Колективні творчі справи як сучасна форма виховної роботи

Російський професор І.П. Іванов, узявши за основу методику виховання А.С. Макаренка, виробив відповідний підхід до організації колективних справ, діяльності вихованців і вихователів. Він розглядає колективну організаторську діяльність як участь кожного вихованця (разом із старшими і під їхнім керівництвом) у плануванні життя колективу, в організації виконання плану, в підведенні підсумків зробленого.

Кожна колективна творча справа (на відміну від виховних заходів) виступає як турбота про свій колектив, один про одного, про навколишнє життя. Вона творча тому, що її учасники шукають та знаходять найкращі шляхи подолання труднощів, розв'язують життєво важливі питання. Вона колективна, тому що її не тільки виконують, а й планують, готують, проводять та обговорюють разом — усі вихованці та їх старші товариші (вчитель, вихователі, вожаті, шефи, родичі).

У колективних творчих справах комплексно розв'язуються завдання ідейно-політичного, морального, трудового, а також розумового, фізичного та інших напрямків національного виховання.

За тривалістю підготовки та здійснення, за обсягом діяльності колективні творчі справи можуть бути різними. Відрізняються вони і за характером провідної діяльності: суспільно-політичні, трудові, пізнавальні, художні, спортивні, організаторські тощо. Кожна колективна творча справа здійснюється (і в цьому запорука її ефективності) як динамічна система шести стадій (або етапів):

Перша стадія — попередня робота вихователів

Керівник сам обдумує ідею свята, справи, його виховні можливості (насамперед моральні, суспільно-політичні); визначає конкретні завдання виховної роботи; обмірковує творчі доручення, завдання для учасників справи; планує можливість участі шефів, батьків, інших старших товаришів і вихователів, форми співробітництва з ними.

Можна провести й різноманітні «націлюючі» заходи («стартові» бесіди, екскурсії), за допомогою яких керівник у дружньому спілкуванні з вихованцями розкриває перед ними захоплюючі перспективи справи.

Друга стадія — колективне планування КТС.

Як правило, це загальний збір-старт, на якому керівник колективу (ведучий) дає дітям можливість поміркувати, обговорити та прийняти рішення: Для кого хочемо виконати справу? На радість і на користь кому? Як краще її провести? З ким, де?

На такому зборі-старті ведучий ставить запитання, що підводять дітей до висновку, зіставляє різні точки зору, підхоплює та розвиває найбільш цікаві пропозиції. У кінці збору всі пропозиції підсумовуються. Якщо, в цьому є потреба, вибирають «раду справи» чи інший збірний колектив представників усіх підгруп, що уточнює, конкретизує план підготовки заходу, розподіляє доручення між підгрупами, а потім керує підготовкою, та проведенням справи.

Третя стадія — колективна підготовка справи.

Рада справи організує безпосереднє виконання наміченого плану в підгрупах разом зі старшими товаришами, дорослими, шефами, батьками. Добре, якщо кожна підгрупа (зірочка, ланка, бригада, екіпаж, загін тощо) готує сюрприз іншим учасникам справи, а старші друзі допомагають їм у таємниці від інших.