
- •Загальні правила
- •Запобіжні заходи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторна робота 1 методи очистки речовин
- •Перекристалізація
- •Перекристалізація речовин із органічних розчинників
- •Перегонка
- •Перегонка при атмосферному тиску
- •Дробна (фракційна) перегонка
- •Дослід 1.1 Перекристалізація бензойної кислоти
- •Дослід 1.2. Перегонка суміші бензолу і ксилолу
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 визначення основних фізичних констант органічних речовин
- •1. Визначення температури плавлення
- •2. Визначення температури кипіння
- •3. Визначення густини рідкої речовини
- •Маса води в об’ємі пікнометра при 4 с(х) 1
- •Маса 1 мл води при 4с(х) 1
- •4. Визначення показника заломлюваності
- •Дослід 2.1. Визначення температури плавлення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Дослід 3.1. Визначення вуглецю пробою на обвуглювання
- •Визначення вуглецю і водню спаленням речовини з оксидом міді (II)
- •Дослід 3.2. Визначення азоту сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.3. Визначення сірки сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я (проба Бельштейна)
- •Хімізм процесу:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 насичені вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Гомологічний ряд
- •Дослід 4.1. Синтез метану та вивчення його властивостей
- •Хімізм процесу:
- •Хімізм процесу:
- •Реакція метану на бромну воду і перманганат калію
- •Дослід 4.2. Бромування насичених вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Окислення парафінів
- •Дослід 4.3. Окислення алканів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 алкени Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Дослід 5.1. Отримання етилену і його горіння
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 5.2. Приєднання до етилену брому
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 5.3. Взаємодiя з окислювачами
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння.
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окислювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.3. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.4. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Дослiд 7.5. Окислення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.3. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.2. Окислення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окислення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 10 феноли Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 10.1. Реакцiя фенолу з хлоридом залiза (III)
- •Дослiд 10.2. Отримання трибромфенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.4. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 11 альдегіди і кетони Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
Перегонка
В органічному синтезі для очистки і виділення органічних сполук використовується перегонка. При перегонці речовина доводиться до кипіння, переводиться в газоподібний стан, а потім пари конденсуються в рідину. При перегонці парова фаза містить більшу кількість низькокиплячого компонента, ніж рідина. При конденсації такої пари отримують рідину нового складу, збагачену низькокиплячою фракцією (рис. 1.3).
При перегонці чистої речовини температура кипіння постійна, тому що склад рідини і пари однаковий.
Переганяти можна як рідкі, так і тверді речовини. Необхідною умовою вико-ристання цього методу є стійкість речовин до нагрівання. Температуру кипіння можна знизити, якщо переганяти речовину у вакуумі, причому це зниження може бути на 100-150С. Перегонка у вакуумі переважно використовується для висококиплячих речовин (200С), тому що при такій перегонці знижується температура кипіння і змен-шується можливість розкладу і, таким чином, ці суміші мають одну точку кипіння як індивідуальні речовини.
На діаграмі стану для такої суміші буде спостерігатись максимум або мінімум температури кипіння. Вся суміш перегониться в цій точці, тобто речовини ста- нуть нероздільні. Такі суміші називають неподільнокиплячими, або азеотропними (рис. 1.4).
Розрізняють просту і фракційну перегонку. При простій перегонці дистилят збирають в один приймач, при фракційній - розподіляють на фракції з різними темпе-ратурами кипіння.
|
|
Рис. 1.3. Крива рівноважних станів системи рідина (А) – пара (В) |
Рис. 1.4. Крива залежності складу рідина (А) – пара (В) для сумішей з мінімумом температури кипіння |
Згідно з умовами проведення розрізняють три види перегонки: при атмосфер-ному тиску; при зменшеному тиску, тобто у вакуумі; з водяною парою.
Перегонка при атмосферному тиску
Проста перегонка. Використовують при перегонці індивідуальної рідини; при відгоні речовини від нелетких компонентів; при розгонці рідин, які сильно відріз-няються за температурою кипіння. Величина температури кипіння речовини залежить від атмосферного тиску. При його зниженні температура кипіння речовини падає. Так, зменшення тиску на 10 мм рт.ст. приводить до зниження температури кипіння приблизно на 0,5 градусів.
Найпростіший прилад для перегонки складається з круглодонної колби з бічним відводом (колба Вюрца), термометра, холодильника, алонжа і приймача (рис. 1.5). Термометр для визначення температури парів рідини, яка переганяється, встав-ляють у колбу так, щоб його ртутний балон знаходився на 0,5 см нижче отвору відвідної трубки і повністю омивався виділеними парами.
До бічної трубки приєднують холодильник для конденсації парів рідини і відводу її в приймач. Найчастіше використовують холодильник Лібіха. Водяне охолодження в ньому застосовують при перегонці речовин з температурою кипіння не вище 130С, а при перегонці речовин з температурою кипіння 120-160С охолоджують
непроточною водою або в холодильнику без води. При перегонці речовин при температурі 160С і вище користуються повітряним холодильником. У ролі приймача можуть бути вико-ристані різні плоскодонні колби. Якщо речовина, яку переганяють, не індифе-рентна до вологи повітря, то на кінець холодильника одягають алонж з бічною хлоркальцієвою трубкою і встановлюють його герметично в приймач. Колбу заповнюють рідиною на 3/5 об’єму. Об’єм перегінної колби підбира- |
Рис. 1.5. Прилад для простої перегонки рідких речовин: 1 – перегінна колба; 2 – холодильник; 3 – алонж; 4 - приймач |
ють відповідно до передбаченої кількості основної речовини, а не розчинника, в горловину колби вставляють крапельну лійку, через яку безперестанку капає розчин.
На початку перегонки в колбу поміщають декілька “кип’ятильників", які при нагріванні рідини виділяють невелику кількість повітря і цим забезпечують рівномірне кипіння. Використовувати “кип’ятильники” слід тільки один раз, тому що при охолодженні вони заповнюються рідиною і втрачають свою ефективність. Перш ніж почати перегонку, необхідно перевіріти, чи сполучається прилад з атмосферою. В противному разі при нагріванні приладу станеться вибух. Речовину не можна відганяти досуха. Перегонку припиняють, коли в перегінній колбі зостається 1-2 мл рідини.