3.1 Початок проросійського руху

Після перемоги Майдану у лютому 2014 та невдалого початку діяльності нової влади у українському суспільство виникає новий розкол. Одним із перших кроків, що зробила нова влада було відміна закону про другу державну мову. Цим вдало скористувалися російські ЗМІ, які отримали тему для пропаганди на східноукраїнських територіях. Оскільки люди на цих територіях політично не грамотні внаслідок причин об’єктивних та суб’єктивних на пропаганду вони вдало клюють та анти майдан поступово перестає в проросійську, сепаратистку течію з елементами рашизму, що є однією із течій фашизму. (етатизм, мілітаризм, традиціоналізм, корпоративізм, деякі елементи популізму, наприклад свою законотворчість, нехай і хибну, влада аргументую волею народу, тоталітаризм – ознаки фашизму у РФ..)

4.Порівняння Майдану та Антимайдану (сепаратистів)

I. Різниця.

1. Погляди. Майдан направлений на демократичність заходу, в той час, коли Антимайдан спрямовує погляди на російські ідеали та цінності, що у наш час дуже сумлінні.

2. Ідеологія. Ідеологія Майдану формувалася впродовж всієї історії існування Майдану, вона завжди була за єдність країни, за її розвиток, демократичність. У той час коли ідеологія Антимайдану практично не змінювалась. З самого початку вона була за стабільність, а коли гарант стабільності втік з України вони почали шукати собі нового і знайшли у обличчі Путіна.

3. Мета. Майдан – європейська країна, антимайдан – стабільність у будь-кому форматі.

4. Засоби. Майдан 2 місяці був мирною акцією, за зброю взялися лише після драконівських законів. Антимайдан – взялися за зброю через кілька тижнів.

5. Майдан починає з захоплення міських ОДА, за всю історію свого існування склади зі зброєю захоплювалися лише один раз у Львові. У той час, коли Антимайдан свідомо грабує військові об’єкти на Схіжній Україні.

6. Майдан – акція, що виникла стихійно. Антимайдан – штучно створена.

Спільне:

1. Виникають у одні часи, у періоди слабкості та невмілого керування центральної влади

2. Нехтування деякими законами.

3. Неприйняття центральної влади та силових структур.

Висновки

У періоді кінця 2013 початку 2014 року в Україні починається політична криза внаслідок якої виникають явища Майдан та Антимайдан. Явища діаметрально протилежні, хоч і мають декілька спільних рис. Основними причинами, по котрим вони виявились це

1. Слабкість, нелогічність і непослідовність діючої влади.

2. Постійне розмежування України по Дніпру та розділення народу політиками

3. Антиукраїнська діяльність уряду ті діючої влади

4. Політика країн-сусідів, що втручається у внутрішні справи України.

5. Тотальне ігнорування вимог обох цих течій народу України.

Внаслідок цієї кризи станом на 15 квітня загинуло більше, ніж три сотні людей. Загинуло з усіх трьох сторін, Майдану, Антимайдану та силовиків.

Внаслідок цих подій у світі почався процес переділу кордонів та початок нової холодної війни. Стосовно України український народ використовував право на пряму демократію, записану у Конституції. Таким чином була змінена влада та призначені позачергові вибори. У даний момент Україною керую Тимчасовий Уряд. Між Майданом та Антимайданом з самого початку виникала «різниця поглядів», оскільки вони стояли за радикально протилежні речі. Завдяки цій різниці вони починають конкурувати між собою а вплив на нейтральних людей. Конкуренція йде на усіх рівнях та з різним успіхом. Територіально Майдан виграє на півночі та заходу, а анти майдан на сході та півдні. Але у останній час, час початку агресії РФ поширення Майдану набуває обороти на усіх частинах України, як уособлення української ідеї, незалежності, демократичності та європейського вибору України. Якщо після закінчення зимової революції Майдан фактично припиняє своє існування (залишається купка активістів разом із ПР) Антимайдан же передислоковується на проросійські акції та сепаратизм. Сепаратизмом у конкретній ситуації можливо назвати ідею федералізації, так як віно порушує територіальну цілісність та державний устрій України. У даний час кожний сепаратист є терористом. Тероризм – політика, заснована на систематичному застосуванні терору. Сепаратисти, свідомо захоплюють військові об’єкти задля зброї та шантажують владу цією зброєю. Для порівнянню з Майданом він один раз за всю свою історію захоплював військові об’єкти, після прийняття драконівських законів. Всі останні часи біли захоплення лише будівель ОДА або інших державних, не військових структур.

Список використаної літератури