41. Что такое световая отдача экрана и от чего она зависит?

Для характеризации эффективности экрана в ЭЛП по яркости введен параметр «световая отдача», которая определяется как отношение силы света ( ) на 1 Вт мощности электронного луча.

Этот параметр экрана определяется его составом и технологией изготовления.

42. Для чего в люминофоры добавляются активирующие присадки и что они определяют?

Для увеличения интенсивности люминесценции в вещества добавляются различные химические соединения, называемые активаторами.

Примесные атомы, образуют локальные уровни в запрещенной зоне кристаллов, отвечающие за свечение материала. Часто спектр вводимого активатора определяет спектр свечения люминофора.

43. Каким образом в современных элп достигается равномерная яркость свечения экрана по всей поверхности?

Большинство мониторов имеют различную яркость в различных участках экрана. Отношение яркости в наиболее светлой части к яркости в наиболее темной называется равномерностью распределения яркости.

Равномерность белого (White Uniformity) характеризует различие в яркости белого цвета на экране монитора по всей его поверхности (при выводе изображения белого цвета). Численно равномерность белого равна отношению максимальной и минимальной яркости.

Для получения четкого изображения и чистых цветов на экране монитора красный, зеленый и синий лучи, исходящие из всех трех электронных пушек, должны попадать в точно заданное место на экране. Термин "несведение лучей" означает отклонение красного и синего от центрирующего зеленого.

Под "статическим несведением" понимается несведение трех цветов (RGB), одинаковое на всей поверхности экрана, вызванное незначительной погрешностью при сборке электронной пушки. Изображение на экране может быть откорректировано регулировкой статического сведения.

В то время как в центре экрана монитора изображение остается четким, на его краях может проявиться несведение. Оно вызывается ошибками в обмотках или при их установке и может быть устранено с помощью магнитных пластин.

Электронный луч, если не предприняты специальные меры, расфокусируется (увеличивается в диаметре) по мере удаления его от центра экрана. Для компенсации искажения формируется специальный компенсирующий сигнал. Величина компенсирующего сигнала зависит от свойств ЭЛТ и ее отклоняющей системы. Чтобы устранить смещение фокуса, вызванное различием в путях пробега луча от электронно-лучевой пушки до центра и до краев экрана, требуется увеличивать напряжение с ростом отклонения луча от центра с помощью высоковольтного трансформатора, как показано на рисунке.

44. Какие вещества используют в качестве основы люминофорных экранов?

Основных 3 группы:

• Сульфидные : ZnS, CdS

• Силикатные: Si :Mn (активированный марганцем)

• Вольфраматы:Ca W

И Оксидные: :Ce (активированный церием)

45. Поясните конструкцию каскадных экранов. В каких приборах используются каскадные экраны?

46. Для чего экраны алюминируют?

Экран алюминируют для того что бы слой люминофера преобразовывал – ного луча в энергию излучения видимой части спектра длины волн.

47. Какие функции выполняет алюминиевое покрытие экрана ЭЛП?

Алюминиевое покрытие экрана ЭЛП повышает контрастность из-за того, что эта пленка фильтрует тяжелые ионы. Пленка защищает экран а так же вдвое увеличивает его яркость. Помимо этого, алюминиевое покрытие экрана увеличивает световую отдачу экрана за счет отражения в сторону наблюдателя излучения, испускаемого люминофором внутрь колбы.

48.Дайте определение основных режимов роботы передающих и запоминающих ЭЛП.

(очень коротко)

Основными режимами передающих и зпоминающих ЭЛП является запись и считывание .

Прцесс записи заключается в формировании на поверхности диэлектр. И п/п прибора потенциала рельефа соответств . входному сигналу.

При считывании происходит формир. выходного сигнала прибора соотв. потенциалу рельефа его мишени.

(немного расписаней )

Запам'ятовувальні осцилографічні півтонові трубки.

У приладах цього типу запис форми досліджуваного сигналу здійснюють сфокусованим записувальним електронним променем у вигляді потенціаль­ного рельєфу на поверхні сітчастої діелектричної мішені приладу. Відтворю­ється записана осцилограма на люмінесцентному екрані приладу за допомо­гою широкого однорідного пучка повільних електронів, який з рівномірною густиною струму опромінює всю поверхню діелектричної мішені. Цей пучок повільних електронів формує додатковий відтворювальний прожектор. Тому прилади цього типу мають, як мінімум, два електронні прожектори: запису­вальний і відтворювальний.

(Вопрос раскрыт полностью)

Принцип роботи приладу цього типу такий. Для формування потенціаль­ного рельєфу мішені, відповідного вхідному сигналу, що записується, потрі­бно заздалегідь підготувати мішень до запису. Підготовка мішені полягає у вирівнюванні потенціального рельєфу по всій поверхні мішені і зміщенні його нижче потенціалу запирання. Підготовка мішені до запису в цьому приладі суміщена з режимом стирання раніше записаної інформації. У режимі стирання на підкладку мішені подають імпульс амплітудою 5 В. При цьому за рахунок ємнісного зв'язку потенціал діелектрика мішені змі­щується в область додатних значень відносно потенціалу катода UK відтво­рювального прожектора. Електрони відтворювального прожектора почина­ють взаємодіяти з діелектриком мішені приладу. Вторинно-емісійна характе­ристика мішені приладу показує, що діюче значення коефі­цієнта вторинної електронної емісії менше одиниці і на діелектрик мішені наноситься від'ємний заряд. При цьому потенціал поверхні діелектрика зни­жується і тяжіє до катодного рівноважного потенціалу Up.k = 0). Після досягнення рівноважного потенціалу коефіцієнт вторинної електронної емісії дорівнює одиниці, і перезарядні процеси на мішені при­пиняються. Після закінчення режиму стирання на підкладці мішені встановлюється потенціал, який дорівнює нулю. Цей потенціал нижчий за потенціал запирання мішені, і всі електрони відтворювального прожектора відбиваються від'ємним полем мі­шені і потрапляють на колекторну сітку. Тому після закінчення режиму сти­рання екран приладу залишається темним.

Запис вхідного сигналу здійснюється записувальним гостросфокусова-ним електронним променем у режимі швидких електронів ( д> 1). Під час запису відкривається записувальний прожектор. На горизонтальні відхильні пластини подається пил­коподібна напруга розгортки, а на вертикальні - вхідний сигнал. При енергії електронів 2,5 кеВ, коефіцієнт вторинної електронної емісії більше одиниці, тому на мішень наноситься додатний заряд. У місцях проходження записуваль­ного електронного пучка потенціал поверхні діелектрика стає вищим за по­тенціал запирання і на екрані виникає світіння, що збуджується електронами відтворювального прожектора. Ці електро­ни проникають в отвори сітки-мішені тільки на тих її ділянках, де потенціал Uд, вищий за потенціал запирання, тобто де зроблено запис. Оскільки потенціали діелектрика мішені знаходяться в області від'ємних значень, то електрони відтворювального прожектора не потрапляють на діелектрик і не руйнують запис.

Час, протягом якого можна спостерігати осцилограму, приблизно дорів­нює 20 с і обмежений появою світіння ділянок екрана, відповідних незапи­саним ділянкам мішені. Це пояснюється підвищенням потенціалу діелектри­ка під дією заряду додатних іонів, які падають на діелектрик мішені. Іони виникають унаслідок іонізації залишкових газів електронами відтворюваль­ного пучка.

Електрони відтворювального пучка, які пройшли мішень у місцях записа­ного зображення осцилограми, прискорюються високим потенціалом, при­кладеним до підкладки люмінофора екрана, і безперервно збуджують його.

Запам'ятовування осцилограми на мішені в процесі безперервної дії відтво­рювального пучка дозволяє, вибираючи люмінофор, не враховувати час після­світіння, а виходити з його світловидатності і спектральних характеристик випромінювання. Оскільки для збільшення яскравості не потрібне збільшен­ня енергії електронів записувального променя, його чутливість до відхилен­ня не пов'язана з яскравістю.