Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Управління науки і освіти Луганської області.

Управління освіти виконкому Краснодонської міської ради.

Краснодонська міська гімназія.

Евромайдан. Антимайдан. Схожість та відмінність між ними

Реферат

Виконав: Юшкевич М.К.

учень 11-Б класу

Перевірив: Лесь Т. Г.

Вчитель-методист

Спеціаліст вищої категорії

Краснодон 2014

Зміст

Вступ – 3

1. Евромайдан – 4

   2. Хронологія подій – 4

   3. Ідеологія та мета - 5

   4. Досягнення – 5

2. Антимайдан - 6

2.1 Ідеологія – 6

2.2 Помилки – 7

2.3 Початок проросійського руху - 8

3. Порівняння – 8

Висновок - 9

Використана література. - 10

Вступ

Починаючи з 21-шого листопада 2013 року Україну захлиснула череда подій, що об’єднуються спільною назвою - Майдан та його наслідки. У літературі можливо знайти також «Евромайдан», «Політична криза України 2013-2014 років», «Революція 2013-2014», «Озброєний державний заколот». Кожне з цих понять заслуговую на існування та відображає ставлення автора до цих подій. Передумовою цих подій стала діяльність президента Украйни В.Ф. Януковича та його партії (Партія Регіонів, далі – ПР). Діяльність цього дуету заслуговує окремого реферату, але якщо характеризувати її двома словами можливо сказати, що при них держава отримала деяку стабільність (пенсії та зарплати виплачуються регулярно, без затримок), але попри цьому можливо знайти антиукраїнську діяльність (друга державна мова, скасування дублювання фільмів українською мовою, незнання історії та мови народу, ким вони керують), зріст корупції, поглиблення прірви між Сходом та Заходом України. Це результати діяльності правлячої еліти до листопада 2013 року. Починаючи з 2010 року Україна стає тісно співпрацювати с ЄС задля початку процесів євроінтегрування у економіці. Приводом для початку Майдану стала відмова від підписання Договору про Асоціацію з Європейським Союзом. Це був результат трьохрічної праці по підготовці для початку євроінтеграції. Після відмови від підписання договору та переносу дати на березень 2014 року почалися активні дії задля зближення з Москвою та Таможенним Союзом (ТС). Не дивлячись на те, що норми у договорі про асоціацію були жорсткі при правильній реалізації, а вона була розрахована мінімум на 10 років, можливо було її провести без сильних втрат для населення країни. Але заміна евроінтаграції на інтеграцію до ТС була сприйнята населенням неоднозначно. З’являється перше розділення серед населення. Населення східних ті північних областей приймають цю новину з нейтральністю або позитивно, на Заході та Півдні ця новина була зустрінута різко негативно. Це стосується населення віком 30+ років. Молоді люди та студенти по всій країні прийняли цю новину негативно. Кожний розумів, де молоді спеціалісти можуть краще працювати та де їх знання будуть краще оцінені. Тому з 21 листопада студентські пікети тривають по всій країні, з різною інтенсивністю. Після 28 листопада, де відбувся саміт з ЄС та остаточного перенесення (за офіційною версією) підписання договору на березень 2014 року студенти опинилися у скрутному становищі і не знали що їм робити тепер. Коли Євромайдан став тихенько розходитись сталася подія, що зараз нам відома як «Чорна п’ятниця, кривава субота». Жорстокий розгін Євромайдану. Після цієї події він втрачає за мету підписання асоціації з ЄС та стоїть лише за покаранням винних, що пролили кров студентів.

1. Євромайдан (Майдан)

Є́вромайда́н (також Є́врореволю́ція, Револю́ція 2013 ро́ку, Революція гідності) — національно-патріотичні, протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, соціальної нерівності, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.¹

Якщо подивитись на цей термін його можливо трішки відреагувати. Насправді, термін Евромайдан широко використовується лише до 30 листопада, після офіційна назва стає Майдан, так як люди хотіли показати, що вони вийшли не тільки за європейські цінності, а й задля того, щоб навести порядок у країні. Спочатку орієнтація була на Європу, але коли реальної підтримки від неї не було то у знак протеста люди вирішили позбутися цієї частки «євро» ті стояти за свою свободу, гідність ті вільну від корупції країну.

1.2 Хронологія Євромайдану та Майдану.

21 листопада – початок Євромайдану, студентський пікет.

24 листопада – мирна хода та мітинг до 100 тисяч чоловік (найбільше після помаранчевої революції)

26,27,28 листопада – студентські страйки

30 – «Чорна п’ятниця, кривава Субота» - перший розгін Євромайдану.

1 грудня – перший завіз титушок на Банкову

8 Грудня - «Марш мільйона», повалення пам’ятника Леніна у Києві, лежачий протест під Генпрокуратурою.

14-15 грудня – перший провладний мітинг. (завоз «бюджетників», основна маса примусово, або за гроші)

16 Січня – «Драконовські закони», «Чорний Четвер», «Закони про диктатуру»

19 січня – Штурм Грушевського. Майдан перестає бути мирною акцією.

22 січня – «Кривавий день соборності», перші смерті.

22-26 січня – захоплення ОДА та деякий інших держ. Адміністрацій (воєнні об’єкти не чіпалися)

30 Січня – 17 лютого – перемир’я.

18-20 лютого – поновлення протистояння, штурм Майдану, масштабні жертви (більше 100 чоловік) маса поранених, бійцем Альфи підпалено будинок профспілок

21 лютого – ВР усунула Януковича від влади, повернено п-п устрій у країні.

1.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD

1.3 Ідеологія та мета

Ідеологія та мета Євромайдану, а потім и Майдану поступово змінювалися, практично з кожним днем, і були адекватною реакцією на тотальне ігнорування самого існування Майдану та цих людей. Ось короткий перелік. З 21 по 30 листопада люди стоять на Євромайдані задля того, щоб вплинути на ситуацію в країні и підписання договору. Це їх мета, ідеологія їх вміщається в одне єдине гасло «Україна це Європа». З початку грудня о 16 січня люди стоять за покарання винних у побитті студентів та мирних мітінгувальників. Основною ідеєю були європейські цінності ті запровадження їх в Україні. Зменшення рівня корупції. Після прийняття «законів про диктатуру» та появи на арені Правого Сектору мета та ідеологія знов змінюється. Вже остаточно на дострокові президентські вибори, усунення уряду, закриття партій КПУ та ПР, амністія учасникам акцій протесту, покарання винних. В ідеології більше немає такого прямого натяку на європейські цінності та курсу на Європу, з появою ПР іде більше натяк на український націоналізм. Справедливо сказати, що за словами С. Бандери Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізму. Український націоналізм бореться проти імперіалізму, проти тоталітаризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства.² Отже фашистами їх назвати вже складніше.