
- •Загальні правила
- •Запобіжні заходи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторна робота 1 методи очистки речовин
- •Перекристалізація
- •Перекристалізація речовин із органічних розчинників
- •Перегонка
- •Перегонка при атмосферному тиску
- •Дробна (фракційна) перегонка
- •Дослід 1.1 Перекристалізація бензойної кислоти
- •Дослід 1.2. Перегонка суміші бензолу і ксилолу
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 визначення основних фізичних констант органічних речовин
- •1. Визначення температури плавлення
- •2. Визначення температури кипіння
- •3. Визначення густини рідкої речовини
- •Маса води в об’ємі пікнометра при 4 с(х) 1
- •Маса 1 мл води при 4с(х) 1
- •4. Визначення показника заломлюваності
- •Дослід 2.1. Визначення температури плавлення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Дослід 3.1. Визначення вуглецю пробою на обвуглювання
- •Визначення вуглецю і водню спаленням речовини з оксидом міді (II)
- •Дослід 3.2. Визначення азоту сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.3. Визначення сірки сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я (проба Бельштейна)
- •Хімізм процесу:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 насичені вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Гомологічний ряд
- •Дослід 4.1. Синтез метану та вивчення його властивостей
- •Хімізм процесу:
- •Хімізм процесу:
- •Реакція метану на бромну воду і перманганат калію
- •Дослід 4.2. Бромування насичених вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Окислення парафінів
- •Дослід 4.3. Окислення алканів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 алкени Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Дослід 5.1. Отримання етилену і його горіння
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 5.2. Приєднання до етилену брому
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 5.3. Взаємодiя з окислювачами
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння.
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окислювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.3. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.4. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Дослiд 7.5. Окислення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.3. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.2. Окислення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окислення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 10 феноли Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 10.1. Реакцiя фенолу з хлоридом залiза (III)
- •Дослiд 10.2. Отримання трибромфенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.4. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 11 альдегіди і кетони Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
Гомологічний ряд
-
Алкани
Алкіли
СН4
С2Н6
С3Н8
С4Н10
С5Н12
С6Н14
С7Н16
С8Н18
С9Н20
С10Н22
С11Н24
С12Н26
метан
етан
пропан
бутан
пентан
гексан
гептан
октан
нонан
декан
ундекан
додекан
-СН3
-С2Н5
-С3Н7
-С4Н9
-С5Н11
-С6Н13
-С7Н15
-С8Н17
-С9Н19
-С10Н21
-С11Н23
-С12Н25
метил
етил
пропіл
бутил
пентил
гексил
гептил
октил
ноніл
децил
ундецил
додецил
Ізомерія насичених вуглеводнів залежить від структури вуглецевого скелета (ізомерія ланцюга, або ізомерія скелета). Бутан - найпростіший представник наси-чених вуглеводнів, який може існувати у вигляді ізомерів:
|
|
бутан |
ізобутан |
Ізомерія алкільних радикалів починається з радикала С3Н7-:
СН3 - СН2 – СН2 - |
|
пропіл |
ізопропіл |
Радикали С4Н9- можуть існувати у вигляді 4-х ізомерів
СН3 - СН2 - СН2 - СН2 - |
|
н-бутил |
втор-бутил |
|
|
трет-бутил |
ізобутил |
Назва втор-бутил пов’язана з тим, що цей радикал має вільну валентність у вуглецевого атома, що з’єднується з двома сусідніми атомами вуглецю. В радикалах бутил і ізобутил вільна валентність в обох випадках знаходиться біля первинного вуг-лецевого атома (пов’язаного з одним сусіднім атомом вуглецю). Тоді радикал, який має нерозгалужений ланцюг, називається нормальний бутил, а розгалужений - ізо-бутил.
Прийнято префікс “ізо” приєднувати до назви радикалів, у яких дві метильні
групи знаходяться на кінці нерозгалуженого ланцюга:
ізопентил
Для назви вуглеводнів з розгалуженим ланцюгом використовуються дві номен-клатури. Одна умовно називається раціональною (РН), за основу беруть найпрості-ший вуглеводень - метан: називають в порядку ускладнення радикали, які розташо-вані біля атома вуглецю, прийнятого за залишок метану, потім додають слово “метан”.
Більш новою і досконалою є друга номенклатура, що називається міжнарод-ною, або IUPAC. Згідно з нею за основу береться назва алкану, що відповідає найдовшому в молекулі ланцюгу вуглецевих атомів (не враховуючи розгалужень). Ланцюг нумерують з того кінця, до якого ближче розгалуження: вказують цифрами положення радикалів, потім їх назву і завершують назвою вуглеводню, взятого за основу:
|
|
|
2-метилбутан |
2,2-диметилпропан |
2-метил-3-етилпентан |