потім учнями.

- Хто з вас про якусь професію почув сьогодні впер­ше? Як ви вважаєте, чим займається агроном, друкарка, інженер, економіст?

Прочитати спочатку імена людей, а потім назви про­фесій.

Розгляд малюнка «На городі» (с.113). Відповіді на за­питання:

- Що зображено на малюнку? Що роблять діти? Як можна назвати одним словом рослини, які вирощують на городі? (Овочі, городина.)

- А тепер послухайте, як про це розказано у вірші. Читання вірша «На городі» учителем. Відгадування

слів горох, хай.

Учитель дає завдання підготуватися до читання вірша в класі, а потім діти читають вірш уголос.

- Діти, ви уважно читали вірш? А який овоч не поса­дили городники? (Діти перечитують текст, щоб знайти відповідь на запитання.)

Розгляд малюнка картоплі. Читання підписів: картоп­ля, бараболя. Який же підпис правильний? (Обидва. Один і той самий предмет має різні назви.)

- Які нові імена ви почули, вивчаючи букву «ге»? Читання букв у кольорових рамках, відповіді на за­питання:

- Скільки букв в українській мові можуть позначати голосні звуки (якщо хтось вагається відповісти - нехай порахує букви в Букварі. Треба зразу привчати дітей до того, що підручником можна завжди користуватися, щоб повторити, пригадати, запам'ятати.)

- Чому м'який знак і апостроф записали в окремих рамках?

- Які букви (знаки) не позначають звуків?

№49

Тема. Звук [ч]. Позначення його буквою Ч ч (че)

(С.114 - 115)

Мета. Навчити правильно вимовляти звук [ч] - в ук­раїнській мові [ч] завжди твердий; впізнавати його в мов-

леному слові; читати склади й слова з буквою ч. Розвива­ти зв'язне мовлення учнів.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Загадка

Б'ють мене старі й малі і в повітрі, й на землі. Я ж від цього не вмираю, тільки весело стрибаю. (М'яч.)

Виділення звука [ч] у слові м'яч. Спостереження за творенням звука [ч]. Губи трохи витягнуті вперед, кінчик язика міцно притиснутий до піднебіння над верхніми зу­бами, різким коротким подихом повітря виштовхуємо звук [ч] без голосу.

- Який звук [ч]? (Приголосний, глухий, завжди твер­дий в українській мові. Пом'якшена вимова буває лише перед і.)

- Послухайте слова і впізнайте ті з них, в яких є звук [ч]: качка, гуска, бочка, ложка, суничка, ягідка, часник, чорний, чистий, білий і т. ін.

- Назвіть ще слова із звуком [ч] і вкажіть, де в них стоїть звук [ч].

- В українській мові звук [ч] - завжди твердий - по­значається буквою «че» (Ч ч).

Робота за Букварем

Читання букви та злиття на сторінці 114. Звертаємо увагу на тверду, але пом'якшену перед і вимову [ч, м, б, в, п, ш].

Читання звукової моделі та слова під предметним ма­люнком. (Зауважимо: учителеві потрібно постійно стежи­ти за твердою вимовою звука [ч] в кожному випадку. Особливо це стосується дітей, які живуть у російськомов­ному оточенні.)

Читання слів у стовпчиках. З метою повторного пере­читування щоразу ставимо різні завдання, наприклад:

- Знайти і прочитати «слова-родичі», обґрунтувати, що це так.

- Знайти і прочитати слова - назви дій.

- Знайти і прочитати назви міст. Назви яких міст ви ще знаєте?

Утворення слів за допомогою променевих таблиць. Чи є серед кожної групи слів «слова-родичі»?

Читання тексту. Треба дати можливість дітям са­мостійно пошепки прочитати текст, щоб підготуватися до сприймання його змісту. Потім учитель може продемон­струвати зразок правильного читання тексту, поставивши завдання відповісти на такі запитання:

- Про що говориться в цій розповіді? (Про міста Ук­раїни.)

- Який заголовок буде доцільним: Наша держава. На­ше місто. Міста України?

- Як називається наше село (місто)? Яка річка (чи інша водойма) є в нашій місцевості? Розкажіть, що ви про неї знаєте. Або: розкажіть, як у нашому селі (місті) оберігають водойму.

Вірш (скоромовку) діти читають і за бажанням заучу­ють напам'ять. Учитель підтримує ініціативу учнів і за­охочує їх, але ні в якому разі не дорікає тим, хто ще не може вивчити вірш напам'ять. Майстерність учителя в то­му й полягає, щоб викликати бажання, інтерес, потребу вивчити напам'ять без будь-якого примусу.

Після того як діти добре навчилися промовляти ско­ромовку, ніби між іншим, учитель запитує:

- Про кого говориться в скоромовці? У кого малята -індичата? А як звуться діточки у квочки? (Курчата.)

- Де була квочка з курчатами? Уявіть собі, що тепер ми з вами підемо через садочок, вийшли до річечки (чи до струмка), перейшли через місточок, пішли через поле і вий­шли до ... А куди ми вийшли - послухайте і скажете самі.

Учитель читає вірш «Дзвоники» на с.115.

- То куди ж ми з вами прийшли? Що ви там почули? А тепер давайте тихенько постоїмо в лісі за кущиком і уважно подивимося навколо. Ось що вже побачила поете­са Тамара Іщенко, - каже тихо вчитель і читає вірш «Ли­сички», який, звичайно, сподобається дітям своєю каз­ковістю і милозвучністю. А втім учитель про це запитає в самих дітей, чим сподобалися їм лисички.

- А що ж було далі? Подивіться, може й про це нам роз­каже наш Буквар. (Дамо можливість дітям самим прочита-

ти інтригуюче речення про лисичок, а потім і висловити свої міркування, що ж могло статися з ними в лісі. Після того як діти пофантазують, прочитаємо вірш Ліни Біленької.)

Тепер можна запропонувати розглянути малюнки і відповісти на запитання, вміщені на сторінці, вивчити один із віршів напам'ять; придумати свої пригоди, які могли б статися в лісі; розказати про побачені там лісові таємниці і т. ін.

№50

Тема. Звук [х]. Позначення його буквою X х (ха)

(С.116 - 119)

Мета. Вчитися впізнавати та виділяти звук [х] з мов­леного слова, позначати його буквою х. Формувати навич­ку виразного читання.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Учитель читає вірш:

Хмаринки-пуховинки, химерні, волохаті, -схилились на хвилинку до хлопчика на хату. Любов Пшенична.

- Який звук часто повторюється у вірші? Повторимо вірш. А ви назвете слово та вкажете новий звук [х] у ньому.

- Як ви розумієте слово хмаринка? А якщо хмаринка росла, росла і стала великою, то як ми тоді її назвемо? (Це вже не хмаринка, а хмара.)

- Запишемо звукову модель слова хмара. Пригадайте ще слова, в яких є звук [х].

- Я буду називати слова, а ви за допомогою сигналу дай­те знати, в яких із них є звук [х]: хустка, тхір, шишка, схід, сміх, усмішка, вухо, вушний, хороший, добрий, горіх, горох.

- Вимовте новий звук усі разом: [х]. Спробуйте розка­зати, де і як він твориться в ротовій порожнині. (Струмінь повітря натрапляє на перешкоду глибоко в роті біля зад­ньої частини язика. Звук утворюється без голосу.)

- Який це звук? (Приголосний, глухий.)

Глухий приголосний [х] завжди твердий, тобто він не має парного м'якого приголосного. Перед і вимова його буде пом'якшеною (хід, вихід, тхір).

- А тепер приготуйтеся вимовити звук [х], але вимов­те його з голосом. Який звук чуємо? [г] - дзвінкий приго­лосний, парний глухому [х].

- Звук [х] на письмі позначається буквою «ха» (X х). Робота за Букварем

Читання букви і звукової схеми під малюнком. Читан­ня злиття. Порівняння вимови звука [х] у злитті хи, хі. Читання складів із збігом приголосних. Читання слів з буквою «ха», пояснення їх значення. Звертаємо увагу, як утворили одне слово від іншого.

Читання «слів-родичів» та пояснення, від яких слів вони утворилися.

Розгляд малюнка до вірша «Художниця» (с.117). Чи­тання вірша вчителем та учнями. Порівняння змісту вірша й малюнка.

З метою поповнення словникового запасу дітей ук­раїнськими іменами можна завчити такі рядки (с.118): Хома і Хима, Христина й Харитина садили хризантеми у саду.

Олексій Катрич.

Після цього можна прочитати букви в кольорових рам­ках, що позначають голосні та приголосні звуки (с.116):

- Прочитайте букви, що позначають парні глухі й дзвін­кі приголосні звуки.

— Прочитайте букви, що позначають два звуки; м'якість приголосних.

Чому м'який знак і апостроф винесли в окремі рамки?

Утворення слів за променевими таблицями (с.118). До кожної групи слів треба поставити запитання, які допомо­жуть з'ясувати, чи зрозуміли діти значення слів, наприклад:

- Чому ці слова починаємо писати з великої букви?

- Чи є серед цих слів «слова-родичі»? Чому ви так ду­маєте?

- Прочитайте слова в стовпчику, написані з великої букви. Що між ними спільного? Яке слово «зайве»?

- Прочитайте слова в стовпчику зліва на сторінці. Що спільного між цими словами? (В усіх словах, крім одного, є апостроф.) Яке слово «зайве»?

- На що вказує апостроф? (На тверду вимову приго­лосного та звуків [йа, йу, йе, йі] після нього.)

- Хто такий харків'янин! Які слова в цій колонці відповідають на питання хто? Які слова «зайві»?

Бесіда про українську хату та про призначення печі в хаті: вона споконвіку годує, зігріває, згуртовує сім'ю.

- Ось як про піч розповів нам поет Андрій М'ястківсь-кий (учитель читає вірш на с.119). Пояснення значення слова горнята.

Читання вірша учнями. Вправи на формування навич­ки виразного читання.

№51

Тема. Звук [ґ]. Позначення звука [ґ] буквою Ґ ґ (ґе) (С.120 - 121)

Мета. Навчити впізнавати звук [ґ] на слух та позна­чати його буквою ґ. Поповнити лексичний запас учнів но­вими словами. Вчити користуватися довідковою літерату­рою - словничком, вміщеним у Букварі (с.170 - 171).

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Читання вчителем вірша:

Ґава ґанок збудувала. Ґава ґанок прикрашала. Ґедзь на ґанок залетів. Ґедзик чаю захотів.

Олексій Катрич.

Учитель пропонує вивчити вірш, але звертає увагу на те, як треба вимовляти слова ґава, ґанок, ґедзик, ґедзь.

- Який перший звук ви чуєте в цих словах? (Звук [ґ].) Вимовимо його всі разом: [ґ]. У якій частині ротової по­рожнини і як утворюється звук [ґ]? (Рот розкривається. Середня частина язика впирається у верхнє піднебіння, де і створює перешкоду для струменя повітря, яке з голосом виштовхуємо через ротову порожнину.)

- Який це звук? (Приголосний, дзвінкий, твердий.)

- Спробуйте вимовити цей звук без голосу, ([к]) Отже, що можна сказати про цю пару звуків? (Це парні приго­лосні: дзвінкий [ґ] і глухий [к].)

- В українській мові ці звуки завжди вимовляються твердо, отже, вони не мають парних м'яких приголосних звуків. Звук [ґ] позначається буквою «ґе» (Ґ ґ). (Учитель показує друковану велику і малу букву.)

Робота за Букварем

Читання букви, злиття (звернути увагу на пом'якшену вимову [ґ] перед і), звукової моделі та слів під предметни­ми малюнками. Звернути увагу на звук [дз] у словах дзи­ґа, ґудзик та позначення його на письмі буквами дз. Чи­тання слів учителем у стовпчиках.

На цьому уроці є можливість познайомити учнів з пра­вилами користування словничком у кінці підручника. Це буде першим маленьким стартом у важливій роботі - умін­ні користуватися довідковою літературою, що є необхід­ною умовою для здобуття знань протягом усього життя.

Після словникової роботи вчитель запропонує послу­хати вірш «Буква Ґ» Ліни Біленької, в якому зібрані май­же всі слова з буквою «ґе», які вживані в підручниках по­чаткової школи.

Вправи у виразному читанні та заучування вірша на­пам'ять (можна частково - від слова ґрунт до слова маля­та, тобто заучити слова з буквою «ґе») проводяться в класі під керівництвом учителя.

Зіставлення вірша з малюнком допоможе учням краще засвоїти зміст кожного нового слова.

Бесіда за сюжетним малюнком на с.121:

- Хто зображений на малюнку? Що робить ґава? Чому вона плаче? А що робить ґедзик? Послухаємо, що роз­повість нам вірш про ґавині пригоди (читає вчитель).

- Чому плакала ґава? Прочитаємо ще раз та звернемо увагу на поведінку ґедзя. Що робив ґедзь? Що порадив ґедзь ґаві? А як розуміти вираз не ловити ґав?

- Отож, - каже вчитель, - коли ґудзик було знайдено і в домі запанував мир і спокій, усі зайнялися своїми справами. Це підгледіла письменниця Ліна Біленька і роз­казала нам про це ось як: (учитель читає вірш повільно, врівноважено, передаючи спокій, що запанував у родині).

- Але чому це ґедзя назвали нахабою? Якого ж ґедзя так можна було назвати? (Того, що у вірші.) Як ви га­даєте, що було далі: помирилися ґедзь і ґава? Розкажіть, як це відбулося.

Читання слів парами на с.121, порівняння їх за зміс­том, правописом та лексичним значенням, наприклад: дзьоб - дзьобати, бойовий - бадьорий, учора - сьогодні.

Читання рукописного тексту.

Слова з «ґе», вивчені на сторінках 120 - 121, добре бу­ло б виписати на окрему таблицю і повісити в класі, щоб діти щодня могли вправлятися в читанні цих слів.

№52

Тема. Звуки [шч]. Позначення їх буквою Щ щ (ща) (С.122 - 127)

Мета. Вчити правильно, злито вимовляти два звуки [шч] і позначати їх однією буквою Щ щ. Прищеплювати почуття гордості за нашу Батьківщину - Україну.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

- Діти, пам'ятаєте казку про Азбуку? Сьогодні я зга­дала ще одну історію з цієї казки.

Одного разу звуки вийшли на берег річки зустрічати ра­нок. Навколо було гарно й тихо. Тоненький серп місяця сто­млено скотився за гору. Одна за одною згасали зірки на небі. Легенький вітерець пробіг по верхівках очерету. Очерет здригнувся і зашумів: ш-ш-ш. А всі маленькі мешканці, що жили в очереті, - черепашки, каченятка, рачки - йому відповіли: ч-ч-ч-ч-ч. Це означало: дай нам ще трошки поспа­ти. І всі почули, як навколо лунало: ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч, по­чали переглядатися між собою, а дехто почав закривати ву­ха. Воно й справді неприємно слухати будь-які сварки. Невідомо, чим би все це скінчилося, якби не Сонечко. Воно, як завжди, піднялося над лісом своєчасно без ніяких нагаду­вань. Перші сонячні промінчики погладили все і всіх, хто зустрічав його з високо піднятою головою. Потім вони за­глянули вниз на землю і приголубили кожну травинку, кож­ну билинку, кожну тваринку.

А звукам [ш-ч], які ледве не посварилися між собою, Со­нечко сказало:

- Вам не сваритися між собою треба, а об'єднатися. За­живете спокійно, а Азбука отримає нову букву.

Тут Сонечко своїми промінцями щільно обняло два звуки [шч], зв'язало стрічкою і бантик опустило. З'явилася ши­рока, гарна, впевнена в собі буква Щ.

Така щирість і щедрість Сонечка викликали щасливі посмішки у всіх, кому пощастило це спостерігати. А що ро­билося навколо! Щавель у лузі зазеленів. Кущі загойдали пташині гніздечка. Щиглик щебетав без відпочинку. Щука

залишила в спокої своїх карасиків. Щогла міцно тримала на собі парус і щодуху несла маленький човен вперед, до ща­стя. Щенята намагалися залізти на щабель, щоб краще роздивитися, що сталося, хоч лазити зовсім не вміли. Усі щітки взялися до роботи, змели сміття, всі трісочки до ку­пи. А щуплий щур злякався і поклявся нікого і нічого не чіпа­ти. Щербатий місяць теж хотів піднятися, щоб глянути, що діється навколо, та не зміг: старенький був уже.

І навіть вітрище ущух у кущах. Не свище вітрище -зачах.

І з того часу гарна буква Щ завжди стоїть на місці, де звучать поряд, разом звуки [шч]. Отже, два звуки позна­чає буква Щ - [шч].

Олексій Катрич.

- Які ви запам'ятали слова із казки, де буква «ща» позначила два звуки? Я нагадаю вам, а ви за мною їх по­вторіть і спробуйте запам'ятати їх якомога більше: ща­вель, щабель і щебетати, щедрівка, щедрий і щеня, щас­ливий, щирий і щербатий, ще щітка, щепа і щока. Бага­то слів з буквою щ. Буква одна, а звуків два - [шч]. Обид­ва приголосні, це треба пам'ятати.

- Зробимо повний звуко-буквений аналіз слова щока: скільки складів, де наголос у слові, назвіть звуки в пер­шому і другому складі, позначте їх у звуковій схемі. Під­ставте в слово букви. Тож скільки букв у слові? А звуків? Чому чотири букви і п'ять звуків?

Робота за Букварем

- На який предмет так схожа буква «ща»? Що нама­льовано в Букварі біля букви? Яке призначення має кож­на щітка?

Розгляд звукових моделей. Які звуки позначає буква щ? Що ви знаєте про ці звуки? (Приголосні, глухі, завжди тверді, перед І мають пом'якшену вимову.)

Читання слів у стовпчиках. Виконання вправ під керівництвом учителя:

- Знайти слова, які відрізняються однією буквою.

- Прочитати «слова-родичі»; слова, що відповідають на питання яки й?; слова, написані з великої букви. Чо­му ці слова написали з великої букви? Коли ще в словах пишемо велику букву?

- На сторінці 123 вміщено два сюжетних малюнки і два вірші. Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на кожному з них (треба дати можливість дітям пофанта­зувати). Підготуйтеся прочитати вірш до другого малюнка (діти читають пошепки, а потім уголос: спочатку за ба­жанням, а потім за викликом учителя).

Читання вірша В. Заславського вчителем (відтворюю­чи голосом мелодику вірша, щоб передати весняний наст­рій, оновлення природи).

Вправи у виразному читанні вірша.

Читання скоромовки, заучування її напам'ять. Вправи у швидкому її промовлянні.

Добір слів, які відповідають на питання що?: кущі, дощі ...

- Діти, ми вивчили нову букву - щ і тепер можемо прочитати одне із найдорожчих слів для кожної людини. Це слово (учитель показує його на таблиці або на сторінці Букваря) ми прочитаємо разом, але спочатку мовчки роз­гляньте його на с.124. Отже, це слово Батьківщина. Що таке Батьківщина? Яка вона? Про це ми дізнаємося, про­читавши текст'«Батьківщина».

Текст читає вчитель, потім учні. Використовуючи різні методичні прийоми, учитель спонукає дітей перечитати текст кілька разів.

Після кількаразового перечитування проводить бесіду:

- Чому я люблю свою Батьківщину? (Відповідаючи, можна користуватися підручником.) Що значить любити Батьківщину? Або: як треба любити Батьківщину?

- Чому треба берегти свою Батьківщину? Коли і як це треба робити? (Щодня, щогодини, щохвилини - ставити­ся до всього, що нас оточує, як до найріднішого, найближ­чого, найдорожчого.)

- Ось як про нашу Україну написав Павло Тичина (учитель читає вірш «Добридень тобі, Україно моя!»). Які слова свідчать про велику ніжну любов поета до України?

- Що таке Україна? Чому ми пишаємося своєю Україною? Читання рукописного тексту.

- Розгляньте слайди. Що б ви намалювали до тексту «Батьківщина» ?

Підсумок уроку.

- Як називається наша Батьківщина?

- Як називається столиця України?

Розгляд слайдів, які відтворюють історичні місця Києва (с.126 - 127).

Читання тексту «Київ» на с.126 - 127. (Текст не варто ґрунтовно аналізувати. Потрібно дати можливість дітям розказати про своє село, місто чи селище, викликати по­чуття гордості за свій край і потребу дізнатися про нього якнайбільше від батьків, родичів, знайомих.)

№53

Тема. Читання слів з подвоєними приголосними

(С.128 - 129)

Мета. Учити учнів вслухатися в слово, правильно ви­мовляти подвоєні приголосні в словах, розуміти народну мудрість, цінувати багатство української мови.

Робота за Букварем

Тема «Подвоєні приголосні в словах» у період на­вчання грамоти має суто практичний характер. Головна мета - навчити читати слова з подвоєними приголосни­ми, впізнавати їх на слух і відтворювати при потребі на письмі.

Учитель демонструє зразок читання складів із под­воєними приголосними, потім читають учні всі разом та індивідуально (с.128).

Читання слів у стовпчиках, складання речень із слова­ми, в яких є подвоєні приголосні.

Розгляд малюнка «Зоране поле».

- Як називається земля на тільки що виораному полі? (Рілля.) Що таке зілля, бадилля? (Бадилля - стебло і ли­стя рослин. Зілля - різні трав'янисті рослини.)

Читання небилиці-смішинки. У бесіді діти висловлю­ють свою думку, де або коли могли відбуватися події, опи­сані в небилиці, складають свої смішинки.

Читання прислів'я та приказок на с.129, робота за їх змістом. Читання речень під малюнком. (Зміст малюнків допоможе з'ясувати значення слів багаття, латаття.)

Після кількаразового читання проведемо гру «Хто ос­танній» (хто останній назве слово з подвоєним приголо­сним). Це дасть змогу зорієнтувати дітей на запам'ятову­вання слів з орфограмою. Коли вже ніхто з дітей не змо­же по пам'яті пригадати слово, тоді нехай подивляться в

Буквар - чи нічого вони не забули. Таким чином, уже в букварний період привчаємо учнів до самоконтролю.

Читання вірша А.Костецького, пояснення виразу снігом вибілені коси (сиві коси).

Читання рукописного тексту - прислів'я та робота за його змістом.

№54

Тема. Звук [ф]. Позначення його буквою Ф ф (еф) (С.130 - 132)

Мета. Вчити правильно вимовляти звук [ф], впізнавати його в мовленому слові, позначати на письмі буквою Ф ф.

Розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви, відчувати мелодійність мови.

Підготовка до вивчення нового матеріалу. Учитель читає вірш-небилицю сам, а потім діти всі ра­зом повторюють за ним кожен рядок:

Фазан на ферму прилетів. Фламінго там його зустрів. На фермі фея ще жила, -фазану флейту подала. Фазан на флейті так заграв, -фламінго аж затанцював.

Олексій Катрич.

- Діти, які нові слова ви почули у вірші? (Учитель слідкує за правильною вимовою звука [ф] у словах фазан, ферма, фламінго, фея, флейта; за допомогою малюнків або словесне пояснює значення слів.)

- Який перший звук чуємо в цих словах? (Учитель ще раз повторює слова.)

- Зверніть увагу, як треба правильно вимовляти звук [ф]. Спробуйте пояснити, як утворюється звук [ф]. (Губи стулені, трохи витягнуті в трубочку. Струмінь повітря сильним поштовхом розкриває губи, утворюючи шум без голосу, і ми чуємо звук [ф].)

- Який це звук? (Приголосний, глухий, твердий.)

- Так, [ф] - твердий, глухий приголосний і парного м'якого та парного дзвінкого в українській мові він не має.

- У творенні звука [ф], як і звука [в], беруть участь губи, і тому їх називають ... (губні приголосні - доповнюють учні).

- А які губні приголосні ви ще знаєте? ([б, в, п, м])

- Пригадайте і назвіть слова, в яких е звук [ф].

- Де звук [ф] є в таких словах: телефон, жираф, теле­граф, футляр, туфлі, флакон, фіалка, фарба, пофарбувати?

- Зробимо звуко-буквений аналіз слова фіалка. Запи­шемо звукову модель та слово. Як умовно позначимо звук [ф] у складі фі-7

Ознайомлення з буквою «еф» (Ф ф).

Робота за Букварем

Читання злиття з буквою ф та складів із збігом приго­лосних, доповнення їх до цілого слова (с.130).

Читання слів з буквою ф та пояснення їх значення (за допомогою словника). Після цього запропонуємо підготу­ватися до читання слів, написаних з великої букви. Під час читання слів уголос нехай учні спробують пояснити, що означає кожне слово і чому воно написане з великої букви. Що спільного між цими словами? Як їх можна на­звати? (Звертаємо увагу на ім'я, по батькові та прізвище.)

Читання речень, побудованих за принципом кла­сифікації та узагальнення предметів.

- Пригадайте, на які питання відповідають слова, що означають назви предметів. А назви ознак і дій? (Відпові­ді учні підтверджують прикладами.)

Роботу на с.130 завершуємо читанням букв у кольоро­вих рамках. Тепер діти знають уже всі букви. Можна за­пропонувати їм такі завдання: назвати дзвінкі і парні їм глухі приголосні; чому букви, які позначають голосні при­голосні, розміщено в два рядки і т. ін.

Бесіда за малюнком «Ферма» (с.131). Діти розповіда­ють, чим займаються їхні родичі, як діти допомагають до­рослим.

Читання тексту «Ферма». Учитель використовує різні методичні прийоми для перечитування тексту, а потім ставить різні запитання за змістом тексту:

- Хто кожногр ранку поспішає на ферму? Доповніть речення за допомогою тексту: «Тато, мама ... », «Аби ко­рови не застудилися, ... », «Кожного ранку ... ».

Учитель пропонує прочитати рукописне речення. Во­но може стати частинкою твору (початком, серединою чи закінченням), який можуть скласти діти на уроці.

Розгляд малюнка до вірша «Телефон» (с.132). Учитель подає зразок виразного читання вірша.

Після відповідної підготовки учні читають вірш уго­лос, а потім відповідають на запитання:

- Хто дзвонить по телефону? Як назвати їх усіх одним словом? На яке питання відповідають ці назви предметів? Чому радіють кіт і слон?

№55

Тема. Повторення вивченого про голосні і приголосні звуки та букви, що їх позначають (С.133)

Мета. Узагальнити знання про голосні і приголосні звуки та букви, що їх позначають.

Робота за Букварем

- Любі діти, - каже вчитель. - Ось ми з вами й завер­шуємо вивчати букви. Автори хочуть дати нам першу «пе­репустку» до великих знань. Що ж вони нам для цього пропонують? Прочитаємо разом... (Діти під керівництвом учителя виконують послідовно завдання, подані на с.133.)

- А тепер, - каже вчитель, - я у вас запитуватиму, а ви спробуйте відповісти на мої запитання. Якщо комусь важко буде це зробити, загляньте на сторінку Букваря, яку ви щойно прочитали, і вона вам обов'язково допоможе.

- Скільки голосних звуків є в українській мові? (6) А скількома буквами вони позначаються? (10)

- Назвіть парні тверді і м'які приголосні. Який м'який приголосний не має парного твердого?

- Назвіть приголосні звуки, які бувають тільки твер­дими і не мають парних м'яких приголосних.

Читання звукових схем під предметними малюнками: назвати слово, послідовно звуки, а потім букви в кожній парі слів. Якими звуками і буквами відрізняється кожна пара слів між собою? (Полиця - палиця; голка - гілка; лук - лак.)

- Спробуйте сім перетворити на сир, а сало перетвори­ти на силу.

Висновок: заміна одного звука (букви) змінює зна­чення слова.

Тема. Вимова голосних звуків в українській мові (С.134) Мета. Узагальнити знання про голосні звуки україн­ської мови та позначення їх буквами на письмі. Поповнити знання про наголошений склад та вимову голосних у ненаголошеному складі.

Робота за Букварем

- Любі діти! Ми з вами вивчили всі мовні звуки та букви, якими вони позначаються в українській мові, на­вчилися читати й писати, отримали першу маленьку «пе­репустку» до великих знань. Попереду вас чекає багато невідомого. Щось здаватиметься вам важким і не дуже цікавим. Та пам'ятайте: усе стає цікавим тоді, коли ми про нього (про нецікаве) дізнаємося якнайбільше. А ви всі навчилися добре працювати.

Ось і сьогодні ми спробуємо стати ще на одну сходин­ку і одержати чергову маленьку «перепустку» до знань. Що ж пропонує нам нова сторінка Букваря? Виконаємо завдання разом.

Діти під керівництвом учителя проводять маленьке дослідження про вимову [о] в ненаголошеному складі. Ця робота має суто практичний характер - для ознайомлен­ня, а не для контролю. До цієї сторінки можна повертати­ся тоді, коли діти з тих чи інших причин (російськомов­не оточення, вплив діалектного мовлення і т. ін.) допуска­ють орфоепічні помилки. Головне, щоб діти засвоїли пра­вило: в українській мові голосні [а], [у], [і], [о] - за винят­ком окремих слів з ненаголошеним [о] перед складом з на­голошеним [у] - пишуться так, як вимовляються.

Списування рукописного тексту допоможе практично закріпити почуте на уроці правило.

Наступна сторінка Букваря - це ще одна сходинка до вивчення систематичного курсу української мови.

№56

Тема. Вимова голосних [е] та [й] в ненаголошеному складі (С.135)

Мета. Навчити правильно вимовляти слова, ставити в них наголос, відчувати ненаголошені склади з [е], [й], добирати чи змінювати слово для перевірки ненаголоше-ного звука.

Робота за Букварем

- Що нового принесе нам наступне дослідження? Спро­буємо виконати все, що рекомендує нам наш друг Буквар.

Під керівництвом учителя діти читають і в чіткій по­слідовності виконують усі завдання, викладені на сторінці.

Нагадуємо: це практичні вправи. Головне після цього -з уроку в урок вчити учнів визначати в словах наголоше­ний і ненаголошені склади, звертати увагу, що в «словах-родичах» в однаковій частині, як правило, пишуться од­накові голосні.

№57

Тема. Практичні вправи на перевірку ненаголошених голосних у корені слів (С.144 - 145)

Мета. На практичних вправах узагальнити знання про ненаголошені голосні та перевірку їх у словах наго­лошеним складом.

Робота за Букварем

- Діти, сьогодні наш Буквар подарує нам ще одну «пе­репустку» до великих знань. Для цього спробуємо вико­нати завдання, які він нам пропонує.

- Прочитайте слова у першому стовпчику таблиці – нашої «перепустки». Поставте наголос у прочитаних сло­вах. Який голосний звук вимовляється в ненаголошеному складі кожного слова? (Степи - наголос падає на другий склад; у першому складі вимова звука [е] наближається до вимови звука [й] і т.д.)

- Прочитайте слова в другому стовпчику. Здогадалися, що ми зробили? (Діти висловлюють свою думку. Учитель підводить до висновку, що ми змінили слово.) На який склад падає наголос у дібраному слові? (На перший.) Яку букву написали в наголошеному складі (називаємо кожне слово окремо)? Цю саму букву ми будемо писати і тоді, коли цей склад стане ненаголошеним, якщо це слово зміниться.

- Прочитайте висновок (діти читають).

Головне, що повинні зрозуміти діти, - не треба бояти­ся. Вони тільки розпочинають усе пізнавати, тому можна і треба запитувати. Хто вміє запитувати, той навчиться шукати відповіді - це повинен пам'ятати вчитель і ніколи не відмовляти учневі в допомозі (інша річ, що вчителеві треба вміти вибрати правильну форму такої допомоги за­лежно від можливостей і здібностей кожного учня).

Допомога вчителя повинна надати впевненості дитині в тому, що вона сама отримала перемогу над невідомим.

Усі завдання учні виконують у послідовності, визна­ченій підручником.

Вірш Варвари Гринько «Жайвір» діти можуть вивчи­ти напам'ять.

На с.145 вміщено вірш «Завесніло», який можна за­пропонувати послухати із закритими очима, щоб уявити картину, зображену у вірші художником. Учитель вираз­но прочитає вірш, передавши голосом, інтонацією його ме­лодійність, красу природи, її пробудження.

Після цього діти розкажуть, які картини вони уявля­ють до вірша, і вправлятимуться у виразному читанні за завданням учителя. Можна запропонувати дати відповіді на запитання:

- Яку пору року зобразив поет у вірші? Який колір по­стає в нашій уяві? Чому автор використав слово зеленаві, а не зелені? (Бо весна тільки почалася, зелень ніжна, чи­ста, багата, тому навіть саме слово трави викликає в уяві світлий зелений колір.)

Лише після того як у дітей буде створено цілісний ху­дожній образ за змістом вірша, треба звернути увагу на слова з виділеними орфограмами, визначити наголошений склад у кожному з них і дібрати перевірне слово.

Рукописний текст допоможе учням повторити і уза­гальнити знання про слова - назви предметів та ознак.

№58

Тема. Позначення твердих і м'яких приголосних на письмі (С.150 - 151)

Мета. Узагальнити знання про тверді і м'які приго­лосні звуки та позначення їх м'якості на письмі.

С.150 - 151 - це ще одна «перепустка» до знань. Послі­довно відповідаючи на запитання і виконуючи під керів­ництвом учителя завдання, запропоновані в Букварі, діти матимуть змогу узагальнити знання і перевірити себе з те­ми «Позначення твердих і м'яких приголосних на письмі».

С.155 призначена для узагальнення знань про непарні тверді приголосні звуки. Разом з тим, послідовно викону­ючи завдання, учні привчаються самостійно працювати за підручником і розуміти його роль у житті людини.

Матеріал на с.157 - це підсумок знань про дзвінкі і глухі приголосні. Під керівництвом учителя діти прочита­ють запитання і даватимуть на них відповіді, підтверджую­чи їх практичними вправами. Треба звернути увагу на пра­вило вимови приголосних в українській мові, особливо це стосується дітей, які живуть у російськомовному оточенні.

Запитання на с.168 призначені не лише для визначен­ня рівня засвоєння знань учнями, а й для виявлення пер­ших умінь користуватися підручником при потребі повто­рити, пригадати або просто допомогти самому собі.