Хiмiзм процесу:

C₆H₅  COONa + NaOH  C₆H₆ + Na₂CO₃

бензойнокислий бензол

натрiй

Якщо в пробiрку-приймач замiсть води налити нiтруючу сумiш (2 краплi кон-центрованої азотної кислоти i 3 краплi концентрованої сiрчаної кислоти) відчувається гiркомигдальний запах нiтробензолу.

Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу

Реактиви та матеріали:	бензол, азотна кислота, сiрчана кислота (d=1,84 г/см3)
Обладнання:	водяна баня, термометр, пробiрки

В суху пробiрку наливають 2 краплi концентрованої азотної кислоти i 3 краплi концентрованої сiрчаної кислоти. Отриману нiтруючу сумiш охо­лоджують i додають 2 краплi бензолу. Пробiрку помiщають у во­дяну баню, пiдiгрiту до 50-55С на 2-3 хв, постiйно струшуючи її вмiст. Пiсля цього виливають реакцiйну сумiш в ранiше при­готовлену пробiрку з водою. На дно опускається крапля важкого жовтуватого нiтробензолу, каламутного вiд присутностi вологи.

Хiмiзм процесу:

Активною формою нiтруючого агента є катiон нiтронiю, який ут­во­рюється при дiї сiрчаної кислоти на азотну: НNO₃ + 2H₂SO₄ O₂ + 2HSO₄^ + [H₃O]⁺. Iон гiдроксонiю [H₃O]⁺, або , утворюється iз протону Н⁺ i молекули води у водних розчинах мi­неральних кислот. Катiон нiтронiю реагує з ароматичними вугле­воднями:

C₆H₆ + O₂  [C₆H₆  O₂]  [C₆H₅  HNO₂] C₆H₅  NO₂

бензол –комплекс -комплекс нітробензол

Швидкiсть реакцiї нiтрування залежить вiд об’єкта нiтрування та складу нiтру-ючої сумiшi. Для кожної сполуки iснує оптимальний склад.

Дослiд 7.3. Дiя бромної води на бензол

Реактиви та матеріали:	бензол, бромна вода
Обладнання:	пробiрки, пiпетка

У пробiрку вiдбирають пiпеткою 3 краплi бромної води i 2 краплi бензолу. Вмiст пробiрки енергiйно збовтують i дають вiдстоятися; верхнiй шар (бензол) забарвлю-ється у коричнево-жовтий колiр. Бром краще розчиняється у бензолi, нiж у водi, i тому переходить у вер­хнiй бензольний шар. Приєднання брому в цих умовах не вiд-бувається.

Дослiд 7.4. Дiя перманганату калiю на бензол

Реактиви та матеріали:	бензол, перманганат калiю, сiрчана кислота, вода
Обладнання:	пробiрки, пiпетка

У пробiрку вiдбирають 3 краплi води, краплю розчину перман­ганату калiю i краплю розчину сiрчаної кислоти. До отриманого розчину додають краплю бензолу i струшують вмiст пробiрки. Рожевий розчин при цьому не знебарвлюється. Для дослiду бензол попередньо очищають вiд домiшок, охолоджуючи його до +5С. В такому разi бензол твердiє, а домiшки зостаються рiдкими i легко вiд­дiляються. Перекристалiзацiю бензолу роблять два-три рази.

Однiєю з найважливiших властивостей бензолу є його стiйкiсть до дiї окислювачiв. Саме цим ароматичнi вуглеводнi найбiльше вiд­рiзняються вiд ненасичених вугле-воднiв жирного ряду.