Тема Епілепсія:

Епілепсія – хронічне захворювання, яке виникає в дитячому та юнацькому віці, виявляється у вигляді різноманітних судомних і без судомних нападів, а також типових змін особистості, психозів, а у важких випадках розвитку специфічного слабоумства. Крім епілепсії епілептичні симптоми і синдроми можуть виявлятися при органічному ураженні головного мозку (судинного, інтоксикаційного, інфекційного, ґенезу). У цьому разі ідеться не про епілепсію як захворювання, а про симптоматичну епілепсію.

Клініка епілептичної хвороби:

• короткочасні судомні та без судомні (пароксизмальні) стани.

• гострі та затяжні психози.

• зміни особистості та слабоумство.

Судомні напади поділяються на:

• великі.

• малі.

• абортивні.

Фази класичного епілептичного нападу:

• аура (провісник судомного нападу), спостерігається приблизно у половини випадків. Цей стан пацієнт не забуває і може про нього розповісти. Варіанти аур: гострий страх; зорові яскраві образи; тактильні та смакові відчуття; голосні звуки; посилене серцебиття; ядуха; болючі відчуття у грудях і животі; рясний піт; несподіваний біг обертання навколо осі тіла; тупцювання на одному місці; гостра депресія чи відчуття неймовірного щастя; слухові уривчасті галюцинації, відчуття інсценізації. У стані аури свідомість порушена, тому хворі не можуть запобігти розвитку другої фази епілептичного нападу.

• тонічна – хворий падає, м'язи різко скорочуються і стають напруженими, голова закинута. Від різкого скорочення м'язів грудної клітки хворий видає різкий звук, можливе мимовільне сечовипускання та дефекація. Свідомість хворого глибоко потьмарена, зіниці не реагують на світло, зникає болюча та тактильна чутливість.

• клонічна – безладне скорочення м'язів тіла призводить до того, що хворий тіпається в судомах, на губах з'являється піна, іноді пофарбована в червоний колір, через прикушування язика і щік, обличчя починає кривитися внаслідок скорочення м'язів. Через кілька хвилин судомний напад переходить в четверту стадію.

• хворий затихає, у нього відновлюється ритмічний подих та серцебиття, однак свідомість залишається глибоко потьмареною. Можливий термінальний сон або стан психомоторного збудження з безцільною агресією, шарпанням, прагненням підвестись і піти.

Загальна тривалість судомного нападу включаючи ауру може становити до 5 хвилин. Після судомного нападу протягом доби, а іноді і більше часу хворі відчувають слабкість, розбитість, пригніченість. Власне судомний напад особа амонізує (забуває).

Якщо під час нападу випадає одна із фаз, напад називають абортивним.

Малий припадок – виникає зненацька, триває 1-2 хвилини, з такими ж фазами як і при великому нападі. Хворий не встигає впасти, свідомість тьмариться, вимова переривається, з'являються судомні посмикування окремих м'язів, обличчя бліде, погляд заклякає, спрямовується в одну точку або стає блукаючим.

Через короткий час хворий повертається до перерваної розмови або до того виду заняття яким займався до нападу.

Абсанс – короткотривалий напад, свідомість відключається на кілька секунд, судом не спостерігається. Якщо спостерігається серія судомних нападів (неповне відновлення свідомості) це є епілептичний статус. Коли приступ за приступом, може призвести до смерті.

Епілепсія може спостерігатися як з одним типом нападів так і з появою нападів іншого типу, несприятлива форма перебігу.

Епілептичні еквіваленти – нетривалі психічні розлади,що виникають замість судомного нападу зненацька, без провісників, і так само зненацька закінчується.

До типових епілептичничних еквівалентів (пароксизмі) належить: дисфорія (афективний паросизм), сутінковий розлад свідомості.

Дисфорія – раптова поява гнівно-злісного чи злісно-тужного настрою, часто з агресією і люттю щодо оточуючих. У такі періоди хворі причепливі, конфліктні з найменшого приводу, не знаходять собі місця, виявляють схильність до завдання собі ушкодження, здійснюють руйнівні дії. Вони скаржаться на нездоланне бажання вчинити агресивні дії,відчувають неприємні відчуття в внутрішніх органах.

Якщо переважають депресивні компоненти, у хворих виникають утруднення при інтелектуальній діяльності, неможливість зосередитись, неуважність.

Дисфорії з підвищеним настроєм трапляються вкрай рідко, при цьому виявляється гнівливий афект за типом гнівливої манії. На висоті розвитку дисфорії свідомість іноді порушується як при стані оглушення.

Сутінкові розлади свідомості виникають зненацька і в одних випадках поведінка хворих залишається зовні впорядкованою, коли вони виявляють формально правильне орієнтування в навколишньому середовищі, часі та здатні підтримувати мовний контакт.

Часто такий стан змінюється несподіваною агресією, злостивістю, руйнівними діями. Іноді сутінкові стани починаються одразу з великого афективного напруження, з перевагою злісного афекту, дезорієнтацією в часі, місці та власній особистості. Проявляються нецілеспрямованим, хаотичним психомоторним збудженням з агресивними та руйнівними діями.

Виникають галюценаторно-маячні симптоми, з яскравими слуховими, нюховими та зоровими галюцинаціями. Глибоке порушення свідомості -> здатність виконувати цілеспрямовані дії.

Сюди відноситься: сомнамбулізм, лунатизм,

Лекція №7 27.03.2014