Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vstup_zan_11-12 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
103.94 Кб
Скачать

Функції сучасної вузівської лекції

Методологічна

Розвиваюча

Виховуючи

Орієнтуюча

Інформаційна (освітня)

Організуюча

Методологічна функція – забезпечує вироблення певного наукового підходу до предмету, що полягає у вивченні предмета у русі й розвитку.

Виховуюча функція – дозволяє здійснити складне завдання формування особистості майбутнього вчителя, виховує в ньому переконливість і свідому активність.

Інформативна (освітня) функція – дозволяє поряд з передачею системи потрібних знань про предмет допомогти аудиторії самостійно видобувати цю систему в процесі «образ-мислення».

Розвиваюча функція – пов’язана із завданням формування пізнавальної активності аудиторії, вимагає ведення лекційного викладання як процесу самостійного творчого пізнання.

Орієнтуюча функція – спрямовує студента в потоці інформації, одержаної із різноманітних джерел.

Організуюча функція – надзвичайно значуща, саме вона робить лекцію незамінною, найважливішою ланкою навчального процесу.

ВИДИ ЛЕКЦІЙ

Тематичні – вступна й заключна (підсумкова)

Оглядові

Консультативні

Настановчі

Поточні

ІІІ. Процес навчання у вищому закладі освіти передбачає практичні заняття, призначені для поглибленого вивчення дисципліни. Їх форми – різні: уроки іноземної мови, лабораторні роботи, семінарські заняття, практикуми.

Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні у студентів навичок застосування здобутих знань для вирішення практичних завдань.

Методика практичного заняття може бути різною і залежить від індивідуальності викладача. Важливо, щоб різними методами досягалась спільна дидактична мета.

Структура практичних занять, в основному, однакова:

  • Вступне слово викладача;

  • Відповіді на запитання студентів із незрозумілого матеріалу;

  • Заключне слово викладача.

Мета заняття повинна бути зрозумілою студентам. При проведенні практичних занять потрібно враховувати роль повторення, яке для закріплення знань варто проводити варіантно, під новим кутом зору.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення зі студентами, виконання завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку та оцінювання.

Оцінки, отримані студентами за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

ІV. Семінарські заняття як форма навчання в сучасній вищій школі є одним з основних видів практичних занять з гуманітарних і технічних наук. Вони призначені для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання. Головна мета семінарських занять – забезпечити студентам можливість оволодіти навичками і вміннями використання теоретичних знань.

Під час семінарського заняття вирішуються такі завдання:

  • розвиток творчого і професійного мислення;

  • пізнавальна мотивація;

  • професійне використання знань у навчальних умовах;

  • повторення і закріплення знань;

  • контроль;

  • педагогічне спілкування.

У сучасному вищому закладі освіти найбільш поширені семінарські заняття трьох видів:

  • просемінар,

  • власне семінар,

  • спецсемінар.

Просемінар передбачає ознайомлення студентів зі специфікою самостійної роботи, з літературою, першоджерелами і методикою роботи над ними. Просемінари – це своєрідні практикуми, які проводяться на молодших курсах.

Власне семінари можуть бути трьох типів:

  1. Семінар, основною метою якого є поглиблене вивчення визначеного систематичного курсу, тематично пов’язано з ним;

  2. Семінар, призначений для фундаментального опрацювання окремих найбільш важливих і типових у методологічному відношенні тем курсу чи навіть однієї теми;

  3. Семінар дослідницького типу з тематикою за окремими частковими проблемами науки для поглибленої їх розробки.

Педагогіка вищої школи виділяє й інші види семінарських занять:

  1. семінар запитань і відповідей.

  2. семінар-розгорнута бесіда.

  3. семінар-коментоване читання.

  4. семінар, що передбачає усні відповіді студентів із наступним їх обговоренням.

  5. семінар-дискусія.

  6. семінар, що передбачає обговорення письмових рефератів.

  7. семінар-конференція.

  8. семінар-теоретична конференція.

  9. семінар-вирішення проблемних завдань.

  10. семінар-заняття на виробництві.

  11. семінар-прес-конференція.

  12. семінар«мозковий штурм».

Під час семінарських занять і підготовки до них у студентів формуються елементарні навички науково-дослідницької роботи, уміння готувати доповіді і виступати з ними перед аудиторією, здатність працювати одночасно з кількома літературними джерелами, аналізувати їх зміст і узагальнювати отриманий матеріал. Розвиток цих якостей у студентів має особливо важливе значення для їх майбутньої практичної діяльності.

V. Лабораторні роботи інтегрують теоретико-методологічні знання і практичні уміння та навички студентів у процесі діяльності навчально-дослідницького характеру. Їх значення пов’язане із застосуванням розумових і фізичних зусиль для вирішення наукових і життєвих задач. Лабораторні роботи мають яскраво виражену специфіку залежно від навчальної спеціальності, тому у кожному конкретному випадку застосовуються певні методичні рекомендації.

Мета лабораторної роботи буде досягнута тільки за умови відповідної організації підготовки до неї як студентів, так і викладачів.

VІ. Індивідуальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Такі заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї чи декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Консультація – форма навчального заняття, за якої студент отримує від викладача відповідь на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування, йому незрозумілих.

Колоквіум ( від лат. - collocvium – розмова) – одна з форм навчальних занять, розмова викладача зі студентами для вияснення рівня їхніх знань. Колоквіум виконує контрольно-навчальну функцію.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові, дипломні роботи) пропонуються студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]